Постанова від 02 березня 2026 р. у справі №587/170/16-ц — Сумський апеляційний суд

Справа № 587/170/16-ц

Номер провадження 22-ц/816/1630/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2026 року м.Суми

Сумський апеляційний суд у складі:

головуючого – Черних О.М.(суддя-доповідач),

суддів: Криворотенко В.І., Петен Я.Л.

секретаря судового засідання – Чуприни В.І.

учасники справи:

заявник (боржник) – ОСОБА_1

стягувач – ТОВ «Дебт Форс»,

заінтересовані особи - ТОВ «Вердикт Капітал», ТОВ «Кампсіс Фінанс», приватний виконавець Савенко Юрій Олександрович

розглянув у порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 14.01.2026 року у справі № 587/170/16-ц у складі судді Степаненко О.А.,

УСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст вимог скарги

У листопаді 2025 року представник ТОВ «Дебт Форс» звернувся до суду з заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні, а саме замінити вибулого стягувача у виконавчому провадженні по примусовому виконанню виконавчого листа у справі № 587/170/16-ц з ТОВ «Вердикт Капітал» на правонаступника ТОВ «Дебт Форс».

Заява мотивована тим, що рішенням Сумського районного суду Сумської області від 14.03.2016 року у справі № 587/170/16-ц було ухвалено стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 500979071 на користь АТ «Альфа Банк».

12.03.2021 ухвалою Сумського районного суду Сумської області замінено стягувача з АТ «Альфа Банк» на його правонаступника ТОВ «Вердикт Капітал».

В подальшому 02.02.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Кампсіс Фінанс» було укладено Договір № 02-02/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Кампсіс Фінанс» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі і за Кредитним договором № 500979071.

08.05.2023 ТОВ «Кампсіс Фінанс» та ТОВ «Дебт Форс» уклали Договір № 08-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого «Дебт Форс» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором № 500979071.

Посилаючись на ст. 442 ЦПК України просив суд замінити сторону виконавчого провадження правонаступником на стадії виконання судового рішення.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 14 січня 2026 року у складі судді Степаненко О.А. заяву представника ТОВ «Дебт Форс» було задоволено та замінено сторону стягувача у виконавчому проваджені № 77978471 з примусового стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у справі № 587/170/16-ц з ТОВ «Вердикт Капітал» на ТОВ «Дебт Форс».

Суд першої інстанції виходив із того, що заявником надані всі підтверджуючі документи переходу права вимоги за кредитним договором № 500979071 де боржником є ОСОБА_1 . Під час вирішення заяви судом було встановлено факт вибуття сторони виконавчого провадження та переходу до ТОВ «Дебт Форс» матеріальних прав і обов`язків сторони, яка вибула.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувану ухвалу суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 січня 2026 року справу передано судді-доповідачеві – Черних О.М.

Ухвалою Сумського апеляційного суду у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ від 04 лютого 2026 року відкрито апеляційне провадження в указаній справі.

Ухвалою Сумського апеляційного суду у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ від 04 лютого 2026 року справу призначено до розгляду.

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що судом не було враховано всіх обставин справи. Зокрема, вказав, що в реєстрах боржників, що є підтвердженням переходу права вимоги від одного товариства до іншого, зазначено його заборгованість за договором № 500979071, а не за рішенням Сумського районного суду Сумської області від 14.03.2016, яка є значно більшою ніж за рішенням суду. Крім того, зазначив, що в заяві ставиться питання про заміну сторони у виконавчому провадженні по примусовому виконанню виконавчого листа в справі 587/170-16-ц, а не договору як такого. Звернув увагу на те, що ТОВ «Вердикт Капітал» звернувся до приватного виконавця з заявою примусового виконання виконавчого листа рішення Сумського районного суду від 14.03.2016 року лише в 2025 року, тобто вже після переходу права вимоги до «Кампсіс Фінанс» та «Дебт Форс» в 2023 році. Вказав про відсутність документального підтвердження правонаступництва ТОВ «Дебт Форс» від ТОВ «Вердикт Капітал» за кредитним договором № 500979071.

Короткий зміст відзиву

18 лютого 2026 року через канцелярію суду представник позивача ТОВ «Вердикт Капітал» - Арсемікова І.В. подала відзив, в якому не погоджується з вимогами боржника ОСОБА_1 . Вважає ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою, а тому просила залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

У судове засідання належним чином повідомлені апеляційним судом про дату, час і місце розгляду цієї справи (а.с.255) всі учасники цієї справи не з`явилась, про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістили, клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавали.

За змістом ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом.

При вищевикладених обставинах, на підставі ст.ст.371-372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив розглядати дану справу у даному судовому засіданні за відсутності всіх учасників цієї справи, які не з`явились.

Фактичні обставини справи

З матеріалів справи вбачається, що 14.03.2016 Сумський районний суд Сумської області ухвалив рішення у справі № 587/170/16-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа Банк» заборгованості за кредитним договором № 500979071 в сумі 28247,79 грн (а.с. 9).

12.03.2021 ухвалою Сумського районного суду Сумської області замінено вибулого стягувача з ПАТ «Альфа Банк» на його правонаступника ТОВ «Вердикт Капітал» (а.с. 10-11).

02.02.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС» було укладено Договір № 02-02/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС», а ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором № 500979071.

08.05.2023 між ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС» та ТОВ «ДЕБТ ФОРС» було укладено Договір № 08-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС» відступило ТОВ «ДЕБТ ФОРС», а ТОВ «ДЕБТ ФОРС» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором № 500979071.

Мотиви з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скаргаОСОБА_1 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду .

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з положеннями статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За своєю суттю заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. Підставою для заміни сторони судового процесу або виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах .

Згідно з частиною першою статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Відповідно до частин першої, п`ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Тож, оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, то якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Але заміна учасника справи не обов`язково означає заміну сторони відкритого виконавчого провадження.

На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.

Подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17.

Водночас варто звернути увагу і на те, що заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.

Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, відтак потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим.

Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництво, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі. За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження№ 14-197цс21, пункти 127- 130).

Матеріали справи, свідчать про те, що у своїй заяві ТОВ «Дебт Форс» просило суд змінити вибулого стягувача ТОВ «Вердикт Капітал» на правонаступника ТОВ «Дебт Форс» у виконавчому листі № 587/170/16-ц за позовом ПАТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є ТОВ «Вердикт Капітал», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ( а.с. 9-11). 02.02.2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС» було укладено Договір № 02-02/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС», а ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором № 500979071.

08.05.2023 року між ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС» та ТОВ «ДЕБТ ФОРС» було укладено Договір № 08-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС» відступило ТОВ «ДЕБТ ФОРС», а ТОВ «ДЕБТ ФОРС» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором № 500979071.

У відповідності до п. 2.1 Договору № 08-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 08.05.2023 року: «За цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Попередній кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні попередньому кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Первісного кредитора до боржників, надалі за текстом – Боржники, зазначених у Додатках №1 та № 3 до цього Договору (надалі також – Реєстр Боржників), включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників або які зобов`язані виконати обов`язки Боржників, за Договорами позики (Кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, надалі за текстом – «Основні договори», надалі за текстом – Права вимоги. Новий кредитор сплачує Попередньому кредитору за Права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим Договором».

Відповідно до п. 5.2 Договору № 08-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 08.05.2023 року: «Права вимоги вважаються відступленими (переданими) Попереднім (первісним) кредитором та набутими (прийнятими) Новим кредитором в день належного підписання Сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників в друкованому (підписаному) вигляді (Додаток № 4).»

На виконання п. 7.1 Договору № 08-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 08.05.2023 року ТОВ «ДЕБТ ФОРС» (Заявником) проведено оплату відповідно до платіжної інструкції, що заявник додає у додатках до цієї заяви.

Відтак, ТОВ «Дебт Форс» є новим кредитором за вказаним кредитним договором.

Згідно інформації про виконавче провадження № 77978471 виконавчий лист від 05.05.2016 № 587/170/16-ц не виконано в повному обсязі (а.с. 11-12), а тому з огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять нових даних, які б давали підстави для скасування чи зміни ухваленого рішення. Правильно встановивши фактичні обставини справи, суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ч. 1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала Сумського районного суду Сумської області від 14 січня 2026 року є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування за наведеними у скарзі доводами колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-382, 389 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 14 січня 2026 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів..

Головуючий О.М. Черних

Cудді: В.І. Криворотенко

Я.Л. Петен