Постанова від 02 березня 2026 р. у справі №635/2072/26 — Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/2072/26

Провадження № 3/635/1070/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2026 року Суддя Харківського районного суду Харківської області Якішина О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Покотилівка Харківського району Харківської області матеріали, що надійшли від Відділення поліції № 2 Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164-16 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 12.02.2026 року серії ВАД № 702555, 12.02.2026 р. о 10-30 год. за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 за місцем мешкання займалася забороненим видом господарської діяльності, а саме виготовляла та здійснювала продаж самогону. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164-14 КУпАП.

До протоколу надано наступні докази:

- довідку про результати розгляду матеріалу ІКС ІПНП ІП серії ЄО № 1936 від 12.02.2026 року;

- рапорт про реєстрацію повідомлення за фактом виготовлення та продажу самогону в журналі єдиного обліку;

- письмові пояснення ОСОБА_1 , в яких вона пояснила, що в зв`язку з тяжким матеріальним становищем вона виготовляла та продавала самогон. 12.02.2026 р. до неї прийшли працівники поліції і повідомили, що їм надійшло повідомлення про її незаконну діяльність. Добровільно віддала працівникам поліції самогон та самогонний апарат;

- копію паспорту ОСОБА_1 ;

- квитанцію від 19.12.2026 р. про отримання на зберігання речових доказів;

- відезапис огляду за місцем мешкання ОСОБА_1 .

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнала та надала пояснення, аналогічні письмовим поясненням, що долучені до протоколу.

Суд, вислухавши ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, дійшов наступних висновків.

Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Основними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, є, крім інших, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 6 «Право на справедливий суд» Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Згідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

За змістом ч. 1 ст. 164-16 КУпАП адміністративна відповідальність за даною нормою закону настає за зайняття видами господарської діяльності, щодо яких є спеціальна заборона, встановлена законом, за відсутності ознак діяння, передбаченого Кримінальним кодексом України.

Тобто зазначена норма є бланкетною адміністративно-правовою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює норму ч. 1 ст. 164-16 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння.

Проте, у протоколі про адміністративне правопорушення не вказано, якою саме нормою права встановлюється спеціальна заборона господарської діяльності, вчинення якої інкримінується ОСОБА_1 , що є обов`язковою складовою об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-16 КУпАП, що прямо суперечить принципу правової визначеності, закріпленому у численних рішеннях ЄСПЛ (п. 31 рішення від 28 жовтня 2003 року у справі «Ракевич проти Росії» (Rakevich v. Russia), заява № 589973/00); п. 109 рішення від 13 грудня 2001 року у справі «Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови» (Metropolitan Church of Bessarabia v. Moldova), заява № 45701/99); п. 54 рішення від 23 вересня 1998 року у справі «Стіл та інші проти Сполученого Королівства» (Steel and Others v. the United Kingdom), згідно яких «закон має бути доступним та передбачуваним, що стосується його наслідків, тобто вираженим із достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку».

Разом з тим, відповідно до п. 14.1.36 ст.14 ПК України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 25 квітня 2003 року «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» роз`яснено, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб`єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов`язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.

Таким чином, важливими і обов`язковими ознаками господарської діяльності є її систематичність (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) та її здійснення суб`єктом на власний ризик з метою одержання прибутку.

В протоколі про адміністративне правопорушення від 12.02.2026 року не зазначено кому ОСОБА_1 продала заборонені алкогольні напої, в якій кількості, за яку суму, не зазначено свідків правопорушення, відсутні відомості про самостійність, регулярність та тривалість діяльності ОСОБА_1 .

Також відсутнє посилання на норму спеціального закону, який регламентує ту чи іншу діяльність, яка потребує ліцензування або державну реєстрацію суб`єкта господарювання.

Суд звертає увагу на те, що до матеріалів справи не долучено жодного доказу продажу самогону, а також протоколу вилучення майна.

Отже, у матеріалах про адміністративне правопорушення не наведено посилань на докази того, що ОСОБА_1 не тільки здійснювала продаж самогону, але й робила це систематично з зазначенням встановлених дат та часу цих дій, що є важливою ознакою господарської діяльності відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 164-16 КУпАП.

Основними засадами судочинства, визначеними п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є, крім інших, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 6 «Право на справедливий суд» Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Таким чином, за вказаних обставин суд не має права з власної ініціативи у будь-який спосіб збирати докази винуватості особи.

Крім того, відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Вказані положення Конституції України поширюються на доведення винуватості у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП.

Згідно ст.ст. 9, 245, 252 КУпАП особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, яке мало місце, та що має бути встановлено судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Невідповідність змісту протоколу про адміністративне правопорушення приписам ст. 256 КУпАП та неповнота допущена при зібранні працівниками поліції матеріалів адміністративного провадження, унеможливлюють доведення винуватості ОСОБА_1 судом.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі вищенаведеного, оцінивши наявні в даній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 в інкримінованому їй правопорушенні не доведена належними та допустимими доказами, а тому провадження в справі підлягає закриттю, у зв`язку з відсутністю в її діях події і складу правопорушення.

Вилучені металевий бідон та пет-пляшка з рідиною ємністю 5 літрів слід повернути ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 33, 221, 247, 283, ч.1 ст.164-16 КУпАП України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 164-16 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити в зв`язку з відсутністю в її діях складу даного адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Повний текст постанови складено 04.03.2026 р.

Суддя О.М. Якішина