Рішення від 02 березня 2026 р. у справі №536/2450/25 — Кременчуцький районний суд Полтавської області

Справа № 536/2450/25

Провадження № 2-о/536/9/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2026 року м. Кременчук

Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:

Головуючого судді – Колотієвського О.О.,

Присяжні - Годунова В.Л.,

- Терен І.Г.,

за участю секретаря судового засідання – Коваль В.А.,

заявника – ОСОБА_1 ,

представника заявника – Остахова В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції; Військова частина НОМЕР_1 - про оголошення фізичної особи померлою,

ВСТАНОВИВ:

Заява обґрунтована зокрема тим, що заявниця – ОСОБА_1 є рідною сестрою ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтва про народження.

Крім того, ОСОБА_1 був законним опікуном сестри згідно розпорядження військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області №1105 від 30.12.2020 року.

19.03.2021 року ОСОБА_1 уклав контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №75 від 19.03.2021 старшого солдата ОСОБА_1 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 19.03.2021 №47-РС на посаду навідника-оператора 3 відділення 3 аеромобільно-десантного взводу І аеромобільно-десантної роти військової частини НОМЕР_1 , зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 , під час виконання бойового завдання, біля населеного пункту Богородичне, Краматорського району, Донецької області, зник безвісти.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №579 від 26.05.2022 призначено спеціальне розслідування за фактом зникнення старшого солдата ОСОБА_1 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №145 від 26.05.2022 старшого солдата ОСОБА_1 знято з продовольчого забезпечення за пунктом «р» прим.1 до норми №1.

Згідно сповіщення сім`ї №808, яке видано Заявниці, старший солдат ОСОБА_1 навідник-оператор 3 відділення 3 аеромобільно-десантного взводу І аеромобільно-десантної роти військової частини НОМЕР_1 , зник безвісти під час виконання бойового завдання, виявивши стійкість та мужність, 26.05.2022 року.

Актом проведення спеціального розслідування 29.07.2025 підтверджено, що старший солдат ОСОБА_1 , знаходячись в районі бойових дій в населеному пункті Богородичне, Краматорського району та виконуючі бойове завдання із захисту територіальної цілісності, здійснення відсічі та стримування збройної агресії російської федерації проти України зник безвісти.

22.07.2022 року Відділом поліції №4 Краматорського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області за фактом зникнення безвісти старшого солдата ОСОБА_1 відкрито кримінальне провадження, яке внесено в ЄРДР за №12022052510000737.

Згідно Витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин від 16.10.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зник безвісти за особливих обставин на території бойових дій (під час воєнних дій).

Отже, старший солдат ОСОБА_1 , 22.07.2022 року зник безвісти за особливих обставин – на території бойових (воєнних) дій, під час виконання бойового завдання, що обґрунтовано припускає його загибель.

Тобто, причинами та умовами, що сприяли зникненню безвісти за особливих обставин старшого солдата ОСОБА_1 є збройна агресія російської федерації, протидія штурмовим та оборонним діям сил противника.

Встановлення факту Заявниці необхідно для подальшого оформлення спадкових прав, отримання свідоцтва про право на спадщину а також отримання одноразової грошової допомоги.

Метою оголошення брата Заявниці померлим є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна та отримання одноразової грошової допомоги, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту смерті. Спір про право відсутній.

Від встановлення факту загибелі військовослужбовця при виконанні обов`язків військової служби внаслідок збройної агресії російської федерації залежить виникнення та реалізація особистих та майнових прав заявниці як члена сім`ї військовослужбовця, тобто відповідний юридичний факт має індивідуальний характер, оскільки породжує правові наслідки лише для заявниці, а саме: отримання виплат, передбачених законодавством, та оформлення спадщини.

На підставі вищевикладеного, просила суд ухвалити рішення, яким:

1. Оголосити померлим ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження: Україна, Донецька область, м. Дзержинськ, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт: серія НОМЕР_4 , виданий Дзержинським МС ГУ ДМС України в Донецькій області 19.02.2015 року, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .

2. Датою смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вважати день набрання рішенням суду законної сили.

3. Місцем смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вважати населений пункт Богородичне, Краматорського району, Донецької області.

4. Вважати, що загибель ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , настала в населеному пункті Богородичне, Краматорського району, Донецької області, під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, у складі військової частини НОМЕР_1 .

Представник Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник Військової частини НОМЕР_1 в судовому засіданні не заперечував проти задоволення заяви.

Заявник та її представник у судовому засіданні заяву підтримали та просили її задовольнити.

Суд, вислухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.

Згідно з частинами першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Особливістю окремого провадження є те, що воно спрямоване на з`ясування необхідних фактів за відсутності правового спору.

Згідно з частинами третьою-четвертою статті 49 ЦК України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно частини першої статті 17 Закону України від 01 липня 2010 року № 2398-VI «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Відповідно до частини першої статті 46 Цивільного кодексу України, фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті (частини друга, третя статті 46 ЦК України).

Район воєнних (бойових) дій - це визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії (стаття 1 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-XII «Про оборону України»).

Бойові дії - це форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння).

Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.

Оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть цієї особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи (постанова Верховного Суду від 28 лютого 2024 року у справі № 506/358/22).

Отже, особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі наданих доказів заявником судом встановлено, що заявниця – ОСОБА_1 є рідною сестрою ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтва про народження.

Крім того, ОСОБА_1 був законним опікуном сестри згідно розпорядження військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області №1105 від 30.12.2020 року.

19.03.2021 року ОСОБА_1 уклав контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №75 від 19.03.2021 старшого солдата ОСОБА_1 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 19.03.2021 №47-РС на посаду навідника-оператора 3 відділення 3 аеромобільно-десантного взводу І аеромобільно-десантної роти військової частини НОМЕР_1 , зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 , під час виконання бойового завдання, біля населеного пункту Богородичне, Краматорського району, Донецької області, зник безвісти.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №579 від 26.05.2022 призначено спеціальне розслідування за фактом зникнення старшого солдата ОСОБА_1 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №145 від 26.05.2022 старшого солдата ОСОБА_1 знято з продовольчого забезпечення за пунктом «р» прим.1 до норми №1.

Згідно сповіщення сім`ї №808, яке видано Заявниці, старший солдат ОСОБА_1 навідник-оператор 3 відділення 3 аеромобільно-десантного взводу І аеромобільно-десантної роти військової частини НОМЕР_1 , зник безвісти під час виконання бойового завдання, виявивши стійкість та мужність, 26.05.2022 року.

Актом проведення спеціального розслідування 29.07.2025 підтверджено, що старший солдат ОСОБА_1 , знаходячись в районі бойових дій в населеному пункті Богородичне, Краматорського району та виконуючі бойове завдання із захисту територіальної цілісності, здійснення відсічі та стримування збройної агресії російської федерації проти України зник безвісти.

22.07.2022 року Відділом поліції №4 Краматорського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області за фактом зникнення безвісти старшого солдата ОСОБА_1 відкрито кримінальне провадження, яке внесено в ЄРДР за №12022052510000737.

Згідно Витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин від 16.10.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зник безвісти за особливих обставин на території бойових дій (під час воєнних дій).

Отже, старший солдат ОСОБА_1 , 22.07.2022 року зник безвісти за особливих обставин – на території бойових (воєнних) дій, під час виконання бойового завдання, що обґрунтовано припускає його загибель.

Тобто, причинами та умовами, що сприяли зникненню безвісти за особливих обставин старшого солдата ОСОБА_1 є збройна агресія російської федерації, протидія штурмовим та оборонним діям сил противника.

Встановлення факту Заявниці необхідно для подальшого оформлення спадкових прав, отримання свідоцтва про право на спадщину а також отримання одноразової грошової допомоги.

Метою оголошення брата Заявниці померлим є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна та отримання одноразової грошової допомоги, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту смерті. Спір про право відсутній.

Від встановлення факту загибелі військовослужбовця при виконанні обов`язків військової служби внаслідок збройної агресії російської федерації залежить виникнення та реалізація особистих та майнових прав заявниці як члена сім`ї військовослужбовця, тобто відповідний юридичний факт має індивідуальний характер, оскільки породжує правові наслідки лише для заявниці, а саме: отримання виплат, передбачених законодавством, та оформлення спадщини.

У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав безвісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим.

З урахуванням встановлених обставини та наявних у справі доказів, які на думку суду, є достатніми та у своїй сукупності, та з достатньою вірогідністю дають підстави припускати загибель ОСОБА_1 при вказаних обставинах.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2024 року у справі №204/7924/23 зазначено, що за наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв`язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою (частина друга статті 46 ЦК України).

При ухваленні рішення суд також керується висновками викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 755/11021/22 від 11.12.2024 року а саме, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може розпочати відлік шестимісячного строку для оголошення особи померлою від дня настання події, яка спричинила загибель фізичної особи, у разі якщо ця подія відбулася за межами території ведення активних бойових дій, проте є наслідком воєнних дій.

У такому випадку у разі подій (наприклад, авіаударів, ракетних обстрілів, терактів, підривів на мінах, загибелі під час евакуації чи гуманітарної місії) на територіях, які формально не є зоною активних бойових дій, але мають прямий зв`язок з воєнними діями, збройним конфліктом, суд має право розпочати відлік шестимісячного строку з моменту такої події. Якщо докази, як-от: відеоматеріали, документи або показання свідків тощо, дозволяють з високим ступенем вірогідності припустити ймовірну загибель особи, зволікання у визнанні фізичної особи померлою стає невиправданим і не відповідає принципу правової визначеності.

Водночас частиною другою статті 20 Закону України від 12 липня 2018 року № 2505-VIII «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» передбачено, що рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою не є підставою для припинення її розшуку. Якщо особа, зникла безвісти за особливих обставин, оголошена померлою, але її останки не знайдено, проведення розшуку не припиняється до встановлення її місцеперебування, місця поховання чи місцезнаходження останків такої особи.

Оголошення судом громадянина померлим усуває невизначеність у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою і місце перебування якої невідоме.

Суд, оцінюючи допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов висновку, що заявлені вимоги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

З урахуванням наведеного, у суду відсутні підстави ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених у заяві заявником, які об`єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам. А також у суду відсутні будь-які докази, які спростовували б обставини викладені заявником.

Таким чином, зібрані у справі докази, та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для оголошення ОСОБА_1 померлим, а тому заява підлягає задоволенню.

При цьому суд ураховує, що з моменту зникнення безвісти ОСОБА_1 26.05.2022 року на день оголошення судового рішення пройшло вже понад рік та п`ять місяців, заявник та заінтересовані особи не заперечують, що станом на день розгляду справи достовірні дані щодо місцезнаходження ОСОБА_1 відсутні, відомості щодо перебування останнього в полоні відсутні.

Частиною першою статті 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

При цьому, що суд не констатує смерть фізичної особи, а оголошує фізичну особу померлою у судовому порядку у разі встановлення обставин, зазначених у частині другій статті 46 ЦК України, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.

Окрім того, суд вважає за необхідне роз`яснити, що відповідно до частини першої статті 48 ЦК України, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.

Керуючись статтями 4, 10, 46, 76-82, 89, 263-265, 293, 294, 306, 308, 354, 355, 430 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції; Військова частина НОМЕР_1 - про оголошення фізичної особи померлою - задовольнити.

Оголосити померлим ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження: Україна, Донецька область, м. Дзержинськ, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт: серія НОМЕР_4 , виданий Дзержинським МС ГУ ДМС України в Донецькій області 19.02.2015 року, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Датою смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вважати дату його зникнення безвісти, тобто ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Місцем смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вважати населений пункт Богородичне, Краматорського району, Донецької області.

Вважати, що загибель ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , настала в населеному пункті Богородичне, Краматорського району, Донецької області, під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, у складі військової частини НОМЕР_1 .

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду через Кременчуцький районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги на рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяО. О. Колотієвський

Присяжні І.Г. Терен

В.Л. Годунова