Вирок від 01 березня 2026 р. у справі №362/1778/26 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

Суд: Васильківський міськрайонний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Ухилення від військового обліку або навчальних (спеціальних) зборів

Дата: 01 березня 2026 р.

Справа: №362/1778/26

Суддя: Дорошенко В. М.

Справа № 362/1778/26

Провадження № 1-кп/362/444/26

ВИРОК

Іменем України

02.03.2026 м. Васильків

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі

головуючої - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у порядку спрощеного провадження кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12026116140000021 від 12.02.2026, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Василькові Київської області, українець, громадянин України, освіта середня-спеціальна, одружений, офіційно не працевлаштований, зареєстрований та житель АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 337 КК України,

в с т а н о в и в:

Відповідно до ч. 3 ст. 381 КПК України, дане провадження щодо кримінального проступку. здійснено згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими КПК України з урахуванням положень § 1 Глави 30 Розділу IV КПК України.

Військовозобов`язаний ОСОБА_3 відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» зобов`язаний стати на військовий облік відповідно до абз. 9 п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». ОСОБА_3 02.02.2026 приблизно о 10:52 год. перебував у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ), був належним чином попереджений про кримінальну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 337 КК України, де отримав під особистий підпис повістку № 20260202-1 від 02.02.2026 і попередження про виконання вимог військового обліку від 02.02.2026, яка підписана начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_4 (далі попередження), про необхідність прибуття о 09:00 год. 03.02.2026 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що розташоване за вищезазначеною адресою для оформлення військово-облікових документів та проходження медичного огляду.

02.02.2026 ОСОБА_3 особисто ознайомився із змістом врученого йому попередження про необхідність прибуття 03.02.2026 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 та поставив свій підпис про ознайомлення.

Не зважаючи на свою обізнаність в обов`язку громадянина України проходити службу в лавах Збройних сил України, ОСОБА_3 , діючи умисно, всупереч вимог ст. 65 Конституції України, ст. ст. 33, 34 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», з метою ухилення військовозобов`язаного від військового обліку, будучи особисто ознайомленим про кримінальну відповідальність за ухилення військовозобов`язаного від військового обліку та належним чином повідомленим про час та місце прибуття за викликом, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та свідомо бажаючи їх настання, реалізуючи протиправний умисел, спрямований на ухилення від військового обліку, без поважних на те причин не прибув у визначений строк, а саме 03.02.2026 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 , про причини свого неприбуття уповноважених осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 не повідомив, вчинивши таким чином ухилення від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Зазначені обставини встановлені органом досудового розслідування і викладені в обвинувальному акті, що підписано прокурором, який звернувся до суду з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні, не оспорюються обвинуваченим, про що ним подана відповідна заява за участю захисника.

Із заяви обвинуваченого ОСОБА_3 вбачається, що він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 337 КК України, а саме в ухиленні військовозобов`язаного від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Також у вказаній заяві, що підписана у присутності захисника ОСОБА_5 , зазначено, що обвинувачений ОСОБА_3 ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_3 свою вину визнав повністю, не оспорював фактичні обставини справи, згідний на розгляд обвинувального акту за його відсутності, а також те, що прокурор звернувся до суду з клопотанням про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, обвинувачений не заперечує щодо розгляду кримінального провадження у спрощеному провадженні, у відповідності до ч. 2 ст. 382 КПК України суд розглядає обвинувальний акт у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, керуючись законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, дійшов висновку, що подія кримінального проступку мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 337 КК України, знайшла своє підтвердження і доведена повністю поза розумним сумнівом.

Таким чином дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 337 КК України, як ухилення військовозобов`язаного від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ст. 65 КК України та п.1 постанови Пленуму ВСУ № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання" під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суди мають враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчиненню нових злочинів. Згідно з ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив умисне кримінальне правопорушення, яке згідно з ст. 12 КК України є кримінальним проступком, на обліку у лікаря-нарколога чи лікаря-психіатра не перебуває, одружений, неофіційно працевлаштований, виключно з позитивними характеристиками за місцем проживання, раніше не судимий.

Обставиною, яка пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, суд не вбачає.

Отже, з урахуванням усіх фактичних обставин у справі, ступеня тяжкості вчиненого проступку, особи винного, загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на фактичні обставини скоєного правопорушення, суд вважає за необхідне призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 337 КК України у виді штрафу, як достатнє для виправлення обвинуваченого, його перевиховання, запобігання вчиненню нових злочинів, що відповідає його особі та є достатнім для досягнення визначеної у ст. 50 КК України мети загальної і спеціальної превенції. Суд вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення можливих нових кримінальних правопорушень. Суд не знаходить підстав для застосування іншого виду покарання, передбаченого санкцією статті.

Підстави для застосування ст. 69 КК України відсутні.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 , не обирався.

Речові докази та процесуальні витрати в даному кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. ст. 302, 369-371, 373- 374, 381-382, 394 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 337 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п`ять тисяч сто) гривень.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області, окрім оскарження з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Відповідно до ч.4 ст.382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua