Постанова від 02 березня 2026 р. у справі №363/448/26 — Вишгородський районний суд Київської області

"03" березня 2026 р. Справа № 363/448/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2026 року м. Вишгород

Суддя Вишгородського районного суду Київської області Лукач О.П., розглянувши матеріали, які надійшли до суду із Вишгородського РУП ГУНП в Київській області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , гро мадянка України, адреса реєстрації:

АДРЕСА_1 , адреса місця проживання:

АДРЕСА_2 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 184 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

02.01.2026 близько 12:00, ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем проживання, ухилилась від виконання своїх батьківських обов`язків, передбачених статтею 150 СК України, по відношенню до свого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: не забезпечила здобуття дитиною повної загально середньої освіти, у зв`язку з чим дитина без поважних причин не навчається, чим порушено вимоги статті 53 Конституції України. З урахуванням постанови Вишгородського районного суду Київської області від 18.07.2025 у справі №363/3918/25, дії ОСОБА_1 кваліфіковані за частиною другою статті 184 КУпАП.

Зазначені обставини підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №967683 від 02.01.2026, який був складений у присутності ОСОБА_1 та підписаний нею без зауважень; листом заступника селищної голови з питань діяльності виконавчих органів влади від 02.01.2026 №11/03-18, адресований начальнику Вишгородського РУП ГУНП в Київській області, у якому зазначено, що спеціалісти у справах дітей та сім`ї Димерської селищної ради повідомляють, що за адресою: АДРЕСА_2 , разом з матір`ю, ОСОБА_1 проживає неповнолітня дитина ОСОБА_2 , який не зарахований і не відвідує навчальний заклад, просять вжити необхідних заходів; актом обстеження умов проживання, згідно якого, по суті порушення, з матір`ю дитини проведено профілактичну бесіду щодо необхідності у сприянні зарахування дітей на навчання; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 02.01.2026, згідно яких син закінчив 9 класів Глібівської гімназії у 2025 році, проте нині ніде не навчається та планує поступати до Катюжанського професійного коледжу; аналогічними за змістом письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 02.02.2026, який опитаний у присутності матері; копією постанови Вишгородського районного суду Київської області від 18.07.2025 у справі №363/3918/25, згідно якої ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 184 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу; довідкою характеристикою, виданою за місцем проживання ОСОБА_1 згідно якої характеризується посередньо; копією паспорту громадянки України ОСОБА_1 ; копією свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У судові засідання, призначені на 16.02.2026 та 03.03.2026, ОСОБА_1 , не з`явилась. Про день, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, при цьому судову повістку про виклик її до суду на 16.02.2026, надіслану на адресу місця проживання, зазначену у протоколі та у поясненнях, не вручено адресату з причин «невдала спроба вручення інші причини», а судові повістки, надіслані на номер мобільного телефону, зазначеного у протоколі про адміністративне правопорушення та у поясненнях, згідно відповідних довідок - не доставлено з причин «некоректно вказано номер телефону». Крім, цього уся інформація щодо цього судового провадження міститься на сайті «Судова влада України» та, як убачається із протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 повідомлена, що розгляд справи відбудеться у Вишгородському районному суді Київської області, проте, станом розгляду справи не цікавилася, з клопотаннями про відкладення розгляду справи не звертався.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 8 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України» зазначено, що сторона яка задіяна у ході судового розгляду, зобов`язання з розумним інтервалом цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Оскільки, відповідно до статті 268 КУпАП присутність ОСОБА_1 під час розгляду справи не є обов`язковою, враховуючи встановлений статтею 277 КУпАП строк розгляду справи про адміністративне правопорушення, а також вжиті судом заходи для забезпечення її участі під час розгляду справи, відсутність у письмових поясненнях ОСОБА_1 заперечень щодо обставин, викладених у протоколі, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Згідно зі статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, наявні у справі докази у їх сукупності, вважає доведеним факт наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 184 КУпАП.

Статтею 150 Сімейного кодексу України передбачені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, зокрема: батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Частиною першою статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до частини першої статті 184 КУпАП ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, тягне за собою попередження або накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною другою статті 184 КУпАП встановлено, що ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із статтею 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу ОСОБА_1 відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суд вважає за доцільне притягнути її до адміністративної відповідальності у виді штрафу.

На підставі статті 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір» - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись статтями 9, 23, 33, 184, 276-279, 280, 283-285, 289, 298-300, 307-310 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 184 КУпАП та призначити їй адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 100 (ста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (тисяча сімсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.

Згідно із статтею 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та витрати на облік правопорушення.

Строк пред`явлення постанови до примусового виконання - три місяці з дня її винесення.

Суддя О.П. Лукач