Вирок від 23 лютого 2026 р. у справі №191/1352/26 — Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/1352/26

Провадження № 1-кп/191/63/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2026 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участю секретаря – ОСОБА_2

розглянувши у спрощеному провадженні, за відсутності учасників судового провадження та відповідно до ч.4 ст. 107 КПК України без фіксування судового провадження технічними засобами, кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12026046390000033 від 11.02.2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Одеса, громадянин України, не одруженого, не працевлаштованого, з професійно-технічною освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч.2 ст. 125 КК України,

В С Т А Н О В И В:

11 лютого 2026 року, приблизно о 06 годині 00 хвилин (точного часу не встановлено), ОСОБА_3 , з добровільної згоди власника, знаходився в кімнаті зали, в будинку АДРЕСА_2 , де у останнього на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, виник прямий кримінально-протиправний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4 .

У цей же день та час ОСОБА_3 , знаходячись в кімнаті зали, за вищевказаною адресою, реалізуючи свій прямий кримінально-протиправний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, розуміючи, що шляхом завдання ударів по тілу людини будуть спричинені тілесні ушкодження, передбачаючи такі наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, ОСОБА_3 , знаходячись на відстані витягнутої руки обличчям до обличчя потерпілого ОСОБА_4 , який в цей час знаходився в положенні лежачи на спині, тримаючи у правій руці молоток, умисно наніс один удар по правій стороні скроні ОСОБА_4 .

Продовжуючи реалізовувати свій умисел на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , своїми правою та лівою руками, зігнутими в кулак, продовжив наносити хаотичні удари по обличчю потерпілого ОСОБА_4 та по задній поверхні правої кисті.

У результаті своїх умисних протиправних дій, ОСОБА_3 , спричинив потерпілому ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді: рвано-забита рана в проекції правої скроневої кістки; садна шкіри в проекції лівої скроневої кістки та в проекції лівого суглобу нижньої щелепи; синці на тлі набряку м`яких тканин в ділянках нижніх повік обох очей; садно шкіри на тлі набряку прилеглих м`яких тканин на задній поверхні правої кисті, які за своїм характером та у своїй сукупності відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я.

Умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

До обвинувального акту, який надісланий до суду разом із клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, додана:

- письмова заява ОСОБА_3 складена в присутності його захисника ОСОБА_6 , щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, зазначеними вище, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою статті 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.

- письмова заява потерпілого ОСОБА_4 щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою статті 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.

За результатами дослідження змісту відповідних заяв та матеріалів дізнання, у суду не виникло сумнівів в тому, що зазначені заяви як обвинуваченого, так і потерпілого, є усвідомленими, відповідають їх внутрішній волі, а їх процесуальна позиція сформувалася без будь-якого стороннього неправомірного впливу на них.

Згідно ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Встановлені органом досудового розслідування обставини не оспорюються учасниками судового провадження і суд не вбачає підстав ставити їх під сумнів та визнає їх доведеними, оскільки вони повністю узгоджуються з наданими суду матеріалами дізнання.

Вищенаведені фактичні обставини поза всяким розумним сумнівом достатньо доводять винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку в обсязі обвинувачення, яке було сформульоване прокурором, і суд кваліфікує умисні дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 125 КК України, як такі що виразилися в умисному спричиненні легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого проступку, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання. Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ст.66 КК України до обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.

Відповідно до ст.67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого відсутні.

Враховуючи встановлені судом обставини вчинення кримінального проступку, особу обвинуваченого, який в силу ст.89 КК України раніше не судимий, за місце проживання характеризується негативно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 має бути призначене покарання в межах санкції, передбаченої ч.2 ст.125 КК України, а саме у виді штрафу, що буде необхідним і достатнім для виправлення та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід не обирався.

Процесуальні витрати відсутні.

Цивільний позов потерпілим не заявлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 301, 302, 368, 376, 382 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок в іншій частині може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1