Вирок від 03 березня 2026 р. у справі №461/1620/26 — Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/1620/26

Провадження №1-кп/461/393/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.03.2026 м. Львів

Галицький районний суд міста Львова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові у спрощеному провадженні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42026142040000013 від 10.02.2026 про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки м. Львова, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України –

в с т а н о в и в:

25 листопада 2025 року, приблизно о 03 год. 30 хв., ОСОБА_3 , перебуваючи поблизу готелю «Рудольфо», що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Вірменська, 4, діючи умисно, з мотивів явної неповаги до суспільства, грубо порушуючи громадський порядок, ігноруючи правила взаємоповаги та засади моральності, що супроводжувалося особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, демонструючи свою зневагу до загальноприйнятих норм моральності, виламала замок на вхідних скляних дверях та засувку на металевій решітці, після чого зайшла в приміщення готелю «Рудольфо», де голосно лаялася, вживаючи нецензурну лексику в сторону персоналу готелю, пройшла до ліфтів та піднялася на верхній поверх.

Після цього, продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи, що вона знаходиться в громадському місці, а саме в приміщенні готелю «Рудольфо», в нічний час, коли відпочивали мешканці, усвідомлюючи протиправний, суспільно небезпечний характер вчинюваних нею дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, грубо порушуючи громадський порядок, з хуліганських спонукань та з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, зневажливим ставленням до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, демонструючи власну зверхність, усвідомлюючи, що її дії відбуваються в умовах очевидності для інших людей, стукала у двері відпочиваючих, викрикувала нецензурні слова, чим лякала мешканців.

Також, 29 грудня 2025 року, приблизно о 15 год. 30 хв., ОСОБА_3 , перебуваючи в громадському місці, а саме у приміщенні готелю «Рудольфо», що знаходиться за адресою: м. Львів, Вірменська, 4, діючи умисно, з мотивів явної неповаги до суспільства, грубо порушуючи громадський порядок, ігноруючи правила взаємоповаги та засади моральності, що супроводжувалося особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, демонструючи свою зневагу до загальноприйнятих норм моральності, усвідомлюючи, що її дії відбуваються в умовах очевидності для інших людей, а саме відвідувачів готелю, голосно лаялася, вживаючи нецензурну лексику в сторону персоналу готелю, після чого підійшла до рецепції та порвала документи, які там знаходилися.

Умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковані як хуліганство, а саме грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, тобто вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України.

Положеннями ч. 2 та ч. 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

До обвинувального акта додано письмову заяву ОСОБА_3 , яка складена за участі захисника ОСОБА_4 , в якій обвинувачена зазначила, що свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, беззаперечно визнає; згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами; їй роз`яснено та зрозуміло зміст таких, а також про її обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вона буде позбавлена права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини; згодна на розгляд обвинувального акта у спрощеному проваджені без проведення судового розгляду в судовому засіданні без її участі.

У вказаній заяві захисником ОСОБА_4 підтверджено добровільність беззаперечного визнання вини обвинуваченою, її згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за її відсутності.

Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт підлягає розгляду в порядку, передбаченому ст. 381-382 КПК України.

Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_3 вчинила кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 296 КК України, а саме хуліганство.

Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального проступку, які підтверджують обставини, встановлені судом.

Обвинувачена ОСОБА_3 , інтереси якої представляє захисник ОСОБА_4 , обставини вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає, її позиція є добровільною.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акта підтверджено факт вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку та кваліфікує її дії за ч. 1 ст. 296 КК України як хуліганство.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченій ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної та обставини, які пом`якшують та обтяжують її покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Також при призначенні обвинуваченій ОСОБА_3 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком, ставлення ОСОБА_3 до вчиненого, яке полягає у визнанні вини, дані про особу обвинуваченої, а саме те, що вона раніше не судима, на обліках у КНП ЛОР «Львівський обласний клінічний психоневрологічний диспансер» та КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень» не перебуває.

За сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 296 КК України у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 , попередження вчинення нею інших кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

Цивільний позов не пред`являвся.

Запобіжний захід обвинуваченій по даній справі не обирався.

Питання щодо речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374, 376, 381-382 КПК України, суд -

у х в а л и в:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України.

Призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 1 ст. 296 КК України у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.

Після набрання вироком законної сили речові докази у справі, а саме: компакт-диск DVD-R, на якому знаходиться відеозапис події, яка мала місце 25.11.2025 по вулиці Вірменській, 4 у м. Львові – залишити в матеріалах кримінального провадження №42026142040000013.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Галицький районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня ухвалення вироку.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст. 381, 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1