Постанова від 01 березня 2026 р. у справі №503/244/26 — Кодимський районний суд Одеської області

Справа № 503/244/26

Провадження №3/503/191/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2026 року м. Кодима

Суддя Кодимського районного суду Одеської області Вороненко Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від відділу поліцейської діяльності №1 Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП,

встановив:

12.02.2026 року близько 09:00 год. в АДРЕСА_2 ОСОБА_1 в порушення вимог ст. 150 СК України неналежним чином виконувала батьківські обов`язки по вихованню свого малолітнього сина – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній 12.02.2026 року близько 09:00 години перебуваючи в КЗ «ОЗ «Кодимський ліцей №1» під час навчального процесу вчинив бійку з однокласником ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , висловлюючись в його адресу образливими словами принижуючи його людську гідність, у зв`язку з чим ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст. 184 КУпАП.

В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, – ОСОБА_1 не з`явилася, про поважність причин неявки суду не повідомила, про місце і час розгляду справи була своєчасно сповіщена належним чином, у відповідності до вимог ст. 2772 КУпАП, про що свідчить зміст протоколу про адміністративне правопорушення Серії ВАД № 764128 від 20.02.2026 року (а.с.2), в якому було зазначено про повідомлення ОСОБА_1 , що розгляд справи відбудеться 02.03.2026 року о 10 год. 00 хв. у Кодимському районному суді із проставленням останньою свого підпису про ознайомлення з місцем та часом розгляду справи. При цьому, в зазначеному протоколі ОСОБА_1 проставлений підпис також в графі про отримання другого примірника цього протоколу. Окрім того, суд додатково повідомив ОСОБА_1 про судовий розгляд шляхом надіслання їй судової повістки у відповідності до Порядку надсилання повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23.01.2023 року № 28, на номер її телефону зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення Серії ВАД № 764128 від 20.02.2026 року (а.с.2), який підписані нею без яких-небудь зауважень щодо правильності внесених до нього відомостей, зокрема правильності зазначення номеру її контактного телефону, про що свідчить відповідна довідка від 25.02.2026 року про доставку повідомлення у додаток «Viber» (а.с.20). Клопотань про відкладення розгляду справи від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на адресу суду не надходило. Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема, рішення «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. З аналізу постанови Верховного Суду від 15.05.2019 року у справі №0870/8014/12 вбачається, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. За перелічених вище обставин суд вважає, що неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на судовий розгляд не має поважних причин та свідчить про ухилення останньої від участі в судовому засіданні з метою створення штучних перешкод у розгляді справи, як обраний спосіб захисту. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції. У зв`язку з вище викладеним і у відповідності до вимог ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю суд встановив наступне.

Відповідно до ч.1-3 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Частиною 1 ст. 184 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні вказаного правопорушення повністю доказана, що підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення та дослідженими доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення Серії ВАД № 764128 від 20.02.2026 року (а.с.2), який підписаний особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, без яких-небудь заперечень викладених в ньому обставин та із зазначенням нею у графі пояснення по суті порушення своєї позиції про те, що провину сина визнає та висловленням запевнення про те, що буде більше приділяти уваги у вихованні;

- копією повідомлення про реєстрацію ЄО № 4207 від 13.02.2026 року (а.с.3) про отримання о 16:38 годині письмової заяви від ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жительки АДРЕСА_3 . У якій заявниця просить вжити заходи реагування відносно батьків 5-А класу Кодимського ліцею №1,а саме малолітніх, зокрема ОСОБА_5 та ще двох інших, які 12.02.2026 року в школі побили її малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим заподіяли йому фізичного та психологічного болю. В СМЕ звертатися не буде;

- копією самої заяви ОСОБА_4 від 13.02.2026 року (а.с.4) про притягнення до адміністративної відповідальності батьків учнів 5 А класу «Кодимського ліцею», а саме ОСОБА_5 та ще двох інших, які 12.02.2026 року побили її сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим заподіяли йому фізичного та психологічного болю.

- копією письмового пояснення ОСОБА_4 від 13.02.2026 року (а.с.5), згідно яких остання повідомила, що 12.02.2026 року о 10:31 години їй зателефонувала класний керівний її сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 та повідомила, що трапився інцидент за участю її сина. В той час вона перебувала у школі, тому одразу пішла до класу сина та дізналася, що однокласники, зокрема ОСОБА_7 та ще двох інших, побили його. На той час медична сестра вже надала йому медичну допомогу. В СМЕ звертатися не буде;

- копією письмового пояснення малолітнього потерпілого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.6), наданими ним 13.02.2026 року в присутності законного представника – матері ОСОБА_4 , в яких той пояснив, що 12.02.2026 року під кінець першого уроку з фізкультури він сидів у роздягальні спортзалу та дивився телефон разом із ОСОБА_8 . Також там був ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , який запропонував пограти в «бутилку на бажання», я відмовився. ОСОБА_10 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 почали грати, пляшку крутив ОСОБА_9 , яка випала на ОСОБА_5 . ОСОБА_9 загадав йому бажання вдарити мене, після чого ОСОБА_11 вдарив його рукою по обличчю. Потім вони почали бити його 1,5 літровою пластиковою пляшкою та фотографувати на телефон. Після чого втрьох кинули на мене вішалку в роздягальні. Після закінчення уроку ОСОБА_9 ще пару разів вдарив мене по голові. В подальшому Він пішов до медичної сестри школи, яка надала йому допомогу;

- копією письмового пояснення малолітнього свідка ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.7), наданими ним 16.02.2026 року в присутності законного представника – матері ОСОБА_13 , в яких той пояснив, що 12.02.2026 року під час уроку з фізкультури сидів у роздягальні з ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 і їв булочку з ОСОБА_17 . Потім почали один одного фотографувати, під час чого Він сфотографував ОСОБА_3 , який розгнівався і вибив у мене з рук телефон, телефон упав на підлогу, після чого Він його вдарив у ногу три рази. Потім ОСОБА_9 запропонував пограти в «бутилку на бажання», Він погодився. Другий раз випало ОСОБА_18 і ОСОБА_9 загадав йому теж вдарити ОСОБА_19 і ОСОБА_11 бив його в живіт та плече рукою. Третій раз випало бити мені і ОСОБА_9 сказав йому вдарити ОСОБА_19 також. Він вдарив його знову по ногам. Потім на ОСОБА_20 було кинуто вішалку, а Він і ОСОБА_11 її підняли. Тою пляшкою якою вони грали ОСОБА_11 разом з іншим по черзі били ОСОБА_21 повернення ОСОБА_19 від медсестри вони всі ( ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 ) помирилися;

- копією письмового пояснення ОСОБА_13 , від 16.02.2026 року (а.с.8), згідно яких остання повідомила, що 12.02.2026 року ввечері їй зателефонувала класний керівний її сина ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 та повідомила про інцидент за участю її сина і запросила до школи. Провину сина визнає, з ним провела виховну бесіду та буде їх постійно з ним проводити;

- копією письмового пояснення неповнолітнього свідка ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.9), наданими ним 17.02.2026 року в присутності законного представника – матері ОСОБА_25 , в яких той пояснив, що 12.02.2026 року під час уроку з фізкультури зайшов у роздягальню шкільного спортзалу, там сиділи ОСОБА_10 , ОСОБА_7 та ОСОБА_26 . ОСОБА_11 їв булочку та пив воду «Караван» 1,5 л. Ми почали обговорювати гру із телефона, потім ОСОБА_10 почав фотографувати ОСОБА_19 в «ТікТок» і підбирати музику під неї. ОСОБА_26 розсердився і вибив у ОСОБА_27 телефон. Потім ОСОБА_7 перевернув вішалку, яка впала на ОСОБА_20 , вони всі троє її підняли назад. Потім я запропонував пограти в «бутилку на бажання». Ми крутили пляшку і Він загадував ОСОБА_18 і ОСОБА_28 бити ОСОБА_20 , Він також його бив з ного в голову, по ногам та тулубі. Після цього Він пішов до класу разом з іншими учнями. Також Він бив ОСОБА_19 пластиковою пляшкою разом із ОСОБА_15 ;

- копією письмового пояснення ОСОБА_25 від 17.02.2026 року (а.с.10), згідно яких остання повідомила, що 12.02.2026 року ввечері їй зателефонувала класний керівний її сина ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_6 та повідомила, що стався в школі інцидент за участю її сина та запросила до школи. Вдома вона розпитала сина, що сталося, Він їй все розповів. З ним була проведена виховна бесіда, а вона буде більше приділяти уваги сину, особливо його поведінці;

- копією письмового пояснення малолітнього свідка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.11), наданими ним 18.02.2026 року в присутності законного представника – матері ОСОБА_1 , в яких той пояснив, що 12.02.2026 року під час першого уроку з фізкультури зайшов до роздягальні і їв булочку та пив воду «Караван» 1,5 л. Там сидів ОСОБА_10 та ОСОБА_26 , потім зайшов ОСОБА_9 , який дістав телефон і грав там в гру, після чого ОСОБА_29 згадав, що ОСОБА_26 мав щось йому показати в тій грі. Після двоє з них почали ображати ОСОБА_19 нецензурними словами. Потім ОСОБА_9 запропонував грати в бутилку «Правда або дії». Всі рази пляшкою крутив ОСОБА_29 . Другий раз випало на нього і ОСОБА_29 сказав йому також вдарити ОСОБА_19 по обличчю, Він так і зробив. Після чого Він перестав грати в гру і сів на лавку. А ОСОБА_29 запропонував ОСОБА_30 бити тією пляшкою по голові ОСОБА_19 , що вони і робили. Потім Він забрав пляшкою і інший почав бити ОСОБА_19 ногами в голову і кулаками. Після ОСОБА_23 запропонував знімати ОСОБА_19 на телефон в «ТікТок» та направив телефон прямо в обличчя ОСОБА_31 той рукою відмахнувся і телефон випав з рук ОСОБА_32 на підлогу. І за це один ОСОБА_19 вдарив один раз, а інший почав бити ОСОБА_19 і ногами та сказав йому і ОСОБА_30 : «Що тільки я б`ю, а ви ні. Бийте сильніше». Потім Він з іншим перевернули вішалку, яка впала біля ОСОБА_19 , Він підняв її на місце. Під кінець інший шість разів вдарив ОСОБА_19 по голові і ще пару разів по ногам та в живіт. Потім продзвенів дзвінок і Він пішов до класу. Пізніше коли ОСОБА_22 прийшов до класу Він попросив у нього вибачення і ми помирилися. На наступний день інший запропонував йому перекласти провину за це на іншого, але Він відмовив;

- копією письмового пояснення ОСОБА_1 від 18.02.2026 року (а.с.12), згідно яких остання повідомила, що має інвалідність 2 групи, 12.02.2026 року ввечері їй прийшло повідомлення на телефон, в якому класний керівний її сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 та повідомила, що він побив хлопчика та запросила до школи. Провину сина визнає, бесіду з ним провела, висловивши запевнення, що більше такого не буде та буде більше приділяти уваги вихованню сина;

- копією письмового пояснення свідка ОСОБА_33 від 19.02.2026 року (а.с.13), в яких остання пояснила, що працює медичною сестрою КЗ «ОЗ «Кодимський ліцей №1» та 12.02.2026 року о 09:35 годині до неї звернувся учень 5 А класу ОСОБА_26 зі скаргами на побиття однокласниками на перерві після фізкультури. На його обличчі були сліди від побиття. Зі слів учня били кулаками в голову, в праве вухо. В дитини були прояви нервового зриву, страху, плач. З огляду дитини дійсно в учня на правій щоці був набряк від удару, на лівій щоці почервоніння, праве вухо було червоним, з заду на голові з права була гуля від удару. Дитині була надана медична допомога.

Водночас із цим суд відзначає, що у пункті 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.08.2023 року у справі № 208/712/19 висловлено позицію про те, що положення КУпАП не містять заборони використовувати у судовому рішенні письмові пояснення, надані службовій особі правоохоронного органу.

Відтак суд вважає вище наведені письмові пояснення учасників справи допустимими, належними, достатніми і достовірними доказами, внаслідок узгодженості внутрішнього змісту кожного із них та відсутності суперечностей між ними, що дозволяє суду зробити на їх підставі однозначні та переконливі висновки щодо дійсних обставин діяння.

З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня її вини, майнового стану, не знаходячи обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суд вважає необхідним застосувати до порушника адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі у межах санкції передбаченої за вчинення даного правопорушення.

В матеріалах справи міститься копія пенсійного посвідчення ОСОБА_1 (а.с.17) серії ААК №840739 від 26.12.2019 року, в якому зазначено відомості про наявність пенсії по інвалідності 2 групи, загального захворювання.

В свою чергу, згідно пункту 9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю. У зв`язку з чим суд не вважає за можливе стягувати судовий збір за накладення адміністративного стягнення, згідно вимог ст. 401 КУпАП.

Керуючись ст. 23-24, 27, 33-35, 401, 184, 213, 221, 246, 251-252, 268, 280, 283-284 КУпАП,

постановив:

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП і застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Роз`яснити правопорушнику, що штраф має бути сплачений нею не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення їй постанови, з наданням до суду в цей строк документа, який підтверджує його сплату. У разі несплати штрафу, постанову про його накладення буде звернуто для примусового виконання, а з порушника стягнуто подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, через Кодимський районний суд Одеської області, протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Д.В. Вороненко