Постанова від 02 березня 2026 р. у справі №587/3771/24 — Сумський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2026 року м.Суми

Справа №587/3771/24

Номер провадження 22-ц/816/186/26

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),

суддів - Собини О. І. , Черних О. М.

за участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

сторони:

позивач – АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ТАСКОМБАНК»,

відповідачка – ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ТАСКОМБАНК» - адвоката Федорюк Ірини Ігорівни на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 04 березня 2025 року, ухваленого в м. Суми в складі судді Косолап М.М., повне рішення складене 07 березня 2025 року,

в с т а н о в и в:

18 жовтня 2024 АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ТАСКОМБАНК» (далі – АТ «ТАСКОМБАНК») звернулося з позовом до ОСОБА_1 , вимоги якого уточнило та просило стягнути кредитну заборгованість за заявою-договором № 002/11863803-SP від 28 грудня 2021 року у розмірі 112126,41 грн, яка складається з боргу по тілу кредиту – 49923,87 грн та боргу по процентам – 62202,54 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 28 грудня 2021 року відповідачка підписала заяву № 886966 про приєднання до публічної пропозиції банку на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank». 28 грудня 2021 року відповідачці відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 , укладено кредитний договір № 002/11863803-SP, встановлено кредитний ліміт 100000 грн, надані кредитні кошти в сумі 50000 грн на споживчі потреби, процентна ставка обумовлена на рівні 0,01 %, строк користування – 12 місяців з автоматичною пролонгацією. Відповідачка взятих на себе зобов`язань не виконала, припинила повертати борг по кредиту та процентах і станом на 21 жовтня 2023 року утворився борг на загальну суму 112126,41 грн. На повідомлення-вимогу про дострокове повернення кредиту та погашення заборгованості відповідачка не відреагувала, борг банку не повернула.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 04 березня 2025 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «ТАСКОМБАНК» заборгованість за заявою-договором № 002/11863803-SP від 28 грудня 2021 року у розмірі 49923,87 грн.

У задоволенні позову про стягнення заборгованості у розмірі 62282,63 грн відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «ТАСКОМБАНК» 1078,56 грн судового збору.

В апеляційній скарзі представник АТ «ТАСКОМБАНК» - адвокат Федорюк І.І. просить рішення суду в частині відмови у задоволенні позову скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову у повному обсязі. Доводи скарги зводяться до того, що між сторонами було укладено кредитний договір в електронній формі, тобто відповідачка, використавши електронний підпис, погодилась на запропоновані банком умови кредитування, у тому числі і щодо плати за користування кредитом.

В частині задоволених позовних вимог рішення суду не оскаржується, а тому на підставі ч. 1 ст. 367 ЦПК України в апеляційному порядку не переглядається.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 – адвокат Школьний В.А. просить скаргу залишити без задоволення, а рішення суду – без змін. Вважає рішення в частині відмови у стягнення боргу по процентам за користування кредитом законним і обґрунтованим, оскільки оферта банку має декілька редакцій і суду не доведено які саме умови кредитування щодо сплати процентів підписувала відповідачка.

Сторони повідомлені про час і місце розгляду справи, але в судове засідання не з`явилися. Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без сторін, оскільки явка до апеляційного суду є необов`язковою, їх позиція є чіткою і зрозумілою.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 28 грудня 2021 року ОСОБА_2 підписала заяву-анкету № 886966 про приєднання до публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту Sportbank, відповідно до якої просила відкрити на її ім`я поточний рахунок № НОМЕР_1 у національній валюті гривні, надати послугу кредитування рахунку та встановити ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування рахунку, що встановлений в тарифах та складає 100000 грн. Заява-анкета не містить умов щодо сплати процентів за користування кредитними коштами (а.с. 11-14, 111).

До заяви-анкети банк додав Тарифи та умови обслуговування картки Sportbank, публічну пропозицію (оферту) АТ «ТАСКОМБАНК» укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських послуг, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank» (а.с. 21-24, 27-31).

Згідно з довідкою АТ «ТАСКОМБАНК» ОСОБА_1 з 28 грудня 2021 року є власницею поточного рахунку в гривні № НОМЕР_1 , який відкритий до заяви-анкети № 886966 з номером кредитного договору № 002/11863803-SP від 28 грудня 2021 року, картка № НОМЕР_2 (а.с. 10).

Випискою по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 28 грудня 2021 року по 21 жовтня 2023 року підтверджується використання кредитних коштів і часткове погашення прострочених процентів за користування кредитом (а.с. 32-42, 120-121).

Станом на 21 жовтня 2023 року заборгованість ОСОБА_1 по кредитному договору № 002/11863803-SP від 28 грудня 2021 року становить 112126,41 грн та складається з боргу по тілу кредиту – 49923,87 грн та боргу по процентам – 62202,54 грн (а.с. 43).

08 вересня 2023 року АТ «ТАСКОМБАНК» направило на адресу ОСОБА_1 повідомлення-вимогу про виконання зобов`язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором станом на 08 вересня 2023 року у розмірі 49923,87 грн – основного боргу та 62202,54 грн строкової заборгованості за відсотками (а.с. 19).

Вирішуючи спір в частині вимог про стягнення боргу по процентам за користування кредитом, суд першої інстанції вважав доведеним факт порушення відповідачкою взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної сплати кредиту у строки, передбачені кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість. Борг по процентам за користування кредитом нарахований за період з 30 грудня 2021 року по 24 липня 2023 року виходячи із процентної ставки у розмірі 0,22 % та 0,16 %, проте відсутні докази на підтвердження того, що на день підписання кредитного договору відповідачка ознайомилась саме з долученими до позовної заяви Тарифами та умовами обслуговування картки Sportbank, Публічною пропозицією (офертою) АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських послуг, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank», як невід`ємними частинами договору. Також суд вважав недоведеним, що вказані документи на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема, й щодо сплати заборгованості по процентам за користування кредитом та саме у зазначеному в цих документах розмірах і порядках нарахування. Також суд звернув увагу на те, що оферта на укладення договору та тарифи, які розміщені на офіційному сайті позивача, неодноразово змінювалися банком з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто банк міг додати до позовної заяви умови кредитування у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. Відтак, оскільки заява-анкета № 886966 від 28 грудня 2021 року не містить обумовленого розміру процентної ставки, суд вважав, що позивачем не доведене зобов`язання відповідачки сплачувати відсотки за користування кредитом, а тому відмовив у стягненні 62202,54 грн боргу.

Проте, з такими висновками місцевого суду апеляційний суд погодитись не може, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.ст. 1046, 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно з ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

У спірних правовідносинах укладено електронний договір споживчого кредитування. Обставини укладення договору, розмір боргу по тілу кредиту сторони не оспорюють, зустрічних вимог про визнання недійсними окремих пунктів договору щодо умов нарахування процентів за користування кредитом відповідачкою у справі не заявлено.

У ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Відповідно до ч. 1ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом, оскільки відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Як зазначалось вище та підтверджується матеріалами справи, договір споживчого кредиту від 28 грудня 2021 року № 002/11863803-SP, який містить особисті дані позичальниці, а також засвідчення особистим підписом про прийняття і згоду із запропонованими банком умовами і тарифами на банківські послуги підписано електронним підписом відповідачки з використанням мобільного додатку.

Аналізуючи зміст кредитного договору від 28 грудня 2021 року № 002/11863803-SP та його складових (заява-анкета, публічна пропозиція (оферта), тарифи), колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що 62202,54 грн заборгованості по процентам за користування кредитом були нараховані правомірно, згідно з умовами договору, підписаного відповідачкою за допомогою електронного підпису.

Утворення боргу по процентам за користування кредитом підтверджується розрахунком заборгованості по договору, а правові підстави для стягнення боргу позивачем доведені відповідними письмовими доказами, які по своїй суті є паперовими копіями складових кредитного договору, з якими відповідачка ознайомилась та погодилась з їх змістом в електронній формі шляхом електронного підпису цих документів.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що отриманню доступу до кредитних коштів передує ознайомлення і погодження позичальником у мобільному додатку шляхом електронного підпису відповідних умов кредитної угоди. Тобто скористатись кредитними коштами попередньо не погодившись з розміром процентної ставки та іншими умовами використання кредиту фактично не є можливим.

Відтак, апеляційний суд не має сумнівів у існуванні 62202,54 грн боргу по процентам за користування кредитом, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову на підставі п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про їх задоволення.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що за наслідками апеляційного перегляду судового рішення позов задовольняється, тому рішення суду в частині розподілу судових витрат підлягає зміні, а за рахунок відповідачки позивачу слід компенсувати 2422,40 грн судового збору за подання позову та 4542 грн за подання апеляційної скарги.

Враховуючи те, що ця справа є справою незначної складності, а ціна позову не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому на підставі п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу представника АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ТАСКОМБАНК» - адвоката Федорюк Ірини Ігорівни задовольнити.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 04 березня 2025 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення боргу по процентах за користування кредитом скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ТАСКОМБАНК» за користування кредитом за договором від 28 грудня 2021 року № 002/11863803-SP.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 04 березня 2025 року в частині стягнення судового збору змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ТАСКОМБАНК» 2422 грн 40 коп. судового збору за подання позову.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ТАСКОМБАНК» 4542 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - В. І. Криворотенко

Судді: О. І. Собина

О. М. Черних