Постанова від 02 березня 2026 р. у справі №473/695/26 — Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/695/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

"03" березня 2026 р. місто Вознесенськ

Суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області Зубар Н.Б., за участю секретаря судових засідань Нікітченко М.Р., особи, яка притягується до відповідальності, - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу, що надійшла від Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Вознесенськ Миколаївської області, не працює, має статус учасника бойових дій, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , проживає за адресою АДРЕСА_2 , обліковий номер картки платника податків НОМЕР_1

В С Т А Н О В И В:

У протоколі про адміністративне правопорушення серія ВАД №873629 від 12.02.2026 року в розділі склад адміністративного правопорушення поліцейським, який склав цей протокол, зазначено, що: «16.01.2026 року близько 18-00 год. за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_1 умисно ображав нецензурною лайкою та викручував руки своєї матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим завдав шкоди психічному та фізичному здоров`ю потерпілої, чим вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру». Потерпілою в протоколі зазначена ОСОБА_2 .

Дії ОСОБА_1 працівником поліції кваліфіковані за ч.1 ст.173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 пояснив, що вину за складеним стосовно нього протоколом він не визнає. Зазначив, що не сварився із матір`ю та руки їй не викручував. ОСОБА_3 лише дізнатися чому вона так вчинила. Хотім дізнатися чому мати так вчинила із житлом, яке, як він сподівався, буде належати йому. Дізнався, що мати оформила житло на онуку та він знайшов кошти аби оформити квартиру вже на нього. Проте приїхала ОСОБА_4 та сказала, що квартиру йому не поверне та з ОСОБА_4 приїхала поліція. Відповідно мати вже не бажає переоформляти квартиру на нього та ухиляється від спілкування на цю тему. Вказав, що проживає із співмешканкою по іншій адресі, а не в житлі матері, хоча там прописаний.

Судом було досліджено матеріали провадження та встановлено, що окрім протоколу серія ВАД №873629 від 12.02.2026 року надано рапорт чергового Вознесенського РУП від 27.01.2026 р. про те, що було отримано заяву та зареєстровано ЄО за №1012 від 27.01.2026 як домашнє насильство. Про даний факт повідомила на службу «102» онука ОСОБА_2 – ОСОБА_5 .

Згідно з протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення 27.01.2026 р. до поліції звернулась ОСОБА_5 , яка є онукою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та просить притягнути до відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який періодично вчиняє домашнє насильство відносно її бабусі.

В письмових поясненнях, які вона надала поліції, ОСОБА_5 зазначила, що у неї є бабуся ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою АДРЕСА_1 , разом з бабусею живе її син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (який є дядьком ОСОБА_5 ). починаючи з січня 2026 р., а саме 02.01.2026 р. їй бабуся повідомила, що ОСОБА_6 забрав у неї грошові кошти та витратив на власні потреби. Починаючи з 02.01.2026 р. до 16.01.2026 р. ОСОБА_6 кожного дня вчиняє відносно її бабусі домашнє насильство (ображав її, при цьому вимагав її переоформити на нього її квартиру). Вказала, що її бабуся потребує лікування і вона приходить до неї кожного дня та здійснює догляд за бабусею. Зазначила, що 16.01.2026 р. ОСОБА_6 викручував бабусі руки.

В письмових поясненнях, які вона надала поліції 12.02.2026 р., ОСОБА_2 зазначила, що вона проживає разом зі своїм сином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з січня 2026 р. син постійно (майже кожного дня) вчиняє відносно неї домашнє насильство, а саме ображає нецензурною лайкою та викручує їй руки. 16.01.2026 р. близько 18-00 год. її син знову прийшов до неї та почав ображати нецензурною лайкою, викручував їй руки через те, що вона переписала свою квартиру на свою онуку. Після цього її син став проживати за іншою адресою.

ОСОБА_1 працівникам поліції пояснив, що з січня 2026 р. його мати ОСОБА_2 переписала квартиру на його племінницю та на ґрунті цього у них почали виникати конфлікти. 16.01.2026 р. він знаходився за місцем проживання матері, а вдень він вживав алкогольні напої із своїм знайомим. Ближче до вечора коли знайомий пішов, він вирішив запитати у матері про те, кому дістанеться квартира. В ході спілкування він взяв матір за верхній одяг, але вона почала кричати, але він її не займав та насилля не вчиняв.

Суд має право врахувати як доказ письмові пояснення, надані особами поліції, оскільки відповідно до Постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 серпня 2023 року у справі №208/712/19 визначено, що: «Положення КУпАП не містять заборони використовувати у судовому рішенні письмові пояснення, надані службовій особі правоохоронного органу».

До матеріалів справи долучена форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 12.02.2026 р., де визначено середній ризик небезпеки. Також 12.02.2026 р. відносно ОСОБА_1 було винесено терміновий заборонний припис серія АА №609683 строком на 5 діб.

Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, суд враховує, що ст.173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Вирішуючи зазначену справу, суд враховує, що предмет судового розгляду у справі про адміністративне правопорушення обмежений даними, які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення та які визначають його суть.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, у даному випадку на органи Національної поліції.

Стаття 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Законодавець визнав адміністративним правопорушенням не будь-яке насильство, а лише те, яке потягло за собою завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого або ж могло спричинити таку шкоду.

Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов`язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.

Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов`язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.

Юридичний склад адміністративного правопорушення - це передбачений нормами права комплекс ознак (елементів), за наявності яких певне протиправне діяння можна кваліфікувати як адміністративний проступок.

Такий комплекс ознак передбачає чотири елементи: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт і суб`єктивна сторона.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Суб`єктами адміністративних правопорушень можуть бути зокрема деліктоздатні фізичні особи, які вчинили певні правопорушення.

Суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173-2 КпАП України, можуть бути як члени однієї сім`ї відповідно до визначеного поняття члена сім`ї у Законі України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та інші родичі та особи, які пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, за умови спільного проживання.

Статтею 21 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що постраждала особа має право, зокрема, на дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.

Однак важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».

Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.

Конфлікт (лат. conflictus - зіткнення, сутичка) - зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.

Натомість як в даній справі матеріали свідчать про те, що між ОСОБА_1 та його матір`ю ОСОБА_2 був саме конфлікт, а не насильство в сімї, оскільки це відбулося не за спільним їх місцем проживання, так як згідно із протоколом ОСОБА_1 проживає за адресою АДРЕСА_2 , а згідно із протоколом серія ВАД №873629 від 12.02.2026 року поліцейським, який склав цей протокол, зазначено що подія мала місце за адресою АДРЕСА_1 .

Насильство в сім`ї у розумінні статті 173-2 КУпАП, є адміністративним правопорушенням, з матеріальним складом, оскільки він потребує наявності не тільки певного діяння, але й спричинення або загрози завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Разом з тим, конфлікт, про який йде мова у протоколі про адміністративне правопорушення, не охоплюється диспозицією статті 173-2 КУпАП, не є об`єктивною стороною вказаного правопорушення, за що особа може бути притягнутою до адміністративної відповідальності.

Так із письмових пояснень учасників конфлікту вбачається, що він стався через квартиру, яку мати могла оформити на іншу особу, а не сина ОСОБА_1 . Про це вказано в наданих поліцією письмових поясненнях.

Тобто факт вчинення саме домашнього насильства ОСОБА_1 не знайшов свого підтвердження при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Наявність сварок і непорозумінь між особами на побутовому ґрунті свідчить про існування між ними неузгодженості життєвих позицій в певних аспектах ставлення до життя, однак не підтверджує факту вчинення саме домашнього насильства.

Крім того рапорт про можливе насильство в сім`ї та заява подані не самою потерпілою, а іншою особою – ОСОБА_5 27.01.2026 року про події без вказівки їх дати – зазначено у рапорті та протоколі прийняття заяви від ОСОБА_7 , що ОСОБА_1 постійно, періодично вчиняє насильство без конкретної дати таких подій. В протоколі ж вказана дата вчинення правопорушення 16.01.2026 року, а в поясненнях ОСОБА_2 січень 2026, 16 січня 2026 року.

Крім того, відсутні належні докази можливого спричинення ОСОБА_2 фізичних ушкоджень потерпілій, про які вказано поліцією в протоколі.

Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності складу адміністративного правопорушення.

Оскільки між учасниками події мав місце конфлікт з приводу квартири матері це виключає наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, а саме вчинення домашнього насильства психологічного та фізичного характеру, тому провадження по справі слід закрити через недоведеність в діях особи складу правопорушення.

Щодо питання про повернення протоколу, то суд вважає, що це право, а не обов`язок суду приймати рішення про повернення протоколу. Тим більше, що згідно із Постановою від 02 вересня 2021 року справа №11-97 сап20 Велика Палата Верховного Суду зазначила таке:

«74. Норми КУпАП, які встановлюють процедуру адміністративного розслідування і стадію розгляду справи уповноваженим органом (судом), не містять законодавчих положень, які б за окресленої правової ситуації передбачали можливість повертати справу про адміністративне правопорушення для дооформлення протоколу й належного виконання вимог статті 256 цього Кодексу у частині забезпечення присутності порушника в суді. Водночас немає й процесуальних норм, які б забороняли, зокрема, судді, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, вимагати від уповноваженого органу виконати належним чином вимоги процесуального закону щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення і його реалізації таким чином, щоб можна було вирішити питання про винність особи у вчиненні адміністративного проступку з дотриманням строків розгляду і без порушення прав особи порушника чи осіб, які потерпіли від дій останнього. Принаймні чітких й однозначних положень, які б дозволяли чи забороняли повертати протоколи для забезпечення присутності порушника під час розгляду справи, процесуальне адміністративно-деліктне законодавство не містить.

89. Велика Палата Верховного Суду наголошує, що відсутність чітко встановленого законом порядку розгляду справ про адміністративне правопорушення або неузгодженість його складових унеможливлює настання відповідальності судді за свободу суддівського розсуду, тобто можливість судді обирати (визначати) найбільш оптимальний варіант рішення (дії) з кількох юридично допустимих його (її) варіантів».

Крім того, після повернення протоколу посадовій особі, що його склала, жодні виправлення до протоколу вже внесені не можуть бути, оскільки згідно п.6 та п.7 Розділу ІІ Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 №1376 «Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції»: «Усі реквізити протоколу про адміністративне правопорушення заповнюються чорнилом чорного або синього кольору, розбірливим почерком, державною мовою. Не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено».

Керуючись ст.ст.173-2 ч.1, п.1 ч.1 ст.247, 280, 283 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП – закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку із відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту винесення постанови до Миколаївського апеляційного суду через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області.

Суддя Н.Б.Зубар