Постанова від 03 березня 2026 р. у справі №336/400/26 — Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/400/26

Провадження №: 3/336/657/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Звєздова Н.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, неповнолітнього, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч.1 ст.126, ч. 5 ст. 126 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

В провадження судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Звєздової Н.С. надійшли матеріали справ про притягнення неповнолітнього ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 126, ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Постановою судді від 26.01.2026матеріали адміністративних справ об`єднані в одне провадження.

Вивчивши матеріали справи, суддя дійшов висновку про те, що її розгляд не є можливим виходячи з наступного.

Положеннями статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свободи громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, повага до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Правовий статус неповнолітніх в Україні визначається Конституцією України, а саме стаття 52 проголошує, що діти рівні у своїх прав незалежно від походження. А також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідується за законом.

Згідно ч. 2 ст. 33 ЗУ «Про національну поліцію» Проведення опитування неповнолітніх допускається тільки за участю батьків (одного з них), іншого законного представника або педагога.

Статтею 270 КУпАП встановлено, що інтереси неповнолітньої особи, яка притягується до адміністративної відповідальності мають право представляти їх законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники).

Згідно положень ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших Законів України.

Також, статтею 1 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» покладає здійснення соціального захисту і профілактики правопорушень серед дітей, зокрема, на Службу у справах дітей районних державних адміністрацій та кримінальну поліцію у справах дітей відділу поліції, діяльність яких здійснюється на принципах законності, застосування переважно методів виховання і переконання, що передбачають вжиття примусових заходів лише після вичерпання всіх інших заходів впливу на поведінку дітей, неприпустимості приниження честі і гідності дітей, жорстокого поводження з ними, тощо.

Неповнолітні є однією з найнезахищеніших верств населення, що обумовлює необхідність створення особливих умов для забезпечення та реалізації їхніх прав.

Міжнародна Конвенція про права дитини від 20.11.1989 р., що була ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 р. № 789- XII, містить визначення, відповідно до якого "дитиною є кожна людська істота до досягнення 18-річного віку". При цьому відповідно до законодавства України малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років, неповнолітньою - у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Про вчинення неповнолітнім адміністративного правопорушення уповноваженою на те особою складається протокол. Протокол про адміністративне правопорушення складається на місці його вчинення. І лише в разі неможливості скласти його на місці, якщо складення протоколу є обов`язковим, порушника може бути доставлено до адміністративного будинку органів внутрішніх справ, приміщення громадського пункту охорони порядку, дільничного пункту поліції. Перебування доставленої особи в громадському пункті з охорони громадського порядку не може тривати більш як одну годину згідно з частиною дев`ятою статті 259 КУпАП.

При складанні протоколу неповнолітньому, який притягається до адміністративної відповідальності, мають бути в обов`язковому порядку роз`яснені його права, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП, про що в протоколі робиться відмітка та ставиться підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Згідно зі статтею 63 Конституції України неповнолітній порушник не несе відповідальності за відмову давати пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів.

Особливістю адміністративної відповідальності неповнолітніх також є те, що незалежно від того якою посадовою особою складено протокол, повноваження щодо розгляду всіх справ про адміністративні правопорушення, вчинених неповнолітніми, право застосовувати до неповнолітніх заходи впливу та вирішувати питання про накладення на них адміністративних стягнень, відноситься виключно до компетенції судді районного суду. Покарання неповнолітніх за вчинення адміністративних правопорушень теж є однією з особливостей їх адміністративної відповідальності, про що також свідчить докладно визначений перелік заходів впливу, що застосовуються до неповнолітніх (ст. 24-1 КУпАП) та які не є адміністративними стягненнями. Разом з тим, у разі вчинення неповнолітньою особою віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44 (незаконне виробництво, придбання, зберігання, перевезення наркотичних речовин без мети збуту у невеликих розмірах), 51 (дрібне викрадення чужого майна), 121-127 (порушення правил дорожнього руху), частинами першою, другою і третьою статті 130 (керування транспортними засобами у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння чи під впливом лікарських засобів), статтею 139 (пошкодження автомобільних доріг та вулиць), статтями 173 (дрібне хуліганство), 174 (стрільба з вогнепальної, холодної метальної, пневматичної зброї, споряджених гумовими метальними снарядами несмертельної дії в невідведених для цього місцях), 185 (злісна непокора законним розпорядженням працівників міліції), 190-195 КУпАП (порушень правил придбання, зберігання, носіння, передачі вогнепальної, холодної та пневматичної зброї), вона підлягає адміністративній відповідальності на загальних підставах, тобто на них може бути накладено штраф, застосовано громадські роботи, оплатне вилучення предмета, який став знаряддям чи об`єктом вчинення адміністративного правопорушення. Тільки, у виключних випадках до неповнолітнього порушника з урахуванням характеру вчиненого правопорушення та його особи за вчинення вказаних порушень можуть бути застосовані заходи впливу.

Відповідно до ст. 13 КУпАП, до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 121-127, частинами першою, другою і третьою статті 130, статтею 139, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до частини першої статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

З огляду на викладене, враховуючи, що Кодексом України про адміністративні правопорушення не встановлено особливості провадження у справ про адміністративні правопорушення щодо неповнолітніх, з метою розгляду даної справи відповідно до засад статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суддя вважає за необхідне застосувати в даному випадку аналогію закону щодо порядку кримінального провадження відносно неповнолітніх.

Згідно п.1 ч.2 ст. 52 КПК України обов`язкова участь захисника забезпечується у кримінальному провадженні щодо осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення у віці до 18 років, - з моменту встановлення факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою;

Згідно частини другої статті 484 КПК України орган, який здійснює провадження щодо неповнолітнього зобов`язаний здійснювати процесуальні дії в порядку, що найменше порушує звичайний уклад життя неповнолітнього та відповідає його віковим та психологічним особливостям, роз`яснювати суть процесуальних дій, рішень та їх значення, вислуховувати його аргументи при прийнятті процесуальних рішень та вживати всіх інших заходів, спрямованих на уникнення негативного впливу на неповнолітнього.

Отже, на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 126, ч. 5 ст. 126 КУпАП, надано протоколи про адміністративне правопорушення та матеріали, які не містить відомостей про присутність законного представника при їх складанні, а також про повідомлення щодо захисту прав та інтересів неповнолітнього до відповідних органів у справах дітей.

Таким чином, працівники поліції при складанні протоколів про адміністративні правопорушення відносно неповнолітнього ОСОБА_1 вийшли за межі наданих їм законом повноважень.

Складання матеріалів про адміністративне правопорушення та відібрання пояснень відбувся без присутності батьків порушника чи захисника, є грубим порушенням норм Конституції та міжнародного права.

На долучених до матеріалів справи відеозаписах зафіксовано, що складання протоколів працівниками поліції відносно неповнолітнього ОСОБА_1 проводилось без законного представника неповнолітнього, захисника чи представника органу опіки.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015р. № 580-VIII (далі Закон № 580) поліцейський зобов`язаний: професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону №580 рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції.

Зазначені вище дії працівників поліції, як наслідок, не сприяють запобіганню адміністративним правопорушенням і завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення та не впливають позитивно на підтримку іміджу та довіри до Національної поліції.

Таким чином судом встановлено, що порушення допущені працівниками поліції призвели до направлення вказаних матеріалів до суду з порушенням законних інтересів неповнолітнього.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.09.1978 року у справі «Класс та інші проти Німеччини», «із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури».

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», у разі складання протоколу про адміністративне правопорушення без додержання вимог ст.256 КУпАП, правильною є практика повернення судами вмотивованими постановами протоколів про адміністративні правопорушення відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.

Таким чином, суддя приходить до висновку про необхідність направити матеріали адміністративної справи для належного доопрацювання, в ході якого необхідно усунути зазначені недоліки, із врахуванням вимоги ст. 38 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 245, 251, 252, 256, 276- 278 КУпАП, -

ПОСТАНОВИЛА:

Адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126, ч. 5 ст. 126 КУпАП повернути до Управління патрульної поліції в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 96) - для належного доопрацювання.

Постанова апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя Н.С. Звєздова