Суд: Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою, з них:
Дата: 25 лютого 2026 р.
Справа: №345/4973/25
Суддя: Пулик М. В.
Справа № 345/4973/25
Номер провадження 2-о/350/66/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 лютого 2026 року селище Рожнятів
Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області
в складі головуючого судді Пулика М.В.,
присяжних Волощук О.В., Боян Л.Я.,
секретаря судового засідання Юречко Т.Б.,
за участю представника заявниці адвоката Гавриленко В.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про оголошення померлим ОСОБА_4 на тимчасово окупованій території України -
установив:
І. Стислий виклад позиції заявниці
Представник заявниці ОСОБА_1 - адвокат Гавриленко В.Г. - звернувся до суду в порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , у певний час та за певних обставин.
Первісну заяву представник мотивував тим, що ОСОБА_4 під час проходження військової служби та виконання бойового завдання із захисту національної безпеки і оборони України 15 грудня 2022 року поблизу населеного пункту Берестове Соледарської міської громади Бахмутського району Донецької області зник безвісти, після чого зв`язок із ним відсутній, місце його перебування невідоме. За фактом зникнення розпочато кримінальне провадження, проведено службову перевірку, однак тіло не виявлено, відомості про перебування в полоні чи серед живих відсутні.
Представник зазначав, що встановлення факту смерті необхідне заявниці для оформлення спадкових прав та реалізації інших передбачених законом соціальних гарантій.
17 жовтня 2025 року представник заявниці - адвокат Гавриленко В.Г. - подав до суду письмову заяву про зміну предмета заявлених вимог.
У поданій заяві просив суд врахувати зміну вимог та зазначив, що замість встановлення факту смерті просить ухвалити рішення про оголошення померлим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , визначивши датою його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцем смерті - населений пункт с. Берестове Соледарської міської громади Бахмутського району Донецької області, що є тимчасово окупованою територією України, у віці 48 років, допустити негайне виконання рішення та направити його відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для проведення державної реєстрації смерті.
Уточнену заяву представник мотивував тим, що тіло ОСОБА_4 не знайдено, молекулярно-генетична експертиза (ДНК) не проведена, у зв`язку з чим відсутні достовірні та беззаперечні докази, які б свідчили про встановлення саме факту смерті в розумінні пункту 8 частини першої статті 315 ЦПК України. Водночас наявні у справі обставини, пов`язані із зникненням особи під час виконання бойового завдання в районі ведення активних бойових дій, дають підстави для вірогідного припущення його загибелі.
Представник заявниці зазначив, що після додаткового аналізу практики Верховного Суду у справах цієї категорії, зокрема постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 28 лютого 2024 року у справі № 506/358/22, дійшов висновку про необхідність уточнення способу судового захисту. Посилаючись на зазначену постанову Верховного Суду, представник заявниці вказав, що за наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв`язку з воєнними діями, але без достовірних доказів, які беззаперечно підтверджують цей факт, належним способом захисту є звернення до суду із заявою про оголошення особи померлою відповідно до частини другої статті 46 Цивільного кодексу України, а не із заявою про встановлення факту смерті.
ІІ. Позиції заінтересованих осіб
01 жовтня 2025 року, а згодом 20 жовтня 2025 року від Міністерства оборони України до суду надійшли письмові пояснення, сформовані у підсистемі «Електронний суд», у яких представник Міністерства оборони України зазначив, що у провадженні суду перебуває справа за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту смерті ОСОБА_4 .
У поданих поясненнях представник Міністерства оборони України вказав, що відповідно до наказу Міністерства оборони України від 16 травня 2016 року № 259 Західний територіальний юридичний відділ Міністерства оборони України є відокремленим самостійним підрозділом, який забезпечує самопредставництво та представництво інтересів Міністерства оборони України в судах, зокрема на території Івано-Франківської області, та здійснює захист інтересів Міністерства оборони України у даній справі на підставі відповідних наказів.
Представник Міністерства оборони України звернув увагу суду на те, що матеріалами службового розслідування та повнотою інформації щодо обставин зникнення ОСОБА_4 володіє військова частина НОМЕР_1 , у складі якої він проходив службу, у зв`язку з чим порушив питання про залучення військової частини НОМЕР_1 до участі у справі як заінтересованої особи.
Крім того, представник Міністерства оборони України звернув увагу на правові наслідки встановлення факту смерті, зокрема щодо можливого виникнення у членів сім`ї права на відповідні соціальні виплати, порядок призначення і виплати яких регулюється нормативно-правовими актами. Просив врахувати наведені доводи при ухваленні рішення, розглянути питання щодо залучення військової частини НОМЕР_1 як заінтересованої особи та у задоволенні заяви про встановлення факту смерті відмовити.
05 листопада 2025 року від заінтересованої особи - військової частини НОМЕР_1 - до суду надійшли письмові пояснення, сформовані у підсистемі «Електронний суд», у яких представник військової частини повідомив наступне.
Зазначено, що згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 30 грудня 2022 року № 2261 «Про результати службової перевірки за фактом встановлення обставин відсутності особового складу мотопіхотного батальйону управління військової частини НОМЕР_1 , які підпадають під ознаки осіб, зниклих безвісти», встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в ході ведення бойових дій з військовими формуваннями російської федерації під час стрілецького бою у районі населеного пункту Берестове Донецької області підрозділи мотопіхотного батальйону управління військової частини НОМЕР_1 понесли втрати, а саме ст. сержант ОСОБА_4 , що має ймовірність містити ознаки особи, зниклої безвісти.
За результатами проведеної службової перевірки наказано вважати зниклим безвісти за особливих обставин під час ведення бойових дій 15 грудня 2022 року навідника 3 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону управління військової частини НОМЕР_1 старшого сержанта ОСОБА_4 . Обставини зникнення визнано такими, що пов`язані з виконанням бойового завдання по захисту незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України, настали під час виконання обов`язків військової служби при відсічі і стримуванні збройної агресії проти України, внаслідок протиправних дій з боку збройних сил російської федерації та пов`язані із проходженням військової служби і виконанням обов`язку по захисту Батьківщини.
Згідно з інформацією фінансово-економічної служби штабу управління військової частини НОМЕР_1 , відповідно до пунктів 2, 3 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 29 січня 2023 року № 404 «Про виплату грошового забезпечення родичам військовослужбовців військової частини, які зникли безвісти», виплата грошового забезпечення та додаткової винагороди родичам військовослужбовців, які зникли безвісти, здійснюється матері старшого сержанта ОСОБА_4 - ОСОБА_1 .
Командування військової частини НОМЕР_1 не має повноважень підтверджувати наявність підстав для встановлення факту того, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , із визначенням місця смерті - населений пункт Берестове Соледарської міської громади Бахмутського району Донецької області. Просив розглянути справу за відсутності представника військової частини.
12 січня 2026 року до суду надійшла письмова заява ОСОБА_3 , у якій він просив розглянути справу за його відсутності та зазначив, що повністю підтримує заявлені вимоги щодо оголошення його батька - ОСОБА_4 - померлим.
12 січня 2026 року, до суду надійшла письмова заява ОСОБА_2 , у якій вона також просила здійснити розгляд справи за її відсутності та повідомила, що повністю підтримує заяву і не заперечує проти її задоволення.
ІІІ. Заяви та клопотання учасників справи, процесуальні дії у справі
Первісно заява представника заявниці ОСОБА_1 була подана до Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області.
Згідно з розпорядженням голови Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 01 грудня 2025 року матеріали цивільної справи № 345/4973/25 передано для розгляду до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області.
Ухвалою судді Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 09 грудня 2025 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження, призначено судове засідання з повідомленням учасників справи.
17 жовтня 2025 року представник заявниці подав до суду письмову заяву про зміну предмета заявлених вимог, у якій просив замість встановлення факту смерті ОСОБА_4 ухвалити рішення про оголошення його померлим, визначивши датою смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 та місцем смерті - населений пункт Берестове Соледарської міської громади Бахмутського району Донецької області.
01 жовтня 2025 року та 20 жовтня 2025 року від Міністерства оборони України до суду надійшли письмові пояснення щодо заявлених вимог.
05 листопада 2025 від заінтересованої особи А4267 до суду надійшли письмові пояснення.
12 січня 2026 року до суду надійшли письмові заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , у яких вони просили розглянути справу за їх відсутності та повідомили про повну підтримку заявлених вимог.
Заявниця ОСОБА_1 у судове засідання не прибула, її представник - адвокат Гавриленко В.Г. - заяву з урахуванням зміни предмета вимог підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у поданій заяві та письмових поясненнях. Просив заяву задовольнити, зазначивши, що за відсутності беззаперечних доказів факту смерті, але з огляду на обставини зникнення особи під час виконання бойового завдання в районі ведення активних бойових дій, належним способом судового захисту є оголошення ОСОБА_4 померлим.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Заслухавши пояснення представника заявниці, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, та оцінивши їх у сукупності, суд установив такі обставини.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 .
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 проходив військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 на посаді навідника 3 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону управління військової частини НОМЕР_1 у військовому званні старшого сержанта (а.с.20).
Відповідно до сповіщення сім`ї № 8/4891 від 19 грудня 2022 року, виданого ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 зник безвісти 15 грудня 2022 року під час виконання бойового завдання у районі населеного пункту Берестове Донецької області (а.с.16).
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 16 грудня 2022 року № 2716 призначено службову перевірку за фактом встановлення обставин відсутності військовослужбовця.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 30 грудня 2022 року № 2261 «Про результати службової перевірки за фактом встановлення обставин відсутності особового складу мотопіхотного батальйону управління військової частини НОМЕР_1 , які підпадають під ознаки осіб, зниклих безвісти» встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 під час ведення бойових дій з військовими формуваннями російської федерації у районі населеного пункту Берестове Донецької області підрозділи мотопіхотного батальйону управління військової частини НОМЕР_1 понесли втрати, а старший сержант ОСОБА_4 має ознаки особи, зниклої безвісти (а.с.28-30).
За результатами проведеної службової перевірки наказано вважати навідника 3 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону управління військової частини НОМЕР_1 старшого сержанта ОСОБА_4 зниклим безвісти за особливих обставин під час ведення бойових дій 15 грудня 2022 року. Обставини зникнення визнано пов`язаними з виконанням бойового завдання по захисту незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України під час відсічі і стримування збройної агресії проти України та такими, що настали під час виконання обов`язків військової служби (а.с.24-27).
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 22 грудня 2022 року зареєстровано кримінальне провадження № 12022091170000655 за фактом зникнення безвісти ОСОБА_4 (а.с.31).
Матеріали справи не містять відомостей про встановлення місцезнаходження ОСОБА_4 , його перебування у полоні, у лікувальних закладах, на тимчасово окупованій чи іншій непідконтрольній Україні території, а також будь-яких інших даних, які б свідчили про його перебування серед живих або про встановлення факту його загибелі у встановленому законом порядку.
З часу зникнення - 15 грудня 2022 року - та станом на день розгляду справи відсутні будь-які відомості про місце перебування ОСОБА_4 , що підтверджується матеріалами службової перевірки, даними, наданими військовою частиною НОМЕР_1 , витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також відсутністю інформації від компетентних органів про встановлення його місцезнаходження.
До даних правовідносин підлягають застосуванню норми Цивільного процесуального кодексу України та Цивільного кодексу України.
Згідно статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст. 13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, в порядку якого суд підтверджує наявність або відсутність юридичних фактів чи неоспорюваних прав.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 293 ЦПК України у порядку окремого провадження розглядаються справи про оголошення фізичної особи померлою.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Частиною другою статті 46 ЦК України передбачено, що фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями чи збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення» визначено, що громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав безвісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим.
Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Оголошення громадянина померлим має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.
Аналізуючи зазначені норми права, суд дійшов висновку, що підставою для оголошення особи померлою є не факти, які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який на час розгляду справи продовжує діяти.
Статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного» визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальної цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2024 року у справі 755/11021/22, дійшла висновків, що під час визначення моменту для початку відліку шестимісячного строку, встановленого реченням другим частини 2 статті 46 ЦК України, суд повинен враховувати соціальний контекст та засаду справедливості. Оскільки в умовах російської агресії, яка триває на території України, ситуація в країні залишається недостатньо стабільною, будь-які правові рішення повинні бути чутливими до складних життєвих обставин, у яких опинилися люди. Відрахування шестимісячного строку з дня припинення або скасування воєнного стану чи закінчення воєнних дій, збройного конфлікту було б непропорційним обмеженням прав та інтересів значної кількості цивільних осіб, членів сімей Захисників і Захисниць України. Наголошує на тому, що у частині другій статті 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на усій території України. Крім того, у вищезазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309. Наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 втратив чинність на підставі Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 376 від 28 лютого 2025 року.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376, населений пункт Берестове Соледарської міської громади Бахмутського району Донецької області відноситься до територій активних бойових дій.
За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оцінивши подані докази відповідно, суд встановив, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зник безвісти 15 грудня 2022 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Берестове Соледарської міської громади Бахмутського району Донецької області. Згідно з наданими військовою частиною документами, матеріалами службової перевірки та сповіщенням сім`ї, зникнення відбулося за обставин, що об`єктивно загрожували його життю під час ведення бойових дій. З моменту зникнення ОСОБА_4 на час розгляду справи минуло більше шести місяців, відомостей про його місцезнаходження, перебування у полоні, лікувальних закладах чи серед живих матеріали справи не містять. Досліджені письмові докази є узгодженими між собою та дають суду підстави для формування обґрунтованого припущення про загибель ОСОБА_4 під час виконання бойового завдання.
Зі змісту заяви судом встановлено, що потреба для заявниці у оголошенні померлим ОСОБА_4 полягає у реалізації її прав та інтересів, зокрема щодо оформлення спадкових прав та вирішення інших правових наслідків, які пов`язані із оголошенням особи померлою.
З урахуванням встановлених обставин, характеру події, часу, що минув, та відсутності будь-яких відомостей про місце перебування особи, суд дійшов висновку про наявність підстав, передбачених статтею 46 Цивільного кодексу України, для оголошення ОСОБА_4 померлим, а тому заява про оголошення особи померлою підлягає до задоволення.
Одночасно суд роз`яснює, що відповідно до ч. 1 ст. 309 ЦПК України у разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було оголошено померлою, або відомостей про місцеперебування цієї особи суд за місцеперебуванням особи або суд, який оголосив її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про оголошення її померлою. Заяву може бути подано особою, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або іншою заінтересованою особою.
За змістом ч. 2 ст. 308 ЦПК України після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою суд надсилає рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи.
Керуючись ст.ст. 4, 76-81, 258, 259, 264, 265, 268, 305-308 ЦПК України, 46 ЦК України суд-
ухвалив:
Оголосити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , померлим.
Датою смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцем смерті населений пункт с. Берестове, Соледарської міської громади, Бахмутського району, Донецької області.
Роз`яснити заявниці, що у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.
Після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою надіслати рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи, а також до нотаріуса за місцем відкриття спадщини.
На рішення може бути подана апеляція до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 03.03.2026.
Суддя:
Присяжні:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua