Рішення від 02 березня 2026 р. у справі №674/848/25 — Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/848/25

Провадження № 2/674/57/26

РІШЕННЯ

іменем України

03 березня 2026 року м.Дунаївці

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі: головуючий - суддя Сосна О.М., за участю секретаря судового засідання Когут О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (ціна позову 36 294,56 грн),

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі – ТОВ «Споживчий центр») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування вимог зазначає, що 05.03.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферти) №05.03.2024- 100002466. Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 13 000 грн строком на 140 днів. Процентна ставка фіксована незмінна у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит. Комісія, пов`язана з наданням кредиту – 15% від суми кредиту та становить 1 950 грн, неустойка 130 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконання/неналежно виконаного зобов`язання. ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на день подання позову утворилась заборгованість у розмірі 36 294,56 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 17 000 грн, по процентам в розмірі 18 094,56 грн, комісія 1950 грн, неустойки 3 250 грн, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр». У зв`язку із чим, просить суд стягнути з відповідача вказану заборгованість та судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Ухвалою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 06.06.2025відкрито провадження у даній справі та розгляд справи призначено у порядку спрощеного позовного провадженняз повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» в судове засідання не з`явився, повідомлявся про час та місце розгляду справи. У позовній заяві просить проводити розгляд справи у відсутності представника.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, повідомлявся про час та місце розгляду справи. Надіслав до суду відзив на позов, в якому зазначає, що є військовослужбовцем ЗСУ та на підставі контракту проходить службу в умовах воєнного стану. Просить суд застосувати положення ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», списати нараховані штрафи та пеню. Також просить розстрочити основну суму боргу на 3 місяці рівними частинами. Розгляд справи просить проводити без його участі.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані докази, суд дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05.03.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферти) №05.03.2024-100002466, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 13 000 грн строком на 140 днів. Процентна ставка фіксована незмінна у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит. Комісія, пов`язана з наданням кредиту – 15% від суми кредиту та становить 1 950 грн, неустойка 130 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з п.3.1 Договору за цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити Проценти, Комісію.

Пунктом 3.2. Договору встановлено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до п.4.1. Договору кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4149-49XX-XXXX-8838.

Кредитний договір (оферти) №05.03.2024-100002466 від 05.03.2024 підписаний електронним підписом ОСОБА_1 – одноразовим ідентифікатором для підписання кредитного договору Е164.

Згідно з Інформацією з АТ КБ «Приватбанк» №20.1.0.0.0/7-251002/43130-БТ від 06.10.2025 на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_1 та згідно з випискою по рахунку 05.03.2024 перераховано 13 000 грн.

Станом на 27.05.2025 утворилась заборгованість за кредитним договором в розмірі 36 294,56 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 13 000 грн, по процентам в розмірі 18 094,56 грн, комісія 1950 грн, неустойки 3 250 грн, на підтвердження чого позивачем надано довідку-розрахунок.

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу. Одночасно, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ст.625 ЦК України).

Відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною 2 ст.1050 ЦК України передбачено, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього кодексу.

Згідно зі ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За правилами, встановленими статтями 526, 530, 611, 629 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу та у встановлений строк, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з п.2 Кредитного договору (відповідь позичальника про прийняття пропозиції) №05.03.2024-100002466 від 05.03.2024 сума позики – 13 000 грн (п.2), строк позики – 140 днів (п.3), процентна ставка фіксована – 1% (п.6), денна процентна ставка – 0,82% (п.7), комісія 15% - 1 950 грн (п.9), неустойка 130 грн (п.14), що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

Як вбачається з наданої позивачем довідки-розрахунку, заборгованість за Кредитним договором (оферти) №05.03.2024-100002466 від 05.03.2024 становить 36 294,56 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 13 000 грн, по процентам в розмірі 18 094,56 грн, комісія 1950 грн, неустойки 3 250 грн.

Оскільки відповідач не надав доказів сплати суми позики 13 000 грн, тому наявні підстави для стягнення з нього заборгованості по тілу кредиту.

Також умовами договору про споживчий кредит нарахування та сплата комісії за надання кредиту визначені сторонами кредитування та безпосередньо узгоджено з позичальником, а тому платіж за комісією правомірно включений до заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача у розмірі 1 950 грн.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за відсотками в розмірі 18 094,56 грн, суд вважає за необхідне задовольнити її частково з таких підстав.

Відповідно до п.15 ст.14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Таким чином, на відповідача, який проходить військову службу в особливий період, поширюються пільги, передбачені частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме - він звільнений від нарахування і сплати процентів за споживчим кредитом та неустойки, а кредитні установи під час дії особливого періоду не має права нараховувати відсотки, а у випадку нарахування - зобов`язані їх списати.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 14.05.2021 у справі №502/1438/18, та від 18 01.2023 у справі №642/548/21.

Відповідач ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за періоди: з 05.03.2022 по 08.03.2022; з 08.03.2022 по 12.09.2022; з 12.09.2022 по 29.05.2023; 29.05.2023 по 08.03.2024; 08.03.2024 по 30.08.2024. З 08.03.2024 по теперішній час проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується копією витягу із послужного списку особової справи, Листом №2496/1959 від 19.02.2026 та довідкою військової частини НОМЕР_2 №2496/1/16/365

Таким чином, ОСОБА_1 з 05.03.2022 по даний час проходить військову службу, на нього як на військовослужбовця, поширюються пільги, передбачені частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», тому він звільнений від сплати процентів за користування кредитом, у зв`язку з чим позов у частині стягнення процентів у розмірі 18 094,56 грн задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги про стягнення неустойки у розмірі 3 250 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Згідно з п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також, Верховний Суд у постанові від 31.01.2024 №183/7850/22 зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить про те, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Отже, неустойка в розмірі 3 250 грн підлягає списанню кредитодавцем.

Щодо клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суд зазначає, що підстави для розстрочки виконання судового рішення визначені ч.4 ст.435 ЦПК України ( ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Разом з тим у клопотанні відповідачем не обґрунтовано та не доведено наявність підстав для розстрочки виконання судового рішення. Тому у задоволенні клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду необхідно відмовити.

З огляду на викладене, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Кредитним договором (оферти) №05.03.2024-100002466 від 05.03.2024 у розмірі 14 950 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 13 000 грн, комісія 1950 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволених вимог, а тому оскільки позов задоволено на 41,19 % (14 950 х 100 : 36 294,56) судовий збір слід стягнути в розмірі 997,79 грн (2422,40 х 41,19 %: 100).

Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 263-265 ЦПК України,-

у х в а л и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_3 )на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, р/р НОМЕР_4 ) заборгованість за Кредитним договором (оферти) №05.03.2024-100002466 від 05.03.2024 у розмірі 14 950 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят) гривень.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»судовий збір в розмірі 997 (дев`ятсот дев`яносто сім) гривень 79 (сімдесят дев`ять) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місцезнаходження – м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833);

Відповідач: ОСОБА_1 (місце реєстрації - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Суддя О.М.Сосна