Рішення від 02 березня 2026 р. у справі №346/51/26 — Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/51/26

Провадження № 2-а/346/23/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2026 р.м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Сольського В.В.,

за участю секретаря судового засідання Пігуляк В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

До Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області звернувся позивач ОСОБА_1 з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення №R278444 від 30.12.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

В обгрунтування своїх позовних вимог зазначає, що постановою №R278444 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП від 30 грудня 2025 року складеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 на позивача, ОСОБА_1 , накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. Зазначає, що ініціатором проходження ВЛК є не сам військовозобов`язаний, а ТЦК та СП. Оскільки жодних повісток від ТЦК та СП щодо направлення на проходження ВЛК позивачу не надходило, то з його боку відсутній склад правопорушення щодо несвоєчасного проходження ВЛК.

ІНФОРМАЦІЯ_3 у оскаржувальній постанові від 30.12.2025р. посилається на порушення вимог ЗУ «Про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення «Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення права військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», де вказано, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Однак, суть інкримінованого йому адміністративного правопорушення в оскаржувальній постанові від 30.12.2025 року полягає виключно у непроходженні військовозобов`язаним військово-лікарської комісії.

Із зазначених підстав вважає постанову від 30.12.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_4 незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 07.01.2026 року відкрито провадження у справі та прийнято позов до розгляду з урахуванням особливостей ст..286 КАС України.

Ухвалою суду від 29.01.2026 року у справі залучено другого відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_5 .

В судове засідання позивач не з`явився, в прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги просить задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав до суду додаткові пояснення, в яких просив розгляд справи проводити без його участі.

Зазначив, що приписи Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» ОСОБА_1 були проігноровані, що призвело до порушення останнім законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненого в особливий період, оскільки з 17.03.2014 року після оприлюднення Указу Президента України №303/2014 «Про часткову мобілізацію» в Україні розпочав діяти особливий період, який діє станом на момент розгляду справи, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП. В подальшому ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності, про що свідчить оскаржувана останнім постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 №R278444 від 30.12.2025 року року про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП

Посилається на те, що п.2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 року №3621-ІХ встановлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Приписи вказаного Закону є імперативними та покладають обов`язок звернутися за направленням для проходження ВЛК для визначення придатності до несення військової служби саме на військовозобов`язаних.

З огляду на зазначене, вважає, що вимоги позивача є безпідставними та задоволенню не підлягають. Враховуючи наведене, просить відмовити у задоволенні позову.

Згідно положень ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, встановив наступне.

Судом встановлено, що згідно тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 12.07.2022 року ОСОБА_1 комісією при ІНФОРМАЦІЯ_6 визнаний обмежено придатним до військової служби, зарахований у запас 12.02.2005 року на підставі ст. 73 «б» Наказу МОУ №207 від 1999 року (а.с.9).

Постановою №R278444 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП від 30 грудня 2025 року, складеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 , на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, з огляду на те, що ОСОБА_1 не пройшов ВЛК, чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (а.с.8).

З копії витягу Резерв + встановлено, що ОСОБА_1 надано відстрочку згідно п.3 ч.1 ст. 23 ЗУ ««Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час. Дата ВЛК 12.02.2005р.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені ст. 286 КАС України.

Згідно з ч.1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 3 статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненого в особливий період.

Суд зазначає, що 24 лютого 2022 відповідно до п. 20 ч. 1ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні постановлено ввести воєнний стан з 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану в Україні було неодноразово продовжено, тому особливий період в Україні триває по теперішній час.

З метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 №65/2022 запроваджено загальну мобілізацію.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

Отже, починаючи з 24 лютого 2022 і на даний час в Україні діє особливий період.

Відповідно до абз. 3 ч. 1ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Обов`язок проходити медичний огляд підтверджений абз.4 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» де вказано, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.

Відповідно до норм положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402, медичний огляд військовозобов`язаних проводиться ВЛК ТЦК та СП на збірних пунктах районних (міських) ТЦК та СП або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ТЦК та СП (пункт 3.1 глави 3 розділу II).

Медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови).

Пунктом другим розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 року №3621-ІХ встановлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Таким чином, приписи вказаного закону покладають обов`язок звернутися за направленням для проходження ВЛК для визначення придатності до несення військової служби саме на військовозобов`язаного, а отже ОСОБА_1 , з метою визначення придатності до військової служби, зобов`язаний був самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для отримання направлення для проходження повторного медичного огляду. Таких доказів під час розгляду справи судом не здобуто.

Зі змісту тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 12.07.2022 року вбачається, що ОСОБА_1 призовною комісією ІНФОРМАЦІЯ_8 визнано обмежено придатним до військової служби, зарахований у запас 12.02.2005р. на підставі ст.. 73 «б» Наказу МОУ №207 від 1999 року.

Відтак, проходження ВЛК є не правом, а обов`язком громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік, за порушення якого може наставати відповідальність. Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вище наведене, суд вважає, що оскаржувана постанова №R278444 від 30.12.2025 року про ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП є законною, винесеною на підставі та в межах повноважень наданих посадовій особі відповідача, у спосіб, що передбачені Конституцію України та чинним законодавством України, тому підстави для скасування, закриття провадження у справі та задоволення позовних вимог відсутні.

Керуючись ст.ст. 9, 241-246, 250, 286КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення № R278444 від 30.12.2025 року - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами які не були присутні при проголошенні рішення, в той же строк з дня отримання копії рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Сольський В. В.