Постанова від 02 березня 2026 р. у справі №489/10125/25 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

Справа № 489/10125/25

Провадження № 3/489/212/26

Інгульський районний суд міста Миколаєва

Постанова

іменем України

03 березня 2026 року місто Миколаїв

Суддя Інгульського районного суду міста Миколаєва Рибіцька К.О., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП,

встановила:

З протоколу про адміністративне правопорушення від 09.12.2025 серії ВАД №724770 вбачається, що 17.11.2025 о 19:00 год за місцем мешкання у АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 умисно, з перевагою сили, вчинила сварку відносно свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час якої ображала його нецензурною лайкою, била ременем по спині, чим спричинила емоційну невпевненість та завдала шкоди психічному здоров`ю, таким чином вчинила домашнє насильство психологічного та фізичного характеру.

Захисник ОСОБА_2 адвокат Щукіна Н.О. подала письмові заперечення щодо протоколу, які підтримала в судовому засіданні. Просила закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування заперечень зазначила, що між ОСОБА_1 та її колишнім чоловіком ОСОБА_3 тривають судові спори щодо усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та щодо спільного майна. Між ними конфлікті стосунки. Діти постійно проживають з матір`ю, мати не чинить перешкод у спілкуванні ОСОБА_2 із батьком. На спростування письмових пояснень ОСОБА_4 від 18.11.2025 захисником надано диск з відеозаписом спілкування матері з сином, з якого вбачається, що пояснення проти матері хлопчика примусив дати батько, погрожуючи написати заяву в поліцію на сина. ОСОБА_1 приділяє належну увагу вихованню та розвитку сина, цікавиться його успіхами в гімназії, відвідує з ним психолога. З відеодоказів вбачається відсутність вчинення домашнього насильства щодо малолітнього, а навпаки простежується психологічний вплив батька та погрози сину з метою нашкодити інтересам матері. У діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки наявний особистий тривалий конфлікт колишнього подружжя, наявність судових справ. Крім того, захисник пояснила, що ОСОБА_1 разом із дітьми проживає в іншій області, не зможе приїхати до суду та надати свої пояснення особисто. Пояснення ОСОБА_5 від 17.11.2025 надані зі слів батька, який намагається нашкодити матері, зважаючи на триваючі судові спори. ОСОБА_1 зверталася в поліцію з приводу неправомірних дій колишнього чоловіка.

Заслухавши пояснення захисника, дослідивши письмові матеріали, що знаходяться у справі (протокол про адміністративне правопорушення; рапорти; заяву ОСОБА_3 ; письмові пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ; форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства; заперечення щодо протоколу; характеристику ОСОБА_2 ; психолого-педагогічне заключення; заяву ОСОБА_1 до поліції з відповіддю ВП №2; копії ухвал суду; відеозапис на диску), суд дійшов таких висновків.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частина перша ст. 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Частина друга ст. 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Отже, вчинення домашнього насильства характеризується такою обов`язковою ознакою, як завдання наслідків у вигляді шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

За визначенням ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи;

фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

У письмових поясненнях ОСОБА_2 від 18.11.2025 зазначено, що стосунки із мамою не добрі, вона часто карає його без явних на те підстав, а саме: забирає мобільний телефон, не відпускає на вулицю гуляти з друзями, б`є ременем по голові та обличчі з періодичністю 2-3 дні, останній раз – 17.11.2025 била ременем по спині та використовувала нецензурні слова. ОСОБА_2 був опитаний старшим інспектором СЮП ВП Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області у присутності класного керівника.

ОСОБА_1 в письмових поясненнях від 09.12.2025 зазначила про невідповідність дійсності пояснень сина від 18.11.2025, вони мають маніпулятивний характер з боку батька дитини.

Згідно з характеристикою ОСОБА_2 з гімназії, ОСОБА_1 приділяє належну увагу вихованню сина, систематично відвідує гімназію, цікавиться успіхами сина, справами класу, психоемоційним станом хлопчика та його самопочуттям. Від батьків хлопчик отримує багато любові та уваги, батьки турбуються про всебічний розвиток дитини.

Відповідно до психолого-педагогічного заключення від 27.11.2025, мама відчувається ОСОБА_2 як дружелюбна, товариська, дратівлива, енергійна, впевнена, рішуча, напружена, сильна, діяльна. Значимою для нього є мама. Григорій комфортно почуває себе поряд з мамою.

Оцінюючи як доказ наданий захисником відеозапис розмови матері з дитиною, суд не може прийняти його як належний доказ, оскільки з відео не можна однозначно встановити між ким відбувається розмова, дата відео 07.01.2026, тобто більш ніж через півтора місяці від події, про яку вказано у протоколі.

Разом з тим, зважаючи на досліджені докази, суд вважає, що відсутня така обов`язкова ознака адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, як шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. Про це свідчать дані психолого-педагогічного заключення від 27.11.2025, згідно з яким мама для ОСОБА_6 є значимою та він почуває себе комфортно поряд із мамою.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Оцінивши сукупність досліджених доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх взаємозв`язку, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку про відсутність достатніх і достовірних доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 умисних дій фізичного та психологічного характеру по відношенню до ОСОБА_2 , які завдали шкоди його психічному та фізичному здоров`ю.

Наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, у діях ОСОБА_1 не встановлена «поза розумних сумнівом».

За таких обставин суддя вважає за необхідне закрити провадження по справі у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 247,252,266,280,283,284,285 КУпАП, суддя

постановила:

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, – закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності складу вказаного адміністративного правопорушення.

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Інгульський районний суд міста Миколаєва.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя К.О. Рибіцька