Рішення від 02 березня 2026 р. у справі №357/18718/25 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/18718/25

Провадження № 2/357/1368/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді – Бебешко М. М. ,

при секретарі – Примак А. М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

В С Т А Н О В И В :

14 листопада 2025 до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла вказана позовна заява, згідно з якою позивач просить суд розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 01 лютого 2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 79.

Позовні вимоги обґрунтувала тим, що 01 лютого 2014 року між сторонами було зареєстровано шлюб. За час перебування у шлюбі у сторін народилося троє дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Причиною розірвання шлюбу є відмінність поглядів на життя та фактичне припинення шлюбних відносин.

19 листопада 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного з призначенням судового розгляду на 19 січня 2026 року.

Через неявку сторін в судове засідання, призначене на 19 січня 2026 року, останнє судом відкладено та повторно призначено на 03 березня 2026 року.

03 березня 2026 року позивач звернулася до суду із заявою про розгляд справи за її відсутності, підтримання позовних вимог у повному обсязі.

03 березня 2026 року на адресу суду надійшла заява від відповідача про розгляд справи за його відсутності, визнання позовних вимог у повному обсязі.

Згідно з вимогами частини другої статті 247 ЦПК України - фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

01 лютого 2014 року між сторонами було зареєстровано шлюб. За час перебування у шлюбі у сторін народилося троє дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Причиною розірвання шлюбу є відмінність поглядів на життя та фактичне припинення шлюбних відносин.

При вирішенні справи суд виходить з наступного:

Шлюбні відносини між сторонами фактично припинені. Спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу розірвання шлюбу.

Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно з частиною першою статті 24 Сімейного кодексу України (далі СК України) шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до частини першої статті 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Згідно із частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (частина 1 статті 110 СК України).

Судом встановлено, що сторони разом не проживають, сімейні стосунки не підтримують, шлюб існує формально.

За таких обставин суд вважає, що наявні підстави для розірвання шлюбу, оскільки подальше збереження шлюбу суперечить інтересам позивача.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили (ч.3 ст.115 СК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 142 Цивільного процесуального кодексу України - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з визнанням відповідачем позовних вимог у повному обсязі до початку першого судового засідання, суд відповідно до вимог, передбачених ч.1 ст. 142 ЦПК України, приймає рішення про стягнення з відповідача на користь позивачки 50 відсотків від сплаченого останньою судового збору за подання позовної заяви до суду, з одночасним поверненням позивачці з державного бюджету 50 відсотків від розміру сплаченого судного збору в сумі 605,60 грн.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 141, 258-259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задоволити повністю.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 01 лютого 2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 79.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50 відсотків судового збору в сумі 605,60 грн.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків від суми сплаченого останньою судового збору за подання позовної заяви до суду в сумі 605,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 . РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя М. М. Бебешко