Постанова від 02 березня 2026 р. у справі №127/4916/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/4916/26

Провадження № 3/127/1038/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2026м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Бернада Є.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

12.02.2026 близько 16:10 під час проведення посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 ) спільно з командуванням військової частини НОМЕР_2 профілактичних заходів на території військової частини НОМЕР_2 щодо запобігання вживання алкогольних напоїв і наркотичних засобів та запобіганню перебування в стані алкогольного та наркотичного сп`яніння на території вказаної військової частини, було виявлено старшого солдата ОСОБА_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме порушення мови, виражене тремтіння пальців рук та поведінка, що не відповідала обстановці.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не відомі. Суд враховує, що судом були вжиті заходи, спрямовані на повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи, однак вжиті заходи були нерезультативними у зв`язку з неможливість вручення відповідного повідомлення. Разом з тим, у матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 про розгляд справи за його відсутності. При цьому, зі змісту заяви випливає, що ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні правопорушення визнає.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе здійснити розгляд справ за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до картки стаціонарного лікування №708 від 12.02.2026, старшого солдата ОСОБА_1 був госпіталізований до військової частини НОМЕР_2 .

З протоколу про адміністративне правопорушення випливає, що 12.02.2026 близько 16:10 на території військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 було виявлено з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме з порушенням мови, вираженим тремтінням пальців рук та поведінкою, що не відповідала обстановці.

До матеріалів справи приєднаний наявний висновок КНП «ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка ВОР» №0200 від 12.02.2026, зі змісту якого випливає, що ОСОБА_1 перебував в стані наркотичного сп`яніння внаслідок вживання солей (L-PVP).

Порядок огляду військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, регламентований статтею 266-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КпАП). Відомості, які б свідчили про недотримання зазначеного порядку, суду повідомлені не були. Тому правові підстави для визнання результатів огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння, визначені частиною дев`ятою статті 266-1 КпАП, відсутні. Саме тому, аналізуючи надані суду матеріали, суд вважає, що в судовому засіданні підтверджений факт перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння.

Вирішуючи питання щодо правової кваліфікації діяння ОСОБА_1 , суд враховує наступне.

Відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в Україні особливий період настав з дня набрання чинності Указу ВО Президента України від 17.03.2014 №303/2014 «Про часткову мобілізацію», продовжено його Указом Президента України від 14.01.2015 № 15/2015 «Про часткову мобілізацію», та Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію».

Згідно з вимогами частин третьої та восьмої статті 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» часткова мобілізація може проводитися в окремих місцевостях держави, а також стосуватися певної частини національної економіки Збройних Сил України, інших військових формувань, оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

З моменту оголошення мобілізації чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Статтею 1 Закону України «Про оборону України» регламентовано, що особливий період настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, а відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 затвердженого Законом України № 2102 -IX від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану в подальшому був неодноразово продовжений.

Згідно з вимогами статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі - Статут), який затверджений Законом України К548-ХІV від 24 березня 1999 року, військовослужбовець зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, поважати честь і гідність кожної людини, додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки.

Відповідно до вимог статті 16 Статуту, кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Згідно вимог ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця, зокрема, не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.

Відповідно до вимог пп. 1, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) , а також поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).

З огляду на викладене, суд дійшов до переконання, що діяння ОСОБА_1 охоплюються складом правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-20 КпАП, за ознаками появи військовослужбовця на території військової частини в стані наркотичного сп`яніння, а також виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби в стані наркотичного сп`яніння, кваліфікуючою ознакою якого є вчинення правопорушення в умовах особливого періоду.

Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення суд враховує, що останній згідно з наданими матеріалами раніше до адміністративної відповідальності не притягувався. Відомості, які б свідчили, що накладення на нього менш суворого адміністративного стягнення, ніж арешт з утриманням на гауптвахті не здатне попередити вчинення нових правопорушень у майбутньому, судом не виявлені. Враховуючи викладене, з метою попередження вчинення ОСОБА_1 аналогічних правопорушень у майбутньому, суд вважає за доцільне застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу.

Згідно зі статтею 40-1 КпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено стягнення, справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись статтями 172-20, 283, 284 КпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: