Вирок від 03 березня 2026 р. у справі №215/1436/26 — Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/1436/26

1-кп/215/585/26

Вирок

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду в судовому засіданні та за відсутності учасників судового провадження, та відповідно до ч.4 ст. 107, статей 381, 382 КПК України без фіксування судового провадження технічними засобами, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань№12025046760000344 від 09.09.2025за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, із середньою технічною освітою, офіційно працевлаштований на посаді водія навантажувача виробничої дільниці №1 дроблення руди дробильної фабрики №3 ПрАТ «ПІВНГЗК», не є інвалідом, не одружений, на час вчинення кримінальних правопорушень мав на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на обліках у лікарів психіатра і нарколога не перебуває, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 ч.1 КК України.

Сторони кримінального провадження: прокурор Криворізької північної окружної прокуратури Дніпропетровської області – ОСОБА_5 , захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , обвинувачений – ОСОБА_3 , потерпіла – ОСОБА_4 , законний представник потерпілої – ОСОБА_7 ,

В С Т А Н О В И В:

06.09.2025, приблизно о 20.50 годині, неповнолітня потерпіла ОСОБА_4 знаходилась в приміщенні коридору за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , разом зі своїм батьком ОСОБА_3 . В ході спілкування між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 виник словесний конфлікт, який переріс у сварку.

Продовжуючи сварку, знаходячись в зазначеному місці, у ОСОБА_3 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, виник прямий умисел, направлений на умисне завдання тілесних ушкоджень неповнолітній потерпілій ОСОБА_4 .

Реалізуючи свій прямий умисел, ОСОБА_3 , знаходячись в приміщенні коридору квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , приблизно о 21.00 годині, більш точний час в ході проведення дізнання встановлено не було, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, розмістившись обличчям до обличчя неповнолітньої потерпілої ОСОБА_4 на відстані витягнутої руки, умисно наніс останній один удар кулаком правої руки в область грудної клітини зліва від центру, а також один удар кулаком лівої руки в область лівої скроні, від яких неповнолітня потерпіла ОСОБА_4 присіла на підлогу. Після цього, ОСОБА_3 , продовжуючи реалізовувати свій прямий умисел на нанесення тілесних ушкоджень неповнолітній потерпілій ОСОБА_4 , розмістившись у положенні стоячи з лівого боку від неповнолітньої потерпілої ОСОБА_4 , яка в той час знаходилась в положенні сидячи на сідницях на підлозі, наніс останній не менше одного удару ногою в область зовнішньої частини лівого стегна.

В результаті протиправних дій ОСОБА_3 заподіяв неповнолітній потерпілій ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді: синців обличчя, тулуба, лівого стегна, які, згідно з висновком судово-медичного експерта №1998 від 02.12.2025, відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що мають незначні скороминучі наслідки тривалістю не більше 6-ти днів (п.2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 р. №6).

Крім того, 07.09.2025, приблизно о 14.00 годині, неповнолітня потерпіла ОСОБА_4 знаходилася в кухні за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , разом зі своїм батьком ОСОБА_3 . В ході спілкування між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 виник словесний конфлікт, який переріс у сварку.

Продовжуючи сварку, знаходячись в зазначеному місці, у ОСОБА_3 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, виник прямий умисел, направлений на умисне завдання тілесних ушкоджень неповнолітній потерпілій ОСОБА_4 .

Реалізуючи свій прямий умисел, ОСОБА_3 , знаходячись в кухні квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , приблизно о 14.10 годині, більш точний час в ході проведення дізнання встановлено не було, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, розмістившись обличчям до обличчя неповнолітньої потерпілої ОСОБА_4 на відстані витягнутої руки, умисно наніс останній один удар кулаком правої руки в область верхньої губи з лівої сторони.

В результаті протиправних дій ОСОБА_3 заподіяв неповнолітній потерпілій ОСОБА_4 тілесне ушкодження у вигляді садна обличчя, яке, згідно з висновком судово-медичного експерта №1998 від 02.12.2025, відноситься до легких тілесних ушкоджень, як такі, що мають незначні скороминучі наслідки тривалістю не більше 6-ти днів (п.2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 р. №6).

Умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.1 ст.125 КК України, за ознаками умисного легкого тілесного ушкодження.

Зазначені обставини, які встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками судового провадження, які надали згоду щодо розгляду обвинувального акта за їх відсутності, а обвинувачений, в присутності захисника беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку. Обвинуваченому роз`яснені обмеження на апеляційне оскарження вироку. Потерпіла ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_7 надали згоду щодо розгляду обвинувального акту за їх відсутності та згоду на розгляд обвинувального акту в спрощеному провадженні, тому відповідно до вимог ч. 2 ст. 382 КПК України, суд вважає необхідним розглянути обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів, замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин, та обмежується зазначенням встановлених органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, із ухваленням вироку.

Аналізуючи в сукупності надані прокурором та перевірені судом докази, які узгоджуються між собою, суд за вказаних обставин вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні.

Діяння ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого суд визнав: визнання вини та щире каяття.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення кримінального правопорушення повторно та вчинення кримінального правопорушення щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.

Цивільний позов по справі не заявлявся, речові докази по справі відсутні, запобіжний захід не обирався, судові витрати по справі відсутні.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 на підставі ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, данні про особу обвинуваченого, надану на особу характеристику з місця роботи, згідно якої він характеризується позитивно, раніше не судимий, на обліку у лікарі-психіатра та нарколога не перебуває, на час розгляду справи не має на утриманні малолітніх (неповнолітніх) дітей, працює на посаді водія навантажувача виробничої дільниці №1 дроблення руди дробильної фабрики №3 ПрАТ «ПІВНГЗК», не є особою з інвалідністю, з урахуванням принципу індивідуалізації покарання, та приходить до висновку, що для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, необхідним і достатнім буде призначення покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України.

Керуючись ст.ст. 100, 368, 370, 374, 381-382, главою 30 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, шляхом подачі апеляційної скарги через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Відповідно до положень ч.1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя