Постанова від 03 березня 2026 р. у справі №454/4982/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 454/4982/25 Головуючий у 1 інстанції: Веремчук О.А.

Провадження № 33/811/267/26 Доповідач: Березюк О. Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2026 року. Львівський апеляційний суд у складі: судді судової палати у кримінальних справах Березюка О.Г., за участі ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сокальського районного суду Львівської області від 27 січня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.4 ст.130, ст.124, ст.122-4 КУпАП,

встановив:

Постановою Сокальського районного суду Львівської області від 27.01.2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.4 ст.130, ст.124, ст.122-4 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34000 гривень та позбавлено права керування транспортними засобами строком на три роки. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 гривні.

Згідно постанови суду ОСОБА_1 16.12.2025 року біля 17.20год. на автодорозі Сілець-Соснівка, проблизу присілку Солтиси 757 Шептицького району керував автомобілем марки «БМВ 318D» д.н.з. НОМЕР_1 під час зустрічного роз`їзду з автомобілем «Тесла Модел 3» д.н.з. НОМЕР_2 , не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу, що призвело до зіткнення. Внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Також, будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_1 залишив місце події та не повідомив працівників поліції про дану пригоду.

Орім того, ОСОБА_1 16.12.2025 року біля 17.20год. керував автомобілем марки «БМВ 318D» д.н.з. НОМЕР_1 після скоєного ДТП за його участю до проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння вжив алкоголь з його слів (пиво). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`янінні відмовився.

ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить постанову суду скасувати в частині визнання винним за ч.4 ст.130 КУпАП та закрити провадження у справі за ч.4 ст.130 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.

На підтримання своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що судом першої інстанції розгляд справи відбувся неповно та необ`єктивною, зокрема в матеріалах справи відсутні докази факту вживання алкогольних напоїв після скоєної ДТП, працівниками поліції на підтвердження цього факту не проводився огляд на стан сп`яніння, лише взято до уваги його пояснення про вживання алкогольних напоїв, при цьому зазначено про факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Розглянувши матеріали справи № 454/4982/25, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, який підтримав апеляційні вимоги, та потерпілої, яка покликалась на розсуд суду, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 фактично не оспорює свою винуватість в скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-4, 124 КУпАП, а тому в цій частині апеляційним судом не здійснюється перевірка законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП КУпАП є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується доказами у справі, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 №542716 від 16.12.2025 року, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП (а.с.1), відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, на яких зафіксовано обставини спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції, озвучення працівниками поліції ознак алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 по суті визнав факт скоєння ДТП, залишення місця ДТП, вживання алкогольних напоїв (пива) після скоєного ДТП, пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння як з допомогою спеціального приладу Драгер, так і в медичному закладі, на що ОСОБА_1 відповів відмовою (а.с.15), актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 16.12.2025 року, яким зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу (а.с.4), направленням ОСОБА_1 до медичного закладу від 16.12.2025 року, яким засвідчено факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляд на стан сп`яніння в медичному закладі (а.с.5).

При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 місцевий суд в повній мірі врахував характер і спосіб вчиненого, особу правопорушника, ступінь її вини, інші обставини справи, що впливають на вид стягнення, і обґрунтовано наклав з врахуванням вимог ч.2 ст.36 КУпАП та наклав остаточне стягнення найбільш суворе стягнення серед призначених стягнень за інкримінованими ОСОБА_1 адміністративними правопорушеннями.

Отже, постанова місцевого суду є законна і обґрунтована, підстав для її скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , апеляційний суд не знаходить.

Керуючись ст.294 КУпАП,-

постановив:

Постанову Сокальського районного суду Львівської області від 27 січня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.4 ст.130, ст.124, ст.122-4 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 – без задоволення.

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя Львівського

апеляційного суду Березюк О.Г.