Рішення від 03 березня 2026 р. у справі №215/5914/25 — Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/5914/25

2/215/478/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

у складі: головуючого, судді - Коноваленка М.І.

за участю: секретаря - Коломійчук К.Ю.

розглянувши в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

УСТАНОВИВ:

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернувся в суд із заявою до відповідача ОСОБА_1 , в якій просить стягнути заборгованость за кредитним договором в розмірі 23642,60 грн. та понесені судові витрати зі сплати судового збору 2422,40грн. і витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00грн. за вивчення матеріалів справи, складення позовної заяви, підготовка адвокатського запиту та подача клопотань.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 28.06.2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 610280493 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Шляхом заповнення заявки на офіційному веб сайті ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відповідач отримав кредит в розмірі 8500,00 грн. 28.11.2018 року між первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01. В подальшому ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали ряд додаткових угод: №19 від 28.11.2019, № 26 від 31.12.2020, №27 від 31.12.2021, №31 від 31.12.2022, №32 від 31.12.2023 – якими продовжено строк дії договору до 31 грудня 2024 року. Відповідно до умов договору та додаткових угод до нього до ТОВ «Таліон плюс» перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 610280493. 05.08.2020 року між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу №05/0820-01. В подальшому, 04.06.2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали договір факторингу №04/06/25-Ю, за результатами якого право грошової вимоги за кредитним договором № 610280493 перейшло до ТОВ «Юніт Капітал». У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором, заборгованість ОСОБА_1 станом на час звернення з позовом становить 28321,00 грн., яка складається з 8500,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 15142,60 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 4678,40 - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Після переходу права вимоги за договорами факторингу нарахування за кредитним договором №610280493 від 28.06.2019 жодним із Факторів не здійснювалось.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Разом з тим, в позовній заяві вказав про розгляд справи без його участі, позов підтримує повністю, не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с.7 зворот).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Його представник адвокат Зеркін А.С. в судове засідання не з`явився, 25.09.2025 через систему «Електронний суд» подав пояснення на позов (а.с.153-165), в якому вказав, що стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором в розмірі 23642,60 грн. є необґрунтованими, оскільки позивачем не надано належних доказів на підтвердження заявлених позовних вимог та порушення прав позивача, а тому просить у задоволенні даних позовних вимог позивача до ОСОБА_1 відмовити повністю. При цьому сам факт отримання кредитних коштів та їх використання не спростовує, але заперечує правильність нарахування відсотків. Представник вважає, що розрахунок відсотків, який долучено позивачем суперечить умовам договору та додатків до договору, оскільки, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування. Щодо стягнення заборгованості за пенею, то ці вимоги позивача представник відповідача вважає необгрунтованими, а отже такими, що задоволенню не пілягають. Також вважає, що позивачем не доведено наявність у нього права вимоги до відповідача, оскільки додані до позовної заяви докази не підтверджують права переходу права вимоги. Щодо витрат на правову допомогу, вважає їх безпідставно завищеними. У задоволенні позовних вимог просить відмовити у повному обсязі.

30.09.2025 через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення по справі від представника позивача (а.с.166-183), де представник позивача вказує, що усі нарахування за кредитним договором відбувались правомірна та згідно кредитного договору. Наявність одноразового ідентифікатора та доступ до нього через особистий кабінет є підтвердженням того, що відповідач мав змогу ознайомитися з умовами кредитного договору та підтвердити свою згоду на їх виконання, що в свою чергу свідчить про належне виконання всіх процедур, передбачених договором. Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Також вважає правомірним стягнення процентів за користування кредитом, що їх нараховано за прострочений період - після настання дати повернення кредиту до дня його фактичного повернення. На підтвердження законності нарахування заборгованості позивачем до позовної заяви було долучено відомість про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором, яка сформована, підписана та надана первісним кредитором, після переходу права вимоги позивачем жодних нарахувань не здійснювалось. Крім того, ст. 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено відповідним договором або законом, тому свої вимоги позивач вважає правомірними. Між ТОВ “МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА” (Клієнт) та ТОВ “Таліон Плюс” (Фактор) укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (копія долучена до позовної заяви). Відповідно до пункту 8.2 Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 строк дії цього Договору закінчується 28 листопада 2019 року. Відповідно до п.8.6 Додатки та додаткові угоди до даного Договору набувають чинності з моменту їх підписання обома Сторонами та становлять його невід`ємну частину. В подальшому ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали ряд додаткових угод: №19 від 28.11.2019, № 26 від 31.12.2020, №27 від 31.12.2021, №31 від 31.12.2022, №32 від 31.12.2023 – якими продовжено строк дії договору до 31 грудня 2024 року. Підписанням Реєстру прав вимоги Сторони засвідчують передачу Права вимоги до Боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги. Зокрема, реєстр прав вимоги до договору факторингу від № 28/1118-01 від 28.11.2018, до якого включено Кредитний договір №610280493 від 28.06.2019 укладено 08.10.2019, тобто через три місяці після укладення кредитного договору. Таким чином, на момент включення цього кредитного договору до реєстру, право вимоги вже існувало, а не є майбутнім, як помилково вважає Відповідач. Щодо витрат на професійну правничу допомогу, то представник вважає, що суду надані усі докази щодо здійснених позивачем витрат та обсягу виконаних адвокатом робіт. Щодо заперечень представника відповідача про нарахування штрафних санкцій представник позивача не висловила жодної думки, як і підстав та періоду їх нарахування. Просять врахувати дані пояснення при розгляді справи та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором №610280493 від 28.06.2019 року у розмірі 28321,00 грн., яка складається з наступного: 8500,00 грн. - заборгованість по кредиту; 15142,60 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом, що в сумі дорівнює насправді дорівнює 23642,60грн., як першочергово було заявлено у позовних вимогах, а також витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2422,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00грн..

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності учасників, відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України, враховуючи, що останні скористалися своїми процесуальними правами.

Ухвалою судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28.07.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження та витребувано з АТ КБ «Приватбанк» інформацію за клопотанням представника позивача.

10.10.2025 на виконання ухвали суду в частині витребування доказів надійшла інформація та виписка по рахунку, власником якого є відповідач (а.с.134-135).

Інші процесуальні дії не вчинялись, заходи забезпечення доказів/позову, зупинення/відновлення провадження не застосовувались.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

28.06.2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 610280493 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Шляхом заповнення заявки на офіційному веб сайті ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та підписання договору одноразовим ідентифікатором D5C49CR5 (а.с.10-23,28-29) відповідач отримав кредит в розмірі 8500,00 грн., що також підтверджується платіжним дорученням № d007ab41-befe-46c3-b969-ef7bab3e534d від 28.06.2019 (а.с.9) та довідкою про заахування коштів на рахунок відповдача (а.с.86), інформацією з АТ КБ «Приватбанк» щодо належності цого рахунку та випискою за оговором (а.с.134,135). Кредит надано строком на 28 днів (п.1.3. договору №610280493).

Факт укладення Кредитного договору та отримання кредитних коштів в сумі 8500,00грн. стороною відповідача не заперечується, а тому вважається встановленим та підтвердженим.

За ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, тому, враховуючи умови кредитного договору від 28.06.2019 року №610280493, суд дійшов висновку, що угода між сторонами про надання кредиту повинна виконуватись згідно із діючим законодавством та умовами укладеного між сторонами договору.

28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01, згідно п.2.1 якого було передбачено, що Клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Строк дії вказаного договору згідно п.8.2 було встановлено до 28.11.2019 року (а.с.68).

В подальшому, додатковими угодами № 19 від 28.11.2019 року, № 26 від 31.12.2020 року, № 27 від 31.12.2021 року, № 31 від 31.12.2022 року та № 32 від 31.12.2023 року вносились зміни до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, відповідно до яких, зокрема, строк його дії було продовжено до 31.12.2024 року включно (а.с.63-78).

Також матеріали справи містять витяг з реєстру прав вимоги №47 від 08.10.2019 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року в якому вказаний боржником ОСОБА_1 як боржник за договором №610280493 (а.с.64-65).

05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено Договір факторингу № 05/0820-01, зі строком дії до 04.08.2021 року, в подальшому додатковими угодами № 2 від 03.08.2021 року та № 3 від 30.12.2022 року, вносились зміни до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року, відповідно до яких, зокрема, строк його дії було продовжено до 30.12.2024 року включно, відповідно до якого ТОВ «Таліон Плюс» на користь ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було відступлено право вимоги за кредитним договором №610280493 від 28.06.2019 року, що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги № 11 від 31.08.2023 року (а.с.54-62).

04.06.2025 між ТОВ «ФК Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до якого позивачу відступлене право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №610280493 від 28.06.2019 на суму 28321,00 грн.. Даний факт підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025 р. та витягом із реєстру боржників до Договору факторингу від 04.06.2025 року (а.с.47-53), а також платіжними інтрукціями за червень 2025 року про оплату за відступлення права вимоги (а.с.40-43).

За договорами факторингу право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонаи реєстру прав вимоги, по формі встановленій у відповідному додатку, і дані реєстри щодо передачі права складалися в період дії договрів факторингу, після укладення даного кредитного договору №610280493, тому вимоги представника позивача, як фактора, є цілком правомірними.

Відповідно до розрахунків заборгованості наданих позивачем під час розгляду справи у суді першої інстанції заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №610280493 від 28.06.2019 року складає 28321,00 грн., з яких: 8500,00 грн. заборгованість по кредиту, 15142,60 грн. заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом за період 28.06.2019 – 14.10.2019, а також заборгованість за штрафними санкціями 4678,40грн. (а.с.36-39).

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина 1 ст.612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо приступив до його виконання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.1048, ч.2 ст.1056-1 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором та визначається залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до п.4 ч.1ст.1 ЗУ «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч.1 ст.1 та ч.2 ст.8 ЗУ «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08.06.2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Згідно з графіком розрахунків за договором №610280493 від 28.06.2019: термін платежу 26.07.2019 (в межах строку), сума кредиту 8500грн., нараховано відсотків 3617,60грн., досплати разом 12117,60грн. (а.с.29зворот).

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (п. 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Слід звернути увагу на те, що з договору про споживчий кредит №610280493 від 28.06.2019 вбачається, що сторонами було погоджено строк дії договору на 28 днів, тобто до 26.07.2019 включно, та визначено розмір відсотків за користування кредитом за вказаний строк в розмірі 3617,60 грн.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 284/157/20-ц (провадження № 61-13569св20), від 18 листопада 2020 року у справі № 313/346/20 (провадження № 61-14573св20), у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 26 грудня 2019 року у справі № 467/555/19 (провадження № 61-17707св19) у спорах між банком та фізичними особами, які отримали кредитні кошти, дійшов висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені нормою частини другої статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 28 березня 2018 року по справі №444/9519/12, від 23 жовтня 2019 року у справі № 723/304/16-ц.

З огляду на вищевикладені норми права, суд приходить до висновку, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» не правомірно з 27.07.2019, а в подальшому і ТОВ «Таліон Плюс», нараховували проценти за користування кредитом за договором №610280493 від 28.06.2019, оскільки умовами договору сторони погодили строк його дії, який не було пролонговано згідно даного договору, тому нарахування відсотків поза межами дії строку договору суперечить чинному законодавству, та позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по несплаченим процентам за користування кредитом, нараховані з 27.07.2019, не підлягають задоволенню.

Оскільки відповідач своєчасно та належним чином свої зобов`язання по поверненню кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом не виконав, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягненя заборгованості за тілом кредиту та за відсотками за період 28.06.2019 – 26.07.2019.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за пенею, судом встановлено що в тексті позову відсутнє обгрунтування щодо її нарахувань, та пеня не є складовою частиною суми заборгованості, враховуючи додаткові пояснення представника позивача (а.с.177) та суму заявлену позивачем до стягнення у прохальній частині позову (а.с.7зворот), тому суд першої інстанції не досліджує докази в цій частині, так як не може вийти за межі заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до договору № 05/06/25-01 від 05.06.2025 року адвокатське бюро «Тараненко та партнери» в особі керуючого адвоката Тараненка А.І., який діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" в особі директора Хлопкової М.С., з іншої сторони, уклали договір про надання професійної правничої (правової) допомоги (надано суду в електронному вигляді).

Відповідно до додаткової угоди № 25770553271 від 05.06.2025 року до договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025 року, адвокатське бюро «Тараненко та партнери» в особі керуючого адвоката Тараненка А.І., який діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" в особі директора Хлопкової М.С., з іншої сторони, уклали даний договір про те, що клієнт доручає, а Адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу по захисту його прав та інтересів з питань, що відносяться до юрисдикції господарських судів, судів загальної юрисдикції, адміністративних судів по справам про стягнення заборгованості за кредитними договорами, зокрема по договору №610280493 від 28.06.2019 з Мельником А.М. (а.с.30-31,33-35).

Згідно Акта прийому-передачі наданих послуг від 25.06.205 погодженно вартість послуг до договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025 року, адвокатське бюро «Тараненко та партнери» в особі керуючого адвоката Тараненка А.І., який діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" в особі директора Хлопкової М.С., з іншої сторони, засвідчують, що виконавець надає, а клієнт отримує послуги, та погоджено їх вартість, зокрема, складення позовної заяви – 5000грн., вивчення матеріалів по заборгованості – 1000грн., підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за договором – 500грн., підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за договором – 500грн.

Згідно ч. 5 ст. 135 ЦПК України сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів ч. 4 ст. 137, ч. 7 ст. 139, ч. 3 ст. 141 ЦПК України, а також їх документального обґрунтування.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, взявши до уваги умови договору про надання правової допомоги, обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, підтверджених належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку, що визначений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у сумі 7000 грн 00 коп. є завищеним, витрати у зазначеній сумі не можна визнати належно обґрунтованими та необхідними в контексті обставин цієї справи.

Враховуючи викладені обставини, складність справи, необхідність надання адвокатом позивача послуг під час розгляду справи в суді та їх характер, дослідивши докази на підтвердження витрат позивача на правничу допомогу, а також з метою дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, пов`язаність цих витрат із розглядом справи, суд дійшов висновку, що необхідний фактичний обсяг правової допомоги у цій справі є меншим, ніж зазначено позивачем у позові на загальну суму 7000 грн 00 коп., а тому такий обсяг виконаних робіт підлягає зменшенню та стягненню з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу, понесених у цій справі, в сумі 5000 грн 00 коп., враховуючи акт виконаних робіт, погодження вартості послуг, наданих адвокатом позивачу.

На підставі ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1811,96 грн., сплачений ним як користувачем Електронного суду, пропорційно розміру задоволених позовних вимог ((12117,60грн.*100%) / 23642,60грн. = 51,25%; ((2422,40грн.*51,25%) / 100% = 1241,48грн.).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 81, 89, ч.1 ст.141, 263, 265, 274-279 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 43541163, адреса: місто Київ, вулиця Рогнідинська, буд.4А/оф.10, заборгованість за Кредитним договором №610280493 від 28.06.2019 в розмірі 12117,60 грн. а також понесені судові витрати в розмірі 1241,48 грн. сплаченого судового збору та 5000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, а всього 18359,08 грн.

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня його проголошення. Так як в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 04.03.2026 р.

СУДДЯ: