Рішення від 15 лютого 2026 р. у справі №742/3494/25 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/173/26

Єдиний унікальний № 742/3494/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2026 року місто Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого - судді Ільченка О.І., секретаря судових засідань Голушки Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей Вчорайшенська сільська рада, орган опіки та піклування Прилуцької міської ради Чернігівської області про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про позбавлення його батьківських прав щодо неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов мотивований тим, що відповідач не виконуває свої обов`язки як батько. Після розірвання шлюбу між сторонами, а саме з квітня 2011 року, ОСОБА_2 не цікавиться станом здоров`я дитини. Відповідач жодного разу не навідував свого сина і свідомо не піклується про його фізичний та духовний розвиток, про його догляд, матеріальне забезпечення. Дитина фактично батька не знає і вважає своїм батьком теперішнього чоловіка позивачки - ОСОБА_4 . На даний час відповідач має заборгованість по аліментам за 178 місяців і фактично сплатив аліменти за вказаний період лише один раз у 2023 році після відкриття кримінального провадження, заведеного відносно нього за ч.1 ст.164 КК України. Тому, з метою захисту прав та законних інтересів свого неповнолітнього сина, ОСОБА_1 вимушена звертатись до суду з позовом про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, оскільки останній протягом тривалого часу, свідомо ухиляється від виконання обов`язків по вихованню свого сина - фактично самоусунувшись від них, що свідчить про системне та тривале ухилення від виконання ним батьківських обов`язків, що в сукупності свідчить про вольове небажання виконувати відносно дитини батьківські обов`язки.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 07.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 23.09.2025 та залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Вчорайшенську сільську раду Житомирської області.

Ухвалою Прилуцького міськайонного суду Чернігівської області від 05.11.2025 залучено до участі у даній справі в якості третьої особи Орган опіки та піклування Прилуцької міської ради Чернігівської області, закрито підготовче провадження по даній справі та призначено її до судового розгляду на 11.12.2025, яке у подальшому було відкладено на 16.02.2026.

У судове засідання позивачка не з`явилася, проте у попередньому засіданні просила слухати справу у її відсутності, позовні вимоги задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився також, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення рекомендованного повідомлення на адресу реєстрації та опублікуванням оголошення про його виклик до суду.

Представники третіх осіб: органу опіки та піклування в особі служби у справах дітей Вчорайшенська сільська рада та органу опіки та піклування Прилуцької міської ради Чернігівської області у судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Разом з тим, подали заяви, про розгляд справи у їх відсутності, при винесенні рішення врахувати виключно інтереси дитини.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши всі матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до переконання про обґрунтованість заявлених вимог і необхідність задоволення позову з наступних підстав.

Статтею 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За положеннями ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

З матеріалів справи вбачається, що неповнолітній ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 та його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого 29 грудня 2009 року, серії НОМЕР_1 , відділом реєстрації актів цивільного стану Ружинського районного управління юстиції Житомирської області (а.с. 10).

Рішенням Ружинського районного суду Житомирської області від 26 квітня 2011 року (справа №2-64/2011р), позов ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу задоволено, шлюб між сторонами розірвано. Судове рішення набрало законної сили 06.05.2011 (а.с.11-12).

Відповідно до рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 11 червня 2010 року, на користь ОСОБА_5 стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у твердій грошовій сумі 400 грн щомісячно, починаючи з дня подачі заяви, з 02.06.2010 року і до досягнення повноліття дитини ОСОБА_3 до ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.14-16). На підставі данного рішення 21.06.2010 було видано виконавчий лист №2-312/2010 (а.с.17-18).

Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого Шпичинецькою сільською радою Ружинського району Житомирської області вбачається, що 30 липня 2013 року було укладено шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , в наслідок чого, прізвище останньої змінено на « ОСОБА_5 » (а.с.13).

Відповідно до довідки про наявність заборгованості зі сплати аліментів від 04 червня 2025 року, виданої Прилуцьким відділом державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управлінця Міністерства юстиції вбачається, що згідно з матеріалами виконавчого провадження № НОМЕР_4, відкритого 30.08.2016, про виконання виконавчого листа № 2-312/10 від 21.06.2010, виданого Ружинським районним судом Житомирської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів в твердій грошовій сумі 400 (чотириста) грн щомісячно на утримання і до повноліття сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що пред`явлено до примусового виконання 29.08.2016. Станом на 04.06.2025 наявна заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за 178 місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусовою виконання та становить 150575,34 грн (а.с.19).

Згідно з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12018270210000423 від 24.03.2018 вбачається, що зведено кримінальне провадження за заявою ОСОБА_8 , про те що її чоловік ОСОБА_2 не сплачує аліменти на дитину (а.с.20). Проте, згідно листа начальника Прилуцького районного відділу від 26.05.2023 вбачається, що у діях ОСОБА_2 на даний час не встановлено всіх елементів складу злочину, відповідальність за який передбачена ст.164 КК України, тому в даному випадку відсутня злісність ухилення від сплати аліментів з боку ОСОБА_2 (а.с.22).

Згідно довідки №68, виданої Шпичинецьким старостинським округом Вчорайшенської сільської ради Бердичівського району Житомирської області від 11.06.2025 та Акту обстеження про факт проживання від 11.06.2025 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дійсно постійно проживають без реєстрації, разом з чоловіком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та дітьми ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_10 - ІНФОРМАЦІЯ_8 за адресою: АДРЕСА_1 , (а.с.24-25). Відповідно до Акту обстеження матеріально-побутових умов проживання від 17.06.2025 вбачається, що даний будинок має 4 кімнати. ОСОБА_3 має окрему кімнату, мебльовану відповідно до віку. Стосунки у ОСОБА_3 з вітчимом нормальні. Хлопець не заперечує проти того, щоб його біологічного батька позбавили батьківських прав (а.с.23).

Відповідно до ст.51 Конституції України та ст.180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

У відповідності до ст.150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

При цьому, відповідно до ч.4 ст.155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Зокрема, згідно ст.164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, зокрема: ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них. Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років (ст.165 СК України).

При цьому, особа, позбавлена батьківських прав: втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; перестає бути законним представником дитини; втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми; не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною (ст.166 СК України).

Пленум Верховного Суду України в п.п.15, 16 постанови №3 від 30.03.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справи про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз`яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, окрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Таким чином, у даній конкретній ситуації існують виключні обставини, за яких відповідач може бути позбавлений батьківських прав, що не суперечить статті 9 Конвенції про права дитини, статті 8 Конвенції (див. наприклад пункт 59 рішення Європейського Суду у справі «Ньяоре проти Франції»), і в такому випадку судом на перше місце ставляться «якнайкращі інтереси дитини» оцінка яких включала в себе оцінку і знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення в даному випадку стосовно даної особи (див. пункт 47 Зауважень загального порядку Комітету ООН з прав дитини № 14 (2013) про право дитини на приділення першочергової уваги як найкращому забезпеченню його інтересів (Пункт 1 статті 3).

Крім того, суд враховує, що у відповідності до ч. 5 та ч. 6 ст.19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Вчорайшенської сільської ради від 19.06.2025, щодо доцільності позбавлення батьківських прав громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 вбачається, що шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 було укладено 06 серпня 2005 року. В шлюбі народився син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , але стосунки в родині не склалися ще до народження. Тому, коли дитині виповнилося два роки шлюб було офіційно розірвано Ружинським районним судом від 26.04.2011 року. В 2013 році ОСОБА_5 вийшла заміж за ОСОБА_4 .. У шлюбі народилися дві дитини. ОСОБА_3 виховував ОСОБА_11 з трьох років, і зі слів самого хлопця він називає його «татом», а про рідного батька він нічого не знає і не пам`ятає. Зі слів матері ОСОБА_12 не цікавиться життям дитини від часу розлучення, не надає коштів, не сплачує аліментів. Окрім того, ОСОБА_1 володіє інформацією що він перебуває в розшуку, та переховується в Києві, на зв`язок не виходить. Під час комісійного виїзду, 17.06.2025 спілкуючись з ОСОБА_3 , було з`ясовано, що свого батька він не знає, ніколи з ним не спілкувався. Окрім того, чітко розуміє що мама хоче позбавити його батьківських прав. Також неповнолітній повідомив, що батько для нього це ОСОБА_14 , так як він і займається його вихованням з дитинства. ОСОБА_2 ухиляється від виконання батьківських обов`язків, що підтверджується тим, що він не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, формування основних потреб та навичок, його навчанням, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікуванням дитини, не виявляє інтерес до його внутрішнього світу. Зазначене вище свідчить що батько тривалий час, умисно нехтує виконанням своїх батьківських обов`язків. Тому, враховуючи, що ОСОБА_2 свідомо ухиляються від виконання батьківських обов`язків по відношенню до неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , сільська рада як орган опіки та піклування вважає, позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 доцільним та таким, що буде відповідати інтересам дитини (а.с.27-28).

Згідно листа начальника Служби у справах дітей Прилуцької міської ради Кулій Л. від 24.11.2025 вбачається, що ОСОБА_2 на території міста за вказаними адресами не проживає. Тому, з`ясувати обставини справи, провести бесіду з відповідачем щодо його намірів стосовно виховання дитини, відвідати за місцем проживання, отримати акт оцінки потреб особи, і відповідно підготувати висновок служби щодо доцільності позбавлення батьківських прав - можливості не має (а.с.61).

У судовому засіданні встановлено, що відповідач участі у фізичному, духовному та моральному розвитку дитини не приймає, свідомо нехтує довгий час, а саме з 2011 року своїми батьківськими обов`язками, тому суд вважає, що така поведінка є підставою для задоволення позову ОСОБА_1 , що відповідає інтересам дитини, а тому позов про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ч.ч.7, 8 ст.7 Сімейного Кодексу України, при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен керуватися максимальним забезпеченням інтересів дітей.

Частиною першою ст. 141 ЦПК України, встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зважаючи на те, що позов ОСОБА_1 про позбалення батьківських прав ОСОБА_2 задоволено повністю, тому судовий збір у розмірі 1211,20 грн підлягає стягненню з останнього на користь позивачки.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 258-259, 263, 264, 265, 352, 354, 355 ЦПК України, -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , треті особи орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей Вчорайшенська сільська рада, Бердичівський район, Житомирська область, с.Вчорайше, вул.В.Беричівська, 2, орган опіки та піклування Прилуцької міської ради Чернігівської області про позбавлення батьківських прав -задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , сплачений судовий збіру розмірі 1211 грн. 20 к.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 25 лютого 2026 року.

Позивач, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Олександр ІЛЬЧЕНКО