Рішення від 18 лютого 2026 р. у справі №356/708/25 — Березанський міський суд Київської області

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541

№ провадження 2/356/27/26

Справа № 356/708/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2026 Березанський міський суд Київської області у складі:

головуючої судді Дудар Т.В.

за участю секретаря Харченко Ж.В.

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Міністерства оборони України про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

До Березанського міського суду Київської області звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , Міністерства оборони України про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що вона з 1993 року по 13 травня 2008 рік перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 . Від шлюбних відносин у сторін народився син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак, як вказує позивачка, з огляду на непорозуміння, 13 травня 2008 року вона та ОСОБА_3 розірвали шлюб. Проте, через деякий час вони примирилися та у червні 2008 року відновили шлюбні стосунки без реєстрації шлюбу і з того часу стали проживати однією родиною, мали спільний бюджет та побут.

ОСОБА_1 підкреслює, що в іншому шлюбі ні вона, ні ОСОБА_3 з часу спільного проживання не перебували. Родина постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Факт спільного проживання за вказаною адресою підтверджується відомостями про осіб, місце проживання яких було зареєстроване за адресою від 25.06.2025 року. Також позивачка зазначає, що з акту обстеження від 09.07.2025 вбачається, що вона спільно проживала з ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 .

В позові зазначено, що у 2022 році ОСОБА_3 пішов добровольцем до лав Збройних Сил України. ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання ОСОБА_3 помер.

ОСОБА_1 вказує, що, враховуючи те, що ОСОБА_3 помер внаслідок бойового поранення пов`язаного із захистом батьківщини, вона, як цивільна дружина, фактично набула право отримання одноразової грошової допомоги передбаченої ст. 16 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, а також на успадкування майна за законом.

В той же час, з усних роз`яснень отриманих з телефонної розмови з працівниками Міністерства оборони України, позивачці було повідомлено про те, що за відсутності укладеного шлюбу підставою для виплати одноразової грошової допомоги є рішення суду про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу разом з ОСОБА_3 . Зазначений обов`язок безпосередньо встановлений законом, а тому не потребує будь-якого додаткового письмового роз`яснення чи відмови.

Відтак, з огляду на вищевказані обставини, з метою отримання одноразової грошової допомоги передбаченої ст. 16 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а також з метою успадкування майна за законом, позивачка вказує, що вона вимушена звернутися до суду з даним позовом.

При цьому ОСОБА_1 зауважує, що встановлення факту проживання однією сім`єю разом з ОСОБА_3 фактично підтвердить її статус як члена сім`ї військовослужбовця для отримання одноразової грошової допомоги, а також безпосередньо впливатиме на право інших членів сім`ї (сина ОСОБА_2 ) щодо успадкування майна.

В той же час, позивачка звертає увагу на те, що факт спільного її проживання однією сім`єю разом з ОСОБА_3 , крім зазначених вище документів, також підтверджується спільними фотографіями, показами свідків, виписками з банку. Зокрема, як вбачається з виписки з банку АТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_3 за час несення служби здійснював на рахунок ОСОБА_1 грошові перекази у значних сумах.

Отже, ОСОБА_1 підкреслено в позові, що зазначені документи в сукупності свідчать про наявність у неї та ОСОБА_3 спільного майна, бюджету та побуту.

Таким чином, позивачка просить суд встановити факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу з червня 2008 року до дня смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

18.08.2025 ухвалою Березанського міського суду Київської області прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Міністерства оборони України про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Цією ж ухвалою задоволено клопотання позивача про витребування доказів. Витребувано від Березанської державної нотаріальної контори (вул. Героїв Небесної Сотні, 16 в м. Березань Броварського району Київської області) інформаційну довідку із спадкового реєстру щодо реєстрації спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

18.09.2025 через систему «Електронний суд» представником відповідача Міністерства оборони України ОСОБА_8 було подано відзив на позовну заяву, зареєстровано за вх.№ 4063 від 18.09.2025 (а.с. 109-112).

Разом з тим, в ухвалі від 18.08.2025 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, відповідачу, зокрема, було роз`яснено, що він має право у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали надіслати: 1) суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; 2) позивачу, іншим відповідачам, а також третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. До відзиву додаються: докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 4, 5, 8 ст. 178 ЦПК України).

Однак, в порушення вказаних вище вимог, відповідачем, Міністерством оборони України, подано відзив на позовну заяву з порушенням встановлених строків, а також не надано суду документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву іншим учасникам справи, а саме іншому відповідачу.

Відзив як спеціальний процесуальний документ безпосередньо пов`язаний щонайменше з двома конституційними принципами (засадами) судочинства, які закріплені в ч. 1 ст. 129 Основного Закону України: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відзив також нерозривно пов`язаний із правом особи на справедливий суд, яке гарантовано ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

11.11.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Міністерства оборони України про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, до судового розгляду по суті. Клопотання про виклик свідків - задоволено.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позовних вимог не заперечував.

Відповідач - Міністерство оборони України - належним чином повідомлене про дату, час та місце судового засідання, до суду не правило свого представника.

Під час судового розгляду були допитані свідки, які дали наступні показання.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначила, що підтверджує факт проживання в одній квартирі, однією сім`єю ОСОБА_1 з ОСОБА_3 та їхнім сином - ОСОБА_2 .

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 повідомила суду, що вона вже років тридцять є сусідкою позивачки. Зазначила, що позивачку, її чоловіка, ОСОБА_3 , та їхнього сина знає як сім`ю, яка завжди проживала разом. Свідок підкреслила, що про те, що позивачка та ОСОБА_3 були розлучені дізналася вже після смерті останнього.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні зазначила, що позивачка є її тіткою. Повідомила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 завжди проживали разом в одному домі, жили як нормальна родина, не сварилися, не билися. Також свідок вказала, що безпосередньо під час даного судового засідання дізналася, що її тітка, ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 були розлучені.

Свідок ОСОБА_7 підтвердила інформацію про те, що позивачка та ОСОБА_3 проживали разом, мінімум стільки років, скільки років їхньому сину. Підкреслила, що причини розлучення їй не відомі.

Суд створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, а також надав сторонам строк для подачі відзиву, відповіді на відзив, заперечень.

Кожен з учасників справи мав право безпосередньо знайомитися з матеріалами справи, з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

Відповідачі ОСОБА_2 не скористалися своїм правом, наданим ст. 178 ЦПК України, та не подав відзив. Відповідач Міністерства оборони України подало до суду відзив з порушеннями вимог ст. 178 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Підстав, передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України, для відкладення судом розгляду справи, суд не вбачає.

Заслухавши пояснення позивача, відповідача ОСОБА_2 , свідків, дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною 1 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

В силу приписів ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доказами згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК зазначено, що суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Частиною 2 ст. 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, законом передбачено встановлення юридичних фактів щодо виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, до яких відносяться й факти, що породжують право особи на отримання одноразової грошової допомоги, зокрема, факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис № 121 від 27 жовтня 2023 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 27.10.2023, виданим Виконавчим комітетом Березанської міської ради (а.с. 16). Разом з тим в матеріалах справи містяться: копія лікарського свідоцтва про смерть ОСОБА_3 № НОМЕР_2 від 22.10.2023 (а.с. 19-20); копія витягу з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 19 лютого 2024 року №1126 (а.с. 22);

13.05.2008 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було розірвано, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 , виданим 13 травня 2008 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Березанського міського управління юстиції Київської області (а.с. 18). За час шлюбу у позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_3 народився син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 17).

Згідно з копією довідки про реєстрацію місця проживання особи, ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 15).

Відповідно до відомостей про осіб, місце проживання яких було зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 в період з 19.05.2000 р. по 20.10.2023 р., за вказаний період по зазначеній адресі проживали: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 19.05.2000 по 27.10.2023; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 19.05.2000 по т.ч.; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з 19.05.2000 по т.ч. (а.с. 21).

Як зазначено в акті обстеження житлово-побутових умов № 630 від 09.07.2025, виданого депутатом Березанської міської ради Київської області Радіоненко І.С., зі слів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_1 , вона проживала спільно з громадянином ОСОБА_3 1973 р.н., не перебуваючи в шлюбі до його смерті. Також за вищевказаною адресою зареєстрований та проживає громадянин ОСОБА_2 1993 р.н. (а.с. 23).

Крім того, матеріали справи містять світлини, на яких зображені, зокрема, позивачка та ОСОБА_3 та копії квитанцій про перерахування коштів (а.с. 24-44).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

Згідно роз`яснень Верховного Суду України у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01 січня 2012 року, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із «подружжя», свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з господарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

Конституційним Судом України у рішенні від 03 червня 1999 року за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї») визначено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т. п.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 3 СК України сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Поняття сім`ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбі. Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них прав та обов`язків подружжя.

Згідно з ч. 1 ст. 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Отже, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно.

Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.

Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.

Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти.

Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання.

Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім`єю спрямоване на довготривалі відносини.

Справи про встановлення факту проживання однією сім`єю без шлюбу із загиблим військовослужбовцем підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства незалежно від мети звернення до суду (зокрема, підтвердження соціального статусу для призначення та виплати одноразової грошової допомоги сім`ї військовослужбовця) і наявності в заявника певних цивільних прав та обов`язків чи виникнення публічно-правових спорів із суб`єктами владних повноважень.

На це вказала Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 18 січня 2024 року у справі №560/17953/21.

Метою встановлення факту спільного проживання позивача з ОСОБА_3 є призначення та виплата одноразової грошової допомоги, а також безпосередній вплив на право інших членів сім`ї (сина ОСОБА_2 ) щодо успадкування майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки.

Відповідно до ч. 1 ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті.

Згідно п. 4 ст. 16-1 даного Закону, до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать, зокрема, жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили.

Отже, з`ясувавши обставини справи, дослідивши докази, допитавши свідків, суд дійшов висновку, що факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 підтверджується належними та допустимими доказами та показами свідків.

Надані позивачкою та досліджені судом докази в їх сукупності дають підстави для висновку про те, що ОСОБА_1 проживала з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , однією сім`єю без реєстрації шлюбу в період часу з червня 2008 року по день смерті останнього.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, і питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Позивач при пред`явленні позову до суду сплатила судовий збір в сумі 1211,20 грн (а.с. 11).

Однак вимоги про стягнення судових витрат з відповідачів позивач не заявила, тому суд не вирішує питання про їх розподіл між сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 10, 12, 13, 18, 76, 263, 265, 315, 319, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Міністерства оборони України про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, - задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу з червня 2008 року до дня смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строкуна апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання якої зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 .

Відповідач: Міністерства оборони України, місцезнаходження: АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ: НОМЕР_6.

Повний текст рішення буде складено 27 лютого 2026 року.

Суддя Т.В. Дудар