Рішення від 23 лютого 2026 р. у справі №206/5202/25 — Самарський районний суд міста Дніпра

Справа 206/5202/25

Провадження 2/206/268/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2026 року м.Дніпро

Самарський районний суд міста Дніпро у складі:

головуючого судді Малихіної В.В.,

за участі секретаря судового засідання Тимченко Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

12.09.2025 до Самарського районного суду міста Дніпра надійшла позовна заява Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 20.12.2022 між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 було підписано Заяву-договір на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування (кредитний договір №002/18279489-СК_SB). ОСОБА_1 з 20.12.2022 є власником поточного рахунку у гривні, який відкритий відповідно до Заяви-договору на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування з номером Кредитного договору №002/18279489-СК_SB. Кредитні кошти відповідачу було надано у спосіб, зазначений в Кредитному договорі, що підтверджується відповідною випискою. Отже, позивач свої обов`язки за кредитним договором виконав в повному обсязі. Зважаючи на ту обставину, що ОСОБА_1 належним чином не виконав свої зобов`язання за Кредитним договором, у відповідача станом на травень 2025 виникла заборгованість за кредитним договором №002/18279489-СК_SB від 20.12.2022 яка становить 57777,86 грн. і складається із заборгованості за тілом кредиту (в тому числі прострочена заборгованість) у розмірі 30079,37 грн. та заборгованості за відсотками у розмірі (в тому числі прострочена) у розмірі 27698,49 грн. Посилаюсь на зазначене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №002/18279489-СК_SB від 20.12.2022 у розмірі 57777, 86 грн. та понесені позивачем судові витрати.

Ухвалою суду від 13.10.2025 року відкрито провадження у цивільній справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про час і місце проведення судового розгляду, у прохальній частині позовної заяви просила розгляд справи проводити без участі представника повивача.

Відповідач в судове засідання не з`яився, повідомлений належним чином, причина неявки суду не відома. Надіслав на адресу суду відзив, відповідно до якого зазначив, що в матеріалах справи відсутні первинні документи щодо переказу коштів на рахунок відповідача. З наданої позивачем виписки з рахунку, як доказу на підтвердження наявності заборгованості відповідача, неможливо встановити наявну суму боргу, його складові, період за який він утворився, тощо. Крім того надана виписка не може слугувати належним доказом у справі. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Зважаючи на викладене, відповідно до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши фактичні обставини справи у межах наданих позивачем письмових доказів, суд приходить до висновку про таке.

Судом встановлено, що 20.12.2022 між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 було підписано Заяву-договір на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування (кредитний договір №002/18279489-СК_SB). ОСОБА_1 з 20.12.2022 є власником поточного рахунку у гривні, який відкритий відповідно до Заяви-договору на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування з номером Кредитного договору №002/18279489-СК_SB. Кредитні кошти відповідачу було надано у спосіб, зазначений в Кредитному договорі, що підтверджується відповідною випискою по рахунку.

Відповідач ОСОБА_1 з 20.12.2022 є власником поточного рахунку у валюті гривня № НОМЕР_1 , який відкритий до Заяви-Анкети на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування з номером Кредитного договору №002/18279489-CK_SB від 20.12.2022, № картки НОМЕР_2 , відкритого в АТ «ТАСКОМБАНК».

Позивач, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив, стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за кредитним договором станом на травень 2025 становить 57777, 86 грн., з яких: 30079,37 грн. складає заборгованість по тілу кредиту; 27698,49 грн. - заборгованість по відсотками.

Суд не погоджується з аргументом позивача і вважає, що зазначена сума не підтверджується жодними доказами виходячи з наступного.

Підписана відповідачем згода та запевнення клієнта до Договору не містить жодних даних про умови кредитування, зокрема щодо розміру кредиту (кредитного ліміту), процентів, пені та комісії. Згодою та запевненнями клієнта до договору не визначені зобов`язання позичальника щодо сплати процентів за користування кредитом, процентна ставка та порядок сплати таких процентів.

Крім того, з наданої виписки по рахункам ОСОБА_1 не можливо встановити на який рахунок були переведені грошові кошти, наявну суму боргу, період за який він утворився.

Тарифи банку, витяг з Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб не містять підпису позичальника ОСОБА_1 ..

Так, у матеріалах справи відсутнє будь-яке підтвердження із зазначенням дати та часу одержання відповідачем у електронному вигляді Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб та Тарифів банку, у суду відсутні підстави вважати, що саме з наданими позивачем, в обґрунтування заявлених позовних вимог, Публічною пропозицією та Тарифами банку було ознайомлено відповідача.

Тобто, матеріали справи не містять жодних доказів, що саме ці Публічну пропозицію та Тарифи розумів відповідач, ознайомився та погодився з ними, підписуючи Заяву-договір на укладання договору про комплексне банківське обслуговування, а також те, що вказані документи на момент, коли відповідач повинен був отримати кредитні кошти, взагалі містили умови, щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, саме у зазначених в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

Роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Отже, виходячи з вищенаведеного, у даному випадку неможливо застосувати до спірних правовідносин правила ч. 1ст. 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови, що розміщені на офіційному сайті банку могли неодноразово змінюватися самим позивачем в період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Умови у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

Аналогічна позиція викладена й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №342/180/17, в якій зазначено, що витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, які не містять підпису позичальника, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети, яка не містить положень щодо розміру процентів, неустойки. Тобто, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.

З урахуванням встановлених обставин справи та враховуючи принцип справедливості, добросовісності, розумності цивільного судочинства, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.76,81,141,247,258,259,263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Малихіна