Суд: Пересипський районний суд міста Одеси
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 17 лютого 2026 р.
Справа: №523/23511/25
Суддя: Мурманова І. М.
Справа № 523/23511/25
Провадження №2/523/1917/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
заочне
"18" лютого 2026 р. м.Одеса
Пересипський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді - Мурманової І.М.,
за участю секретаря судового засідання – Сивак К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду № 6 в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дітей, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до Пересипського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на утримання дітей. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що рішенням Пересипського районного суду м. Одеси від 28.11.2022 року, шлюб між сторонами було розірвано. Від шлюбу у подружжя є діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач зазначає, що рішенням Пересипського районного суду від 06.09.2021 року у справі №523/12537/21 було стягнуто аліменти на утримання дітей в твердій грошовій сумі. На даний час, матеріальний стан змінився, зросили витрати на дітей у зв`язку із зростанням цін на продукти та одяг, підвищення прожиткового рівня на дитину відповідного віку.
З урахуванням викладеного позивач просить: змінити розмір аліментів визначений рішенням Пересипського районного суду м. Одеси, та стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі: 1/3 частини заробітку (доходу) ОСОБА_2 з дня подання позову до суду та досягнення сином повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 включно, а з 12.02.2028 року в розмірі: від заробітку (доходу) ОСОБА_2 до досягнення дочкою ОСОБА_4 повноліття, тобто ІНФОРМАЦІЯ_4 включно.
Після надходження та реєстрації зазначеного позову, суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до вимог ст.ст. 14, 33 ЦПК України.
Ухвалою суду від 10 листопада 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, призначено слухання справи за правилами спрощеного позовного провадження.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явились, звернулась на адресу суду з заявою про розгляд справи за її відсутності, в якій зазначила, що позов підтримує (а.с.22).
Відповідач ОСОБА_2 про час та місце слухання справи повідомлявся, відповідно до довідки про отримання смс-повідомлення, судом встановлено, що виклик до суду відповідач отримав 12.11.2025 року (вх. №21), при цьому з будь-якими заявами на адресу суду не звертався, відзиву на позов не надав.
З огляду на викладене судом не встановлено підстав для відкладення слухання справи, передбачених ст. 223 ЦПК України.
Ухвалою суду від 18.02.2026 року вирішено провести заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, докази на які посилається позивач, як на підставу свої вимог, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов необхідно задовільнити, виходячи з наступного.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ст. 4 ЦПК України).
Згідно копії свідоцтва про народження, встановлено, що сторони у справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.6,8).
Судом встановлено, що рішенням Суворовського районного суду від 06 вересня 2021 року (справа №523/12537/21) позовну заяву ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів – задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 :
- аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі 2000грн в місяць, починаючи з 09.07.2021 року до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі 2000грн в місяць, починаючи з 09.07.2021 року до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.14-16).
Звертаючись до суду з позовом про зміну способу стягнення аліментів, позивач зазначила, що її матеріальний стан змінився, зросили витрати на дітей, що пов`язано з ростом цін на продукти харчування, одяг тощо, а тому аліментів, які визначені судовим рішенням у розмірі: 2000 гривень на кожну дитину, є такими, що не забезпечують мінімального рівня потреб дітей.
Вирішуючи позовні вимоги суд виходить з наступного.
На підставі ст. 12, 81, 82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У статті 19 та частинах 1, 2 статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, набула чинності в Україні з 27 вересня 1991 року і відповідно до ст. 9 Конституції України є складовою національного законодавства, держави-учасниці, які її підписали, взяли на себе зобов`язання вживати усіх необхідних законодавчих та інших заходів з метою захисту дитини від неналежного піклування з боку батьків чи інших осіб.
Разом з тим, держава визнала право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Одним із способів захисту прав неповнолітньої дитини щодо належного матеріального забезпечення є законодавчо передбачена можливість зміни визначеного рішенням суду розміру аліментів залежно від зміни певних життєвих обставин.
Згідно із ст. 48 Конституції України кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.
Розмір аліментів з урахуванням статті 48 Конституції України має забезпечувати такий достаток, який би забезпечив покриття поточних основоположних життєвих потреб.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Як визначено ст. 155 Сімейного кодексу України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності і не можуть здійснюватися усупереч інтересам дитини.
Статтею 180 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно зі ст. 18, 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Суд враховує, що виховання дитини одним із батьків, коли інший проживає окремо, створює додаткове навантаження по догляду та вихованню дитини, у зв`язку із чим певним чином з`являється дисбаланс між зусиллями, які мають прикладати обоє батьків для розвитку дитини таким чином, що тягар здебільшого лягає лише на одного.
Вказана правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду у справі №565/2071/19 від 16 вересня 2020 року.
Згідно із ч. 3 ст. 180 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану.
Як видно із ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України). Стаття 192 Сімейного кодексу України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 Сімейного кодексу України зміна розміру аліментів може означати й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Такий висновок цілком узгоджується з правовими позиціями, викладеними у постановах Верховного Суду України від 5 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 та від 14 листопада 2018 року у справі № 372/2393/17-ц.
Отже, вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце, як внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів, так і внаслідок бажання стягувача змінити спосіб стягнення аліментів в силу інших обставин.
На підставі ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.
Ураховуючи зміст ст. 181, 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку зі значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено прожитковий мінімум дітей віком від 6 до 18 років - 3512 гривень.
За таких умов, зважаючи на законодавчо змінений мінімальний розмір аліментів на одну дитину, а також збільшення вікових потреб дитини з часу присудження аліментів у 2021 році, їх розмір, визначений рішенням суду від 09 вересня 2021 року, не може задовольнити необхідні потреби дітей, та не повністю відповідає вимогам ст. 141 Сімейного кодексу України стосовно рівності обов`язків батьків щодо дитини.
Змінюючи розмір аліментів, судом враховано те, що діти потребують матеріальної допомоги, а відповідач є працездатним, працевлаштованим та може таку надати, доказів протилежного суду не надано.
Згідно із ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.
Разом з тим, пунктом 23 Постанови пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», визначено, що аліменти у новому розмірі сплачуються з дня набрання судовим рішенням законної сили.
Виходячи з критеріїв розумності та справедливості, а також враховуючи прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, суд робить висновки про те, що необхідно змінити спосіб стягнення та розмір аліментів, встановлених рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 09 вересня 2021 року з твердої грошової суми в розмірі 2 000 гривень на кожну дитину на 1/3 частину всіх видів заробітку відповідача щомісячно, з дня набрання судовим рішенням законної сили і до досягнення старшою дитиною повноліття, а потім у розмірі 1/4 частину всіх видів заробітку відповідача щомісячно до досягнення молодшою дитиною повноліття.
Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене та рекомендації, викладені у Постанові Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо зміни способу стягнення аліментів на утримання дітей є законними та обґрунтованими, відтак такими, що підлягають до задоволення.
На підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави потрібно стягнути судові витрати у розмірі 1211, 20 гривень.
На підставі ст. 18, 19, 27 Конвенції про права дитини, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року; ст. 9, 48, 51 Конституції України; ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства»; ст. 141, 155, 180-182, 191-192 Сімейного кодексу України; керуючись, ст. 4, 12, 13, 19, 81, 82, 89, 141, 229, 258-259, 263-265, 279, 280-284, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дітей - задовольнити.
Змінити спосіб стягнення аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: Одеська обл., Окнянський р-н, с. Маяки) на користь ОСОБА_6 , ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі 2000 грн в місяць, починаючи з 09.07.2021 року до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 ; на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі 2000 грн в місяць, починаючи з 09.07.2021 року до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_4 , за рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 06.09.2021 року у справі №523/12537/21
Виконавчий лист виданий на виконання рішення Суворовського районного суду м. Одеси у справі № 523/12537/21 - відкликати.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: Одеська область, Окнянський район, с. Маяки) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі: 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення старшою дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а з 12.02.2028 року в розмірі: від заробітку (доходу) відповідача, щомісячно до досягнення дочкою ОСОБА_4 повноліття, тобто ІНФОРМАЦІЯ_4 включно.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: Одеська область, Окнянський район, с. Маяки)- на користь держави судовий збір у розмірі: 1 211, 20 гривень.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено 20.02.2026р.
Суддя:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua