Суд: Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 02 березня 2026 р.
Справа: №139/116/26
Суддя: Коломійцева В. І.
Справа № 139/116/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 березня 2026 року селище Муровані Курилівці
Суддя Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області Коломійцева В.І., отримавши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, пенсіонера, -
за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
ВСТАНОВИЛА:
19 лютого 2026 року о 18:30 год., ОСОБА_2 за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_3 домашнє насильство, а саме: висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, принижував її честь і гідність, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої.
27.02.2026 року ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, попередньо повідомивши про неможливість явки у зв`язку з перебуванням у лікарні на гемодіалізі, у зв`язку з чим розгляд справи було відкладено на 03.03.2026 року.
03.03.2026 року ОСОБА_1 повторно у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, заяв чи клопотань до суду не подав.
Відповідно до ст. 268 КУпАП суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство – це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
В п.14 ч.1 ст.1 вказаного вище Закону міститься визначенняпсихологічного насильства, згідно з якого - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.
Дослідивши та оцінивши матеріали справи, приходжу до висновку, що ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП і повинен нести передбачену законом відповідальність.
Винуватість ОСОБА_1 ,доводиться обставинами викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №679734 від 19.02.2026, протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 19.02.2026,формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 19.02.2026, відеозаписом з нагрудної боді-камери працівників поліції, письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_3 та письмовими поясненнями самого ОСОБА_1 .
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу винного, який вперше притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, а також беручи до уваги відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, вважаю можливим застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу, у мінімальному розмірі передбаченому санкцією інкримінованої йому частини статті.
Відповідно до ч.1 ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено адміністративне стягнення. Частиною 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір справляється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 173-2 ч. 1, 280, 283, 284 КУпАП України, ст. 4 Закону України "Про судовий збір" суддя, -
ПОСТАНОВИЛА:
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАПта застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави 665 гривень 60 копійок судового збору.
Роз`яснити, що відповідно до положень ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua