Рішення від 03 березня 2026 р. у справі №343/41/26 — Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/41/26

Провадження №: 2/343/274/26

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

04 березня 2026 року м. Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

головуючого судді – Тураша В. А.,

секретаря – Лукань О.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, суд-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 12 січня 2026 року звернулась в Долинський районний суд Івано-Франківської області із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якій просить ухвалити рішення, яким:

-розірвати шлюб між нею, ОСОБА_1 , та відповідачем, ОСОБА_2 , який зареєстровано у Долинському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ);

-після розірвання шлюбу залишити їй прізвище " ОСОБА_3 ";

-малолітню дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити проживати з нею;

-всі втрати по справі залишити за нею.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що 19 січня 2021 року між нею, ОСОБА_5 та відповідачем, ОСОБА_2 , було укладено шлюб, який вони зареєстрували у Долинському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано- Франківськ).

Від даного шлюбу у них з відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася дочка, ОСОБА_6 .

Після укладення шлюбу з 2021 року по 2025 рік у них була нормальна сім`я.

В 2021 році відповідач виїхав до Республіки Чехія, де перебуває до цього часу.

На перших порах після виїзду, вони ще деякий час жили разом, так як вона теж періодично приїжджала до Республіки Чехія, де й народилась їхня дочка ОСОБА_7 . Проте з часом відносини між ними почати погіршуватися, в основному через різні погляди на подальше подружнє життя в умовах війни, розподіл сімейних обов`язків та вирішення питань сім`ї. Відповідач почав жити у своє задоволення, забуваючи про сімейні обов`язки.

Через ігнорування відповідачем її та дитини, вона повернулася в Україну, де на даний час з дочкою проживає. Вже близько півтора року вони з відповідачем не живуть разом. Будь-які спроби примирення в свій час не дати бажаних результатів, тому вона остаточно вирішила, що надалі зберігати їхній шлюб немає жодного сенсу, оскільки вони не проживають тривалий час однією сім`єю.

На даний час вони спільно не проживають і спільного господарства не ведуть. Подружні відносини між ними були припинені більше року тому. Вважає, що за даних обставин шлюб існує формально, сім`я розпалася, а подальше збереження шлюбу суперечить її інтересам, а тому просить шлюб розірвати.

Вважає, що відповідач також не буде заперечувати проти розірвання шлюбу, про що особисто її повідомляв.

Оскільки їхня сім`я вже фактично розпалася і вони не підтримують шлюбно-сімейні відносини, а також те, що вона не має бажання зберігати цей шлюб, вважає, що його слід припинити юридично.

За таких обставин вважає, що подальше спільне життя та збереження шлюбу є неможливим, а надання строку на примирення не виправить стан їхніх шлюбних відносин, оскільки вказані вище обставини продовжуються протягом тривалого часу, а спроби примирення між ними в минулому не принесли жодних результатів. Тому, це лише погіршить стан її відносин з відповідачем та продовжить їх перебіг у часі(а.с.1-2).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.01.2026 цивільна справа № 343/41/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу передана на розгляд судді Турашу В.А. (а.с.14).

Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 12.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 343/41/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Призначено підготовче судове засідання на 30 січня 2026 року (а.с.15).

Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 30.01.2026 закрито підготовче провадження у справі № 343/41/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та призначено справу до розгляду по суті на 17 лютого 2026 року (а.с.20).

У зв`язку з неявкою сторін по справі в судове засідання призначене на 17.02.2026, розгляд справи відкладено на 04.03.2026.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Кажук В.Б. (договір про надання правової допомоги від 05.01.2026 а.с.10, ордер на надання правничої допомоги серії АТ №1125030 від 12.01.2026 а.с.11 ) в судове засідання не з`явились, хоча про дату, час та місце слухання справи були повідомлені у встановленому Законом порядку. В Долинський районний суд 04.03.2026 від представника позивачки – адвоката Кажука В.Б. поступило клопотання, згідно якого останній просить розгляд справи провести без його участі його та участі його довірительки, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, наполягають на розірванні шлюбу. У разі неявки відповідача в судове засідання, проти заочного розгляду справи не заперечують (а.с.36).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання на повторний виклик не з`явився, причини своєї неявки суду не повідомив, хоча про час та місце їх проведення був належним чином повідомлений судом шляхом надсилання рекомендованої кореспонденції (а.с.16) за адресою його реєстрації - АДРЕСА_1 (а.с.17) та шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Долинського районного суду за веб-адресою: dl.if.court.gov.ua. про виклик в судове засідання (а.с.21-22,31-32). Судові повістки, які направлялись відповідачу, повернулись в Долинський районний суд з відміткою "за закінченням терміну зберігання (а.с.26,34). Також дані РНОКПП відповідача внесені у статкартку в програмі "Д-3", що забезпечує його можливість отримувати всі процесуальні документи та повістки у застосунку "Дія". Відзиву на позовну заяву відповідачем не подано.

Враховуючи те, що відповідачем ОСОБА_2 у встановлений Законом строк відзиву на позовну заяву до суду не подано, суд, відповідно до положень ст.280 ЦПК України, вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Cуд, вивчивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши здобуті та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного:

Ч.3 ст. 105 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Згідно з ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути подано одним із подружжя.

У відповідності до ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до положень ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 19.01.2021 (а.с.7) свідчить про те, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 19 січня 2021 року був укладений шлюб, зареєстрований у Долинському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), актовий запис №11. Прізвища після реєстрації шлюбу: чоловіка " ОСОБА_3 ", дружини " ОСОБА_3 ".

Від спільного проживання у сторін по справі ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася дочка ОСОБА_6 , про що у книзі про народження органу РАЦС: Управління міської частини Прага 5 в томі 242, рік 2024, на аркуші 23 вказано порядковий номер 403, номер облікового бланка: НОМЕР_2 (копія свідоцтва про народження, переклад якого здійснено з чеської мови на українську а.с.9).

Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження, під час шлюбу та під час його розірвання.

З матеріалів справи встановлено, що між сторонами по справі склалися неприязні стосунки, що привело до припинення між ними сімейних відносин, розпаду їх сім`ї.

Позивачка не бажає зберегти сім`ю, оскільки вони тривалий час не підтримують шлюбні відносини, не ведуть спільного побуту, проживають окремо, їх сім`я розпалася.

Ч. 1 ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 Сімейного Кодексу України).

Ч.ч. 3,4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Таким чином шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Незгода лише одного із подружжя продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання його права вимагати розірвання шлюбу.

Оскільки позивачка наполягає на розірвання шлюбу, то, відповідно, відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.

Вирішуючи вимогу позивачки про визначення місця проживання дитини після розірвання шлюбу, суд виходить з того, що за загальним правилом за відсутності спору щодо того, з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір`ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу.

Лише за наявності такого спору між батьками суд повинен роз`яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини.

Саме до такого висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові №200/952/18 від 15 січня 2020 року.

Матеріали справи не містять доказів про наявність такого спору між сторонами.

Відповідно до положень ч.1 ст.160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків.

Суд, враховуючи вік малолітньої дитини ОСОБА_9 те, що дитина фактично проживає разом з мамою, позивачкою по справі ОСОБА_1 , дійшов до висновку, що після розірвання шлюбу малолітню дочку сторін по справі ОСОБА_7 слід залишити із позивачкою.

Позивачка просить також після розірвання шлюбу прізвище "ОСОБА_3 " їй не змінювати, що відповідно до ст. 113 СК України, є її правом.

Беручи до уваги волевиявлення позивачки щодо розірвання шлюбу, а також те, що внаслідок розірвання шлюбу права сторін по справі та їх дитини порушені не будуть, суд вважає за доцільне заяву про розірвання шлюбу задоволити, шлюб між сторонами розірвати, малолітню дитину залишити проживати з матір`ю, якій прізвище після розірвання шлюбу залишити без змін.

Питання судових витрат суд вирішує за правилами ст. 141 ЦПК України.

При цьому суд враховує, що позивачка ОСОБА_1 просила не стягувати з відповідача на її користь судові витрати, що є її правом.

На підставі викладеного, ст. ст. 24,56, 104, 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, керуючись статтями 141, 206, 258, 259, 263, 265, 268, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задоволити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 19 січня 2021 року у Долинському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західною міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), актовий запис №11- розірвати.

Малолітню дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити проживати з матір`ю, ОСОБА_1 .

Прізвище позивачки ОСОБА_1 після розірвання шлюбу не змінювати.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Суддя Долинського районного суду В. Тураш