Суд: Володимирський міський суд Волинської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Невиконання судового рішення
Дата: 02 березня 2026 р.
Справа: №154/438/26
Суддя: Пустовойт Т. В.
154/438/26
1-кп/154/376/26
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.03.2026 Володимирський міський суд Волинської області під головуванням судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Володимирського міського суду Волинської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026030510000017 від 10.01.2026 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Володимир-Волинський, Волинської області, українця, громадянина України, з неповною вищою освітою, з інвалідністю ІІІ групи, не одруженого, не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України,
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_4 відповідно до постанови Володимирського міського суду Волинської області від 23 жовтня 2025 №154/2110/25, провадження 3/154/1264/25, яка постановою Волинського апеляційного суду від 03 грудня 2025 року залишена без змін, був визнаний винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, та підданий адміністративному стягненню у виді штрафу на користь Держави у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів громадян 17000 гривень( сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік.
Разом з тим, ОСОБА_4 , діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду та будучи ознайомленим з нею, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість її виконувати, підриваючи органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов?язковими до виконання всіма органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, продовжував керувати транспортними засобами, чим ухилився від виконання вищевказаної постанови.
Всупереч вищевказаному рішенню суду, 10 січня 2026 року о 16 год 57 хв ОСОБА_4 , будучи обізнаним, що він позбавлений права керування транспортними засобами відповідно до вищевказаного рішення суду, будучи зобов`язаним та маючи реальну можливість виконати дане судове рішення, умисно його не виконував, зокрема, керував автомобілем марки «Audi A4» синього кольору, з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 , рухаючись по вулиці Луцька, міста Володимир, Волинської області В подальшому, керуючись п. 3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» «якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення» був зупинений працівниками сектору реагування патрульної поліції Володимирського РВП ГУНП у Волинській області, після чого було викликано екіпаж слідчо-оперативної групи для реагування.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у скоєнні інкримінованого йому злочину визнав повністю, фактичні обставини справи підтвердив, пояснив, що щиро кається у вчиненому і дав показання, які повністю узгоджуються з описовою частиною цього вироку. Зібрані по справі докази визнає та їх не оспорює. Зазначив, що за керування в стані алкогольного сп`яніння був притягнутий до адміністративної відповідальності та позбавлений права керування, разом з тим, в порушення вимог закону 10.01.2026 забрав свій автомобіль зі станції техобслуговування, сів за кермо та переганяв автомобіль до місця проживання своєї матері, в цей момент був зупинений працівниками поліції, які виявили, що він позбавлений права керування та відсторонили його. Пояснив, що щиро кається у вчиненому, не усвідомлював що порушує закон, натепер зрозумів протиправність своїх дій. Просив суд суворо його не карати. Також пояснив, що має інвалідність з дитинства ІІІ групи, наявна відстрочка від проходження військової служби, є приватним підприємцем, здійснює торгівлю автомобільними шинами, від чого отримує дохід. Допомагає військовим, надає автомобільні шини для машин.
За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст обставин кримінального провадження, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч.3ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються та вважає можливим обмежити обсяг дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують його особу.
При цьому суд з`ясував правильність розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, з`ясував, чи не має сумнівів в добровільності його позиції, а також роз`яснив обвинуваченому, та всім учасникам справи що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи та кваліфікацію інкримінованого правопорушення в апеляційному порядку.
Таким чином, вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого правопорушення, є повністю доведеною, а дії правильно кваліфікованими за ч.1 ст.382 КК України як умисне невиконання постанов суду, що набрали законної сили.
При обранні міри покарання суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного злочину, особу обвинуваченого, який вперше притягається до кримінальної відповідальності, з неповною вищою освітою, має інвалідність ІІІ групи з дитинства, разом з тим зі слів займається підприємницькою діяльністю, від чого отримує дохід, добровільно допомагає військовослужбовцям, наявне постійне місце реєстрації та проживання, що свідчить про міцні соціальні зв`язки, на обліках в спеціалізованих установах не перебуває, протягом року притягався до адміністративної відповідальності за керування транспортом засобом в стані алкогольного сп`яніння, а також за керування транспортним засобом, будучі позбавленим права керування. Вину у скоєному злочині визнавав на протязі всього розгляду, зробив для себе відповідні висновки щодо скоєного злочину.
Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.
Суд, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання враховує вимоги ч.2 ст.61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Беручи до уваги дані про особу винного, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, думки сторони публічного обвинувачення, за наявності обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, а саме щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, відсутності обтяжуючих обставин, суд, повною мірою врахувавши наведене, вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України покарання у виді штрафу в мінімальних межах передбачених санкцією статті, оскільки саме таке покарання буде відповідати тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особі обвинуваченого та буде необхідним і достатнім для досягнення мети не лише кари, а й буде слугувати для виправлення ОСОБА_4 та попередження скоєння ним нових злочинів.
Цивільний позов та витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні відсутні.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
У Х В А Л И В:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 8500 (вісім тисяч п,ятсот) грн.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не застосовувався.
Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази – оптичний диск з відеозаписами та копії матеріалів провадження про адміністративне правопорушення – зберігати в матеріалах справи.
На вирок суду може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду через Володимирський міський суд Волинської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
Суддя: ОСОБА_5 устовойт
Оригінал: reyestr.court.gov.ua