Рішення від 02 березня 2026 р. у справі №357/616/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/616/26

Провадження № 2-о/357/89/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді – Ярмола О. Я. ,

при секретарі – Вдовика А. В., ,

розглянувши в м. Біла Церква, у відкритому судовому засіданні, у залі суду № 5, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, -

В С Т А Н О В И В :

В січні 2026 року заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його бабуся ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з квартири АДРЕСА_1 . Спадкоємців першої-четвертої черги у ОСОБА_3 не було, та лише онуки – ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , є єдиними спадкоємцями померлої ОСОБА_3 . Заявник проживав разом зі своєю бабусею в одній квартирі, хоча місце реєстрації заявника за іншим адресом. Заявник доглядав бабусю, був поряд коли вона померла, самостійно організував поховання. На даний час заявник продовжує проживати в квартирі, власником якої є його бабуся, позивач користується та сплачує комунальні платежі, утримує майно, та вважається таким, що прийняв спадщину, але в 2025 році нотаріус надав йому роз`яснення, де зазначено, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилася, заповіту не має, але заявник пропустив 6-місячний строк для прийняття спадщини та не був зареєстрованим із спадкодавцем на час відкриття спадщини за однією адресою. А тому заявник просить суд встановити факт постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Ухвалою судді від 20.01.2026 року дану справу було прийнято та відкрито провадження, призначено до розгляду.

В судовому засіданні представник заявника, адвокат Шаблій Ю.О. заявлені вимоги підтримала, просила задовольнити заяву.

Заінтересована особа ОСОБА_2 заяву підтримав.

Заслухавши позицію учасників судового процесу, показання свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Встановленим є те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 . Зазначене підтверджено свідоцтвом про смерть /серія НОМЕР_1 / (а.с.15).

Син ОСОБА_3 – ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.18)

Зібраними матеріалами справи підтверджено, що заявник ОСОБА_1 приходиться онуком ОСОБА_3 (а.с.13,17).

Встановлено, що заявник ОСОБА_1 зареєстрований за адресою : АДРЕСА_2 . ОСОБА_3 на день смерті була зареєстрвоана у власній квартирі за адресою : АДРЕСА_3 (а.с.12,16,19).

Листом-роз`ясненням державного нотаріуса Другої Білоцерківської державної нотаріальної контори заявнику повідомлено, що він надав документи в підтвердження родинних стосунків з ОСОБА_3 та документи, що посвідчують її право власності на майно, але заявник пропустив встановлений строк для подачі заяви про прийняття спадщини та не є таким, що прийняв спадщину. (а.с.43).

Представник заявника суду пояснила, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер батько заявника і ОСОБА_1 перейшов жити до своєї бабусі та постійно проживав з нею більше 20 років, але залишився зареєстрованим в іншій квартирі, разом з мамою і братом. Після смерті баби, заявник продовжує постійно проживати в її квартирі, утримує житло. ОСОБА_3 хворіла, заявник постійно був поряд, доглядав пристарілу бабу до смерті. Встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем необхідно ОСОБА_1 для реалізації права на оформлення спадкового майна.

Заінтересована особа ОСОБА_2 суду пояснив, що його рідний брат постійно проживав разом з бабою ОСОБА_3 , доглянув її до смерті. Рідні й близькі знають, що квартира має належати ОСОБА_5 . На сьогодні заявник продовжує проживати в бабиній квартирі, що належить бабі.

Допитана в якості свідка, ОСОБА_6 , яка приходиться заявнику мамою, дала суду показання, що її свекруха проживала з разом з ОСОБА_7 близько 20 років. За життя ОСОБА_3 завжди говорила, що її квартира належить онуку ОСОБА_5 , але невідомо, чому вона не оформила все належно. ОСОБА_8 доглянув свою бабу до смерті, повністю самостійно організував, оплатив поховання. Після смерті своєї баби, ОСОБА_9 продовжує проживати в її квартирі.

Допитана в якості свідка ОСОБА_10 , яка проживала по-сусідству з ОСОБА_3 дала суду показання, що з 1997 року живе в будинку АДРЕСА_4 . Добре була знайома з ОСОБА_3 . Свідку відомо, що 2004-2005 р. до ОСОБА_3 прийшов жити її онук ОСОБА_11 і постійно проживає в тій квартирі і на сьогодні. ОСОБА_9 господарює в тій квартирі разом зі своєю дружиною ОСОБА_12 .

Позиція суду та оцінка аргументів сторін. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до положень ст.ст.1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 нього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1 ст.1269 ЦК України).

При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

Згідно ч.1 ст. 1265 ЦК України у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" №7 від 30 травня 2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Статтею 315 ЦПК України визначено факти, які можуть встановлюватись у судовому порядку. Частиною другою даної норми передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Факт постійного проживання ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, тобто на день її смерті – ІНФОРМАЦІЯ_1 в одному помешканні, знайшов своє підтвердження у судовому засіданні на підставі досліджених судом доказів. Метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки. Чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.

Враховуючи вищевикладене та те, що встановлення зазначеного факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право, суд вважає за необхідне дану заяву задовольнити та встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 із спадкодавцем ОСОБА_3 однією сім`єю, не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, тобто по ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст.ст. 293,294,315,319,259,263-265 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Заяву задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 РНОКПП НОМЕР_2 , разом із спадкодавцем ОСОБА_3 однією сім`єю, не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, тобто по ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 03.03.2026р.

Суддя О. Я. Ярмола