Постанова від 16 лютого 2026 р. у справі №947/712/23 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/4420/26

Справа № 947/712/23

Головуючий у першій інстанції Калініченко Л. В.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Громіка Р.Д.,

Драгомерецького М.М.,

за участю:

секретаря Козлової В.А.,

апелянта ОСОБА_1 ,

представника ОСОБА_1 – адвоката Вечерової Є.М.,

представника ОСОБА_2 – адвоката Атаманчук Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Вечерова Євгенія Миколаївна, на рішення Київського районного суду м.Одеси від 04.09.2024 року, повний текст якого складено 05 вересня 2024 року та ухваленого під головуванням судді Калініченко Л.В., у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 , Відділ забезпечення діяльності Органу опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради, про скасування державної реєстрації права власності, усунення перешкод у користуванні власністю шляхом вселення, встановлення порядку користування нерухомим майном,

встановив:

04.01.2023 року ОСОБА_3 і ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 , Відділ забезпечення діяльності Органу опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради, в якому просили суд:

- скасувати державну реєстрацію права власності на кв. АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1938909551101, зареєстрованого за Тазітдіновим В.В. державним реєстратором КП «Агенція реєстраційних послуг» Морозовою О.С. 15.10.2019 року, номер запису про право власності 33710162, форма власності: приватна, розмір частки: 1/1;

- усунути ОСОБА_3 перешкоди у користуванні кв. АДРЕСА_1 , шляхом вселення ОСОБА_3 разом з малолітнім ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вищевказану квартиру;

- усунути ОСОБА_2 перешкоди у користуванні кв. АДРЕСА_1 , шляхом вселення ОСОБА_2 ;

- встановити порядок користування спірною квартирою.

В обґрунтування позову позивачі посилались на те, що вони спільно є власниками 691/2000 часток у праві спільної часткової власності спірної квартири, в рівних частках кожен, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом Шостої одеської державної нотаріальної контори Шевцовою О.В. 25.09.2018 року за №7-817.

Іншими співвласниками даної квартири крім них, є: ОСОБА_1 з часткою 691/2000 у праві спільної часткової власності в цьому майні, які належать йому на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Таранською А.М. 05.10.2007 року за №12583; ОСОБА_4 з часткою 309/1000 у праві спільної часткової власності в цьому майні, які належать йому на підставі договору міни, посвідченого приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Слаєвою Р.К. 12.09.2005 року за №6013.

Позивачі вказували, що вони, як співвласники даної квартири мають законодавче право на проживання в ній, а також здійснили в ній реєстрацію свого місця проживання, а з ОСОБА_3 також зареєстрований його малолітній син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після придбання ними частки квартири, позивачі неодноразово намагалися домовитися з відповідачем щодо передачі їм комплекту ключів від квартири та надання безперешкодного доступу до квартири, проте такі спроби не принесли бажаних результатів, за наслідком чого з підстав створених відповідачем перешкод, вони – позивачі не мають можливість потрапити до спірної квартири для проживання в ній, а також не мають можливості на належне користування нею. Тому позивачі вважають наявними підстави для усунення ним перешкод у користуванні цією квартирою, шляхом їх вселення, а також доцільним встановити порядок користування даною квартирою між співвласниками.

Крім того, під час вчинення дій спрямованих на захист своїх порушених прав та інтересів, позивачі дізнались, що відповідачем були вчинені протиправні дії з одноособового захоплення спірної квартири, на підставі належній йому в цьому майні частці, а також частин приміщень горища загального користування, та вчинено реєстрацію свого права власності на кв. АДРЕСА_1 , зі збільшеною загальною площею розміром 177,7 кв.м., житловою площею 47,2 кв.м., реєстрацію чого було проведено державним реєстратором КП «Агенція реєстраційних послуг» Морозовою О.С. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 49207214 від 17.10.2019 року.

Вважаючи вказані дії протиправними, а також такими, що порушують та взагалі позбавляють їх права власності на частку у спірній квартирі, позивачі вважали наявними підстави для скасування даної реєстрації права власності за ОСОБА_1 на спірне нерухоме майно.

Оскаржуваним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 04.09.2024 року позов ОСОБА_3 і ОСОБА_6 було задоволено (т.2, а.с.156-168).

Скасовано державну реєстрацію права власності, проведену державним реєстратором КП «Агенція реєстраційних послуг» Одеської області Морозовою О.С. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним номером 49207214 від 17.10.2019 12:34:01, про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно за реєстраційним номером 1938909551101 – кв. АДРЕСА_2 , номер запису про право власності 33710162.

Усунені ОСОБА_3 перешкоди у користуванні нерухомим майном – кв. АДРЕСА_1 , шляхом вселення ОСОБА_3 разом з малолітнім ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у дане житлове приміщення – кв. АДРЕСА_1 .

Усунені ОСОБА_2 перешкоди у користуванні нерухомим майном – кв. АДРЕСА_1 , шляхом вселення ОСОБА_2 у дане житлове приміщення – кв. АДРЕСА_1 .

Встановлено порядок користування житловою кв. АДРЕСА_3 , між співвласниками у відповідності до першого варіанту порядку користування запропонованого у висновку експерта №048/2023 судової будівельно-технічної експертизи, складеного 01.03.2024 року судовим експертом ПП «Одеський науково-дослідницький центр експертних досліджень ім. Скибінського С.С.» Скибінською Т.М., з урахуванням необхідності проведення будівельних робіт з перепланування квартири, а саме:

- виділено ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у користування наступні приміщення: №5б - житловою площею, 14,6 кв.м.; балкон, площею 1,1 кв.м., що в загальному складає площу 15,7 кв.м.;

- виділено ОСОБА_1 у користування наступні приміщення: №5а - коридор, площею 4,1 кв.м.; №6 – житлова, площею 11,6 кв.м.; що в загальному складає площу 15,7 кв.м.;

- виділено ОСОБА_4 у користування наступні приміщення: №7 – житлова, площею 14,4 кв.м.;

- у загальному користуванні співвласників квартири, залишені наступні приміщення квартири: приміщення №1 – коридор, площею 13,1 кв.м., приміщення №2 – туалет, площею 2,5 кв.м.; приміщення №3 – кухня, площею 6,1 кв.м.; приміщення №4 – підвал, площею 5,5 кв.м.; 59/1000 частин приміщення №5 – коридор (в підвалі), площею 15,7 кв.м. – площею 0,9 кв.м.; 59/1000 частин приміщення №10 – коридор (в підвалі), площею 2,5кв.м. – площею 0,2 кв.м.

Зобов`язано ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за власний рахунок, в рівних частках кожний, здійснити будівельні роботи з перепланування кв. АДРЕСА_3 , які описані у першому варіанті порядку користування запропонованому у висновку експерта №048/2023 судової будівельно-технічної експертизи, складеного 01.03.2024 року судовим експертом ПП «Одеський науково-дослідницький центр експертних досліджень ім. Скибінського С.С.» Скибінською Тетяною Михайлівною, а саме провести:

- в перегородці між приміщеннями №1 – коридор, площею 13,1 кв.м. та №5 – житлова, площею 19,8 кв.м., обладнати дверний проріз (графічне відображення зазначено рожевим кольором на малюнку №2 висновку експерта №048/2023 від 01.03.2024 року);

- в приміщенні №5 – житлова, площею 19,8 кв.м., встановити перегородку із полегшених бетонних блоків, товщиною 200 м.м., площею 1,1 кв.м., яка розділить дане приміщення на два: №5а - коридор, площею 4,1 кв.м.; №5б - житлова, площею 14,6 кв.м. (графічне зображення зазначено чорним штрихуванням на малюнку №2 висновку експерта №048/2023 від 01.03.2024 року).

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 відшкодування витрат зі сплати судового збору у розмірі 1 984,80 грн., у відшкодування витрат з проведення судової будівельно-технічної експертизи – у розмірі 10 000,00 грн., що в загальній сумі становить – 11 984,80 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у відшкодування витрат зі сплати судового збору у розмірі 1 984,80 грн. (т.2, а.с.153-168).

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 – адвокат Вечерова Є.М. ставить питання про часткове скасування рішення Київського районного суду м.Одеси від 04 вересня 2024 року, в частині встановлення порядку користування спірною квартирою та ухвалення в цій частині нового судового рішення про відмову у позові, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права (т.3, а.с.2-5).

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 просить оскаржуване судове рішення залишити без змін, апеляційну скаргу – без задоволення, посилаючись на її необґрунтованість (т.3, а.с.49-54).

Крім того, додатковим рішенням Київського районного суду м. Одеси від 19.09.2024 року було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу 25 400,00 грн. (т.2, а.с.208-212).

У встановленому законом порядку додаткове рішення учасниками справи не оскаржується.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції виходив із того, що згідно висновку судової експертизи, проведеної судовим експертом Приватного підприємства «ОДЕСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКИЙ ЦЕНТР ЕКСПЕРТНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ІМ. СКИБІНСЬКОГО С.С.» Скибінською Т.М. 01.03.2024 року, №048/2023 (далі – судовий експерт Скибінська Т.М.) було встановлено, що за наслідком проведення візуального огляду та копії технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 , виготовленого КП «ОМБТІ та РОН», станом на 11.03.2004 року, виданого Обласній споживчій спілці і копії технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 , виготовленого КП «ОМБТІ та РОН», станом на 16.08.2007 року, виданого ОСОБА_7 , до складу квартири входять наступні приміщення: приміщення №1 – коридор, площею 13,1 кв.м.; приміщення №2 – туалет, площею 2,5 кв.м.; приміщення №3 – кухня, площею 6,1 кв.м.; приміщення №4 – підвал, площею 5,5 кв.м.; приміщення №5 – житлова, площею 19,8 кв.м.; 59/1000 частин приміщення №5 – коридор (в підвалі), площею 15,7 кв.м.- 0,9 кв.м.; приміщення №6 – житлова, площею 11,6 кв.м.; приміщення №7, площею 14,4 кв.м.; 59/1000 частин приміщення №10 - коридор (в підвалі), площею 2,5 кв.м. – 0,2 кв.м.; балкон, площею 1,1 кв.м. Площа приміщень квартири АДРЕСА_1 ,відповідно до копій технічних паспортів станом на 11.03.2004 року та 16.08.2007 року, становить – 75,2 кв.м.

При цьому було встановлено, що технічний стан об`єкта нерухомості, яким є квартира АДРЕСА_1 , налічує три житлові кімнати,

Враховуючи кількісний склад співвласників - чотири особи, які до того ж не є членами однієї сім`ї, а саме: позивачі ОСОБА_3 (691/4000 частки) та ОСОБА_2 (691/4000 частки), відповідач ОСОБА_1 (691/2000 частки), та третя особа ОСОБА_4 (309/1000 частки), було зроблено висновок про те, що встановлення між співвласниками порядку користування спірною квартирою за відсутності перепланування житлової площі, є неможливим.

Судовим експертом Скибінською Т.М. також було встановлено, що в процесі візуального огляду приміщень квартири АДРЕСА_1 , у фактичному користуванні ОСОБА_1 перебувають наступні приміщення: приміщення №5 – житлова, площею 19,8 кв.м.; приміщення №6 – житлова, площею 11,6 кв.м.; балкон, площею 1,1 кв.м. Також зі слів ОСОБА_1 , у фактичному користуванні ОСОБА_4 перебуває приміщення №7, житловою площею 14,4 кв.м. Інші приміщення (№1, №2, №3, №4, 59/100 частин з приміщення №5; 59/1000 частин з приміщення №10) перебувають в спільному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Також судовим експертом було встановлено, що при візуальному огляді вбачається, що співвласники квартири АДРЕСА_4 , користуються приміщеннями, які розташовані в підвалі житлового будинку, які відображені у технічних паспортах станом на 11.03.2004 року та 16.08.2007 року.

За наслідком дослідження судовий експерт ОСОБА_8 дійшла до висновку про наявність двох варіантів порядків користування квартирою АДРЕСА_1 , відповідно до яких обидва варіанти передбачають проведення будівельних робіт з перепланування квартири АДРЕСА_3 , наступним чином: в перегородці між приміщеннями №1 – коридор, площею 13,1 кв.м. та №5 – житлова, площею 19,8 кв.м., обладнати дверний проріз (графічне відображення зазначено рожевим кольором на малюнку №2 висновку експерта №048/2023 від 01.03.2024 року); в приміщенні №5 – житлова, площею 19,8 кв.м., встановити перегородку із полегшених бетонних блоків, товщиною 200 м.м., площею 1,1 кв.м., яка розділить дане приміщення на два: №5а* - коридор, площею 4,1 кв.м.; №5б* - житлова, площею 14,6 кв.м. (графічне зображення зазначено чорним штрихуванням на малюнку №2 висновку експерта №048/2023 від 01.03.2024 року).

Після встановлення перегородки площа квартири зменшиться на площу перегородки та буде становити – 74,1 кв.м.

В обох варіантах, ОСОБА_4 із часткою 309/1000 пропонується виділити в користування приміщення №7 – житловою площею 14,4 кв.м., що на 0,2 кв.м. більше площі, яка належить йому відповідно до його ідеальної належної частки.

В обох варіантах, пропонується залишити у спільному користуванні співвласників квартири, наступні приміщення квартири: приміщення №1 – коридор, площею 13,1 кв.м., приміщення №2 – туалет, площею 2,5 кв.м.; приміщення №3 – кухня, площею 6,1 кв.м.; приміщення №4 – підвал, площею 5,5 кв.м.; 59/1000 частин приміщення №5 – коридор (в підвалі), площею 15,7 кв.м. – площею 0,9 кв.м.; 59/1000 частин приміщення №10 – коридор (в підвалі), площею 2,5кв.м. – площею 0,2 кв.м.

Однак, у першому варіанті, пропонується:

- першому співвласнику ( ОСОБА_3 , ОСОБА_2 ) з часткою 691/2000 виділити приміщення: №5б - житловою площею, 14,6 кв.м.; балкон, площею 1,1 кв.м.; що в загальному складає площу 15,7 кв.м., що на 0,1 кв.м. менше площі, яка належить їм відповідно їх ідеальної належної частки;

- другому співвласнику ( ОСОБА_1 ), з часткою 691/2000 виділити приміщення: №5а - коридор, площею 4,1 кв.м.; №6 – житловою площею 11,6 кв.м., що в загальному складає площу 15,7 кв.м., що на 0,1 кв.м. менше площі, яка належить йому відповідно його ідеальної частки.

У другому варіанті, пропонується:

- першому співвласнику ( ОСОБА_3 , ОСОБА_2 ) з часткою 691/2000 виділити приміщення: №5а - коридор, площею 4,1 кв.м.; №6 – житловою площею 11,6 кв.м.; що в загальному складає площу 15,7 кв.м., що на 0,1 кв.м. менше площі, яка належить їм відповідно їх ідеальної належної частки;

- другому співвласнику ( ОСОБА_1 ), з часткою 691/2000 виділити приміщення: №5б - житловою площею 14,6 кв.м.; балкон, площею 1,1 кв.м., що в загальному складає площу 15,7 кв.м., що на 0,1 кв.м. менше площі, яка належить йому відповідно його ідеальної частки.

Саме у зв`язку з цим, суд першої інстанції правомірно і справедливо обрав перший варіант користування квартирою АДРЕСА_1 , між її співвласниками.

При цьому суд правильно зазначив, що у відповідності до положень ст. 76 ЦПК України висновок експерта належить до засобів доказування, а також у відповідності до положень ч.1 ст.102 ЦПК України, це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

З таким висновком суду погоджується колегія суддів, оскільки він є законним, справедливим і фактично вирішує спір між співвласниками квартири.

Крім того, суд першої інстанції, з чим погоджується і колегія суддів, при визначенні порядку користування спірною квартирою, врахував, що в будь-якому з варіантів, встановлений порядок користування судом не порушує права та інтереси третьої особи – ОСОБА_4 , як співвласника даної квартири з часткою 309/1000, у користування якого виділяється приміщення №7, житловою площею 14,4 кв.м., що на 0,2 кв.м., більше площі, яка належить йому відповідно до його ідеальної належної частки, а також відповідає фактичному користуванню даною квартирою, встановленого у висновку експерта, відповідно до якого ОСОБА_4 користується саме даним приміщенням.

Також судом обгрунтовано враховано, що у відповідності до встановленого фактичного порядку користування квартирою, який встановлено експертом у висновку за присутності ОСОБА_1 , встановлено, що останній користується та займає два житлових приміщення: кімнати №5 та №6, що свідчить про відсутність у позивачів як співвласників у користуванні будь-якої з житлових кімнат в даному житловому приміщенні.

Саме з цих підстав, та враховуючи, що з ОСОБА_3 спільно проживає член сім`ї – малолітній син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд виходячи з найкращих інтересів малолітньої дитини, вважав доцільним встановити запропонований перший варіант порядку користування спірною квартирою, за яким: позивачам ОСОБА_3 та ОСОБА_2 слід виділити у користування наступні приміщення: №5б - житловою площею, 14,6 кв.м., балкон, площею 1,1 кв.м., що в загальному складає площу 15,7 кв.м.; відповідачу ОСОБА_1 слід виділити у користування наступні приміщення: №5а - коридор, площею 4,1 кв.м., кімнату №6 – житловою площею 11,6 кв.м., що в загальному складає площу 15,7 кв.м.; та третій особі ОСОБА_4 слід виділити у користування кімнату №7 – житловою площею 14,4 кв.м.

Суд першої інстанції також правомірно залишив у спільному загальному користуванні співвласників квартири АДРЕСА_1 , наступні приміщення квартири: приміщення №1 – коридор, площею 13,1 кв.м., приміщення №2 – туалет, площею 2,5 кв.м.; приміщення №3 – кухня, площею 6,1 кв.м.; приміщення №4 – підвал, площею 5,5 кв.м.; 59/1000 частин приміщення №5 – коридор (в підвалі), площею 15,7 кв.м. – площею 0,9 кв.м.; 59/1000 частин приміщення №10 – коридор (в підвалі), площею 2,5кв.м. – площею 0,2 кв.м.

При цьому, суд першої інстанції правильно зазначив, що для утворення окремих ізольованих кімнат, з метою встановлення належних умов для користування спірними приміщеннями між позивачами та відповідачем, необхідно проведення будівельних робіт з перепланування квартири та встановлення перегородок між приміщеннями, а також враховуючи, що даний спір виник за наслідком створених перешкод з боку відповідача, обов`язок з проведення відповідних будівельних робіт з перепланування квартири АДРЕСА_3 , покладені на позивачів ОСОБА_3 і ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_1 , за власний рахунок, в рівних частках кожному.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надав суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів також зазначає, що Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі – Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики ЄСПЛ про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги його не спростовують, оскільки рішення прийнято у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368. п.1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 389-391 ЦПК України апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Вечерова Євгенія Миколаївна, залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м.Одеси від 04 вересня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили і дня її ухвалення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Через участь суддів даної колегії суддів в інших цивільних, адміністративних і кримінальних справах, через надмірне навантаження справ на одного суддю Одеського апеляційного суду, а також через відключення електроенергії в приміщенні Одеського апеляційного суду, повне судове рішення складено 02.03.2026 року.

Судді Одеського апеляційного суду: С.М.Сегеда

Р.Д. Громік

М.М.Драгомерецький