Вирок від 01 березня 2026 р. у справі №947/3795/26 — Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/3795/26

Провадження № 1-кп/947/734/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2026 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши в залі суду в м. Одесі в спрощеному провадженні, за відсутності учасників судового провадження, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026167480000013 від 21.01.2026відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, з середньою освітою, тимчасово не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-11.07.2025 Київським районним судом м. Одеси за ст. 390-1 КК України, до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік;

-15.01.2026 Київським районним судом м. Одеси за ч. 3 ст. 389 КК України, до покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік, на підставі ч.1 ст. 71, ч.1 ст. 72 КК України – 1 рік 1 місяць обмеження волі,

обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи раніше засудженим вироком Київського районного суду м. Одеси від 15.01.2026, маючи не зняту та непогашену судимість, на шлях виправлення не став та вчинив кримінальний проступок за наступних обставин.

23.07.1969 року народження перебуваючи в квартирі АДРЕСА_2 , на ґрунті виниклих неприязних стосунків діючи умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 наніс один удар кулаком по тильній поверхні правої кисті та один удар кулаком по тильній поверхні лівої кисті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в результаті чого потерпіла отримала наступні тілесні ушкодження: синець – по тильній поверхні правої кисті, в проекціях 1-3 п?ясних кісток, синець – по тильній поверхні лівої кисті, в проекціях 2-3 п?ясних кісток.

Дані ушкодження мають незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6-ти днів, і за цим критерієм, відповідно «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (1995 р.), відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Враховуючи, що протиправні дії вчинено ОСОБА_3 в межах місця проживання щодо своєї матері потерпілої ОСОБА_4 , які спільно проживають однією сім`єю, кримінальне правопорушення є таким, що пов`язане з домашнім насильством.

Таким чином, ОСОБА_3 , вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, за кваліфікуючими ознаками: умисне легке тілесне ушкодження.

Відповідно до ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про розгляд обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Обвинуваченим ОСОБА_3 , за участю захисника – адвоката ОСОБА_5 , подано заяву, згідно якої він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження, згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку, без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Крім того, потерпілою ОСОБА_4 подано заяву про згоду із встановленим досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Враховуючи викладене, а, також те, що обставини які встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками кримінального провадження, які надали згоду щодо розгляду обвинувального акту за їх відсутності, а обвинувачений, представлений захисником беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному ст. 382 КПК України.

Суд дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, вважає, доведеною винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, а саме: умисного легкого тілесного ушкодження.

Згідно ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, дані про особу обвинуваченого.

Обставиною, яка пом`якшує покарання, відповідно до ст. 66 КК України суд визнає щире каяття.

Обставинами, які обтяжують покарання, відповідно до статті 67 КК України, є: вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку; вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.

Враховуючи особу обвинуваченого, характер скоєного кримінального проступку, суд приходить до висновку про те що, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 і попередження вчинення ним нових кримінальних проступків або правопорушень, має бути призначено покарання у вигляді штрафу.

Разом із цим, судом встановлено, що ОСОБА_3 був засуджений 15.01.2026 року Київським районним судом м. Одеси за ч. 3 ст. 389 КК України, до покарання у виді обмеження волі строком до 1 (один) рік 1 (один) місяць.

Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Водночас, відповідно до положень ч. 3 ст. 72 КК України основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

Таким чином, в силу ст. 71, ч. 3 ст. 72 КК України обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання за сукупністю вироків шляхом приєднання до покарання, призначеного за цим вироком у виді штрафу, покарання за попереднім вироком у виді обмеження волі та ці покарання слід виконувати самостійно.

В даному випадку, за переконанням суду, таке покарання та принцип його призначення повністю досягне мети його застосування та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки і не становитиме для нього особистого надмірного тягаря, у зв`язку з чим суд не вбачає необхідності призначати більш суворе покарання винному.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались, процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні – відсутні.

Керуючись ст. ст. 368 - 371, 373-376, 381- 382 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного покарання повністю приєднати не відбуту частину покарання, призначеного вироком Київського районного суду м. Одеси від 15.01.2026 у виді 1 (одного) року 1 (одного) місяця обмеження волі, та остаточно визначити покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік 1 (один) місяць зі штрафом у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок – виконувати самостійно (окремо).

Відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1