Постанова від 18 лютого 2026 р. у справі №333/434/26 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/434/26

Провадження №3/333/628/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 лютого 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Холод Р.С., розглянувши справу про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст. 122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом серії ЕПР1 №557619 від 02.01.2026 року, 02.01.2026 року, о 17 год. 50 хв., ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Mercedes-Benz Sprinter», державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Володимира Українця, 28А у м. Запоріжжі, перед початком руху не переконався, що це буде безпечним для інших учасників дорожнього руху, чим порушив п.10.1 ПДР України, внаслідок чого допустив падіння пасажирки ОСОБА_2 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди остання отримала незначні тілесні ушкодження, чим завдано матеріальних збитків.

Відповідно до протоколу серії ЕПР1 №557626 від 02.01.2026 року, 02.01.2026 року, о 17 год. 50 хв., ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Mercedes-Benz Sprinter», по пр. Соборний, 192 у м. Запоріжжі, скоїв дорожньо-транспортну пригоду, а саме: допустив падіння пасажирки ОСОБА_2 , після чого залишив місце пригоди, чим порушив вимоги п.2.10.а ПДР України.

За вказаними фактами адміністративних правопорушень 15.01.2026 року до Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшли матеріали відповідних справ (№333/434/26, №333/436/26), які на підставі ст.36 КУпАП 19.02.2026 року були об`єднані в одне провадження з номером справи №333/434/26.

У судове засідання, призначене на 19.02.2026 року, ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином у встановленому законом порядку, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Щодо протоколу серії ЕПР1 №557619 від 02.01.2026 року

Суддя під час судового розгляду дослідив матеріали, які були надані працівниками поліції, що на їх думку, підтверджують винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а саме:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №557619 від 02.01.2025 року;

- схему місця ДТП, згідно якої зафіксовано лише зупинку громадського транспорту;

- письмові пояснення ОСОБА_2 , відповідно до яких 02.01.2026 року о 17 год. 50 хв. вона, знаходячись у транспортному маршрутному засобі №61, по вул. Володимира Українця, 28А у м. Запоріжжі. Під час початку руху маршрутного засобу водієм було здійснено різку зупинку, унаслідок чого вона, не встигнувши сісти, впала з третього ряду сидінь, пролетівши вперед до передніх дверей та місця водія. При падінні вона вдарилась головою (тім`яною ділянкою) об металевий поручень та спиною об підлогу, внаслідок чого втратила свідомість на короткий час. Водій першої медичної допомоги їй не надав та продовжив рух. Прийшовши до тями, вона побачила, що інші пасажири допомагають їй підвестися. Після цього вона одразу викликала поліцію. На її прохання зупинити маршрутний засіб водій не відреагував та продовжив рух. На зупинці «вул. Сталеварів» транспортний засіб було зупинено працівниками поліції, які на її прохання викликали бригаду екстреної медичної допомоги;

- письмові пояснення ОСОБА_1 , згідно яких 02.01.2026 року останній, керуючи транспортним засобом «Mercedes-Benz Sprinter» як маршрутне таксі, державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Володимира Українця, 28А у м. Запоріжжі, під час від`їзду від зупинки громадського транспорту був змушений різко загальмувати у зв`язку з тим, що перед ним інший автомобіль здійснив різкий поворот у двір. Унаслідок екстреного гальмування одна з пасажирок впала та вдарилася головою.

Диспозиція статті 124 КУпАП, визначає, що порушення правил дорожнього руху учасниками дорожнього руху, яке спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою адміністративну відповідальність.

Тобто, об`єктивна сторона цього правопорушення полягає в порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Водночас, пасажир громадського транспорту не відноситься до переліку об`єктів, яким може бути спричинена шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за ст. 124 КУпАП.

Крім того, в матеріалах справи, зокрема в протоколі про адміністративне правопорушення та у письмових поясненнях потерпілої, не зазначено яких саме матеріальних збитків зазнала остання.

Отже, відсутня обов`язкова ознака об`єктивної сторони правопорушення, необхідна для кваліфікації дій водія за ст. 124 КУпАП.

Також звертаю увагу на те, що в письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначив, що різке гальмування було здійснено з метою запобігання дорожньо-транспортній пригоді. Цей факт не був належним чином досліджений працівниками поліції під час складання протоколу, що зменшує можливість встановлення вини водія та об`єктивної сторони правопорушення за ст. 124 Кодекс України про адміністративні правопорушення.

За змістом вимог ст.62 Конституції України та ст.6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути доведена належними, достовірними і достатніми доказами, не може ґрунтуватися на припущеннях, а будь-які сумніви і протиріччя повинні трактуватися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Статтею 251 КУпАП України передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Суддя зауважує, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

За змістом ст. 252 КУпАП, оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

В силу принципу презумпції невинуватості, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Практика Європейського суду з прав людини вказує, що суд, оцінюючи докази, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом», яке має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій факту, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Дослідивши наявні докази у справі та надавши їм оцінку за своїм внутрішнім переконанням, суддя дійшов до висновку про відсутність беззаперечних доказів, які підтверджували б наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Згідно п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративне правопорушення провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п.1 ч. 1 ст.247 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Щодо протоколу серії ЕПР1 №557626 від 02.01.2026 року

Диспозиція ст.122-4 КУпАП передбачає відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Пунктом 2.10а Правил дорожнього руху України встановлено, що уразі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 122-4 Кодекс України про адміністративні правопорушення, характеризується наявністю вини у формі прямого умислу. Особа усвідомлює протиправний характер своїх дій, передбачає, що внаслідок їх вчинення буде порушено правила дорожнього руху, і бажає настання таких наслідків.

З урахуванням тієї обставини, що вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, судом не встановлено, вважаю, що ОСОБА_1 не мав умислу залишати місце ДТП.

Приймаючи до уваги викладене, суддя дійшов до висновку, що обставини, викладені у протоколі, не містять усіх істотних ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 Кодекс України про адміністративні правопорушення.

З огляду на це, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодекс України про адміністративні правопорушення у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст.33-35, 40-1, 122-4, 124, 247, 283, 284, 287-289 КУпАП, суддя –

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст. 122-4, 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , – закрити на підставі п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Комунарського районного

суду м. Запоріжжя Р.С. Холод