Постанова від 03 березня 2026 р. у справі №613/231/26 — Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №-613/231/26 Провадження №-3/613/181/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 березня 2026 року м.Богодухів

Суддя Богодухівського районного суду Харківської області Харченко С.М., розглянувши матеріали, що надійшли від Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-

за ч.1 ст.130 КУпАП

ВСТАНОВИВ:

До Богодухівського районного суду Харківської області надійшла справа про адміністративне правопорушення, щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищевказану справу передано судді Харченку С.М.

4 березня 2026 року суддею Харченко С.М. подано заяву про самовідвід,мотивовану тим,що через систему «Електронний суд» 04.03.2026 надійшла заява від захисника особи,відносно якої складено протокол - адвоката Харченка К.С. про відкладення розгляду справи та надання матеріалів справи для ознайомлення. До заяви її автором додано копії ордера та Договору про надання правничої допомоги від 3 березня 2026 року. Вказаний адвокат є племінником (сином рідного брата) судді,яким з метою гарантування неупередженості та об`єктивності здійснення правосуддя, уникнення сумнівів учасників в об`єктивності та неупередженості судді,заявлено самовідвід по адміністративному матеріалу № 613/231/26.

Дослідивши матеріали справи та заяву про відвід судді, приходжу до наступного.

Кодекс України про адміністративні правопорушення, положеннями якого регламентується порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, не містить спеціальних норм, що передбачають можливість заявити відвід судді (самовідвід) та відповідно не визначає порядку розгляду таких заяв.

Між тим, відповідно до вимог статті 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією Україниі законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 217 КУпАП, посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов`язків.

Згідно до ч.2 ст.7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав у своїх рішеннях важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Згідно з ст. 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод", кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Відповідно до ст. 9 Конституції України, ст. 2 ЦПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» до даних правовідносин також можна застосувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (п.1 ст.6), в якій закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом.

Наявність безсторонності визначається у тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких були б неможливі сумніви у учасників процесу в його безсторонності.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 року у справі «Білуга проти України», від 28.10.1998 року «Ветштайн проти Швейцарії», тощо) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен заявляти самовідвід.

Згідно зі ст.15 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з`їздом суддів України 22 лютого 2013 року, неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

Враховуючи вищевикладене вважаю, що підстави для самовідводу, зазначені в письмовій заяві про самовідвід від розгляду справи про адміністративне правопорушення, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП є обґрунтованими, з метою виключення сумніву щодо об`єктивного розгляду справи та для забезпечення умов, за яких у будь-кого не виникало б сумнівів щодо розгляду справи безстороннім та неупередженим судом, приходжу до висновку, що заяву про самовідвід слід задовольнити.

Керуючись ст. 15 Кодексу суддівської етики, ст. 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод", ст.ст. 7, 217, 278 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити заяву про самовідвід у справі про адміністративне правопорушення № 613/231/26 (провадження 3/613/181/26) відносно ОСОБА_1 , за порушення ним ч.1 ст.130 КУпАП.

Справу про адміністративне правопорушення № 613/231/26 (провадження №3/613/181/26) відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, передати до канцелярії суду, для подальшого визначення судді у встановленому законодавством порядку.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя