Постанова від 03 березня 2026 р. у справі №447/571/26 — Миколаївський районний суд Львівської області

Суд: Миколаївський районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей

Дата: 03 березня 2026 р.

Справа: №447/571/26

Суддя: Рябчун А. В.

Провадження №3/447/380/26

Справа №447/571/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2026 м. Миколаїв

Суддя Миколаївського районного суду Львівської області Рябчун А. В., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з ВПД № 1 РУП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 184 КУпАП України,

ВСТАНОВИЛА:

18 лютого 2026 року до Миколаївського районного суду Львівської області від ВПД № 1 РУП ГУНП у Львівській області надійшов протокол про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 184 КУпАП.

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 211464 від 12 лютого 2026 року зазначено, що 03.01.2026 року приблизно о 16:31 год. ОСОБА_1 всупереч вимогам статті 150 Сімейного Кодексу України ухилилась від виконання батьківський обов`язків по вихованню за своїм сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній вчинив дрібну крадіжку шоколадок в кількості 3 шт., однак не досяг віку з якого настає адміністративна відповідальність. Загальна сума завданих збитків 329,7 гривень без ПДВ. Таким чином ОСОБА_1 не виконала обов`язки щодо виховання неповнолітнього сина, чим порушила ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства».

Отже, ОСОБА_1 своїми діями ухилилася від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо виховання своєї неповнолітнього сина, за що передбачена відповідальність за частиною 3 статті 184 КУпАП.

В судовому засіданні 04 березня 2026 року ОСОБА_1 вину у вчиненому адміністративному правопорушенні визнала, з протоколом погодилась, просила суд суворо не карати. Крім цього, зобов`язалась провести з сином виховну бесіду.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідний орган чи посадова особа зобов`язані з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом статті 279 КУпАП ці обставини встановлюються в ході дослідження доказів під час розгляду справи.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.

Розглянувши справу на підставі досліджених доказів орган (посадова особа) відповідно до статті 283 КУпАП виносить постанову.

Частиною 3статті 184КУпАП передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей, вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.

Так, відповідно до положень статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Судом встановлено, 03.01.2026 року приблизно о 16:31 год. ОСОБА_1 всупереч вимогам статті 150 Сімейного Кодексу України ухилилась від виконання батьківський обов`язків по вихованню за своїм сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній вчинив дрібну крадіжку шоколадок в кількості 3 шт. Загальна сума завданих збитків 329,7 гривень без ПДВ. Таким чином, ОСОБА_1 не виконала обов`язки щодо виховання неповнолітнього сина, чим порушила ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства».

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 211464 від 12 лютого 2026 року, з яким вона згодна, свою вину визнає, зауважень до протоколу не має та щиро розкаюється; довідкою розгляду заяви від керуючої магазину «Рукавичка» від 12.02.2026 року; довідкою-вартості від 04.02.2026 року; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 12.02.2026 року та іншими матеріалами справи. Також судом взято до уваги заяву ОСОБА_1 , у якій вона вину у вчиненому адміністративному правопорушенні визнала, з протоколом погодилась та просила суд суворо не карати.

Крім того, встановлено, що ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 184 КУпАП впродовж року не притягувалась.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що у справі зібрана достатня кількість достовірних, належних та допустимих доказів, які вказують на доведеність вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 184 КУпАП.

Разом з цим, враховуючи встановлені судом обставини, при накладенні на ОСОБА_1 стягнення, суд згідно з вимогами статті 33КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, дані про її особу, яка до адміністративної відповідальності раніше не притягувалась. Обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 є визнання вини. Обставини, що обтяжують відповідальність судом не встановлені.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частини 3 статті 184 з врахуванням особи і суспільної небезпеки скоєного, характеру вчиненого правопорушення, ступеня вини особи, слід з метою виховання останньої та запобіганню вчинення нових правопорушень, накласти на неї адміністративне стягнення в межах санкції частини 3 статті 184 КУпАП, зокрема у виді штрафу.

Суд вважає, що саме такий вид стягнення буде відповідати завданню Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків та відповідальності перед суспільством.

Відповідно до статті 40-1КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.

Керуючись статтями 40-1, 184, 283, 284, 294 КУпАП, суддя-

ПОСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 184 КУпАП та застосувати щодо неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

У випадку несплати штрафу у п`ятнадцятиденний термін відповідно до вимог статей 307, 308 КУпАП з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її постановлення.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Суддя Анна Рябчун

Оригінал: reyestr.court.gov.ua