Вирок від 03 березня 2026 р. у справі №209/223/26 — Дніпровський районний суд міста Кам’янського

Справа № 209/223/26

Провадження № 1-кп/209/173/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2026 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючої судді ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 його захисника - адвоката ОСОБА_5

розглянувши у судовому засіданні у залі суду у м. Кам`янське кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 квітня 2025 року за №62025170030004818 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Новогродівка, Донецької області, громадянина України, маючий середню освіту, малолітніх дітей на утриманні не маючий, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця, в силу ст. 89 КК України раніше судимий:

обвинуваченого у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Указів Президента України № 64/2022 про «Про введення воєнного стану в Україні» та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, неодноразово продовженого у встановленому законом порядку, востаннє з 05 години 30 хв. 5 листопада 2025 року на 90 діб.

Солдата ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 07.01.2025 призначено на посаду оператора 1 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів 4 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 та зараховано до списків особового складу частини на всі види забезпечення.

Згідно з вимогами ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України, а громадяни України проходять військову службу відповідно до законодавства.

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, на території України введений воєнний стан, який у подальшому продовжено. Будучи військовослужбовцем, солдат ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов`язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.

Однак, солдат ОСОБА_4 , під час проходження військової служби у Збройних Силах України, в порушення вищезазначених нормативно-правових актів вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, ОСОБА_4 , 08.10.2025 в ранковий час доби, перебуваючи з дозволу власника за місцем проживання потерпілого ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 у квартирі за адресою: АДРЕСА_3 , побачив, що на столі в кімнаті квартири знаходиться візитниця потерпілого ОСОБА_6 , в середині якої знаходилась банківська картка № НОМЕР_2 . У цей час у ОСОБА_4 раптово виник протиправний умисел, направлений на викрадення офіційного документу, а саме: означеної банківської картки, з корисливих мотивів.

Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення банківської картки банку АТ «Пумб Банк» № НОМЕР_3 , № рахунку НОМЕР_4 , усвідомлюючи те, що вказана банківська карта належить ОСОБА_6 , та відповідно до вимог ч. 1 Закону України «Про інформацію», п.п.1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст.1, п.15.2 ст. 15 Закону України «Про платіжні системи та перекази коштів в Україні», ч. 4 ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність», п.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» є офіційним документом, а також усвідомлюючи, що вищезазначена платіжна картка є електронним платіжним засобом у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором, ОСОБА_4 , перебуваючи у вказаний час в означеному місці, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи з корисливих мотивів, а саме з метою подальшого викрадення грошових коштів з банківського рахунку, таємно, шляхом вільного доступу, викрав офіційний документ - пластикову платіжну картку АТ «Пумб Банк» № НОМЕР_3 , до рахунку НОМЕР_4 , яка видана АТ «Пумб Банк» на ім?я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Заволодівши викраденим офіційним документом - банківською карткою ОСОБА_6 , ОСОБА_4 місце вчинення кримінального правопорушення залишив.

Крім того, ОСОБА_4 , 08.10.2025 в ранковий час доби, перебуваючи з дозволу власника за місцем проживання потерпілого ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 у квартирі за адресою: АДРЕСА_3 , разом зі своїм знайомим ОСОБА_6 . У цей час у ОСОБА_4 раптово виник злочинний умисел, спрямований на, таємне, із корисливих мотивів, викрадення чужого майна, а саме: грошових коштів з банківського рахунку, належних ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в АТ «Пумб Банк» № НОМЕР_3 , до рахунку НОМЕР_4 із використанням для цього раніше викраденої вищевказаної пластикової платіжної картки.

Реалізуючи свій єдиний протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме: усіх грошових коштів, наявних на банківському рахунку ОСОБА_6 ., 08.10.2025 в період часу з 06:32 по 06:34, через банкомат CADN 8369 «АТ КБ ПриватБанк» за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам?янське проспект Нескорених 4Б ОСОБА_4 , діючи в умовах воєнного стану, скориставшись тією обставиною, що йому було відомо пароль від банківської картки, таємно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, викрав грошові кошти, належні ОСОБА_6 , а саме із використанням вказаної банківської картки в банкоматі здійснив зняття готівки на загальну суму 6000 грн. 00 коп., якими в подальшому розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 357 КК України, а саме: викрадення офіційного документа, вчинене з корисливих мотивів.

Крім того, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не прибув та надав через канцелярію суду письмову заяву, в якій просить судовий розгляд кримінального провадження провести без його участі, зазначив, що претензій до обвинуваченого не має. Покарання ОСОБА_4 просить призначити на розсуд суду (а.с.57).

Заслухавши думку учасників судового засідання, взявши до уваги письмову заяву ОСОБА_6 , суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про розгляд даного кримінального провадження за відсутності потерпілого. Ухвала занесена секретарем судового засідання в журнал судового засідання.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень за обставин, встановлених судом, наведених вище, визнав повністю, суду розповів про обставини скоєних злочинів так, як про них зазначено в обвинувальному акті. Зазначив, що шкодує про скоєне та щиро розкаюється.

Окрім повного визнання своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення вина обвинуваченого ОСОБА_4 також підтверджується письмовими доказами, дослідженими в судовому засіданні:

- протоколом прийняття заяви від ОСОБА_6 про вчинене кримінальне правопорушення від 13.10.2025 року, в якому він просить вжити заходи щодо його знайомого ОСОБА_7 , який 08.10.2025 року викав його банківську карту «Пумб» та викрав з неї 6000 гривень (а.с. 39);

- заявою про залучення ОСОБА_6 до провадження як потерпілого (а.с. 45);

- постановою про визнання потерпілим ОСОБА_6 по кримінальному провадженню №12025041790000836 від 14.10.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України (а.с. 39);

- випискою по банківській картці потерпілого ОСОБА_6 АТ «Пумб Банк» за рахунком НОМЕР_4 , який належить клієнту ОСОБА_6 (а.с. 46; 47 - реквізити рахунку; 48 – скріншот трансакції)), відповідно до якої за допомогою банківської карти № НОМЕР_5 , 08.10.2025 о 06:33:59 отримано готівкові кошти у сумі 6000 UAН.

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.11.2025 року та додатком до протоколу (а.с. 51-55), відповідно до якого потерпілий ОСОБА_6 в присутності понятих впізнав ОСОБА_4 , як свого знайомого серед інших фотознімків;

- протоколом проведення слідчого експеременту від 14.11.2025 року, проведеного за участі потерпілого ОСОБА_6 та у присутності понятих, відповідно до якого, потерпілий розповідав та показував відомі йому обставини вчиненого кримінального правопорушення (а.с. 57-59);

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 18.12.2025 із додатками до нього (а.с. 74-76; 75-опис речей і документів; 76 – оптичний CD-R диск з інформацією в електронному вигляді, наданою працівником АТ «Пумб Банк» під час здійснення тимчасового доступу відповідно до ухвали суду);

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 26.11.2025 із додатками до нього (а.с. 66-69; 67-опис речей і документів; 68- лист про надання інформації від АТ «Пумб Банк»; 69 – оптичний CD-R диск з інформацією в електронному вигляді, наданою працівником АТ «Пумб Банк» під час здійснення тимчасового доступу відповідно до ухвали суду);

- протоколом огляду речі (оптичного диска) від 27.11.2025 року, який був отриманий в ході тимчасового доступу 26.11.2025 у приміщенні АТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 77-78), відповідно до якого оглядом встановлено, що в центральній частині зображення знаходиться особа, візуально схожа на обвинуваченого, який тримає щось в руці та дивиться в нижню частину екрану одягнений в жилетку та якусь кофту темного відтінку, в руках тримає аркуші паперу, візуально схожі на грошові кошти. Крім того, під час процесуальної дії, потерпілий ОСОБА_6 вказав, що на фото зображений його знайомий ОСОБА_8 , з яким він 07.10.2025 розпивав спиртні напої, надавав йому свою банківську картку та повідомляв пін код від неї, прохаючи його зняти готівку та придбати алкогольні напої та продукти харчування, та після уходу якого 08.10.2025 виявив відсутність банківської картки та крадіжку грошових коштів в сумі 6000 тисяч гривень. Також на фотознімках з зірочками вказано належну йому картку.

- протоколом проведення слідчого експеременту від 05.01.2026 року, проведеного за участі обвинуваченого ОСОБА_4 та у присутності понятих, відповідно до якого, обвинувачений добровільно без примусу розповідав та показував обставини вчиненого кримінального правопорушення (а.с. 125-130; 129-130 – фототаблиця до протоколу) та вказав, що 08.10.2025 в ранковий час доби, перебуваючи з дозволу власника за місцем проживання потерпілого ОСОБА_6 у квартирі за адресою: АДРЕСА_3 , на столі в кімнаті квартири забрав без дозволу та відома банківську картку АТ «Пумб», що належала його знайомому ОСОБА_9 . Далі 08.10.2025 у терміналі «ПриватБанк», що розташований по пр. Героїв АТО у м. Кам`янське, він з викраденої банківської карти зняв грошові кошти у сумі 6000 гривень, що належать його знайомому ОСОБА_9 .

Надаючи оцінку зазначеним доказам у своїй сукупності, суд не сумнівається в їх належності та допустимості, вважає такі докази достатніми для доведеності винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому кримінально-протиправних діянь, а тому не вбачає підстав визнавати наведені вище докази такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Під час вивчення матеріалів кримінального провадження не виявлено порушень вимог кримінального процесуального закону під час збирання й закріплення доказів у справі, які б викликали сумніви в їх достовірності. Наявні у справі докази відповідають вимогам закону щодо допустимості, достовірності й достатності доказів.

Всі вище перелічені докази, будучи належними, оскільки підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимими, оскільки отримані в порядку встановленому КПК України, достовірними, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження, в своїй сукупності та взаємозв`язку не містять суперечностей, доповнюють один одного і дають можливість суду прийти до однозначного висновку про те, що ОСОБА_4 дійсно винний у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 185, ч.1 ст. 357 КК України.

Враховуючи викладене суд вважає, що в судовому засіданні вина ОСОБА_4 у вчинені кримінальних правопорушень встановлена та доведена, а дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану та за ч. 1 ст. 357 КК України, як викрадення офіційного документа, з корисливих мотивів.

При обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 за скоєні ним кримінальні правопорушення, суд виходить із вимог ст. 65 КК України, що стосуються ступеня тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особи винного та обставин, що пом`якшують і обтяжують його покарання.

Суд враховує, що обвинуваченим скоєно кримінальні правопорушення, які відповідно до ст.12 КК України відносяться: за ч.1 ст.357 КК України до кримінальних проступків; за ч. 4 ст.185 КК України до тяжких злочинів.

До обставин, яке відповідно до вимог ст. 66 КК України пом`якшує покарання ОСОБА_4 , суд відносить: щире каяття, відшкодування матеріальної шкоди потерпілому.

Обставин, які відповідно до вимог ст.67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено.

Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, характеризується умисною формою вини; конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення, зокрема період вчинення, а саме під час запровадженого в країні воєнного стану; особу винного, який раніше не судимий, не одружений, військовослужбовець, на обліках у лікаря нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, негативних характеризуючих даних щодо обвинуваченого за місцем його проживання судом не встановлено.

Виходячи з наведеного, враховуючи конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення, суд дійшов висновку, що обвинуваченому слід обрати покарання, достатнє і необхідне для його виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, у межах, установлених у санкціях ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі, ч. 1 ст. 357 КК України у виді обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_4 слід призначити за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

Разом з тим, суд, приймаючи до уваги наведену обставину, яка пом`якшує покарання, відсутність обтяжуючих обставин, особу обвинуваченого та його ставлення до вчиненого, вважає за можливе застосувати до ОСОБА_4 ст.75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, як і просив це прокурор у виступі в судових дебатах, оскільки його виправлення можливе без реального відбування покарання, встановивши іспитовий строк тривалістю один рік, який буде оптимальним, покаже стійкість такого виправлення і неможливість вчинення ним в подальшому інших кримінальних правопорушень. На переконання суду застосування відносно ОСОБА_4 звільнення від відбування покарання з випробуванням не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечуватиме співрозмірність діяння та кари, відповідатиме таким принципам Конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини та легітимна мета покарання.

Суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Підстав для застосування до ОСОБА_4 положень статті 69 КК України судом не встановлено.

Під час судового провадження клопотання від прокурора про застосування запобіжного заходу не надходило.

Цивільний позов в даному кримінальному провадженні не пред`являвся.

Судові витрати у кримінальному проваджені відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368 - 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357, ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:

за ч.1 ст.357 КК України у виді 2 (двох) років обмеження;

за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_4 покарання за сукупністю скоєних кримінальних правопорушень у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від відбування призначеного покарання із випробуванням протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік.

Зобов`язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до ст. 76 КК України, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Відповідно до ч. 4 ст.76 КК України нагляд за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , як військовослужбовцем, звільненим від відбування покарання з випробуванням, покласти на командира військової частини НОМЕР_6 , у разі зміни місця служби - на командира військової частини за новим місцем служби, а у разі звільнення з військової служби - контроль за виконанням вироку покласти на уповноважений орган з питань пробації.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпровський районний суд міста Кам`янського протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку у суді.

Суддя ОСОБА_10