Рішення від 02 березня 2026 р. у справі №643/20915/25 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/20915/25

Провадження № 2/643/2400/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - Олійника О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Новакової Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

25 листопада 2025 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Тамазликар Л.Й. звернулась до Салтівського районного суду міста Харкова з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи стягнення з дня подання позову до суду і до повноліття старшої дитини. Стягнути витрати пов`язані з розглядом справи, а саме, витрати на правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн. з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 . Рішення допустити до негайного виконання в межах платежу за один місяць.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що з 24.09.2010 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем у справі. У даному шлюбу у сторін народилась діти - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Сімейні відносини з відповідачем не склались, внаслідок чого шлюб було розірвано. На даний час діти знаходяться на утриманні позивача. Відповідач в добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання дітей не надає. Самостійно утримувати дітей їй важко, і тому вона була вимушена звернутись до суду з даним позовом.

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 01.12.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання.

19 лютого 2026 року через систему «Електронний суд» представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Сербіна А.В. подала заяву про часткове визнання позову, в якій зазначила, що відповідач погоджується, що відповідно до ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Відповідач повністю усвідомлює свій батьківський обов`язок з матеріального забезпечення дітей та не заперечує проти його виконання. Зауважує, що позивачка з метою врегулювання питання сплати аліментів у досудовому порядку не зверталась, за спільною згодою колишнього подружжя діти залишились проживати з матір`ю. Відповідач не ухилявся від виконання обов`язку щодо утримання дітей, не заперечував проти сплати аліментів та сплачував їх раніше у добровільному порядку, спір щодо самого обов`язку сплачувати аліменти насправді відсутній. Разом з цим, заперечує щодо компенсації витрат на правничу допомогу в розмірі 15000 грн., оскільки ця сума не є співмірною.

Того ж дня, через систему «Електронний суд» представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Сербіна А.В. подала заяву про розгляд справи за відсутності відповідача та його представника.

В судове засідання позивач та її представник не з`явились.

Відповідач та його представник у судове засідання також не з`явилась, просили розглядати справу за їх відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно з ч. 4,5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши обставини справи, суд доходить наступних висновків.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Згідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Так, сторони у справі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 24 вересня 2010 року.

У шлюбі у сторін народились діти, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження від 17.01.2012 року, видане Московським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківської міського управління юстиції серія НОМЕР_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтво про народження від 12.08.2015 року, видане Московським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківської міського управління юстиції серія НОМЕР_2 .

Заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 22.02.2024 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 24 вересня 2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 1432 розірвано.

Як зазначає позивач, та не спростовано відповідачем, після розірвання шлюбу спільні діти залишилися проживати з позивачем. Позивач та діти виїхали за кордон України у зв`язку із збройною агресією з боку росії, вони отримали притулок у Польщі, де по теперішній час мешкають.

Факт проживання дітей із позивачкою підтверджується песелями: № НОМЕР_5 виданий на ім`я ОСОБА_3 , № НОМЕР_6 виданий на ім`я ОСОБА_5 , НОМЕР_7 виданий на ім`я ОСОБА_6 , а також карткою взяття на облік для надання допомоги.

Відповідно до вимог ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 181 Сімейного кодексу України визначено способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину. Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Згідно ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників, разом з яким проживає дитина.

Згідно ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням наявних у справі письмових доказів.

Стаття 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Щодо стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 15 000 гривень, то суд зазначає наступне.

Стаття 133 ЦПК України визначає види судових витрат.

Так судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: договір № 27-10/25 від 27.10.2025 року, укладений з АБ «Леоніда Тамазликар»; додаткову угоду № 1 до Договору № 27-10/25 від 27.10.2025 року; акт приймання-передачі наданої правової допомоги за Договором № 27-10/25 від 27.10.2025 року; платіжну інструкцію № @2PL.2.379936265 від 31.10.2025 року; ордер на надання правничої допомоги від 27.10.2025 року.

Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Витрати на правничу допомогу адвоката можуть включати в себе гонорар адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката.

Для того, щоб суд міг визначити розмір понесених витрат на правничу допомогу з метою їх подальшого розподілу, сторона по справі повинна подати детальний опис наданих робіт (послуг) та здійснених нею витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Варто також зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, зокрема, постановами Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі № 923/560/17, від 10 листопада 2021 у справі № 329/766/18, від 01 вересня 2021 у справі №178/1522/18.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Дослідивши матеріали справи та зміст поданих позивачем документів, суд вважає, що наведений адвокатом обсяг послуг з їх вартістю 15 000 гривень є неспівмірним із складністю справи та затраченим часом на надання таких послуг. Заявлені витрати не відповідають критерію їх реальності, розумності їхнього розміру.

З урахуванням вимог розумності та справедливості, наявні підстави для стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу за розгляд справи в суді в розмірі 3 000 гривень.

За приписами частин першої та другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 142 ЦПК України, частини третьої статті 7 Закону України «Про судовий збір», у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Беручи до уваги, що позивач звільнена від сплати судового збору, а відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь держави необхідно стягнути 50 відсотків судового збору в розмірі 484,48 гривень.

Роз`яснити сторонам, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених Сімейним Кодексом України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 268, 280-283 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частки усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 25 листопада 2025 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 484,48 гривень.

Клопотання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 3000 гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Московський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 .

Повний текст судового рішення складений та підписаний 03 березня 2026 року.

Суддя - О.О. Олійник