Суд: Ямпільський районний суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення вимог фінансового контролю
Дата: 02 березня 2026 р.
Справа: №153/278/26
Суддя: Гаврилюк Т. В.
П О С Т А Н О В А
іменем України
"03" березня 2026 р. Справа153/278/26
Провадження3/153/113/26-п
Код суду: 231
Суддя Ямпільського районного суду Вінницької області Гаврилюк Т.В., за участю прокурора Радька С.Б., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши адміністративні справи, які надійшли від управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки село Русава Ямпільського району Вінницької області, зареєстрованої та проживаючої по АДРЕСА_1 , із повною вищою освітою, пенсіонерки, працюючої АТ «Райффайзен банк» менеджер по роботі з клієнтами АТБ, вдови, інвалідності немає, раніше не судимої, протягом року до адміністративної відповідальності не притягувалася, громадянки України, за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-6, ч.1 ст.172-6, ч.1 ст.172-6, ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 будучи з 18.04.2023 звільненою з посади головного спеціаліста страхових виплат та матеріального забезпечення Ямпільського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області, являючись згідно п.п.«и» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі Закону), суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, в порушення вимог ч.1 ст.45 та п.2-7 Прикінцевих положень Закону України (про запобігання корупції), несвоєчасно, без поважних причин, подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік в чому вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вказане правопорушення вчинено при наступних обставинах: Відповідно до наказу начальника управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України №238-к/тр ОСОБА_1 з 01.08.2017 призначено на посаду начальника відділення профілактики виробничого травматизму, страхових виплат та медико-соціальних послуг Ямпільського відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Вінницькій області. Відповідно до наказу начальника управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України №172-к/тр ОСОБА_1 з 01.04.2019 переведено на посаду головного спеціаліста страхових виплат та матеріального забезпечення Ямпільського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України. Відповідно до наказу голови комісії з реорганізації Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України №124-к/тр ОСОБА_1 з 18.04.2023 звільнено з посади головного спеціаліста страхових виплат та матеріального забезпечення Ямпільського відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Вінницькій області. Відповідно до листа відділу з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління пенсійного фонду України у Вінницькій області від 13.11.2023 №0200-14-8/112111 ОСОБА_1 повідомлялась про обов`язок подавати щорічні декларації за 2021, 2022 роки, при звільненні та щорічну після звільнення за 2023 рік. Відповідно до листа НАЗК №190-07/10442-22 від 14.04.2022, з метою уникнення порушень працівниками фонду соціального страхування України положень чинного антикорупційного законодавства, керуючись п.15 ч.1 ст.11 Закону України «Про запобігання корупції» Національним агентством надані роз`яснення, згідно яких перелік суб`єктів, на яких поширюється дія Закону (в тому числі обов`язок щодо подання декларацій), визначено у ст.3 Закону. До таких суб`єктів належать, зокрема: посадові та службові особи інших державних органів, у тому числі Фонду соціального страхування України (п.«и» п.1 ч.1 ст.3 Закону); члени правління Фонду соціального страхування України (п.«к» п.1 ч.1 ст.3 Закону). Згідно до п.п.«и» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 є суб`єктом декларування та зобов`язана подавати декларації відповідно до цього Закону. В примітці до статті 172-6 КУпАП зазначено, що суб`єкти правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частини першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Тобто, ОСОБА_1 є також суб`єктом відповідальності за порушення вимог фінансового контролю. Згідно із статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. У відповідності до статті 65-1 Закону, за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку. Частиною 1 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, зазначені в пункті 1, підпунктах «а», «в» - «ґ» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством. Так, згідно п.2-7 Прикінцевих положень ЗУ «Про запобігання корупції» встановлено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року. Суб`єкти декларування, зазначені у частинах сьомій-чотирнадцятій статті 45 цього Закону, подають відповідні декларації у строки, встановлені частинами сьомою-чотирнадцятою статті 45 цього Закону, якщо відповідні декларації не було подано раніше. Відповідно до п.15 ч.1 ст.11 Закону України «Про запобігання корупції» Національне агентство з питань запобігання корупції надає рекомендаційні роз`яснення, методичну та консультаційну допомогу, зокрема, щодо застосування положень Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів. З метою реалізації повноваження та на виконання п.3 розділу ІІ Закону України від 20.09.2023 №3384-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» Національне агентство підготувало роз`яснення від 13.11.2023 №4. Так, дані роз`яснення надані для забезпечення однакового застосування положень Закону стосовно заходів фінансового контролю, мають рекомендаційний характер, не містить правових норм і відображають правозастосовну практику. НАЗК надає роз`яснення, щодо типів існування декларацій, коли слід їх подавати та який звітний період вони охоплюють. Таким чином, Законом передбачено три типи декларацій суб`єкта декларування, а саме: 1) щорічна декларація – декларація, яка подається відповідно до ч.1 ст.45 Закону, або абз.2 ч.2 ст.45 Закону в період з 00 години 00 хвилин 01 січня до 00 години 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та за загальним правилом містить інформацію станом на 31 грудня звітного року; 2) декларація при звільненні – декларація, яка подається відповідно до абз.1 ч.2 ст.45 Закону протягом 30 календарних днів з дня припинення діяльності. Така декларація подається за період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб`єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, який є останній день здійснення діяльності, яка передбачає обов`язок подання декларації, перебування на посаді, яка зумовлює здійснення такої діяльності; 3) декларація кандидата на посаду – декларація, яка подається відповідно до ч.3 ст.45 Закону та охоплює період з 01 січня до 31 грудня включно, що передує року, в якому особа подала заяву на зайняття посади, якщо інше не передбачено. Тобто, у ОСОБА_1 виник обов`язок подати декларацію з позначкою «щорічна» за 2021 рік до 31.01.2024. За даними публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які розміщені на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, встановлено, що ОСОБА_1 лише 17.10.2025 о 17:37 год. подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік (https:public.nazk.gov.ua/documents/445c7803-bb08-4bfa-b02-d-5629ac648458). Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, у листі від 22.05.2017 №223-943/0/4-17 зазначив, що вирішуючи питання про притягнення осіб до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-6 КУпАП, слід врахувати об`єктивні ознаки складу цього адміністративного правопорушення, зокрема його об`єктивну сторону, яка має активну форму прояву та полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації. Конструктивною ознакою цього правопорушення є також несвоєчасне подання декларації без поважних на те причин. Тобто, за наявності останніх відповідальність за вищезазначеною статтею виключається. Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв`язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха, технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням під вартою. Наявність чи відсутність умислу для ознак складу даного правопорушення, юридичного значення не має, оскільки суб`єктивної сторони вказане правопорушення має формальний склад, тобто законодавець встановив відповідальність суб`єкта декларування безпосередньо за неподання або несвоєчасне подання декларації, незалежно від наявності такого умислу. Таким чином, враховуючи вищевикладені факти, ОСОБА_1 , будучи з 18.04.2023 звільненою з посади головного спеціаліста страхових виплат та матеріального забезпечення Ямпільського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області, являючись згідно п.п.«и» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції, суб`єктом відповідальності за правопорушення пов`язані з корупцією, в порушення вимог ч.1 ст.45 та п.2-7 прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин, лише 17.10.2025 подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Одним із основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявити у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, а отже не можуть бути визначені як малозначні. Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Відповідно до п.10 ст.1 Закону, правопорушення, пов`язане з корупцією – діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч.1 ст.3 цього закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність. Згідно із статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Місце вчинення правопорушення в даному випадку є місто Ямпіль, оскільки обов`язок подавати декларацію у ОСОБА_1 , виник перебуваючи на посаді в Ямпільському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області. Датою вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією є 17.10.2025, тобто дата фактичного подання декларації особи, яка виконує функції держави або місцевого самоврядування. Датою виявлення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією є дата складання протоколу про адміністративне правопорушення (06.02.2026), так як на момент складання протоколу були зібрані всі необхідні докази, що в сукупності й свідчать про всі ознаки правопорушення.
Крім того, ОСОБА_1 , будучи з 18.04.2023 звільненою з посади головного спеціаліста страхових виплат та матеріального забезпечення Ямпільського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області, являючись згідно п.п.«и» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі Закону), суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, в порушення вимог ч.1 ст.45 та п.2-7 Прикінцевих положень Закону України (про запобігання корупції), несвоєчасно, без поважних причин, подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік в чому вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вказане правопорушення вчинено при наступних обставинах: Відповідно до наказу начальника управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України №238-к/тр ОСОБА_1 з 01.08.2017 призначено на посаду начальника відділення профілактики виробничого травматизму, страхових виплат та медико-соціальних послуг Ямпільського відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Вінницькій області. Відповідно до наказу начальника управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України №172-к/тр ОСОБА_1 з 01.04.2019 переведено на посаду головного спеціаліста страхових виплат та матеріального забезпечення Ямпільського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України. Відповідно до наказу голови комісії з реорганізації Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України №124-к/тр ОСОБА_1 з 18.04.2023 звільнено з посади головного спеціаліста страхових виплат та матеріального забезпечення Ямпільського відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Вінницькій області. Відповідно до листа відділу з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління пенсійного фонду України у Вінницькій області від 13.11.2023 №0200-14-8/112111 ОСОБА_1 повідомлялась про обов`язок подавати щорічні декларації за 2021, 2022 роки, при звільненні та щорічну після звільнення за 2023 рік. Відповідно до листа НАЗК №190-07/10442-22 від 14.04.2022, з метою уникнення порушень працівниками фонду соціального страхування України положень чинного антикорупційного законодавства, керуючись п.15 ч.1 ст.11 Закону України «Про запобігання корупції» Національним агентством надані роз`яснення, згідно яких перелік суб`єктів, на яких поширюється дія Закону (в тому числі обов`язок щодо подання декларацій), визначено у ст.3 Закону. До таких суб`єктів належать, зокрема: посадові та службові особи інших державних органів, у тому числі Фонду соціального страхування України (п.«и» п.1 ч.1 ст.3 Закону); члени правління Фонду соціального страхування України (п.«к» п.1 ч.1 ст.3 Закону). Згідно до п.п.«и» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 є суб`єктом декларування та зобов`язана подавати декларації відповідно до цього Закону. В примітці до статті 172-6 КУпАП зазначено, що суб`єкти правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частини першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Тобто, ОСОБА_1 є також суб`єктом відповідальності за порушення вимог фінансового контролю. Згідно із статтею 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. У відповідності до статті 65-1 Закону, за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку. Частиною 1 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, зазначені в пункті 1, підпунктах «а», «в» - «ґ» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством. Так, згідно п.2-7 Прикінцевих положень ЗУ «Про запобігання корупції» встановлено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану, подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року. Суб`єкти декларування, зазначені у частинах сьомій-чотирнадцятій статті 45 цього Закону, подають відповідні декларації у строки, встановлені частинами сьомою-чотирнадцятою статті 45 цього Закону, якщо відповідні декларації не було подано раніше. Відповідно до п.15 ч.1 ст.11 Закону України «Про запобігання корупції» Національне агентство з питань запобігання корупції надає рекомендаційні роз`яснення, методичну та консультаційну допомогу, зокрема, щодо застосування положень Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів. З метою реалізації повноваження та на виконання п.3 розділу ІІ Закону України від 20.09.2023 №3384-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» Національне агентство підготувало роз`яснення від 13.11.2023 №4. Так, дані роз`яснення надані для забезпечення однакового застосування положень Закону стосовно заходів фінансового контролю, мають рекомендаційний характер, не містить правових норм і відображають правозастосовну практику. НАЗК надає роз`яснення щодо типів існування декларацій, коли слід їх подавати та який звітний період вони охоплюють. Таким чином, Законом передбачено три типи декларацій суб`єкта декларування, а саме: 1) щорічна декларація – декларація, яка подається відповідно до ч.1 ст.45 Закону, або абз.2 ч.2 ст.45 Закону в період з 00 години 00 хвилин 01 січня до 00 години 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та за загальним правилом містить інформацію станом на 31 грудня звітного року. 2) декларація при звільненні – декларація, яка подається відповідно до абз.1 ч.2 ст.45 Закону протягом 30 календарних днів з дня припинення діяльності. Така декларація подається за період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб`єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, який є останній день здійснення діяльності, яка передбачає обов`язок подання декларації, перебування на посаді, яка зумовлює здійснення такої діяльності. 3) декларація кандидата на посаду – декларація, яка подається відповідно до ч.3 ст.45 Закону та охоплює період з 01 січня до 31 грудня включно, що передує року, в якому особа подала заяву на зайняття посади, якщо інше не передбачено. Тобто, у ОСОБА_1 виник обов`язок подати декларацію з позначкою «щорічна» за 2022 рік до 31.01.2024. За даними публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які розміщені на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції встановлено, що ОСОБА_1 лише 17.10.2025 о 17:44 год. подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік (https:public.nazk.gov.ua/documents/896bb13c-ce64-4d4e-bbb5-36eb663dc90c). Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, у листі від 22.05.2017 №223-943/0/4-17 зазначив, що вирішуючи питання про притягнення осіб до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-6 КУпАП, слід врахувати об`єктивні ознаки складу цього адміністративного правопорушення, зокрема його об`єктивну сторону, яка має активну форму прояву та полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації. Конструктивною ознакою цього правопорушення є також несвоєчасне подання декларації без поважних на те причин. Тобто, за наявності останніх відповідальність за вищезазначеною статтею виключається. Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв`язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха, технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням під вартою. Наявність чи відсутність умислу для ознак складу даного правопорушення, юридичного значення не має, оскільки суб`єктивної сторони вказане правопорушення має формальний склад, тобто законодавець встановив відповідальність суб`єкта декларування безпосередньо за неподання або несвоєчасне подання декларації, незалежно від наявності такого умислу. Таким чином, враховуючи вищевикладені факти, ОСОБА_1 , будучи з 18.04.2023 звільненою з посади головного спеціаліста страхових виплат та матеріального забезпечення Ямпільського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області, являючись згідно п.п.«и» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктом відповідальності за правопорушення пов`язані з корупцією, в порушення вимог ч.1 ст.45 та п.2-7 прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин, лише 17.10.2025 подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Одним із основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявити у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, а отже не можуть бути визначені як малозначні. Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Відповідно до п.10 ст.1 Закону, правопорушення, пов`язане з корупцією – діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч.1 ст.3 цього закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність. Згідно із статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Місце вчинення правопорушення в даному випадку є місто Ямпіль, оскільки обов`язок подавати декларацію у ОСОБА_1 виник перебуваючи на посаді в Ямпільському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області. Датою вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією є 17.10.2025, тобто дата фактичного подання декларації особи, яка виконує функції держави або місцевого самоврядування. Датою виявлення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією є дата складання протоколу про адміністративне правопорушення (06.02.2026), так як на момент складання протоколу були зібрані всі необхідні докази, що в сукупності й свідчать про всі ознаки правопорушення.
Окрім цього, ОСОБА_1 , будучи з 18.04.2023 звільненою з посади головного спеціаліста страхових виплат та матеріального забезпечення Ямпільського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області, являючись згідно п.п.«и» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі Закону), суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, в порушення вимог абз.2 ч.1 ст.45 та п.2-7 Прикінцевих положень Закону України (про запобігання корупції), несвоєчасно, без поважних причин, подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період неохоплений раніше поданими деклараціями, за період неохоплений раніше поданими деклараціями (з 01.01.2023 по 18.04.2023), в чому вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вказане правопорушення вчинено при наступних обставинах: Відповідно до наказу начальника управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України №238-к/тр ОСОБА_1 з 01.08.2017 призначено на посаду начальника відділення профілактики виробничого травматизму, страхових виплат та медико-соціальних послуг Ямпільського відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Вінницькій області. Відповідно до наказу начальника управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України №172-к/тр ОСОБА_1 з 01.04.2019 переведено на посаду головного спеціаліста страхових виплат та матеріального забезпечення Ямпільського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України. Відповідно до наказу голови комісії з реорганізації Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України №124-к/тр ОСОБА_1 з 18.04.2023 звільнено з посади головного спеціаліста страхових виплат та матеріального забезпечення Ямпільського відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Вінницькій області. Відповідно до листа відділу з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління пенсійного фонду України у Вінницькій області від 13.11.2023 №0200-14-8/112111 ОСОБА_1 повідомлялась про обов`язок подавати щорічні декларації за 2021, 2022 роки, при звільненні та щорічну після звільнення за 2023 рік. Відповідно до листа НАЗК №190-07/10442-22 від 14.04.2022, з метою уникнення порушень працівниками фонду соціального страхування України положень чинного антикорупційного законодавства, керуючись п.15 ч.1 ст.11 Закону України «Про запобігання корупції» Національним агентством надані роз`яснення, згідно яких перелік суб`єктів, на яких поширюється дія Закону (в тому числі обов`язок щодо подання декларацій), визначено у ст.3 Закону. До таких суб`єктів належать, зокрема: посадові та службові особи інших державних органів, у тому числі Фонду соціального страхування України (п.«и» п.1 ч.1 ст.3 Закону); члени правління Фонду соціального страхування України (п.«к» п.1 ч.1 ст.3 Закону). Згідно до п.п.«и» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 є суб`єктом декларування та зобов`язана подавати декларації відповідно до цього Закону. В примітці до статті 172-6 КУпАП зазначено, що суб`єкти правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частини першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Тобто, ОСОБА_1 є також суб`єктом відповідальності за порушення вимог фінансового контролю. Згідно із статтею 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. У відповідності до статті 65-1 Закону, за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку. Абзацом 1 частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначеного, що особи, зазначені у підпункті 1, підпунктах «а», «в» - «ґ» пункту 2 частини першої статті 3 цього закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями. Так, згідно п.2-7 Прикінцевих положень ЗУ «Про запобігання корупції» встановлено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року. Суб`єкти декларування, зазначені у частинах сьомій-чотирнадцятій статті 45 цього Закону, подають відповідні декларації у строки, встановлені частинами сьомою-чотирнадцятою статті 45 цього Закону, якщо відповідні декларації не було подано раніше. Відповідно до п.15 ч.1 ст.11 Закону України «Про запобігання корупції» Національне агентство з питань запобігання корупції надає рекомендаційні роз`яснення, методичну та консультаційну допомогу, зокрема, щодо застосування положень Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів. З метою реалізації повноваження та на виконання п.3 розділу ІІ Закону України від 20.09.2023 №3384-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» Національне агентство підготувало роз`яснення від 13.11.2023 №4. Так, дані роз`яснення надані для забезпечення однакового застосування положень Закону стосовно заходів фінансового контролю, мають рекомендаційний характер, не містить правових норм і відображають правозастосовну практику. НАЗК надає роз`яснення, щодо типів існування декларацій, коли слід їх подавати та який звітний період вони охоплюють. Таким чином, Законом передбачено три типи декларацій суб`єкта декларування, а саме: 1) щорічна декларація – декларація, яка подається відповідно до ч.1 ст.45 Закону, або абз.2 ч.2 ст.45 Закону в період з 00 години 00 хвилин 01 січня до 00 години 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та за загальним правилом містить інформацію станом на 31 грудня звітного року. 2) декларація при звільненні – декларація, яка подається відповідно до абз.1 ч.2 ст.45 Закону протягом 30 календарних днів з дня припинення діяльності. Така декларація подається за період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб`єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, який є останній день здійснення діяльності, яка передбачає обов`язок подання декларації, перебування на посаді, яка зумовлює здійснення такої діяльності. 3) декларація кандидата на посаду – декларація, яка подається відповідно до ч.3 ст.45 Закону та охоплює період з 01 січня до 31 грудня включно, що передує року, в якому особа подала заяву на зайняття посади, якщо інше не передбачено. Тобто, у ОСОБА_1 виник обов`язок подати декларацію з позначкою «при звільненні» за період неохоплений раніше поданими деклараціями до 31.01.2024. За даними публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які розміщені на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, встановлено, що ОСОБА_1 лише 17.10.2025 о 17:47 год. подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період неохоплений раніше поданими деклараціями (https:public.nazk.gov.ua/documents/41a16c00-32dd-426a-8b34-4ed8cbd64440). Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, у листі від 22.05.2017 №223-943/0/4-17 зазначив, що вирішуючи питання про притягнення осіб до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-6 КУпАП, слід врахувати об`єктивні ознаки складу цього адміністративного правопорушення, зокрема його об`єктивну сторону, яка має активну форму прояву та полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації. Конструктивною ознакою цього правопорушення є також несвоєчасне подання декларації без поважних на те причин. Тобто, за наявності останніх відповідальність за вищезазначеною статтею виключається. Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв`язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха, технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням під вартою. Наявність чи відсутність умислу для ознак складу даного правопорушення, юридичного значення не має, оскільки суб`єктивної сторони вказане правопорушення має формальний склад, тобто законодавець встановив відповідальність суб`єкта декларування безпосередньо за неподання або несвоєчасне подання декларації, незалежно від наявності такого умислу. Таким чином, враховуючи вищевикладені факти, ОСОБА_1 , будучи з 18.04.2023 звільненою з посади головного спеціаліста страхових виплат та матеріального забезпечення Ямпільського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області, являючись згідно п.п.«и» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктом відповідальності за правопорушення пов`язані з корупцією, в порушення вимог абз.1 ч.2 ст.45 та п.2-7 прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин, лише 17.10.2025 подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період неохоплений раніше поданими деклараціями (з 01.01.2023 по 18.04.2023), чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Одним із основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявити у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, а отже не можуть бути визначені як малозначні. Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Відповідно до п.10 ст.1 Закону правопорушення, пов`язане з корупцією – діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч.1 ст.3 цього закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність. Згідно із статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Місце вчинення правопорушення в даному випадку є місто Ямпіль, оскільки обов`язок подавати декларацію у ОСОБА_1 виник перебуваючи на посаді в Ямпільському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області. Датою вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією є 17.10.2025, тобто дата фактичного подання декларації особи, яка виконує функції держави або місцевого самоврядування. Датою виявлення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією є дата складання протоколу про адміністративне правопорушення (06.02.2026), так як на момент складання протоколу були зібрані всі необхідні докази, що в сукупності й свідчать про всі ознаки правопорушення.
Також, ОСОБА_1 , будучи з 18.04.2023 звільненою з посади головного спеціаліста страхових виплат та матеріального забезпечення Ямпільського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області, являючись згідно п.п.«и» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі Закону), суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, в порушення вимог абз.2 ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» несвоєчасно, без поважних причин, подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік в чому вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вказане правопорушення вчинено при наступних обставинах: Відповідно до наказу начальника управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України №238-к/тр ОСОБА_1 з 01.08.2017 призначено на посаду начальника відділення профілактики виробничого травматизму, страхових виплат та медико-соціальних послуг Ямпільського відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Вінницькій області. Відповідно до наказу начальника управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України №172-к/тр ОСОБА_1 з 01.04.2019 переведено на посаду головного спеціаліста страхових виплат та матеріального забезпечення Ямпільського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України. Відповідно до наказу голови комісії з реорганізації Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України №124-к/тр ОСОБА_1 з 18.04.2023 звільнено з посади головного спеціаліста страхових виплат та матеріального забезпечення Ямпільського відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Вінницькій області. Відповідно до листа відділу з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління пенсійного фонду України у Вінницькій області від 13.11.2023 №0200-14-8/112111 ОСОБА_1 повідомлялась про обов`язок подавати щорічні декларації за 2021, 2022 роки, при звільненні та щорічну після звільнення за 2023 рік. Відповідно до листа НАЗК №190-07/10442-22 від 14.04.2022, з метою уникнення порушень працівниками фонду соціального страхування України положень чинного антикорупційного законодавства, керуючись п.15 ч.1 ст.11 Закону України «Про запобігання корупції» Національним агентством надані роз`яснення, згідно яких перелік суб`єктів, на яких поширюється дія Закону (в тому числі обов`язок щодо подання декларацій), визначено у ст.3 Закону. До таких суб`єктів належать, зокрема: посадові та службові особи інших державних органів, у тому числі Фонду соціального страхування України (п.«и» п.1 ч.1 ст.3 Закону); члени правління Фонду соціального страхування України (п.«к» п.1 ч.1 ст.3 Закону). Згідно до п.п.«и» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 є суб`єктом декларування та зобов`язана подавати декларації відповідно до цього Закону. В примітці до статті 172-6 КУпАП зазначено, що суб`єкти правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частини першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Тобто, ОСОБА_1 є також суб`єктом відповідальності за порушення вимог фінансового контролю. Згідно із статтею 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. У відповідності до статті 65-1 Закону за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку. Абзацом 2 частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в» - «ґ» пункту 2 частини першої статті 3 цього закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством. Відповідно до п.15 ч.1 ст.11 Закону України «Про запобігання корупції» Національне агентство з питань запобігання корупції надає рекомендаційні роз`яснення, методичну та консультаційну допомогу, зокрема, щодо застосування положень Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів. З метою реалізації повноваження та на виконання п.3 розділу ІІ Закону України від 20.09.2023 №3384-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» Національне агентство підготувало роз`яснення від 13.11.2023 №4. Так, дані роз`яснення надані для забезпечення однакового застосування положень Закону стосовно заходів фінансового контролю, мають рекомендаційний характер, не містить правових норм і відображають правозастосовну практику. НАЗК надає роз`яснення щодо типів існування декларацій, коли слід їх подавати та який звітний період вони охоплюють. Таким чином, Законом передбачено три типи декларацій суб`єкта декларування, а саме: 1) щорічна декларація – декларація, яка подається відповідно до ч.1 ст.45 Закону, або абз.2 ч.2 ст.45 Закону в період з 00 години 00 хвилин 01 січня до 00 години 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та за загальним правилом містить інформацію станом на 31 грудня звітного року. 2) декларація при звільненні – декларація, яка подається відповідно до абз.1 ч.2 ст.45 Закону протягом 30 календарних днів з дня припинення діяльності. Така декларація подається за період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб`єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, який є останній день здійснення діяльності, яка передбачає обов`язок подання декларації, перебування на посаді, яка зумовлює здійснення такої діяльності. 3) декларація кандидата на посаду – декларація, яка подається відповідно до ч.3 ст.45 Закону та охоплює період з 01 січня до 31 грудня включно, що передує року, в якому особа подала заяву на зайняття посади, якщо інше не передбачено. Тобто, у ОСОБА_1 виник обов`язок подати щорічну декларацію за 2023 рік до 31.03.2024. За даними публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які розміщені на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, встановлено, що ОСОБА_1 лише 26.12.2025 о 17:44 год. подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік (https:public.nazk.gov.ua/documents/5d32d421-052d-4fc1-9568-1adle729ea79). Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, у листі від 22.05.2017 №223-943/0/4-17 зазначив, що вирішуючи питання про притягнення осіб до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-6 КУпАП, слід врахувати об`єктивні ознаки складу цього адміністративного правопорушення, зокрема його об`єктивну сторону, яка має активну форму прояву та полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації. Конструктивною ознакою цього правопорушення є також несвоєчасне подання декларації без поважних на те причин. Тобто, за наявності останніх відповідальність за вищезазначеною статтею виключається. Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв`язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха, технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням під вартою. Наявність чи відсутність умислу для ознак складу даного правопорушення, юридичного значення не має, оскільки суб`єктивної сторони вказане правопорушення має формальний склад, тобто законодавець встановив відповідальність суб`єкта декларування безпосередньо за неподання або несвоєчасне подання декларації, незалежно від наявності такого умислу. Таким чином, враховуючи вищевикладені факти, ОСОБА_1 , будучи з 18.04.2023 звільненою з посади головного спеціаліста страхових виплат та матеріального забезпечення Ямпільського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області, являючись згідно пп.«и» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктом відповідальності за правопорушення пов`язані з корупцією, в порушення вимог абз.2 ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин, лише 26.12.2025 подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Одним із основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявити у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, а отже не можуть бути визначені як малозначні. Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Відповідно до п.10 ст.1 Закону правопорушення, пов`язане з корупцією – діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч.1 ст.3 цього закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність. Згідно із статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Місце вчинення правопорушення в даному випадку є місто Ямпіль, оскільки обов`язок подавати декларацію у ОСОБА_1 виник перебуваючи на посаді в Ямпільському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області. Датою вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією є 26.12.2025, тобто дата фактичного подання декларації особи, яка виконує функції держави або місцевого самоврядування. Датою виявлення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією є дата складання протоколу про адміністративне правопорушення (06.02.2026), так як на момент складання протоколу були зібрані всі необхідні докази, що в сукупності й свідчать про всі ознаки правопорушення.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину визнала частково. Вказала, що вони не були державними службовцями і не знали, що зобов`язані подавати декларації, їм про це ніхто не повідомляв. Вказала, що розуміє, що незнання закону не звільняє від відповідальності. Просила застосувати помірне адміністративне стягнення враховуючи те, що вона за життя жодного разу не притягувалася до відповідальності, а також врахувати її пенсійний вік.
Прокурор Радько С.Б. у судовому засіданні просив ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні вказаних правопорушень та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваний мінімуми доходів громадян, що становить 1700 гривень.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , думку прокурора Радько С.Б., дослідивши адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 , а саме: дані, що містяться у протоколах про адміністративні правопорушення №147, 148, 149, 150 від 06.02.2026; копіях результатах пошуку – 4; копії декларації при звільнені за період з 01.01.2021 по 31.12.2021, поданої 17.10.2025 о 17:37 год.; копії декларації при звільнені за період з 01.01.2022 по 31.12.2022, поданої 17.10.2025 о 17:44 год.; копії декларації при звільнені за період з 01.01.2023 по 31.12.2023, поданої 17.10.2025 о 17:47 год.; копії декларації щорічна за 2023 рік поданої 26.12.2025 о 17:44 год.; копіях повідомлень про надання інформації та копій документів №125720-2025 від 06.11.2025; копіях повідомлень щодо надання інформації від 13.11.2025; копіях наказів №238-к/тр від 2017 року про прийняття ОСОБА_1 на посаду начальника відділення профілактики виробничого травматизму, страхових виплат та медико-соціальних послуг Ямпільського відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Вінницькій області; копіях наказів №172-к/тр від 21.03.2019 про переведення ОСОБА_1 з 01.04.2019 на посаду головного спеціаліста страхових виплат та матеріального забезпечення Ямпільського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України; копіях особового листа з обліку кадрів; копіях посадової інструкції головного спеціаліста сектору страхових виплат, організації медичної реабілітації та соціальних послуг Ямпільського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області; копіях наказу №124-к/тр згідно якого ОСОБА_1 з 18.04.2023 звільнено з посади головного спеціаліста страхових виплат та матеріального забезпечення Ямпільського відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Вінницькій області; копіях повідомлення ГУ ПФУ у Вінницькій області від 13.11.2023; копіях повідомлення про отримання інформації та копій документів від 06.11.2025 №125715-2025; копіях повідомлення про направлення матеріалів від 18.11.2025 №45646-2025; копіях повідомлення управління формування правових позицій з питань декларування та конфлікту інтересів від 14.11.2025 №200-03/93350-25; копіях повідомлення відділу інформаційно-роз`яснювальної роботи від 14.04.2022 №190-07/10442-22; копіях повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції від 13.05.2020 №47-08/17413/20; копіях повідомлення департаменту інформаційних систем, аналітичної роботи та захисту інформації від 25.12.2025 №70-09/103056-25; копіях повідомлення Управління проведення спеціальних перевірок та моніторингу способу життя від 26.04.2021 №47-09/27771/21; копіях повідомлення Управління проведення спеціальних перевірок та контролю за своєчасністю подання декларацій від 30.12.2025 №47-09/103886-25; копіях роз`яснення Верховного суду від 09.04.2021 №1089/0/2-21; письмових поясненнях та їх копіях ОСОБА_1 від 06.02.2026; рапортах №194, 195, 196, 197 від 06.02.2026, вважаю доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-6, ч.1 ст.172-6, ч.1 ст.172-6 та ч.1 ст.172-6 КУпАП.
При призначені адміністративного стягнення ОСОБА_1 враховую характер скоєних правопорушень та особу винної.
Обставин, що обтяжують або пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення не встановлено.
З врахуванням зазначених обставин справи та особи винної, враховуючи її пенсійний вік, а також те, що остання до відповідальності раніше не притягувалася, маю підстави застосувати відносно ОСОБА_1 захід адміністративного стягнення, який передбачений санкцією ч.1 ст.172-6 КУпАП у виді штрафу у розмірі, передбаченому санкцією даної статті.
Відповідно ч.1 ст.36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Відповідно ч.2 ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. Тому, маю підстави для накладення адміністративного стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Відповідно до ч.5 ст.283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір встановлюється у 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто – 665 гривень 60 копійок. Тому, є всі підстави для стягнення із ОСОБА_1 судового збору в дохід держави.
Керуючись ст.ст.7, 8, 36, 221, 245, 251, 266, 268, 283, 284, 287, 288, 289, 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя
П О С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП і накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП і накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що становить 867 гривень.
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП і накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 884 гривні.
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП і накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 901 гривню.
На підставі ч.2 ст.36 КУпАП обрати відносно ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення шляхом поглинання менш суворого адміністративного стягнення більш суворим у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 901 (дев`ятсот одну) гривню.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять ) гривень 60 копійок.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурора не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення (ч.1 ст.307 КУпАП).
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України (ст.308 КУпАП).
Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці з дня набрання нею законної сили.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законом (ч.3 ст.307 КУпАП).
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з часу її винесення через Ямпільський районний суд Вінницької області.
Суддя Ямпільського районного суду
Вінницької області Т. В. Гаврилюк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua