Рішення від 03 березня 2026 р. у справі №206/150/26 — Самарський районний суд міста Дніпра

Справа 206/150/26

Провадження 2/206/914/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2026 року м. Дніпро

Самарський районний суд міста Дніпра в складі:

головуючої-судді Плінської А.В.

при секретарі Габісонія Л.В.

з участю представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,

встановив:

29 січня 2026 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, а саме просила стягнути з відповідача на свою користь на утримання дітей: доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі 1/6 частки із всіх видів заробітку (доходу) на кожну дитину щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. На обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що перебувала в шлюбі з відповідачем від якого народились син та донька. Згідно судового наказу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 11 квітня 2018 року з відповідача на її користь на утримання дітей стягувались аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісячно до повноліття дітей. Вказаний розмір є недостатнім, адже з віком витрати збільшились, тож позивачка просить задовольнити позов.

Ухвалою від 04 лютого 2026 року було відкрито провадження по справі та призначено справу до судового розгляду в підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 25 лютого 2026 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги.

Відповідач в судовому засіданні наполягав на залишенні розміру аліментів, які з нього стягуються в такому ж розмірі, адже не працює та самостійно старається ще додатково надавати якісь кошти. Крім того, діти і в нього періодично проживають та він несе витрати по їх утриманню на той період.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25 червня 2010 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 Самарським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області було зареєстровано шлюб, а рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 28 травня 2019 року шлюб між подружжям ОСОБА_7 було розірвано.

27 січня 2011 року у подружжя від шлюбу народилась донька – ОСОБА_8 , а ІНФОРМАЦІЯ_3 син – ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвами про народження дітей.

Судовим наказом Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 11 квітня 2018 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання малолітніх дітей: доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня подачі заяви, тобто з 23 березня 2018 року і до повноліття дітей.

30 серпня 2022 року ОСОБА_6 зареєструвала інший шлюб та змінила прізвище на ОСОБА_10 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 25 січня 2023 року.

В судовому засіданні як представник позивача так і відповідач визнали та підтвердили, що діти проживають разом з матір`ю.

Ст.51 Конституції України та ст.180 Сімейного кодексу України (далі -СК України) передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно зі ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно з ч.2 ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до положень статей 183,184 СК України суд за заявою одержувача може визначити розмір аліментів у вигляді частки від заробітку (доходу) матері, батька дитини або у твердій грошовій сумі.

Таким чином, підстави визначення розміру аліментів у частках від заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень статті 182 СК України, так і положень статей 183,184 СК України.

Згідно з ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

У зазначеній нормі права законодавець розширив можливості того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (отримувача аліментів) щодо вибору способу стягнення аліментів.

Так, одержувач аліментів ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом про зміну способу стягнення аліментів, який стягується на підставі судового наказу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 11 квітня 2018 року .

Отже, одержувач аліментів скористалась своїм правом щодо визначення способу стягнення аліментів саме у частці від доходу.

При цьому, внаслідок зміни способу стягнення аліментів буде збільшений і розмір стягуваних аліментів.

У ч.1 ст.192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч.3 ст.181 СК України).

Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Таким чином, вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце і внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів.

Відповідно до ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8 ст.7 СК України, під час вирішення будь - яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.

Обов`язок утримувати дитину - це моральне і найважливіше правове зобов`язання батьків, яке виникає з моменту народження дітей і зберігається до досягнення ними повноліття.

Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності та гармонійного розвитку дитини.

За змістом ст.192 СК України у системному зв`язку із положеннями ст.182 СК України, при вирішенні питання про зміну розміру аліментів, що стягуються на утримання неповнолітньої дитини, суд зобов`язаний виходити з пріоритету інтересів дитини.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.12.2006 у справі «Хант проти України» (Hunt v. Ukraine) (Заява № 31111/04) вказав на те, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (п. 54).

Аналізуючи зазначені норми процесуального та матеріального права, застосовуючи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, роз`яснення Верховного Суду України, правові висновки Верховного Суду, з`ясовуючи наведені обставина справи, що мають значення для правильного вирішення спору, наявні у справі докази, суд вважає, що, враховуючи засади справедливості, добросовісності та розумності, вік, стан здоров`я, матеріальне становище дітей і платника аліментів, який інших утриманців не має, для фізичного, духовного, морального і соціального розвитку дитини, розмір аліментів на утримання неповнолітніх дітей має бути визначений у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) щомісяця на кожну дитину.

Суд вважає, що такий розмір аліментів визначений з урахуванням вимог сімейного законодавства та відповідає інтересам неповнолітніх дітей сторін у справі, є необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку обох дітей та достойного рівня їх матеріального забезпечення.

У п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 р. №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачено, судам роз`яснено, що в новому розмірі аліменти сплачують із дня набрання рішенням законної сили.

Керуючись ст.ст.10-12, 81,141, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 180-183, 192 СК України, суд -

вирішив:

Позов - задовольнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів, стягуваних за судовим наказом Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 11 квітня 2018 року по справі №206/1583/18 та стягувати з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) аліменти на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) на утримання дітей: доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/6 частки всіх видів заробітку (доходу) на кожну дитину щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання чинності рішенням до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір сумі 1331,20 грн.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя: А.В. Плінська