Постанова від 17 лютого 2026 р. у справі №809/375/17 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: податку на прибуток підприємств

Дата: 17 лютого 2026 р.

Справа: №809/375/17

Суддя: Мікула Оксана Іванівна

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2026 рокуЛьвівСправа № 809/375/17 пров. № А/857/33630/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді - Мікули О. І.,

суддів - Кузьмича С. М., Матковської З. М.,

з участю секретаря судового засідання – Волчанського А. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року у справі №809/375/17 за адміністративним позовом Приватного малого підприємства «ТЕМП» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

суддя в 1-й інстанції – Біньковська Н. В.,

дата ухвалення рішення – 11 листопада 2024 року,

місце ухвалення рішення – м. Івано-Франківськ,

дата складання повного тексту рішення – 12 лютого 2025 року,

в с т а н о в и в:

Позивач – Приватне мале підприємство «ТЕМП» звернулося в суд з позовом до відповідача – Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001382200 від 03 березня 2017 року.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 03 березня 2017 року №0001382200. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на користь приватного малого підприємства "Темп" судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 39535,25 гривень (тридцять дев`ять тисяч п`ятсот тридцять п`ять гривень 25 копійок) та зі сплати судового збору в розмірі 57216,66 гривень (п`ятдесят сім тисяч двісті шістнадцять гривень 66 копійок).

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню. В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на те, що прийняте податкове повідомлення-рішення №0001382200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 1588692 грн за основним платежем та 395931 грн за штрафними санкціями складено у зв`язку з тим, що позивачем порушено вимоги податкового законодавства з підстав неможливості реального здійснення господарських операцій з придбання лісопродукції протягом 2013-2015 років від фізичних осіб-підприємців, у зв`язку із не наданням Підприємством у повному обсязі інформації та належним чином оформлених первинних документів, що підтверджують фактичне здійснення таких господарських операцій. Зазначає, що в акті перевірки відповідач проаналізував податкову інформацію по ланцюгу придбання ТМЦ у контрагентів-постачальників, та в подальшому постачання таких товарно-матеріальних цінностей позивачу; і встановив реалізацію товарів та послуг за номенклатурою, відмінною від номенклатури документально оформленого попереднього придбання, відповідно до податкових накладних, зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних; відсутність можливості виконання операцій з постачання товарів/послуг без наявності трудових ресурсів; відсутність інформації про можливість зберігання товарів; відсутність інформації про транспортування (наявність власних або орендованих транспортних засобів, посередників у транспортуванні); відсутність інформації про власні або орендовані фонди для здійснення фінансово- господарської діяльності; відсутність інформації про залучення сторонніх організацій для транспортування товарів та надання послуг відповідно до податкових накладних, зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних. На думку апелянта, зазначене вище свідчить про підміну товару (послуг) та неможливість здійснення господарських операцій, у зв`язку із відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг та відсутність факту реального одержання (купівлі) контрагентами позивача у досліджених періодах, що засвідчує недійсність (неможливість) формування ними відповідного активу та доказує фіктивність введення в обіг ідентифікованого товару (послуг) та нереальність здійснення постачання (продажу) товарів (послуг) на адресу позивача. Таким чином, оскаржуване податкове-повідомлення рішення прийнято правомірно та підстави для скасування такого відсутні. Крім того, зазначає, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. З врахуванням наведеного просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що під час перебування справи на новому розгляді в суді першої інстанції відповідач не надав суду належних і допустимих доказів неможливості здійснення фізичними особами-підприємцями поставки лісопродукції до ПМП «ТЕМП». По жодному з контрагентів позивача контролюючий орган ніколи не здійснив зустрічних перевірок. Відповідач ухилився від перевірки всього циклу переробки лісосировини і виготовлення продукції та її відвантаження, а також наявності у ПМП «ТЕМП» основних виробничих засобів, кваліфікованого персоналу, технологічного обладнання і устаткування, складських і виробничих приміщень. При цьому, питання обліку внутрішнього переміщення сировини в процесі її переробки та створення готової продукції ніколи не викликало у відповідача жодних сумнівів, а в Акті перевірки, поясненнях чи запереченнях відповідача та у матеріалах цієї справи відсутні будь-які з цього приводу зауваження. Вказує, що відповідач ніде не зачіпав питання сумнівності у здійсненні ПМП «ТЕМП» внутрішнього обліку чи його неналежності, тож у позивача не може виникати обов`язку якихось додаткових доказувань, а ці обставини не можуть входити до предмету доказування, оскільки є для обох сторін загальновідомими. Натомість, крім первинних документів (видаткових і товарно-транспортних накладних, договорів, касових ордерів тощо), якими підтверджується достовірність господарських взаємовідносин, судом були належно проаналізовані надані позивачем банківські виписки про рух коштів по рахунках позивача, платіжні доручення, згідно з якими здійснювалась оплата за поставлену лісопродукцію. Також судом було досліджено інформацію про наявність у позивача основних засобів: будівель, споруд, обладнання і устаткування, на яких підприємством виготовлялась продукція. Зауважує, що висновки відповідача про безтоварність операцій з придбання лісоматеріалів від фізичних осіб-підприємців є надуманими і хибними та спростовуються не тільки доказами, наявними в матеріалах справи, але й самою перевіркою, в акті якої чітко зафіксовано обсяги придбаної сировини на загальну суму 35254445 грн і загальний обсяг доходу від реалізації готової продукції (ламелі) за 2013 – 2015 роки в сумі 63115632 грн (п.п.3.1.1. і 3.1.3. Акту перевірки). Обсяг отриманих від реалізації готової продукції доходів ПМП «ТЕМП» за весь період перевірки у відповідача не викликає сумніву, оскільки перевіркою повноти визначення доходів, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування не встановлено їх заниження (завищення) за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2015 року (п.3.1.1. Акту перевірки). Тобто, перевіркою встановлено і підтверджено в самому Акті перевірки про настання реальної зміни майнового стану платника податків (ПМП «ТЕМП») внаслідок здійсненої ним господарської діяльності в 2013 – 2015 роках, пов`язаної з реалізацією готової продукції, виготовленої з лісосировини, що була придбана у фізосіб-підприємців за означений період. Цей факт підтверджує причинно-наслідковий зв`язок між господарськими операціями, пов`язаними з придбанням у фізичних осіб-підприємців лісосировини і отриманням ПМП «ТЕМП» доходу від реалізації виготовленої з цієї лісосировини продукції. Крім того, позивачем підтверджено здійснення оплати позивачем придбаної у контрагентів сировини (лісопродукції) і що документи бухгалтерського обліку, якими оформлено спірні господарські операції з контрагентами-продавцями, розкривають зміст господарських операцій, підтверджують реальність руху активів позивача щодо придбання сировини. Таким чином, вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Представник відповідача (апелянта) – Гавадзин М. В. у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими. Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач – ОСОБА_1 у судовому засіданні та представник позивача – Ватутін І. П. у судовому засіданні в режимі відеоконференції не погодилися з доводами апеляційної скарги і вважають, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, просять залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ПМП «Темп» 26 березня 1997 року зареєстроване як юридична особа, перебуває на обліку в контролюючому органі як платник податків і зборів, основним видом економічної діяльності ПМП «Темп» є лісопильне та стругальне виробництво.

27 вересня 2016 року ухвалою Івано-Франківського міського суду призначено позапланову документальну перевірку ПМП “ТЕМП” з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2013 по 31 грудня 2015 року, під час якої необхідно здійснити перевірку правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджету податків та зборів ПМП “ТЕМП” за наслідками проведених господарських операцій із придбання сировини, яке оформлено від фізичних осіб-підприємців, її переробки та подальшої реалізації (а.с.83 том 1).

На підставі наказів ГУ ДФС в Івано-Франківській області №1056 від 19 жовтня 2016 року, №1117 від 28 жовтня 2016 року та направлення на перевірку №1331 від 20 жовтня 2016 року відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку приватного малого підприємства “Темп” з питань дотримання вимог податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), і лісової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, в тому числі за результатами перевірок інших платників податків, при здійсненні фінансово-господарських відносин, за період з 01 січня 2013 по 31 грудня 2015 року відповідно до питань, визначених ухвалою Івано-Франківського міського суду від 27 вересня 2016 року у справі №344/12311/16-к.

За результатами вказаної перевірки контролюючий орган 08 листопада 2016 року склав акт перевірки №661/19-09-14-01/13805455, за змістом якого встановлено порушення п.44.1, п.44.2 ст.44, п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.1, п.138.2, пп.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, розділу III Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №73 від 07 лютого 2013, ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999, пп.1.2 п.1, пп.2.1, пп.2.4, пп.2.15, п.2.16 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, п.7, п.15 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку №16 “Витрати”, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України №318 від 31 грудня 1999 року, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в загальній сумі 6384000 грн, в т.ч. за 2013 рік – 725799 грн, за 2014 рік – 1466328 грн, за 2015 рік – 4791663 грн.

На підставі вказаного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0003231401 від 24 листопада 2016 року, яким ПМП “ТЕМП” збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 4344165 грн, в тому числі 3948234 грн за податковим зобов`язанням та 395931 грн за штрафними (фінансовими) санкціями, яке було оскаржене позивачем в адміністративному порядку (а.с.23 том 1).

За результатами адміністративного оскарження рішенням ДФС України №2214/6/99-99-11-01-02-25 від 07 лютого 2017 року скаргу позивача задоволено частково: скасовано податкове повідомлення-рішення №0003231401 від 24 листопада 2016 року в частині донарахувань з податку на прибуток по операціях за період 2015 року щодо яких контролюючим органом підтверджено здійснення оплати грошовими коштами скаржником на користь фізичних осіб-підприємців та не встановлено дебіторської та кредиторської заборгованості за 2015 рік, а в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишено без змін (а.с.11 том 1).

03 березня 2017 року податковий орган прийняв нове податкове повідомлення-рішення №0001382200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 1984623,00 грн, в тому числі на 1588692,00 грн за основним платежем та на 395931,00 грн за штрафними санкціями (а.с.9 т.1).

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач оскаржив його до суду.

Матеріалами справи стверджується, що постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 липня 2017 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0001382200 від 03 березня 2017 року в частині збільшення ПМП "Темп" суми грошового зобов`язання по податку на прибуток приватних підприємств за податковими зобов`язаннями у розмірі 1331772 грн та за штрафними санкціями в розмірі 331701 грн У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2021 року постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 липня 2017 року скасовано у частині відмови в задоволенні позовних вимог ПМП "Темп" та в цій частині прийнято нове рішення про задоволенні позовних вимог. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0001382200 від 03 березня 2017 року, в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток в загальній сумі 321150 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями – 256 920 грн та за штрафними санкціями - 64230 грн. У решті постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 липня 2017 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 22 грудня 2021 постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 липня 2017 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2021 року у справі №809/375/17 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Направляючи справу на новий судовий розгляд, колегія суддів Верховного Суду зазначила, що судами не досліджено спірні господарські операції, з метою встановлення реальності їх здійснення на підставі повного та всебічного дослідження доказів. Суди залишили поза увагою доводи контролюючого органу про ненадання до перевірки первинних документів, які б підтверджували факт вчинення господарських операцій, зокрема не надано товарно – транспортних документів, чи інших документів, які б свідчили про переміщення товару. Не були долучені такі документи і під час надання заперечень на акт перевірки та скарги на податкове повідомлення – рішення. У спірних правовідносинах щодо придбання деревини, враховуючи їх специфіку (значні об`єми, продавці – фізичні особи – підприємці) суди мали б перевірити фактичну можливість таких Підприємців здійснити поставку обумовленого товару (наявність власних чи орендованих транспортних засобів для перевезення, спецтехніки для навантаження), наявність трудових ресурсів, встановити походження товару, тощо. Проте суди фактично зазначених обставин не встановили. Також у правовідносинах з фізичними особами - підприємцями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 визначальним також є те, що останні заперечували не лише ведення будь – якої господарської діяльності та реєстрацію їх як господарюючих суб`єктів, а й те, що вони надавали довіреності на ведення діяльності від їх імені гр. ОСОБА_4 , відносно якого було порушено кримінальну справу за фактами підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб – підприємців, підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів. Суди не надали належної оцінки і протоколам допиту свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в межах кримінального провадження в контексті вимог щодо їх допустимості в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, не встановлено, як контролюючий орган отримав такі пояснення у розпорядження, чи має він право їх використання, у порядку визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України, як не оцінено такі протоколи з урахуванням вимог положень ст.95 Кримінально процесуального кодексу України. Також суди не вжили заходів для усунення сумнівів при оцінці доказів, зокрема не використали можливість допитати в якості свідків осіб, які надавали свідчення (пояснення) в межах кримінальних проваджень. Лише при встановленні вказаних обставин в сукупності та надання таким належної оцінки можна дійти висновку про реальність господарських операцій чи про відсутність правових наслідків задекларованих господарських операцій.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено та не надано суду належних доказів, які б свідчили про наявність фактів протиправної поведінки позивача та про його обізнаність щодо можливої протиправної поведінки його контрагентів і злагодженості дій між ними; також відповідачем не наведено обставин та не надано доказів, які б свідчили про штучний характер господарських операцій в межах спірних правовідносин, їх невідповідність цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди, при цьому, доводи та надані позивачем докази щодо реальності витрат у зв`язку з придбанням вказаних товарів та використання придбаної у спірних господарських операціях лісопродукції в своїй господарській діяльності, відповідачем не спростовані, що свідчить про безпідставність доводів відповідача про складання бухгалтерських документів без реального здійснення господарських операцій, а тому спірне податкове повідомлення- рішення прийнято недобросовісно, без врахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню. Крім того, з огляду на обсяг наданих послуг, суд, виходячи з критерію пропорційності вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача повинен становити 39535,25 грн, що буде співмірним зі складністю цієї справи, обсягом наданих адвокатом послуг, а також відповідатиме критерію реальності та розумності їх розміру.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

Згідно з п.п.14.1.36. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України (надалі також – ПК України) господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

За змістом п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України витрати – це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п.44.1, 44.2 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Згідно з пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України (у редакції до 01 січня 2015) об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

З 01 січня 2015 стаття 134 Податкового кодексу України зазнала змін. Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України визначено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу. Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

За змістом п.138.1, 138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов`язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Відповідно до п.138.8 ст.138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов`язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно з пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За змістом ст.1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Відповідно до п.2 ст.3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно зі ст.4 цього Закону бухгалтерський облік та фінансова звітність грунтуються на таких основних принципах: обачність - застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов`язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства; повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі; автономність - кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв`язку з чим особисте майно та зобов`язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства; послідовність - постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і повинна бути обгрунтована та розкрита у фінансовій звітності; безперервність - оцінка активів та зобов`язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі; нарахування та відповідність доходів і витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому, доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів; превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми; історична (фактична) собівартість - пріоритетною є оцінка активів підприємства, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання; єдиний грошовий вимірник - вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюються в єдиній грошовій одиниці; періодичність - можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності.

За змістом ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов`язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Копії первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку можуть бути вилучені у підприємства лише за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їх повноважень, передбачених законами.

Обов`язковим є складання реєстру документів, що вилучаються у порядку, встановленому законодавством. Вилучення оригіналів таких документів та регістрів забороняється, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.

Отже, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Відповідно до пп.1.2 п.1, пп.2.1, 2.4, 2.15 – 2.16 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.

У разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання.

Згідно з п.5 – 7, 15 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 №318, витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

До складу загальновиробничих витрат включаються: витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, дільницями тощо; відрахування на соціальні заходи й медичне страхування апарату управління цехами, дільницями; витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць тощо). Амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення. Амортизація нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення. Витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення. Витрати на вдосконалення технології й організації виробництва (оплата праці та відрахування на соціальні заходи працівників, зайнятих удосконаленням технології й організації виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних характеристик у виробничому процесі; витрати матеріалів, купівельних комплектуючих виробів і напівфабрикатів, оплата послуг сторонніх організацій тощо). Витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень. Витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці загальновиробничого персоналу; відрахування на соціальні заходи, медичне страхування робітників та апарату управління виробництвом; витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю продукції, робіт, послуг). Витрати на охорону праці, техніку безпеки і охорону навколишнього природного середовища. Інші витрати (внутрішньозаводське переміщення матеріалів, деталей, напівфабрикатів, інструментів зі складів до цехів і готової продукції на склади; нестачі незавершеного виробництва; нестачі і втрати від псування матеріальних цінностей у цехах; оплата простоїв тощо).

Отже, з наведеного вище можна дійти висновку про те, що витрати підприємства можна враховувати при обчисленні об`єкта оподаткування лише у разі фактичності відповідних витрат, оскільки сам факт їх здійснення є визначальною ознакою формування витрат. Фактичність здійснення витрат повинна підтверджуватись розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, однак, самі по собі документи без реального здійснення операції, за наслідком якої сформовані витрати підприємства, не мають юридичної сили та не можуть бути підставою для формування витрат підприємства. Витрати підприємства мають бути фактично підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків та віднесення ним сум до валових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, 27 вересня 2016 року ухвалою Івано-Франківського міського суду призначено позапланову документальну перевірку ПМП “ТЕМП” з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2013 по 31 грудня 2015 року, під час якої необхідно здійснити перевірку правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджету податків та зборів ПМП “ТЕМП” за наслідками проведених господарських операцій із придбання сировини, яке оформлено від фізичних осіб-підприємців, її переробки та подальшої реалізації (а.с.83 том 1).

За результатами вказаної перевірки ГУ ДФС в Івано-Франківській області 08 листопада 2016 року складено акт перевірки №661/19-09-14-01/13805455, за змістом якого встановлено порушення п.44.1, п.44.2 ст.44, п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.1, п.138.2, пп.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, розділу III Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №73 від 07 лютого 2013, ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999, пп.1.2 п.1, пп.2.1, пп.2.4, пп.2.15, п.2.16 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, п.7, п.15 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку №16 “Витрати”, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України №318 від 31 грудня 1999 року, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в загальній сумі 6384000 грн, в т.ч. за 2013 рік – 725799 грн, за 2014 рік – 1466328 грн, за 2015 рік – 4791663 грн.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що при проведенні перевірки було використано матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32016090000000080 від 07 вересня 2016 року, первинні документи, вилучені під час обшуку (протокол від 09 вересня 2016 року), визнані речовими доказами у кримінальному провадженні та представлені в ході перевірки слідчим управління фінансових розслідувань ГУ ДФС в Івано-Франківській області, що стосуються господарських операцій із придбання сировини (лісопродукції), яке оформлено від фізичних осіб, а саме: договори купівлі-продажу; видаткові накладні, накладні, журнали-ордери №6, прибуткові касові ордери. Під час виїзної позапланової документальної перевірки підприємства використані комп`ютерні автоматизовані інформаційні системи ДФС.

У ході перевірки відповідачем встановлено документальне оформлення взаємовідносин ПМП “Темп” за період з 01 січня 2013 по 31 грудня 2015 з ФОП ОСОБА_5 . До перевірки представлено договір купівлі-продажу від 04 січня 2014 №4/1, договір купівлі-продажу від 20 квітня 2015 року №28/4. На виконання умов цих договорів ФОП ОСОБА_5 виписано накладні на загальну суму 2674573 грн, без ПДВ. В податковому обліку витрати, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, у розмірі собівартості придбання в ФОП ОСОБА_5 віднесені до витрат ПМП “Темп” за 2013 рік в сумі 339463 грн; за 2014 рік в сумі 846081 грн; за 2015 рік в сумі 1489030 грн. Перевіркою встановлено відсутність підтвердження транспортування товару від ФОП ОСОБА_5 до ПМП “Темп”, а також до перевірки не надано сертифікати до лісопродукції отриманої, відповідно наданим до перевірки документів, від ФОП ОСОБА_5 .

Перевіркою встановлено документальне оформлення взаємовідносин ПМП “Темп” за період з 01 січня 2013 по 31 грудня 2015 року з ФОП ОСОБА_2 . До перевірки представлено договір купівлі-продажу від 01 липня 2014 року №01.07. На виконання умов цього договору ФОП ОСОБА_2 виписано видаткові накладні на загальну суму 735589 грн, без ПДВ. В податковому обліку витрати, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, у розмірі собівартості придбання в ФОП ОСОБА_2 віднесені до витрат ПМП “Темп” за 2014 рік в сумі 466737 грн; за 2015 рік в сумі 268852 грн. Перевіркою встановлено відсутність підтвердження транспортування товару від ФОП ОСОБА_2 до ПМП “Темп”, а також до перевірки не надано сертифікати до лісопродукції отриманої, відповідно наданим до перевірки документів, від ФОП ОСОБА_2 .

Крім того, перевіркою встановлено документальне оформлення взаємовідносин ПМП “Темп” за період з 01 січня 2013 по 31 грудня 2015 року з ФОП ОСОБА_3 . До перевірки представлено договір купівлі-продажу від 01 вересня 2014 року №01/1.09. На виконання умов цього договору ФОП ОСОБА_3 виписано видаткові накладні на загальну суму 1253470,00 грн без ПДВ. В податковому обліку витрати, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, у розмірі собівартості придбання в ФОП ОСОБА_3 віднесені до витрат ПМП “Темп” за 2014 рік в сумі 960597 грн; за 2015 рік в сумі 292873 грн. Перевіркою встановлено відсутність підтвердження транспортування товару від ФОП ОСОБА_3 до ПМП “Темп”, а також до перевірки не надано сертифікати до лісопродукції отриманої, відповідно наданим до перевірки документів, від ФОП ОСОБА_3 .

Зазначено, що перевіркою не встановлено реальність отримання дубу пиловика протягом 2013-2015 років від ФОП ОСОБА_5 , дуба кругляка протягом 2014-2015 років від ФОП ОСОБА_2 та дуба кругляка протягом 2014 - 2015 років від ФОП ОСОБА_3 , оскільки надані первинні документи складені та підписані не уповноваженими особами, складені суб`єктами господарської діяльності на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, такі що не відповідають сутності та не несуть доказовості відносно змісту здійсненої операції; не підтверджують придбання товарів із метою використання в господарській діяльності, складення із порушенням встановленого законодавством порядку, не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку, складені платником, який фактично не здійснював його реалізацію та поставку, не є підставою для включення сум до витрат.

Такі висновки контролюючий орган зробив з підстав відсутності підтвердження транспортування товару від вказаних осіб позивачу, а саме: товаро-транспортних накладних, відсутності сертифікатів якості на лісоматеріали та згідно з поясненнями ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , наданих ними під час досудового розслідування по кримінальному провадженню, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №32016090000000080 від 07 вересня 2016 року, про нездійснення ними підприємницької діяльності, а також проведеними в ході вказаного досудового розслідування почеркознавчих експертиз, за висновками яких підписи в договорах і видаткових накладних, виписаних від ФОП ОСОБА_2 для ПМП «Темп» виконані не особою, зразки якої надані в якості умовно-вільних та експериментальних зразків підписів ОСОБА_2 , а встановити ким, ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , чи іншою особою виконано підписи не є можливим по причині несумісності для порівняння досліджуваних підписів з підписами ОСОБА_6 , ОСОБА_3 .

Зокрема, за змістом процитованих відповідачем пояснень, ОСОБА_5 вказувала на здійснення від її імені підприємницької діяльності її родичем ОСОБА_7 , ОСОБА_3 зазначала про здійснення від її імені підприємницької діяльності колишнім зятем ОСОБА_4 . Також відповідачем наведено надані слідчому пояснення ОСОБА_4 про здійснення ним протягом 2013 – 2016 років обслуговування підприємців на предмет ведення бухгалтерського і податкового обліку, складання і подання звітності, банківського обслуговування, зокрема, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , які після реєстрації надали йому доручення на право здійснювати від їх імені фінансово-господарської діяльності та фактичне здійснення від їх імені підприємницької діяльності, підписання первинних документів.

Крім наведеного вище, відповідачем у ході перевірки не встановлено реального отримання позивачем лісопродукції від інших фізичних осіб-підприємців, зазначених у додатку №1 до акту перевірки. Вказано, що відповідно до наданих до перевірки первинних документів встановлено відсутність підтвердження транспортування товару від ФОП, наведених у додатку №1 до акту. У зв`язку з ненаданням до перевірки товарно-транспортних накладних недотримано Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 за №128/2568. Також ПМП “Темп” до перевірки не надано сертифікати «Про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів” до лісопродукції отриманої, відповідно наданим до перевірки документів, від ФОП, наведених у Додатку №1 до акту (61 контрагент), таким чином не підтверджено законності придбання лісоматеріалів.

Зі змісту розрахунку розміру визначеного податкового зобов`язання по податку на прибуток підприємств по ПМП «ТЕМП» за результатами встановлених порушень актом перевірки від 08 листопада 2016 року №661/19-09-14-01/ НОМЕР_1 , з врахуванням рішення про результати розгляду скарги ДФС України від 07 лютого 2017 року №2214/6/99-99-11-01-02-25, вбачається, що податкові зобов`язання спірним податковим повідомленням-рішенням визначені за господарськими операціями позивача з фізичними особами-підприємцями: ОСОБА_2 в 2014 – 2015 роках на суму 481097,00 грн; ОСОБА_5 в 2013 – 2014 роках на суму 1185543,00 грн; ОСОБА_3 в 2014 році на суму 960597,00 грн; ОСОБА_12 в 2013 – 2014 роках на суму 689856 грн; ОСОБА_13 в 2013 – 2014 роках на суму 159000 грн; ОСОБА_14 в 2013 – 2015 роках на суму 345233 грн; ОСОБА_15 в 2013 – 2014 роках на суму 110409 грн; ОСОБА_16 в 2013 – 2014 роках на суму 337296 грн; ОСОБА_11 в 2013 – 2014 роках на суму 717237 грн; ОСОБА_17 в 2013 – 2014 роках на суму 102520 грн; ОСОБА_18 в 2013 – 2014 роках на суму 265315 грн; ОСОБА_19 в 2014 році на суму 145352 грн; ОСОБА_20 в 2014 році на суму 240856 грн; ОСОБА_21 в 2014 році на суму 943961 грн; ОСОБА_22 в 2014 році на суму 607084 грн; ОСОБА_23 в 2014 році на суму 375875 грн; ОСОБА_24 в 2014 році на суму107976 грн; ОСОБА_25 в 2015 році на суму10247 грн; ОСОБА_26 в 2014 році на суму 29928 грн; ОСОБА_27 в 2014 році на суму 21628 грн; ОСОБА_28 в 2013 році на суму 32779 грн; ОСОБА_29 в 2013 році на суму 87862 грн; ОСОБА_30 в 2013 році на суму 46769 грн; ОСОБА_31 в 2013 році на суму 32316 грн; ОСОБА_32 в 2013 році на суму 12213 грн; ОСОБА_33 в 2013 році на суму 28100 грн; ОСОБА_34 в 2013 році на суму 7130 грн; ОСОБА_35 в 2013 році на суму 87800 грн; ОСОБА_36 в 2013 році на суму 15132 грн; ОСОБА_37 в 2013 році на суму 130453 грн; ОСОБА_38 в 2013 році на суму 3165 грн; ОСОБА_39 в 2013 році на суму 37290 грн; ОСОБА_40 в 2014 році на суму 16208 грн; ОСОБА_41 в 2014 році на суму 40542 грн; ОСОБА_42 в 2014 році на суму 67501 грн; ОСОБА_43 в 2014 році на суму 4533 грн; ОСОБА_44 в 2014 році на суму 3000 грн; ОСОБА_45 в 2013 році на суму 39400 грн; ОСОБА_46 в 2013 - 2014 роках на суму 44251 грн; ОСОБА_47 в 2014 році на суму 122618 грн (а.с.40 том 7).

Матеріалами справи підтверджено укладення ПМП «Темп» договорів купівлі-продажу лісоматеріалів щодо купівлі у фізичних осіб-підприємців ОСОБА_2 лісопродукції дубової №01.07 від 01 липня 2014 року, ОСОБА_5 пиловника добового №4/1 від 04 січня 2014 року ОСОБА_3 лісопродукції дубової №01/1.09 від 01 вересня 2014 року, ОСОБА_12 дошки дубової №1/08 від 08 серпня 2012 року, ОСОБА_14 дуба пиловика №9/06 від 09 червня 2014 року, ОСОБА_16 лісопродукції дубової №26/07 від 26 липня 2013 року, ОСОБА_11 лісопродукції дубової №27/09 від 27 червня 2013 року, ОСОБА_17 дошки дубової №1/07 від 01 липня 2013 року, ОСОБА_18 пиломатеріалу дубового №3 від 21 жовтня 2013 року, ОСОБА_19 дошки дубової №18/08 від 18 серпня 2014 року, ОСОБА_20 дуба пиловика №23/6 від 23 червня 2014 року, ОСОБА_21 лісопродукції дубової №10/01 від 10 січня 2014 року, ОСОБА_22 лісопродукції дубової №1/2 від 02 січня 2014 року, ОСОБА_23 лісопродукції дубової №3/11 від 03 листопада 2014 року, ОСОБА_25 лісопродукції дубової №8/04 від 08 квітня 2015 року, ОСОБА_26 дошки дубової №4/8 від 04 серпня 2014 року, ОСОБА_27 дошки дубової №15/12 від 15 грудня 2014 року, ОСОБА_28 лісопродукції дубової №2/2 від 02 січня 2013 року, ОСОБА_29 дошки дубової №3/05 від 03 травня 2012 року, ОСОБА_30 дошки дубової №1/01 від 02 січня 2013 року, ОСОБА_48 пиломатеріалів дубових обрізних від 23 січня 2013 року №1/13, ОСОБА_49 лісопродукції дубової №7/01 від 31 січня 2013 року, ОСОБА_50 пиломатеріалів від 02 липня 2012 року №2/57, ОСОБА_51 лісопродукції дубової від 12 серпня 2013 року №12/13, ОСОБА_52 лісопродукції дубової №01/06 від 01 червня 2012 року, ОСОБА_53 лісопродукції дубової №1/04 від 02 квітня 2013 року, ОСОБА_54 лісопродукції дубової №5/09 від 05 вересня 2014 року, ОСОБА_55 лісопродукції дубової №1/05 від 01 квітня 2014 року ОСОБА_56 лісопродукції дубової №1/23 від 23 червня 2014 року, ОСОБА_57 лісопродукції дубової №10/02 від 10 лютого 2014 року ОСОБА_58 лісопродукції дубової №26/12 від 26 грудня 2014 року ОСОБА_46 дошки дубової №06/2 від 06 лютого 2013, ОСОБА_59 пиломатеріалів дубових обрізних від 22 січня 2014 року №22-1/14 (а.с.77 том 1, 205 – 213, 242 том 7, а.с. 22 – 37, 54 – 72, 78, 81, 87, 92, 97 том 3).

Також матеріалами справи підтверджено (накладними, видатковими накладними) поставки позивачу лісопродукції: ФОП ОСОБА_5 дуба пиловика в 2013 – 2014 роках на загальну суму 1185543,41 грн згідно з накладними №23/09 від 23 вересня 2013 року на суму 49556,21 грн, №25/09 від 25 вересня 2013 року на суму 45951,50 грн, №24/09 від 24 вересня 2013 на суму 43019,45 грн, №18/09 від 18 вересня 2013 року на суму 44547,83 грн, №7/10 від 07 жовтня 2013 року на суму 41536,61 грн, №11/10 від 11 жовтня 2013 року на суму 44721,21 грн, №12/10 від 12 жовтня 2013 року на суму 29511,24 грн, №9/10 від 09 жовтня 2013 року на суму 40618,64 грн, №31/1 від 31 січня 2014 на суму 42998,59 грн, №23/1 від 23 січня 2014 на суму 44877,21 грн, №13/1 від 13 січня 2014 №49947,84 грн, №20/1 від 20 січня 2014 року на суму 45724,92 грн, №04/1 від 04 січня 2014 року на суму 45028,89 грн, №11/1 від 11 січня 2014 року на суму 44425,08 грн, №4/3 від 04 березня 2014 року на суму 43800,97 грн, №7/3 від 07 березня 2014 року на суму 45743,50 грн, №6/3 від 06 березня 2014 року на суму 38024,19 грн, №5/3 від 05 березня 2014 року на суму 46652,09 грн, №4/2 від 05 лютого 2014 року на суму 48087,56 грн, №12/2 від 12 лютого 2014 року на суму 46021,09 грн, №11/2 від 11 лютого 2014 року на суму 41348,23 грн, №28/2 від 28 лютого 2014 року на суму 36383,29 грн, №22/2 від 22 лютого 2014 року на суму 47808,02 грн, №27/2 від 27 лютого 2014 року на суму 41281,30 грн, №21/2 від 21 лютого 2014 року на суму 46898,55 грн, №18/2 від 18 лютого 2014 року на суму 44624,77 грн, №17/2 від 17 лютого 2014 року на суму 46404,54 грн. У ФОП ОСОБА_5 позивачем придбано лісопродукцію в 2013 році на суму 339463 грн, в 2014 році – 846081 грн. Позивачем здійснено оплату вказаної сировини в 2013 році на суму 339463 грн, в 2014 році – 846081 грн. Всього оплачено на суму 1185544 грн.

У ФОП ОСОБА_2 - дуба кругляка в 2014 – 2015 роках на загальну суму 735588,80 грн згідно з накладними №РН-0000011 від 24 липня 2014 року на суму 30783,00 грн, №РН-0000013 від 26 липня 2014 року на суму 69595,00 грн, №РН-0000014 від 31 липня 2014 року на суму 63798,00 грн, №РН-0000006 від 24 липня 2014 року на суму 13501,80 грн, №РН-0000021 від 30 серпня 2014 року на суму 57505,00 грн, №РН-0000015 від 09 серпня 2014 року на суму 80538,00 грн, №РН-0000017 від 16 серпня 2014 року на суму 63798,00 грн, №РН-0000018 від 25 серпня 2014 року на суму 59148,00 грн, №РН-0000019 від 25 серпня 2014 року на суму 22428,00 грн, №22 від 09 вересня 2014 року на суму 5642,00 грн, №РН-0000010 від 28 січня 2015 на суму 14342,00 грн, №РН-0000039 від 19 лютого 2015 на суму 31899,00 грн, №РН-0000011 від 03 лютого 2015 на суму 26784 грн, №2 від 05 січня 2015 на суму 77128 грн, №1 від 03 січня 2015 на суму 118699 грн У ФОП ОСОБА_2 позивачем придбано лісопродукцію в 2014 році на суму 466737 грн, в 2015 році – 268852 грн (всього 735589 грн).

Позивачем здійснено оплату вказаної сировини в 2014 році на суму 481079 грн, в 2015 році – 254510 грн (всього 735589 грн). Водночас, податковим органом вказано, що позивачем неоплачено 14342 грн Однак, відповідачем не було взято до уваги здійснену в 2014 році переплату придбаної на 466737 грн сировини (481079 - 466737 = 14342 грн).

У ФОП ОСОБА_3 - дуба кругляка в 2014 році на суму 960597 грн згідно з накладними №РН-0000006 від 24 вересня 2014 року на суму 51460 грн, №РН-0000009 від 25 вересня 2014 року на суму 79639 грн, №РН-0000017 від 26 вересня 2014 року на суму 45260 грн, №РН-0000018 від 29 вересня 2014 року на суму 16740 грн, №РН-0000007 від 11 вересня 2014 року на суму 48763 грн, №РН-0000026 від 28 жовтня 2014 року на суму 34472 грн, №РН-0000025 від 24 жовтня 2014 року на суму 46097 грн, №РН-0000024 від 22 жовтня 2014 року на суму 31713 грн, №РН-0000023 від 21 жовтня 2014 року на суму 60605 грн, №РН-0000022 від 20 жовтня 2014 року на суму 38905 грн, №РН-0000021 від 16 жовтня 2014 року на суму 69781 грн, №РН-0000020 від 10 жовтня 2014 року на суму 45136 грн, №РН-0000019 від 03 жовтня 2014 року на суму 47864 грн, №РН-0000031 від 20 листопада 2014 року на суму 68603 грн, №РН-0000030 від 17 листопада 2014 року на суму 19871 грн, №РН-0000029 від 10 листопада 2014 року на суму 29202 грн, №РН-0000028 від 06 листопада 2014 року на суму 46562 грн, №РН-0000027 від 05 листопада 2014 року на суму 41509 грн, №РН-0000033 від 20 листопада 2014 року на суму 55242 грн, №РН-0000034 від 29 листопада 2014 року на суму 83173 грн Позивачем здійснено оплату вказаного товару.

У ФОП ОСОБА_12 - дошки дубової в 2013 – 2014 роках на загальну суму 689853,14 грн (в 2013 році на суму 515501 грн, в 2014 році – 174355 грн) згідно з накладними №1 від 06 лютого 2013 на суму 27830 грн, №2 від 15 лютого 2013 року на суму 56869 грн, №3 від 18 лютого 2013 року на суму 99896 грн, №4 від 18 березня 2013 року на суму 86097 грн, №5 від 12 квітня 2013 року на суму 132542,92 грн, №6 від 05 червня 2013 року на суму 75823,80 грн, №7 від 16 серпня 2013 року на суму 10570,34 грн, №17 від 29 листопада 2013 року на суму 10497,50 грн, №25 від 21 грудня 2013 на суму 21100 грн, №1 від 10 лютого 2014 на суму 108242,78 грн, №3 від 21 березня 2014 року на суму 45010 грн, №26/5 від 26 травня 2014 року на суму 174352,78 грн. Позивачем здійснено оплату вказаного товару.

У ФОП ОСОБА_13 - дошки дубової в 2013 – 2014 роках згідно з накладниими №18/5 від 18 травня 2013 року на суму 37000 грн, №14/8 від 14 серпня 2013 року на суму 20529,60 грн, №10/1 від 10 січня 2014 року 61470,40 грн У ФОП ОСОБА_13 позивачем придбано лісопродукцію в 2013 році на суму 97530 грн, в 2014 році – 61470 грн. Позивачем здійснено оплату вказаного товару.

ФОП ОСОБА_14 - дуба пиловика в 2013 – 2014 роках на загальну суму 342221,12 грн згідно з накладниими №27/6 від 27 червня 2013 року на суму 59253,40 грн, №14/6 від 14 червня 2014 року на суму 52762,07 грн, №18/6 від 18 червня 2014 року на суму 57177,59 грн, №28/6 від 28 червня 2014 року на суму 60488,57 грн, №23/7 від 23 липня 2014 рокуна суму 58457,05 грн, №28/7 від 28 липня 2014 року на суму 54082,44 грн, а також в 2015 році на загальну суму 151909 грн згідно з накладними №16/07 від 16 липня 2015 року на суму 4183,39 грн, №06/7 від 06 липня 2015 року на суму 110726,03 грн (всього 494142 грн). Позивачем здійснено оплату ФОП ОСОБА_14 вказаної сировини в 2013 році на суму 59253 грн, в 2014 році – 285980 грн та в 2015 році – 148910 грн (всього 494143 грн). Водночас, податковим органом вказано, що позивачем неоплачено 3000 грн ФОП ОСОБА_14 . Однак відповідачем не взято до уваги здійснену у 2014 році переплату на суму 285980 грн придбаної на 282980 грн сировини (285980 - 282980 = 3000 грн).

ФОП ОСОБА_15 - дошки дубової, дуба кругляка в 2013 – 2014 роках на загальну суму 110408, 60 грн (в 2013 році на суму 46358 грн, в 2014 році – 64051 грн) згідно з накладними №9 від 04 червня 2013 року на суму 25000 грн, №10 від 17 червня 2013 року на суму 15578 грн, №20 від 19 липня 2013 року на суму 5780, №10 від 18 червня 2014 року на суму 38820,60 грн, №10 від 04 липня 2014 року на суму 19230 грн, №3/10 від 03 жовтня 2014 року на суму 6000 грн Позивачем здійснено оплату ФОП ОСОБА_15 товару в 2013 році на суму 21358 грн, в 2014 році – 64051 грн.

ФОП ОСОБА_16 - пиломатеріалів в 2013 – 2014 роках на загальну суму 397299,38 грн (в 2013 році на суму 169872 грн, в 2014 році – 167424 грн) згідно з накладними №26/07 від 26 липня 2013 року на суму 9362,28 грн, №2/05/02 від 05 серпня 2013 року на суму 22246,29 грн, №1/22/08 від 22 серпня 2013 року на суму 5927,36 грн, №1/26/08 від 26 серпня 2013 року на суму 12891,64 грн, №24/09 від 24 вересня 2013 року на суму 28087,29 грн, №01/23 від 23 жовтня 2013 року на суму 37190,34 грн, №01/20 від 20листопада 2013 року на суму 19393,86 грн, №10/12 від 10 грудня 2013 на суму 15266,87 грн, №27/12 від 27 грудня 2013 на суму 19546 грн, №13/01 від 13 січня 2014 на суму 14795,74 грн, №26/2 від 26 лютого 2014 на суму 14314,55 грн, №26/3 від 26 березня 2014 року на суму 48521,18 грн, №16/05 від 16 травня 2014 року на суму 15681,51 грн, №16/06 від 16 червня 2014 року на суму 24370,33 грн, №31/7 від 31 липня 2014 року на суму 28569,90 грн, №30/09 від 30 вересня 2014 року на суму 30508,80 грн, №16/10 від 16 жовтня 2014 року на суму 19347 грн, №24/11 від 24 листопада 2014 року на суму 31318,44 грн. Позивачем здійснено оплату ФОП ОСОБА_16 вказаного товару.

ФОП ОСОБА_11 - дуба кругляка в 2013 – 2014 роках на загальну суму 717236,90 грн згідно з накладними №4 від 02 липня 2013 року на суму 24408,00 грн, №РН-00004 від 01 серпня 2013 року на суму 13616,50 грн, №14 від 05 серпня 2013 року на суму 28483,00 грн, №16 від 12 серпня 2013 року на суму 30268,00 грн, №25 від 12 серпня 2013 року на суму 38739,60 грн, №26 від 16 серпня 2013 року на суму 38785,30 грн, №12 від 27 серпня 2013 року на суму 16265,00 грн, 59271,65 грн, №28 від 30 серпня 2013 року на суму 39923,31 грн, №29 від 04 вересня 2013 року на суму 38729,54 грн,№30 від 28 жовтня 2013 року на суму 60000,00 грн, №49 від 18листопада 2013 року на суму 46741,00 грн, №32 від 25 грудня 2013 на суму 10000,00 грн, №27 від 28 серпня 2013 року на суму 39277,65 грн, №РН-0000033 від 30 грудня 2013 на суму 20000,00 грн, №РН-0000032 від 30 січня 2024 на суму 15000,00 грн, №РН-0000033 від 31 січня 2014 на суму 73000,00 грн, №РН-0000035 від 05 лютого 2014 на суму 30000,00 грн, №РН-0000065 від 03 липня 2014 року на суму 27683,00 грн, №РН-0000066 від 18 липня 2014 року на суму 31403,00 грн, №РН-0000067 від 23 липня 2014 року на суму 22475,00 грн, №РН-0000068 від 06 серпня 2014 року на суму 53785,00 грн, №РН-0000070 від 10 вересня 2014 року на суму 18654,00 грн, №14 від 02 серпня 2013 року на суму 30268,00 грн, №28 від 30 серпня 2013 року на суму 39923,31 грн. Позивачем здійснено оплату ФОП ОСОБА_11 вказаного товару.

ФОП ОСОБА_17 - дошки дубової у 2013 – 2014 роках на загальну суму 102520 грн згідно з накладними №1/17 від 17 квітня 2013 року на суму 17200,00 грн, №29 від 26 березня 2014 року на суму 85320,20 грн. Позивачем здійснено оплату ФОП ОСОБА_17 вказаної сировини;

ФОП ОСОБА_18 - дуба пиловика в 2013 – 2014 роках на загальну суму 265314,05 грн згідно з накладними №1/1113 від 01листопада 2013 року на суму 54985,61 грн, №20 №31 березня 2014 року на суму 82990,00 грн, №23 від 30 квітня 2014 на суму 58155,26 грн, №№4 від 03 липня 2014 року на суму 32198,76 грн, №5 від 30 липня 2014 року на суму 36984,42 грн. Позивачем здійснено оплату вказаного товару.

ФОП ОСОБА_19 - дошки дубової в 2014 році на загальну суму 145352,46 грн згідно з накладними №5 від 18 серпня 2014 року на суму 74415,50 грн, №6 від 02 вересня 2014 року на суму 38553,96 грн, №7 від 14 жовтня 2014 року на суму 32383,00 грн Позивачем здійснено оплату вказаного товару.

ФОП ОСОБА_60 - лісопродукції в 2014 році на загальну суму 240856 грн згідно з накладними №1 від 23 червня 2014 року на суму 55000,00 грн, №2 від 01 липня 2014 року на суму 65190,00 грн, №3 від 11 липня 2014 року на суму 52998,00 грн, №4 від 30 липня 2014 року на суму 67668,00 грн Позивачем здійснено оплату вказаного товару.

ФОП ОСОБА_21 - дошки дубової, пиломатеріалів у 2014 році на загальну суму 943961,01 грн згідно з накладними №17/11 від 17 листопада 2014 року на суму 97604,26 грн, №13/2 від 13 лютого 2014 на суму 65275,26 грн, №14/3 від 14 березня 2014 року на суму 33229,15 грн, №14/4 від 14 квітня 2014 на суму 49569,91 грн, №21/5 від 21 травня 2014 року на суму 70307,64 грн, №25/6 від 25 червня 2014 року на суму 80692,18 грн, №25/7 від 25 липня 2014 року на суму 113375,08 грн, №9/08 від 09 серпня 2014 року на суму 81863,00 грн, №18/08 від 18 серпня 2014 року на суму 59760,00 грн, №30/08 від 30 серпня 2014 року на суму 70489,18 грн, №30/09 від 30 вересня 2014 року на суму 131918,04 грн, №24/10 від 24 жовтня 2014 року на суму 89877,51 грн. Позивачем здійснено оплату вказаного товару.

ФОП ОСОБА_22 - лісопродукції дубової, пиловика-дубового в 2014 році на загальну суму 607083,42 грн згідно з накладними №2 від 18 лютого 2014 на суму 38304 грн, №3 від 27 березня 2014 року на суму 42305,86 грн, №4 від 10 квітня 2014 на суму 56320,80 грн, №8 від 17 травня 2014 року на суму 47968,54 грн, №7 від 06 травня 2014 року на суму 46957,54 грн, №10 від 18 червня 2014 року на суму 39682,92 грн, №9 від 04 червня 2014 року на суму 59361,12 грн, №13 від 10 грудня 2014 на суму 59232 грн, №14 від 14 грудня 2014 на суму 38768 грн, №11 від 17 вересня 2014 року на суму 71883 грн, №12 від 21 жовтня 2014 року на суму 46817,82 грн Позивачем здійснено оплату вказаної сировини.

ФОП ОСОБА_23 - лісопродукції дубової, пиловика-дубового в 2014 році на загальну суму 375875,00 грн згідно з накладними №РН-0000015 від 18 грудня 2014 на суму 21297,00 грн, №РН-0000014 від 17 грудня 2014 на суму 43307,00 грн, №РН-0000013 від 16 грудня 2014 на суму 71362 грн, №РН-0000012 від 11 грудня 2014 на суму 40951 грн, №РН-0000011 від 10 грудня 2014 на суму 68293 грн, №РН-0000010 від 05 грудня 2014 на суму 56606 грн, №РН-0000009 від 05 грудня 2014 на суму 74059 грн Позивачем здійснено оплату вказаного товару.

ФОП ОСОБА_24 - дуба пиловика в 2014 році на загальну суму 107976 грн згідно з накладними №2 від 17 червня 2014 року на суму 49100,00 грн, №1 від 29 травня 2014 року на суму 58876,00 грн Позивачем здійснено оплату вказаного товару.

ФОП ОСОБА_25 - дошки дубової в 2015 році на загальну суму 1230147,10 грн згідно з накладними №16/07 від 16 липня 2015 року на суму 116461,55 грн, №29/07 від 29 липня 2015 року на суму 137875,25 грн, №24/08 від 26 серпня 2015 року на суму 312005,50 грн, №2/09 від 02 вересня 2015 року на суму 53961,08 грн, №28/5 від 28 травня 2015 року на суму 258214,00 грн, №23/04 від 23 квітня 2015 року на суму 182232,50 грн, №30/06 від 30 червня 2015 року на суму 169397,22 грн. Позивачем здійснено оплату вказаної сировини в 2015 році на суму 1219900 грн.

ФОП ОСОБА_26 - дошки дубової згідно з накладною №11 від 11 серпня 2014 року на суму 29928,33 грн. Позивачем здійснено оплату вказаного товару.

ФОП ОСОБА_27 - дошки дубової в 2014 році на суму 21627,93 грн згідно з накладною №08 від 26 грудня 2014. Позивачем здійснено оплату вказаного товару.

ФОП ОСОБА_28 - дошки дубової в 2013 році на загальну суму 32778,79 грн згідно з накладними №5 від 08 лютого 2013 на суму 9712,44 грн, №1/13 від 24 жовтня 2013 року на суму 12612,50 грн, №6 від 15 березня 2013 року на суму 10453,46 грн. Позивачем здійснено оплату вказаної сировини.

ФОП ОСОБА_29 - дошки дубової в 2013 році на загальну суму 87862,19 грн згідно з накладними №9 від 09 квітня 2013 року на суму 43868,90 грн, №8/2 від 08 лютого 2013 на суму 43993,29 грн Позивачем здійснено оплату вказаної сировини;

ФОП ОСОБА_30 - лісопродукції дубової в 2013 році на загальну суму 46769,23 грн згідно з накладними №1 від 02 січня 2013 року на суму 16753,98 грн, 315/01 від 15 січня 2013 року на суму 4347,00 грн, №04/02 від 01 лютого 2013 року на суму 8652,15 грн, №05/02 від 05 лютого 2013 року на суму 8597,14 грн, №27/02 від 27 лютого 2013 на суму 3811,76 грн, №6/06 від 06 червня 2013 року на суму 4607,19 грн. Позивачем здійснено оплату вказаної сировини.

ФОП ОСОБА_61 дуба-кругляка в 2013 році на суму 32315,92 грн згідно з накладною №12/03 від 13 березня 2013 року. Позивачем здійснено оплату вказаної сировини;

ФОП ОСОБА_48 - пиломатеріалів в 2013 році на суму 12212,96 грн згідно з накладною №015 від 24 січня 2013. Позивачем здійснено оплату вказаної сировини;

ФОП ОСОБА_33 пиломатеріалів в 2013 році на суму на суму 28100,24 грн згідно з накладною №28/01 від 28 січня 2013. Позивачем здійснено оплату вказаної сировини;

ФОП ОСОБА_34 - лісопродукції дубової на суму 7130,45 грн згідно з накладною №31 січня 2023 від 31 січня 2013. Позивачем здійснено оплату вказаного товару;

ФОП ОСОБА_35 - пиломатералів в 2013 році на загальну суму 87800 грн згідно з накладними №РН-0000002 від 11 січня 2013 на суму 3000 грн, №РН-0000003 від 22 січня 2013 на суму 20000 грн, №РН-0000001 від 11 січня 2013 на суму 20000 грн, №РН-0000004 від 31 січня 2013 на суму 39872 грн, №РН-0000005 від 07 березня 2013 року на суму 4928 грн. Позивачем здійснено оплату вказаної сировини.

ФОП ОСОБА_36 - пиломатеріалів в 2013 році на загальну суму 15131,84 грн згідно з накладними №18 від 13 серпня 2013 року на суму 12900,00 грн, №1/9 від 02 вересня 2013 року на суму 2231,84 грн. Позивачем здійснено оплату вказаної сировини.

ФОП ОСОБА_37 - дошки дубової в 2013 році на загальну суму 130452,70 грн згідно з накладними №6 від 19 березня 2013 року на суму 29005,82 грн, №14 від 19 липня 2013 року на суму 67752,92 грн, №17 від 22 серпня 2013 року на суму 33693,96 грн. Позивачем здійснено оплату вказаної сировини.

ФОП ОСОБА_38 пиломатеріалів в 2013 році на загальну суму 3164,86 грн згідно з накладними №1 від 02 квітня 2013 року на суму 1357,78 грн, №2 від 12 квітня 2013 року на суму 1807,08 грн. Позивачем здійснено оплату вказаної сировини.

ФОП ОСОБА_40 дошки дубової в 2014 році на загальну суму 16207,75 грн згідно з накладними №5/09 від 05 вересня 2014 року на суму 4050,25 грн, №22/09 від 22 вересня 2014 року на суму 5527,36 грн, №10/10 від 10 жовтня 2014 року на суму 6630,14 грн. Позивачем здійснено оплату вказаної сировини.

ФОП ОСОБА_41 дошки дубової в 2014 році на загальну суму 40542, 35 грн згідно з накладними №6 від 18 квітня 2014 на суму 12552,00 грн, №7 від 13 травня 2014 року на суму 5740,07 грн, №8 від 30 травня 2014 року на суму 6880,38 грн, №9 від 31 липня 2014 року на суму 15369,30 грн. Позивачем здійснено оплату вказаної сировини.

ФОП ОСОБА_42 пиломатеріалів в 2014 році на загальну суму 67501,49 грн згідно з накладними №023/06 від 23 червня 2014 року на суму 24298,12 грн, №08/7 від 08 липня 2014 року на суму 43203,37 грн. Позивачем здійснено оплату вказаної сировини;

ФОП ОСОБА_43 лісопродукції в 2014 році на суми 4532,51 грн згідно з накладною №10/02 від 10 лютого 2014. Позивачем здійснено оплату вказаної сировини.

ФОП ОСОБА_44 дошки дубової в 2014 році на суму 3000,00 грн згідно з накладною №5 від 29 грудня 2014 року. Позивачем здійснено оплату вказаної сировини.

ФОП ОСОБА_62 дошки дубової в 2013 році на загальну суму 39400 грн згідно з накладними №15 від 15 березня 2013 року на суму 34786,07 грн, №20/5 від 20 травня 2013 року на суму 4613,93 грн. Позивачем здійснено оплату вказаної сировини.

ФОП ОСОБА_46 пиломатеріалів на загальну суму 44251,67 грн згідно з накладними №1 від 06 лютого 2013 на суму 20233,30 грн, №2 від 21 березня 2013 року на суму 14172,93 грн, №3 від 19 червня 2013 року на суму 9845,44 грн. Позивачем здійснено оплату вказаного товару.

ФОП ОСОБА_63 пиломатеріалів дубових в 2014 році на загальну суму 122617,65 грн згідно з накладними №РН-000011 від 18 лютого 2014 на суму 11401,58 грн, №РН-000015 від 26 лютого 2014 на суму 16440,99 грн, №РН-000025 від 28 березня 2014 року на суму 14874,80 грн, №РН-000032 від 16 квітня 2014 на суму 14996,52 грн, №РН-0000034 від 17 квітня 2014 на суму 14063,30 грн, №РН-0000047 від 04 червня 2014 року на суму 8756,09 грн, №РН-0000050 від 24 липня 2014 року на суму 10005,80 грн, №РН-0000053 від 24 липня 2014 року на суму 7068,17 грн, №РН-0000054 від 25 липня 2013 року на суму 16002,78 грн, №РН-0000055 від 01 серпня 2014 року на суму 9007,65 грн. Позивачем здійснено оплату вказаного товару.

Також у ФОП ОСОБА_64 позивачем придбано лісопродукцію в 2013 році на суму 37290 грн, позивачем здійснено оплату вказаної сировини в 2013 році на суму 37290 грн (а.с.31-44, 186, 219- 228, 232-237, 240, 245 т.8, а.с.68-122, 156 -166, 169- 181, 183, 228, 236 т.9, а.с.77- 138, 141 -151, 155-168, 195 – 207, 209- 252 т.10, а.с.1-8, 21-36, 37-40, 42-44 т.11, а.с.22 – 97, 160 т.3, а.с. 50 -54, 56-57, 77 т.1, а.с. 113-138 т. 2, а.с.90 - 255 т.4, а.с.1 - 201 т. 5).

Таким чином, наведеними вище документами підтверджено здійснення оплати позивачем придбаної у вказаних вище контрагентів сировини (лісопродукції). Зазначені документи бухгалтерського обліку, якими оформлено спірні господарські операції з вищевказаними контрагентами-продавцями, розкривають зміст господарських операцій, підтверджують реальність руху активів позивача щодо придбання сировини.

Відповідно до акту перевірки та рішення Державної фіскальної служби України від 07 лютого 2017 року вбачається, що єдиною підставою висновку контролюючого органу про неможливість реального здійснення господарських операцій та, як наслідок, прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0001382200 від 03 березня 2017 року слугував висновок податкового органу про неможливість реального здійснення господарських операцій з придбання позивачем лісопродукції протягом 2013-2014 років від фізичних осіб-підприємців у зв`язку із не наданням підприємством належним чином оформлених товарно-транспортних накладних та сертифікатів про походження лісоматеріалів.

Крім того, висновок про відсутність реального здійснення господарських операцій з придбання лісопродукції від фізичних осіб-підприємців ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 зроблено також з підстав того, що надані для перевірки первинні документи складені та підписані не цими фізичними особами-підприємцями, а іншими не уповноваженими особами ( ОСОБА_7 та ОСОБА_4 ), а тому складені суб`єктами господарської діяльності на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, не несуть доказовості відносно змісту здійсненної операції; не підтверджують придбання товарів із метою їх використання в господарській діяльності; укладені з порушенням встановленого законодавством порядку, не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку, а також складені платником, який фактично не здійснював його реалізацію та поставку, а тому не можуть були підставою для включення сум до витрат.

Разом з тим, як досліджено судом першої інстанції та підтверджено позивачем під час судового розгляду у суді апеляційної інстанції, всі товаро-транспортні накладні були вилучені в позивача під час обшуку в ході здійснення слідчих дій в кримінальному провадженні №32016090000000080. Зі змісту наявного у матеріалах справи протоколу обшуку від 09 вересня 2016 року у кримінальному провадженні №32016090000000080 вбачається, що під час обшуку було вилучено товаро-транспортні накладні. На вимогу ухвал суду про витребування наявних у матеріалах кримінального провадження №32016090000000080 документів, зокрема й товаро-транспортних накладних, суду надано 85 ТТН, однак відсутні усі товаро-транспортні накладні, вказані в протоколі обшуку, зокрема, п`ять, які стосуються спірного періоду (від 18 квітня 2015 року №10, від 05 серпня 2013 року №000026, від 31 липня 2013 року №020229, від 25 квітня 2013 року №4-Б, від 25 червня 2014 року №930156). Крім того, на виконання вказаних ухвал суду надано ТТН, які відсутні у протоколі обшуку від 09 вересня 2016 року, проведеному в ході здійснення слідчих дій в кримінальному провадженні №32016090000000080.

Таким чином, наведені вище обставини свідчать про те, що під час обшуку в позивача вилучались товарно-транспортні накладі, висновки контролюючого органу про відсутність товаро-транспортних накладних у спірних правовідносинах грунтуються на неповно досліджених обставинах.

При цьому, ненадання в ході перевірки товаро-транспортних накладних на поставку лісопродукції не може бути самостійною підставою висновку безтоварності господарської операції з придбання цього товару.

Крім того, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом і є доказом, який підтверджує факт надання транспортних послуг, а не реальності господарських операцій. З урахуванням наведеного необхідно зазначити, що, оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, недоліки такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій та бути єдиною підставою для відмови у формуванні витрат і податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наявність або відсутність товарно-транспортних накладних, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер.

Крім того, факт оплати товару позивачем підтверджується наявними в матеріалах справи прибутковими касовими ордерами, платіжними дорученнями, квитанціями до прибуткового касового ордеру, виписками з банку ПАТ КБ «Правекс-Банк», що свідчить про зміни у власному капіталі платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю з придбання лісопродукції від наведених вище фізичних осіб-підприємців і є доказом реальності спірних господарських операцій.

Суд першої інстанції правильно зауважив, що станом на час виникнення спірних правовідносин законодавством не було передбачено вимог щодо необхідності оформлення подорожнього листа та будь-яких інших документів під час здійснення обліку кількості використаного автомобілем паливно-мастильних матеріалів, а тому відсутність товаро-транспортних накладних у спірному випадку не може бути самостійним доказом безтоварності господарських операцій позивача, проведених з контрагентами.

Щодо доводів апелянта про ненадання платником податків сертифікатів якості виробника, то суд першої інстанції правильно зазначив про їх безпідставними, оскільки вказане не є самостійною підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце, при цьому, такі документи, як сертифікати якості не є документами бухгалтерського обліку чи податкового обліку, які засвідчують факт вчинення господарської операції.

Крім того, у матеріалах справи наявні докази реалізації виготовленої позивачем продукції за межі країни, а саме вантажно-митні декларації та фітосанітарні сертифікати (а.с.88-169 т.1, а.с.36-112 т.2).

При цьому, перевірка господарської діяльності ПМП “Темп”, за наслідками якої прийнято спірне податкове повідомлення-рішення №0001382200 від 03 березня 2017 року, була проведена на виконання вимог ухвали слідчого судді від 27 вересня 2016 року, прийнятої в межах кримінального провадження №32016090000000080.

Ухвалою Долинського районного суду від 26 грудня 2022 про закриття кримінального провадження в кримінальній справі №343/1774/17, залишеною без змін ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 07 березня 2023 року, кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 07 вересня 2016 року за номером №32016090000000080 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України, закрито в зв`язку з відмовою прокурора від підтримання державного обвинувачення (а.с.232 т.6).

У вказаній ухвалі серед іншого зазначено, що під час судового розгляду кримінального провадження стороною обвинувачення не доведено належними та допустимими доказами того, що ОСОБА_1 , будучи директором ПМП «Темп», здійснював фіктивну господарську діяльність та за допомогою підроблених первинних (бухгалтерських) документів (накладних та видаткових накладних) оформляв неіснуючі (безтоварні) господарські операції з постачання на адресу ПМП «Темп» деревини дуба фізичними особами-підприємцями ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_11 , ОСОБА_23 , ОСОБА_65 , від імені яких по довіреності діяли ОСОБА_4 та ОСОБА_7 . Натомість, дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено, що взаємовідносини між ПМП «Темп» та вказаними особами відбувалися реально, лісопродукція надходила до підприємства, де перероблялася на готову продукцію, яка надалі реалізовувалася виключно за межами України.

Зі змісту вказаної ухвали вбачається, що допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 підтвердили здійснення поставки лісосировини на ПМП «Темп», зокрема ОСОБА_4 також й за дорученням від своєї матері ОСОБА_11 , тещі ОСОБА_3 , дружини ОСОБА_8 , товаришів ОСОБА_9 і ОСОБА_2 , а ОСОБА_7 також й за дорученням ОСОБА_6 .

Податкова інформація щодо контрагентів суб`єкта господарювання у ланцюгах постачання носить інформативний характер та не є безперечним свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку. Без встановлення у судовому порядку обставин відсутності у контрагентів суб`єкта господарювання основних засобів, трудових ресурсів тощо, висновки податкового органу про нереальність господарських операцій з огляду на зазначені обставини носять лише характер припущень.

При цьому, стверджуючи про порушення контрагентами податкового законодавства, контролюючий орган повинен був провести зустрічні звірки з метою документального підтвердження спірних господарських відносин, а також підтвердження виду, обсягу, характеру операцій та повноти розрахунків, для з`ясування їх реальності та правомірності відображення в обліку платника податків, разом з тим, доказів проведення перевірок та/або зустрічних звірок щодо контрагентів позивача матеріали справи не містять.

Збирання податкової інформації є етапом контрольно-перевірочної роботи та не передбачає здійснення контролюючим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, оскільки питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються контролюючим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку. Записи у інформаційних базах контролюючого органу до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відносяться, відповідно, сама по собі така інформація не є належним доказом по справі.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що інформація про контрагентів позивача з автоматизованих інформаційних систем органів ДПС може бути підставою для висновків щодо реальності господарських операцій лише в сукупності з іншими доказами, що підтверджують неможливість конкретного контрагента приймати участь у здійсненні конкретної господарської операції, що в даному випадку відсутнє. За умови не встановлення компетентним органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його контрагентів для одержання позивачем незаконної податкової вигоди, останній не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу, оскільки під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і придбавати товари для використання у господарській діяльності, незважаючи на те, що контрагенти, можливо, і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагентів може свідчити про незаконність формування показників податкової звітності за такими операціями.

Разом з тим, у спірних правовідносин контролюючим органом не доведено існування таких обставин, що спростовує доводи апелянта про непідтвердження реальності здійснених господарських операцій контрагентами позивача даними ЄРПН по “ланцюгу постачання”, оскільки це суперечить принципам індивідуальної юридичної відповідальності.

Суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що детальне відображення в акті змісту виявлених порушень з боку платника податків є обов`язковою умовою вчинення податковим органом подальших дій щодо притягнення такого платника до фінансової відповідальності, застосування механізмів примусового стягнення податку, а також слугує гарантією дотримання прав платника; факти податкових порушень, не зафіксовані в акті перевірки, не можуть слугувати підставою для притягнення платника до відповідальності. Крім того, повноваження щодо витребування, дослідження й аналізу первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, обов`язкових платежів, порушення інших вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з метою визначення сум грошових зобов`язань та штрафних санкцій, є дискреційними повноваженнями і виключною компетенцією останніх.

Саме відповідач у межах реалізації покладених на нього функцій (ст.ст.19-1, 75, 85 ПК України) уповноважений отримувати від платників податків у порядку, визначеному законодавством, документи про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов`язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, за результатами аналізу яких реалізує компетенцію в частині визначення сум грошових зобов`язань у порядку, визначеному пунктом 54.3 статті 54 ПК України, натомість адміністративний суд аналізує рішення контролюючого органу, ухвалене за результатами означених заходів на предмет його відповідності критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

З врахуванням наведених вище обставин, колегія суддів вважає, що надані позивачем первинні документи, копії яких долучено до матеріалів справи, дають можливість встановити зміст та обсяг господарських операцій, в них визначено найменування поставлених товарів, їх кількість та вартість, а також сторони господарських операцій, що, відповідно, свідчить про те, що вказані документи у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підтверджують факт здійснення між сторонами господарських операцій, разом з тим, контролюючим органом не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі; крім того, податковим органом не наведено належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення господарських операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено та не надано суду належних доказів, які б свідчили про наявність фактів протиправної поведінки позивача та про його обізнаність щодо можливої протиправної поведінки його контрагентів і злагодженості дій між ними; також відповідачем не наведено обставин та не надано доказів, які б свідчили про штучний характер господарських операцій в межах спірних правовідносин, їх невідповідність цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди, при цьому, доводи та надані позивачем докази щодо реальності витрат у зв`язку з придбанням вказаних товарів та використання придбаної у спірних господарських операціях лісопродукції в своїй господарській діяльності, відповідачем не спростовані, що свідчить про безпідставність доводів відповідача про складання бухгалтерських документів без реального здійснення господарських операцій, а тому спірне податкове повідомлення- рішення прийнято недобросовісно, без врахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню.

Крім того, щодо витрат на професійну правничу допомогу, то враховуючи тривалий час розгляду справи, кількість судових засідань у судах першої, апеляційної та касаційної інстанції, складність справи у їх сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції детально та ретельно проаналізував подані докази та надав їм належну оцінку, а тому погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з врахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, ступеня складності предмета спору, виходячи з конкретних обставин справи та змісту виконаних послуг, необхідно зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача вказані витрати у розмірі 39535,25 грн, оскільки такий розмір буде відповідати принципу співмірності та розумності у спірних правовідносинах.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) №303-A, пункт 29).

Також згідно з п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Оскільки колегія суддів залишає без змін рішення суду першої інстанції, то відповідно до ч.6 ст.139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ст.139, 195, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року у справі №809/375/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя О. І. Мікула

судді С. М. Кузьмич

З. М. Матковська

Повне судове рішення складено 02 березня 2026 року.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua