Вирок від 02 березня 2026 р. у справі №390/901/21 — Кропивницький районний суд Кіровоградської області

Справа №390/901/21

Провадження №1-кп/390/95/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2026 Кропивницький районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі – ОСОБА_2 ,

за участю прокурора – ОСОБА_3 ,

захисника – адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Кропивницький кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021121160000097 від 17.04.2021, стосовно

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Оситняжка Кіровоградського району Кіровоградської області, українець, громадянин України, освіта професійно-технічна, неодружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:

- 17.06.2021 вироком Кіровоградського районного суду Кіровоградської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 2 роки;

- 14.01.2022 вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда з врахуванням ухвали Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28.11.2024 за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, звільнений 11.12.2024 по відбуттю строку покарання;

- 27.03.2025 вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда, який залишений без змін ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 03.06.2025, засуджений за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі;

- 12.09.2025 ухвалою Подільського районного суду м. Кропивницького звільнений від відбування покарання для проходження військової служби та встановлення адміністративного нагляду;

який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України,

встановив:

близько 21 год 18.03.2021 ОСОБА_5 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання потерпілого ОСОБА_6 , та попрохав у останнього мобільний телефон, для того щоб зателефонувати своїй дружині, на якому був встановлений мобільний інтернет-додаток «Приват24» для банківських послуг, після чого у ОСОБА_5 виник умисел спрямований на таємне викрадення грошових коштів з банківської картки «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_6 , зареєстрована у мобільному додатку «Приват24».

Реалізуючи свій злочинний умисел, о 21:54 год 18.03.2021 ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих спонукань, переслідуючи мету власної наживи, злочинним шляхом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, з метою таємного викрадення грошових коштів з банківської картки № НОМЕР_1 «ПриватБанк», будучи обізнаним про те, що повідомлення про операції з вищевказаною карткою будуть надходити на номер мобільного телефону, яким користується гр. ОСОБА_6 , ОСОБА_5 взяв мобільний телефон останнього, в якому встановлено інтернет-додаток «Приват24» з прив`язкою мобільного номеру ОСОБА_6 до вищевказаної банківської картки.

Продовжуючи свій злочинний умисел, о 21:54 год 18.03.2021 ОСОБА_5 , скориставшись тим, що має доступ до мобільного телефону гр. ОСОБА_6 через додаток «Приват24», використовуючи операцію «переказ з картки» «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_6 , на власну картку «ПриватБанк» № НОМЕР_2 перерахував грошові кошти в сумі 5 700 грн, які в подальшому використав на власний розсуд, чим своїми протиправними діями спричинив ОСОБА_6 матеріальної шкоди на ту ж саму суму.

Крім того, близько 23 год 20 хв 18.03.2021 ОСОБА_5 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , де спільно проживає із ОСОБА_6 та попрохав у останнього мобільний телефон, для того щоб зателефонувати своїй дружині, на якому був встановлений мобільний інтернет-додаток «Приват24» для банківських послуг, після чого у останнього виник умисел спрямований на таємне викрадення грошових коштів з банківської картки «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_6 , зареєстрована у мобільному додатку «Приват24».

Реалізуючи свій злочинний умисел, о 23:20 год 18.03.2021 ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих спонукань, переслідуючи мету власної наживи, злочинним шляхом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, повторно, з метою таємного викрадення грошових коштів з банківської картки № НОМЕР_1 «ПриватБанк», будучи обізнаним про те, що повідомлення про операції з вищевказаною карткою будуть надходити на номер мобільного телефону, яким користується гр. ОСОБА_6 , ОСОБА_5 взяв мобільний телефон останнього, в якому встановлено інтернет-додаток «Приват24» з прив`язкою мобільного номеру ОСОБА_6 до вищевказаної банківської картки.

Продовжуючи свій злочинний умисел, о 23:20 год 18.03.2021 ОСОБА_5 , скориставшись тим, що має доступ до мобільного телефону гр ОСОБА_6 через додаток «Приват24», використовуючи операцію «переказ з картки» «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_6 , на власну картку «ПриватБанк» № НОМЕР_2 перерахував грошові кошти в сумі 6 000 грн, які в подальшому використав на власний розсуд, чим своїми протиправними діями спричинив ОСОБА_6 матеріальної шкоди на ту ж саму суму.

Крім того, близько 11:20 год 28.03.2021 ОСОБА_5 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання потерпілого ОСОБА_6 , та попрохав у останнього мобільний телефон, для того щоб зателефонувати своїй дружині, на якому був встановлений мобільний інтернет-додаток «Приват24» для банківських послуг, після чого у останнього виник умисел спрямований на таємне викрадення грошових коштів з банківської картки «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_6 , зареєстрована у мобільному додатку «Приват24».

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих спонукань, переслідуючи мету власної наживи, злочинним шляхом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, повторно, з метою таємного викрадення грошових коштів з банківської картки № НОМЕР_1 «ПриватБанк», будучи обізнаним про те, що повідомлення про операції з вищевказаною карткою будуть надходити на номер мобільного телефону, яким користується гр. ОСОБА_6 , ОСОБА_5 взяв мобільний телефон останнього, в якому встановлено інтернет-додаток «Приват24» з прив`язкою мобільного номеру ОСОБА_6 до вищевказаної банківської картки.

Продовжуючи свій злочинний умисел, 28.03.2021 ОСОБА_5 , скориставшись тим, що має доступ до мобільного телефону гр ОСОБА_6 через додаток «Приват24», використовуючи операцію «переказ з картки» «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_6 , на власну картку «ПриватБанк» № НОМЕР_2 перерахував грошові кошти в сумі 4 250 грн, які в подальшому використав на власний розсуд, чим своїми протиправними діями спричинив ОСОБА_6 матеріальної шкоди на ту ж саму суму.

Обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України, визнав, повністю підтвердив фактичні обставини справи. Пояснив, що в той період йому необхідно було здійснити виплати по іншим кримінальним провадженням і він взяв банківську картку у чоловіка сестри, користуючись програмою «Приват24» він кілька разів перерахував кошти на свою картку. Потім він ці кошти віддавав потерпілим у інших кримінальних провадженнях. Цивільний позов він визнає повністю. Просить суворо не карати і надати йому іспитовий строк.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності його позиції немає; останньому роз`яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За таких обставин, суд вважає, що винність ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, доведена. Дії ОСОБА_5 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_5 вчинив умисні, закінчені, нетяжкі злочини.

Обставиною, що пом`якшує покарання згідно із ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання згідно зі ст. 67 КК України, не встановлено.

Крім цього, при обранні обвинуваченому ОСОБА_5 міри покарання судом враховується його відношення до вчиненого, матеріали, що його характеризують.

ОСОБА_5 за місцем проживання характеризувався негативно (а.с. 97 т. 2), на обліку наркологічному диспансері та психіатричній лікарні не перебуває (а.с. 95, 96 т.2), раніше неодноразово судимий (а.с.99-102 т.2).

Із відповіді ІНФОРМАЦІЯ_2 від 14.11.2025 вбачається, що 23.09.2025 ОСОБА_5 призваний на військову службу за контрактом до в/ч НОМЕР_3 (а.с. 35 т. 1).

Згідно із витягів з наказів командира в/ч НОМЕР_3 ОСОБА_5 з 23.09.2025 зарахований до списків особового складу частини, а із 17.10.2025 виведений із розпорядження командира в/ч НОМЕР_3 у зв`язку із самовільним залишенням військової частини (а.с. 233-237 т.1).

Враховуючи те, що ОСОБА_5 вчинив нетяжкі злочини, вину у вчинених кримінальних правопорушеннях визнав та щиро розкаявся, раніше судимий, беручи до уваги досудову доповідь, суд дійшов висновку, що для його перевиховання та виправлення необхідно призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі, проте не в максимальному розмірі санкції статті. Вказане покарання буде справедливим і сприятиме досягненню меті покарання, передбаченій ст. 50 КК України.

Оскільки єдиною обставиною, що пом`якшує покарання є щире каяття, то суд вважає, що підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України відсутні.

Згідно із ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Як видно із вироку Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27.03.2025 ОСОБА_5 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі. Початок строку покарання – 21.06.2025.

Ухвалою Подільського районного суду м. Кропивницького від 12.09.2025 останній був звільнений від відбування покарання для проходження військової служби. На момент звільнення від відбуття покарання залишок невідбутого ним покарання становить 4 роки 09 місяців 09 днів.

Діяння, за які засуджений ОСОБА_5 цим вироком, мали місце 28.12.2024 та 09.01.2025, тобто вже після інкримінованих йому діянь за кримінальним провадженням №12021121160000097 від 17.04.2021. Отже, при призначенні покарання необхідно застосувати ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань.

Щодо цивільного позову

Частинами першою-третьою статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до частин першої, другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

ОСОБА_6 заявив цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_5 на загальну суму 15 900 грн.

Враховуючи, що в судовому засіданні доведена вина обвинуваченого, із ОСОБА_5 на користь потерпілого необхідно стягнути матеріальну шкоду, спричинену кримінальним правопорушенням.

Речові докази та витрати на залучення експертів у справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від від 27.03.2025 та остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді 4 (чотирьох) років і 10 (десять) місяців позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту вступу вироку в законну силу.

Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком чинності залишити попередній - тримання під вартою, але не більше ніж на шістдесят днів, починаючи з дати проголошення цього вироку, тобто до 15 год 30 хв 01.05.2026.

Зарахувати ОСОБА_5 в строк відбуття покарання час його попереднього ув`язнення з 17 год 34 хв 12 листопада 2025 року до дня вступу вироку в законну силу включно із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Цивільний позов ОСОБА_6 задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 майнову шкоду у розмірі 15 900 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот) грн.

Вирок набирає законної сили після спливу строку на апеляційне оскарження. У разі якщо вирок оскаржений учасниками процесу, вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, яке набирає законної сили з моменту його проголошення.

Апеляційна скарга на вирок суду першої інстанції може бути подана протягом тридцяти днів з моменту його проголошення до Кропивницького апеляційного суду через Кропивницький районний суд Кіровоградської області.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини 3 статті 349 КПК України.

Копію вироку вручити прокурору та обвинуваченому, а іншим учасникам процесу роз`яснити, що вони мають право отримати копію вироку в суді.

Роз`яснити учасникам кримінального провадження право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя ОСОБА_1