Рішення від 02 березня 2026 р. у справі №489/15/26 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

Суд: Інгульський районний суд міста Миколаєва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: оренди

Дата: 02 березня 2026 р.

Справа: №489/15/26

Суддя: Костюченко Г. С.

Справа № 489/15/26

Провадження № 2/489/12/26

РІШЕННЯ

Іменем України

03 березня 2026 року м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Костюченка Г.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення коштів

встановив:

02 січня 2026 позивач через свого представника – адвоката Гриненка І.І. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення коштів.

Просив суд: стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), не виплаченої частки доходів, отриманих від здачі квартири в оренду у розмірі 15833,33грн.

Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору та послуг адвоката у розмірі 10000,00грн.

В обґрунтування позову вказано, що квартира АДРЕСА_1 , належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 1/3 частки, ОСОБА_2 1/3 частки, ОСОБА_3 1/3 частки, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на житло від 12.06.2012 року, виданого Управлінням з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради на підставі Розпорядження від 12.06.2012 року № 13332-р..

06.01.2022р. шлюб між Позивачем та Відповідачем за рішенням Інгульського (раніше Ленінського) районного суду міста Миколаєва по справі 489/5607/21 було розірвано.

В грудні 2024р. позивач навідав свою квартиру та отримав від осіб які там проживають (громадянка ОСОБА_4 та її донька - далі Третя особа), копію договору оренди, згідно до якого відповідач, одноособово, без повідомлення позивача, надала квартиру в оренду та отримує від використання спільної часткової власності одноособово дохід орендну платню).

Відповідно до частини першої статі 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (частина перша статті 761 ЦК України).

Згідно ч. 1ст. 793 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. За договором оренди, укладеного між відповідачем та гр. ОСОБА_5 , остання сплачує відповідачу, щомісячно 3500,00грн. а у зимній період 4000,00грн.

Строк дії договору оренди з 05.12.2024 по 05.12.2025р. Підсумовуючи розмір орендної плати виходить: 47500,00грн. на рік (3500 х 9 = 31500,00; 4000 х 4 = 16000,00; 31500 + 16000 = 47500,00грн.).

Враховуючі частку позивача у праві спільної часткової власності (1/3) частка орендної платні, як дохід, становить 47500,00 : 3 = 15833,33 грн., яку позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь.

Ухвалою Інгульського районного суду міста Миколаєва від 05.01.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

19 січня 2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву. Представник відповідача заперечувала проти задоволення позову у повному обсязі. В обґрунтування заперечень зазначала наступне.

Розмір отриманої орендної плати фактично становить 3 500,00 гривень Х 09 місяців (31 500,00 гривень)+4 000,00 гривень Х 03 місяці (12 000,00 гривень) = 43 500,00 гривень. Враховуючи частку Відповідача у праві спільної часткової власності у розмірі 1/3, поверненню на користь позивача підлягає сума у розмірі 14 500,00 гривень (43 500,00 гривень:3=14 500,00 гривень).

Разом з тим, відповідач, на виконання своїх обов`язків, як власника майна щодо утримання майна у належному стані, відповідно до вимог Конституції України, ЦК України, ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та інших нормативно - правових актів, забезпечуючи його збереження, ремонт та догляд, організувала та забезпечила ряд ремонтних робіт в квартирі АДРЕСА_2 .

Загальна вартість витрат на покращення умов проживання у квартирі АДРЕСА_2 становить 11 730,16 гривень. Враховуючи частку у спільній частковій власності позивача у розмірі 1/3, стягненню з останнього в якості компенсації підлягає 3 910,05 гривень (11 730,16 гривень :3=3 910,05 гривень).

Таким чином розмір отриманої орендної плати підлягає зменшенню на розмір понесених Відповідачем витрат на поліпшення умов проживання спірної квартири АДРЕСА_2 . Отже, за вже вказаними Відповідачем підрахунками отриманої орендної плати за 12 місяців у розмірі 14 500,00 гривень – 3 910,05 гривень =10 589,95 гривень.

Представник відповідача також вважала вимоги представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу необґрунтованими та не підтвердженими належними доказами.

Поросила стягнути на користь відповідача 8000 грн. в рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу та розподілити судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Суд, дослідивши матеріали справи та встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Квартира АДРЕСА_1 , належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 1/3 частки, ОСОБА_2 1/3 частки, ОСОБА_3 1/3 частки, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на житло від 12.06.2012 року, виданого Управлінням з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради на підставі Розпорядження від 12.06.2012 року № 13332-р..

06.01.2022р. шлюб між Позивачем та Відповідачем за рішенням Інгульського (раніше Ленінського) районного суду міста Миколаєва по справі 489/5607/21 було розірвано.

В грудні 2024р. позивач навідав свою квартиру та отримав від осіб які там проживають (громадянка ОСОБА_4 та її донька - далі Третя особа), копію договору оренди, згідно до якого відповідач, одноособово, без повідомлення позивача, надала квартиру в оренду та отримує від використання спільної часткової власності одноособово дохід орендну платню).

Відповідно до частини першої статі 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (частина перша статті 761 ЦК України).

Згідно ч. 1ст. 793 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі.

Розмір отриманої орендної плати фактично становить 3 500,00 гривень Х 09 місяців (31 500,00 гривень)+4 000,00 гривень Х 03 місяці (12 000,00 гривень) = 43 500,00 гривень. Враховуючи частку Відповідача у праві спільної часткової власності у розмірі 1/3, поверненню на користь позивача підлягає сума у розмірі 14 500,00 гривень (43 500,00 гривень:3=14 500,00 гривень).

Разом з тим, відповідач, на виконання своїх обов`язків, як власника майна щодо утримання майна у належному стані, відповідно до вимог Конституції України, ЦК України, ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та інших нормативно - правових актів, забезпечуючи його збереження, ремонт та догляд, організувала та забезпечила ряд ремонтних робіт в квартирі АДРЕСА_2 .

Загальна вартість витрат на покращення умов проживання у квартирі АДРЕСА_2 становить 11 730,16 гривень. Враховуючи частку у спільній частковій власності позивача у розмірі 1/3, стягненню з останнього в якості компенсації підлягає 3 910,05 гривень (11 730,16 гривень :3=3 910,05 гривень).

Таким чином розмір отриманої орендної плати підлягає зменшенню на розмір понесених Відповідачем витрат на поліпшення умов проживання спірної квартири АДРЕСА_2 . Отже, за вже вказаними Відповідачем підрахунками отриманої орендної плати за 12 місяців у розмірі 14 500,00 гривень – 3 910,05 гривень =10 589,95 гривень.

Зазначені обставини підтверджуються наявними у справі письмовими доказами.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частин другої, третьої статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб чи завдати шкоди довкіллю. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживанням права в інших формах.

Відповідно до положень частин першої - п`ятої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві шкоди, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Частиною 3 статті 13Конституції України закріплено, що власність зобов`язує, вона не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Відповідно до статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Частинами 1 та 2 статті 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Нормами частини 4 статті 319 ЦК України передбачено, що власність зобов`язує.

Положення статті 322ЦК України встановлюють презумпцію обов`язку власника нести усі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, Закон покладає обов`язок утримання квартири та сплати житлово-комунальних послуг на власника, власників квартири.

Оскільки позивач не надав суду доказів яки б спростовували суму отриманої орендної платні, суд вважає необхідним задовольнити позов частково, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10 589,95 гривень невиплаченої частки доходів. Отриманих від здачі квартири в оренду.

Щодо стягнення коштів в рахунок правничої допомоги необхідно зазначити наступне.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача, разом із заявою надано суду: Договір від 02.01.2026 б/н про надання правничої допомоги; Акт приймання – передачі правової допомоги від 02.01.2026 про надання правничої допомоги, згідно якого виконавець забезпечив представництво прав і законних інтересів клієнта в Інгульському районному суді м. Миколаєва. Вартість наданих послуг склала 10000,00 грн.

Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Згідно висновків Верховного Суду у справах № 905/1795/18 та № 922/2685/19 суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулось рішення, всі її витрати на адвоката, якщо керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права встановить, що розмір гонорару є завищеним, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та співрозмірним згідно ціни позову.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги складність справи, відсутність судових засідань, час витрачений представником на представництво у суді, розумність та співмірність ціни позову з витратами на правничу допомогу, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд вважає, що з позивача на користь позивача необхідно стягнути суму витрат на правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.

На підтвердження витрат на павичу допомогу представником відповідача надано суду договір про надання професійної правничої допомоги від 06.01.2026 року № б/ н; банківська квитанція на суму 600,00 гривень від 06.01.2026 року; банківська квитанція на суму 1 400,00 гривень від 10.01.2026 року; квитанція до прибуткового касового ордеру від 19.01.2026 року на суму 6 000,00 гривень; акт виконаних робіт від 19.01.2026 року.

В свою чергу, з урахуванням тих самих критеріїв, суд вважає за необхідне стягнути суму витрат на правничу допомогу з позивача на користь відповідача в розмірі 2000,00 грн.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір, пропорційно до задоволеним вимогам (49%) у розмірі 652, 28 грн.

Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення коштів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10589,95 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу 2000 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу 2000 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір 652 грн. 28 коп.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Інгульський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_3 .

Повний текст судового рішення складено 03.03.2026.

Суддя Г.С.Костюченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua