Рішення від 08 лютого 2026 р. у справі №216/2378/25 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/2378/25

провадження 2/216/393/26

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

09 лютого 2026 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді – Цимбалістенко О.В.,

за участю секретаря судового засідання – Зінченко Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Кривому Розі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Департаменту адміністративних послуг Виконкому Криворізької міської ради про надання дозволу на реєстрацію місця проживання малолітніх дітей без згоди батька,-

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернулася до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 та просить суд надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , дозвіл на реєстрацію місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_2 , без згоди батька дитини - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В обґрунтування позовної заяви зазначає, що 01 червня 2013 року позивач ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_2 .

Від спільного подружнього життя у позивача із ОСОБА_2 народилися малолітні діти: ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Заочним рішенням Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 09 червня 2017 року у справі № 171/674/17 шлюб між сторонами розірвано.

Спору щодо місця проживання спільних дітей у позивача з відповідачем не було і не має, за усною домовленістю діти після розірвання шлюбу залишилися проживати разом з позивачем в АДРЕСА_3 .

Однак будучи зареєстрованою з дітьми за адресою: АДРЕСА_3 , у зв`язку з бойовими діями на території області та з метою безпеки, позивач разом з дітьми виїхали з квартири за адресою реєстрації та наразі фактично проживаємо у квартирі матері позивача ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_2 .

Мати позивача ОСОБА_5 з метою безпеки для членів її родини, придбала квартиру по АДРЕСА_2 07 лютого 2025 року, тому маючи намір переїхати на постійне місце проживання до матері та зареєструвати місце проживання своє та спільних з відповідачем дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за своїм фактичним місцем проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , позивач звернулася з відповідною заявою до органу реєстрації - Департаменту адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб у Саксаганському районі, де отримала відмову у реєстрації місця проживання (перебування) дитини, де серед іншого причиною відмови також зазначено посилання на п. 33 постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 № 265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад», відповідно до якої «подання заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особи віком до 14 років здійснюється одним з її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування). Згода батьків або інших законних представників може бути надана у присутності особи, яка приймає заяву про реєстрацію місця проживання, або засвідчена нотаріально в установленому законодавством порядку».

Отримати дозвіл на реєстрацію дітей від їх батька позивач не маю змоги, оскільки оповідач в телефонних розмовах відмовляється надати згоду на реєстрацію їх місця доживання за місцем проживання матері дитини.

У зв`язку з вищевикладеним, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змушена звернутися до суду з позовною заявою про надання дозволу на уеєстрацію місця проживання дітей без згоди батька.

Ухвалою від 06 травня 2025 року Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області відкрив провадження у справі № 216/2378/25, вирішив здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 09 жовтня 2025 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

Від предсатвника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_6 11 листопада 2025 року на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без участі, проти позовних вимог заперечень не мають просять ухвалити рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

Позивач у судове засідання 09.02.2026 року не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. До початку судового засідання надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судові засідання 08 січня 2026 року та 09 лютого 2026 року не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом направлення судових повісток за адресою реєстрації його місця проживання, які були повернуті органом поштового зв`язку з відміткою «адресат відсутній».

Згідно з п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

До повноважень суду не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 15.12.2021 у справі № 194/1422/19, від 23.09.2021 у справі № 757/56776/20-ц.

У постанові Верховного Суду від 10.05.2023 у справі № 755/17944/18 зазначено, що довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Статтею 223 ЦПК України визначені наслідки неявки учасників справи у судове засідання.

Зокрема, відповідно до ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення) (ч. 4 ст. 223 ЦПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

При цьому, згідно з ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Водночас, оскільки суд надавав можливість учасникам справи реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд не знаходить підстав для повторного відкладення розгляду справи.

Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, суд розглядає справу за відсутності відповідача та, зі згоди позивача, ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 268 ЦПК України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як установлено судом та підтверджується письмовими доказами, а саме свідоцтвами про народження, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітніх дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Заочним рішенням Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 09 червня 2017 року у справі № 171/674/17 шлюб між позивачем та відповідачем розірвано

На підставі договору купівлі-продажу від сьомого лютого дві тисячі двадцять п`ятого року, мамоб позивача ОСОБА_5 придбано житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_5 , дає згоду на реєстрацію постійного місця проживання ОСОБА_1 та її дітей в належній на праві приватної власності квартирі за адресою: АДРЕСА_2 .

З метою зняття малолітніх дітей з попереднього місця реєстрації та проведення реєстрації місця проживання їх за фактичною адресою проживання, позивач ОСОБА_1 звернулася з відповідною заявою до органу реєстрації Департаменту адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб у Саксаганському районі, де отримала відмови у реєстрації місця проживання (перебування) дітей, серед причин яких відповідно до Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 № 265, відсутня згода другого з батьків дітей.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною 4 статті 29 ЦК України передбачено, що місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Частиною 2 ст. 154 СК України передбачено, що батьки мають право звертатися до суду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій за захистом прав та інтересів дитини, а також непрацездатних сина, дочки як їх законні представники без спеціальних на те повноважень

Частиною 4 статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлено, що реєстрація місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.

Статтею 3 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20.11.1989 року із змінами, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року №789-ХІІ, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував, що Конвенція покликана гарантувати не теоретичні чи ілюзорні права, а права практичні та ефективні (справа "Байт і Кеннеді проти Німеччини(п.67) "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II, проти Німеччини" (п.45).

Відповідно до вимог ст.ст. 150, 155 СК України, здійснюючи свої права та виконуючи обов`язки, батьки повинні передусім дбати про інтереси дитини, усупереч яким не можуть здійснюватись батьківські права. З аналізу вище зазначених норм та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, в рішеннях стосовно дітей їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 затверджено Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування), який визначає механізм здійснення декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування), а також встановлює форми необхідних для цього документів.

Пунктом 32 Порядку визначено, що у разі подання заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особою, яка не досягла 18-річного віку, реєстрація місця проживання (перебування) здійснюється за згодою батьків або інших законних представників такої особи. Згода не надається у разі коли особа є здобувачем освіти та здійснює реєстрацію свого місця проживання (перебування) в гуртожитку, що належить до сфери управління закладу освіти.

У разі коли місце проживання батьків або інших законних представників особи віком до 18 років задекларовано/зареєстровано за однією адресою, згода іншого з батьків або законних представників не надається (пункт 34 Порядку).

Згідно п. 51 Порядку, подання заяви про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) дитини віком до 14 років або особи, визнаної судом обмежено дієздатною або недієздатною, здійснюється одним із батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників.

Згідно пункту 30 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), у разі коли реєстрація місця проживання здійснюється одночасно із зняттям з попереднього місця проживання (перебування), окрема заява про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання не подається.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Верховний Суд у постанові від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18 зазначив, що принцип змагальності полягає в обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження або заперечення власних вимог у спорі. Мається на увазі, що позивач стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази, які вважає більш переконливими. В свою чергу суд, дослідивши надані сторонами докази, та з урахуванням переваги однієї позиції над іншою виносить власне рішення. При цьому сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що їх позиція є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу втрачає сенс уся концепція принципу змагальності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частини 1-3 статті 12 ЦПК України).

Оскільки належним чином повідомлений про дату слухання справи відповідач та його представник , відзиву на позов та доказів на його підтвердження, суду не надали, ураховуючи, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, оскільки збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду та кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (статті 12,13 ЦПК України), беручи до уваги встановлені обставини, а також те, що невизначеність реєстрації місця проживання малолітніх дітей за фактичним місцем проживання з їх матір`ю суперечить інтересам дітей та суттєво обмежує реалізацію їх прав, гарантованих Конституцією та законами України, зокрема права на свободу пересування та вільний вибір місця проживання, права на освіту, охорону здоров`я та соціальний захист та виходячи з пріоритету інтересів дітей, їх найкращого забезпечення, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог.

Згідно частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

У зв`язку із задоволенням вимог, суд вважає необхідним відшкодувати позивачу понесені судові витрати у справі.

Керуючись статтями10, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 288 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Департаменту адміністративних послуг Виконкому Криворізької міської ради про надання дозволу на реєстрацію місця проживання малолітніх дітей без згоди батька - задовольнити.

2.Надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , дозвіл на реєстрацію місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_2 , без згоди батька дитини - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 .

3.Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.

4.Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

5.Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК.

6. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

7. Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ).

8. Відповідач: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП невідомий (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ).

9. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Департаменту адміністративних послуг Виконкому Криворізької міської ради ЄДРПОУ41697046 ( місцезнаходження: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, буд.1).

Рішення складено 09 лютого 2026 року.

Суддя О.В.ЦИМБАЛІСТЕНКО