Рішення від 03 лютого 2026 р. у справі №761/49166/25 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/49166/25

Провадження № 2/761/6248/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Анохіна А.М..,

за участі секретаря судового засідання - Лазуренко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить розірвати шлюб між ним та відповідачкою, зареєстрований 27 липня 1995 року Хмельницький міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану, актовий запис № 924.

В обґрунтування позову зазначено, що 27 липня 1995 року сторони зареєстрували шлюб.

Спільне сімейне життя з відповідачкою не склалося з причин відсутності взаєморозуміння, різні погляди на сімейне життя та сімейні обов`язки, а тому подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливе.

Від шлюбу подружжя має двох неповнолітніх доньок: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 листопада 2025 року, головуючим суддею у справі визначено Анохіна А.М.

05 грудня 2025 року ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Призначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач в судове засідання не з`явився, представник позивача надав заяву про розгляд справи за їх відсутності, в якій останні підтримують позовні вимоги.

Відповідачка у судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнала, просить повернути дошлюбне прізвище - « ОСОБА_2

У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 27 липня 1995 року був укладений шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований Хмельницький міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану, актовий запис №924, після реєстрації шлюбу присвоєні прізвища: чоловіку - ОСОБА_2 , дружині - ОСОБА_2 .

Від шлюбу подружжя має двох неповнолітніх доньок: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач посилаючись на те, що подальше спільне життя з відповідачкою не склалося з причин відсутності взаєморозуміння, різні погляди на сімейне життя та сімейні обов`язки, просить розірвати шлюб між ними.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки з чоловіком. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно із ч. 1 ст. 21 Сімейного кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частиною 3 ст. 105 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

В силу ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

На підставі ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Частиною 2 статті 114 СК України передбачено, що у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що сім`я фактично розпалася, спільне господарство не ведеться, примирення між сторонами не можливе, сторони на такому не наполягали, а подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам сторін. При цьому, суд враховує визнання позову відповідачкою, яке не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_8 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідач в заяві без участі просить після розірвання шлюбу повернути їй дошлюбне прізвище - « ОСОБА_2

Відповідно до ч. 2 ст. 115 СК України, рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили підлягає направленню до Шевченківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), як органу ДРАЦС за місцем ухвалення рішення, для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та відмітки в актовому записі про шлюб.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується квитанціями від 25 листопада 2025 року у сумі 1211 грн. 20 коп.

У зв`язку з викладеним, враховуючи, що відповідач визнав позовні вимоги, суд вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету половину суми сплаченого судового збору у розмірі 605 грн. 60 коп. (50 відсотків від загального розміру судового збору), а іншу половину стягнути з відповідачки на користь позивача.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 , 27 липня 1995 року Хмельницький міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану, актовий запис № 924, - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Києві повернути ОСОБА_1 з державного бюджету частину судового збору, сплаченого при поданні позову, у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп. згідно квитанції від 25 листопада 2025 року.

Після розірвання шлюбу повернути ОСОБА_2 дошлюбне прізвище - ОСОБА_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Андрій АНОХІН