Вирок від 18 лютого 2026 р. у справі №133/178/26 — Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

Іменем України

Справа №133/178/26

19.02.2026 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши в спрощеному проваджені без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №12025025230000194 від 07.12.2025 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Козятин, Вінницької області, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, не судимого, що працює електромеханіком (електропостачання) району електропостачання станції Козятин-1 виробничого підрозділу Козятинська дистанція електропостачання регіональної філії Південно-Західна залізниця акціонерного товариства «Українська залізниця», у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 07.12.2025 близько 03 години 00 хвилин перебуваючи неподалік залізничного вокзалу станції Козятин регіональної філії «Південно Західна залізниця» АТ «Українська залізниця», за адресою: вул. Привокзальна, 1 м. Козятин Хмільницького району Вінницької області, рухаючись на транспортному засобі марки «Renaut Megane», державний номерний знак НОМЕР_1 , водієм якого був ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме припаркувавши авто таким чином, що водійські дверцята обох транспортних засобів були один навпроти одного. Після чого, між ОСОБА_4 , та ОСОБА_3 , виникла словесна суперечка, в ході якої у ОСОБА_3 , виник умисел на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4 . ОСОБА_3 вийшов з належного йому автомобілю марки «Renaut Megane» та підійшов до автомобіля марки «Ford Focus», в той час як ОСОБА_4 намагався відкрити водійські дверцята та вийти з влас ного авто. Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на завдання тілесних ушкоджень, усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання негативних наслідків, на грунті раптово виниклих неприязних відносин ОСОБА_3 умисно дверцятами даного авто здійснив, удар по тулубу ОСОБА_4 , після чого, завдав йому не менше п`яти ударів обома руками в голову, внаслідок чого спричинив ОСОБА_4 тілесні ушкодження. Відповідно до висновку судово-медичного експерта № 89 від 29.12.2025 у ОСОБА_4 виявлено ушкодження: по гематомі в правій лобно-тім`яній та правій скроневій ділянках, забиту рану в лобній ділянці зліва, синці: в поперековій ділянці справа, в лівій пахвинній ділянці та в ділянці лівої гомілки. Вищевказані ушкодження виникли від не менш, як п`ятикратної травматичної дії (ударів) тупих, твердих предметів (в т. ч. голова, кулаки рук тощо), можливо, 07.12.25. Забита рана в лобній ділянці відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний (понад 6 діб, не більше 21 доби) розлад здоров`я, гематоми та синці відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 125 КК України, а саме умисне легке тілесне ушкодження, що спричинила короткочасний розлад здоровя.

Прокурор надіслав до суду обвинувальний акт з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні, в якому зазначено, що підозрюваний беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності. Відповідно до положень ч. 1 ст. 302 КПК України прокурор просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 302 КПК України до обвинувального акту додано письмову заяву підозрюваного ОСОБА_3 , складену в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , в якій підозрюваний зазначає про те, що беззаперечно визнає винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинам та згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Крім того, у вказаній заяві ОСОБА_3 зазначив, що йому роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

У даній заяві захисником ОСОБА_5 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

Положеннями ч. 2 та ч. 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.

Враховуючи, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, його заяву про беззаперечне визнання своєї винуватості у вчиненні кримінального проступку, згоден із встановленими під час дізнання обставинами, згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням клопотання прокурора, суд вважає, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього КПК України судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд, відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України, визнає встановленим, що органом досудового розслідування встановлені обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст.125 КК України, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд встановив, що обвинувачений ОСОБА_3 , інтереси якого представляє захисник ОСОБА_5 , обставини вчинення кримінального поступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, не оспорює, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, доведена повністю поза розумним сумнівом.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоровя.

Згідно із ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, відповідно до вимог статтей 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно із ст. 12 КК України, є кримінальним проступком.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального проступку.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Про особу обвинуваченого встановлено, що він не судимий, має місце реєстрації та місце проживання, працевлаштований, на психіатричному та наркологічному обліках не перебуває, за місцем роботи характеризується позитивно.

З урахуванням всіх обставин справи, ступеня тяжкості, обставин вчинення кримінального проступку, і даних про особу обвинуваченого, обставину, що пом`якшує та відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також вимоги ч. 2 ст. 65 КК України про те, що особі яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно призначити покарання у виді виправних робіт строком 1 (один) рік із відрахуванням 20 (двадцяти) відсотків із його заробітку щомісячно в дохід держави.

Суд переконаний, що визначена ним вид і міра покарання є необхідною і достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним та іншими особами нових кримінальних правопорушень.

Призначення обвинуваченому більш суворого покарання, буде явно несправедливим через його суворість, а менш суворого - буде недостатнім для його виправлення.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Речові докази у справі відсутні.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

В ході досудового розслідування стосовно ОСОБА_3 запобіжний захід не застосовувався. Інші заходи забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування кримінального провадження не застосовувались.

На підставі викладеного, керуючись 367-371, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що народився в м. Козятин, Вінницької області, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, не судимого, що працює електромеханіком (електропостачання) району електропостачання станції Козятин-1 виробничого підрозділу Козятинська дистанція електропостачання регіональної філії Південно-Західна залізниця акціонерного товариства «Українська залізниця», громадянина України, визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,та призначити йому покарання у виді одного року виправних робіт із відрахуванням 20 (двадцяти) відсотків із його заробітку щомісячно в дохід держави.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Речові докази у справі відсутні.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід щодо ОСОБА_3 не застосовувати.

Вирок, відповідно до ст. 532 КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Козятинський міськрайонний суд Вінницької області, з особливостями, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_6

19.02.2026