Постанова від 17 лютого 2026 р. у справі №461/8858/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2026 рокуЛьвівСправа № 461/8858/24 пров. № А/857/40029/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Довгої О.І., Шинкар Т.І.,

за участю секретаря судового засідання: Василюк В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 18 вересня 2025 року (суддя Павлюк О.В., ухвалене в м. Львові) у справі № 461/8858/24 за адміністративним позовом ФОП ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Державна Служба України з питань праці про скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, у якому просила визнати незаконними та безпідставними дії начальника відділу з питань праці північного регіону Управління інспекційної діяльності у Львівській області Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Климчук Наталії Анатоліївни щодо складення Протоколу про адміністративне правопорушення № ЗХ/ ЛВ/30809/083/НП/ПТ від 28.10.2024 та Постанови по справі про адміністративне правопорушення № ЗХ/ЛВ/30809/083/НП/ПТ/ПС від 28.10.2024, а також скасувати Постанову по справі про адміністративне правопорушення №ЗХ/ ЛВ/30809/083/НП/ПТ/ПС від 28.10.2024, прийняту начальником відділу з питань праці північного регіону Управління інспекційної діяльності у Львівській області Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Климчук Наталією Анатоліївною та закрити справу.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 18 вересня 2025 року позовну заяву Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Державної Служби з питань праці, третя особа: Державна служба України з питань праці, про визнання дій протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення залишено без задоволення.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, його оскаржив позивач- ФОП ОСОБА_1 , подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з наведених в ній підстав, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення Галицького районного суду м. Львова від 18.09.2025 року у справі №461/8858/24 в повному обсязі та ухвалити нове рішення, яким: визнати незаконними та безпідставними дії начальника відділу з питань праці північного регіону Управління інспекційної діяльності у Львівській області Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Климчук Наталії Анатоліївни щодо складення Протоколу про адміністративне правопорушення № ЗХ/ЛВ/30809/083/НП/ПТ від 28.10.2024 року та Постанови по справі про адміністративне правопорушення № ЗХ/30809/083/НП/ПТ/ ПС від 28.10.2024 р.; скасувати Постанову по справі про адміністративне правопорушення № ЗХ/30809/083/НП/ПТ/ПС від 28.10.2024 р., прийняту начальником відділу з питань праці північного регіону Управління інспекційної діяльності у Львівській області Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Климчук Наталією Анатоліївною; стягнути з Західного Міжрегіонального управління Державної Служби з питань праці на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір та витрати на правничу допомогу, понесену в рамках розгляду справи у першій інстанції та апеляційній інстанції на підставі долучених позивачем документів.

В обґрунтування апеляційної скарги, зокрема, зазначає, що суд першої інстанції не врахував того факту, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено такого способу повідомлення особи про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), як viber. Також зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що позаплановий захід державного нагляду (контролю) повинен був відбуватися шляхом з`явлення уповноваженого представника або ФОП до державного органу. Після отримання інформації, що суб`єкт господарювання перебуває за межами Львівської області, представник Держпраці поставив усну вимогу щодо надіслання копій документів на електронну пошту. Відповідно, суд першої інстанції не врахував, що такий формат перевірки, а також такий обов`язок суб`єкта господарювання направлення копій документів через електронну пошту не передбачений жодним нормативно-правовим актом. Також, зазначає, що представник відповідача покликалась на дискреційні повноваження. Однак, також у судовому засіданні було встановлено, що Західним міжрегіональним управлінням Державної Служби з питань праці чи Державною Службою України з питань праці не затверджувалося жодних порядків з питань процедури проведення (здійснення) планових чи позапланових заходів державного нагляду (контролю). Відтак, сам орган не вживає заходів щодо виконання своїх дискреційних повноважень у рамках правового поля.

Також в відповіді на відзив позивач зазначає, що представник відповідача стверджує, що направлення на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) було направлено рекомендованим листом, однак, підтвердження вручення такого відповідачем не надано.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду першої інстанції вважає законним та просить залишити його без змін.

В судовому засіданні апелянт та представник апелянта надали пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просили рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове про задоволення позову.

В судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги заперечив, рішення суду першої інстанції просила залишити без змін.

Третя особа, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, що відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України не перешкоджає розгляду справи без його участі.

Заслухавши суддю-доповідача, апелянта та його представника, представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзив, відповідь на відзив дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що листом (вих. № ЦА-4653/1/2.4.1-24а) від 17.09.2024 Державна служба України з питань праці надала погодження на проведення позапланових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю), зокрема і у ФОП ОСОБА_1 .

У зв`язку з наведеним, на підставі абз. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Міжрегіональне управління видало наказ (вих. № 565/ЗХ-ЗК від 14.10.2024) та направлення (вих. № ЗХ/1/15751-24 від 14.10.2024), яким відповідних посадових осіб Міжрегіонального управління, зокрема і Климчук Н.А., уповноважено у період з 15.10.2024 по 16.10.2024 на проведення позапланового заходу зі здійснення державного контролю у формі перевірки у ФОП ОСОБА_1 на предмет додержання законодавства про працю з питань оформлення трудового договору, особливостей обміну документами організації кадрового діловодства та архівного зберігання кадрових документів у роботодавця, робочого часу, часу відпочинку, ведення достовірного обліку виконуваної працівником роботи та обліку витрат на оплату праці, оплати праці, законності припинення трудових договорів.

У зв`язку з тим, що на момент здійснення спроби провести перевірку у ФОП ОСОБА_1 , остання була відсутня за місцем провадження діяльності: АДРЕСА_1 , посадові особи Міжрегіонального управління, а саме заступник начальника відділу з питань праці північного регіону Управління інспекційної діяльності у Львівської області Міжрегіонального управління Климчук Н.А. та заступник начальника відділу з питань праці південного регіону Управління інспекційної діяльності у Львівської області Міжрегіонального управління Щерба Н.Р. надіслали копії направлення та погодження рекомендованим листом з повідомленням про вручення за офіційною юридичною адресою, а також за номером телефону Позивача, вказаним в ЄДРПОУ.

У зв`язку з відсутністю ФОП ОСОБА_1 на момент початку перевірки, уповноважена посадова особа Міжрегіонального управління Климчук Н.А. витребувала у Позивача такі документи: 1) копії виписки або довідки з ЄДРПОУ. Реквізити паспортних документів ФОП (серія, номер паспорта, ким та коли виданий, РНОКПП); 2) копії документів, що стосуються укладення трудових відносин за період з квітня 2024 р. по теперішній час; 3) копії документів, які свідчать про інформування працівників про місце роботи, трудову функцію, дату початку виконання роботи; права та обов`язки, умови праці; правила внутрішнього трудового розпорядку або умови встановлення режиму роботи; тривалість робочого часу та відпочинку, а також про положення колективного договору; процедуру та встановленні КЗпП строки попередження про припинення трудового договору, яких повинні дотримуватись працівник та роботодавець; 4) копії правил внутрішнього трудового розпорядку, табелів обліку використання робочого часу та графіків роботи за період з квітня 2024 р. по теперішній час; 5) копії документів, які підтверджують здійснення нарахування та виплату заробітної плати та відомості про виплату розрахункових коштів при звільненні працівників за період з квітня 2024 р. по теперішній час; 6) копії документів, що стосуються припинення трудових договорів. Вимога про надання документів вих. № ЗХ/ЛВ/30809/083/НД від 15.10.2024 була надіслана рекомендованим листом з повідомленням про вручення за офіційною юридичною адресою, а також за номером телефону Позивача, вказаними в ЄДРПОУ, разом із копіями направлення та погодження в перший день перевірки (15.10.2024).

По причині ненадання Позивачем жодних із перелічених вище документів ОСОБА_2 склала Акт про неможливість проведення заходу державного нагляду контролю № ЗХ/ЛВ/30809/083/НП від 16.10.2024, який цього ж дня був надісланий рекомендованим листом з повідомленням про вручення за офіційною юридичною адресою Позивача, вказаною в ЄДРПОУ.

17.10.2024 Міжрегіональне управління скерувало ФОП ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку за адресою та за номером телефону, вказаними в ЄДРПОУ, лист про виклик на складення протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 188-6 КУпАП та розгляд справи про адміністративне правопорушення (вих. № ЗХ/3.1/1003 ЗВ-24 від 17.10.2024).

28.10.2024 ФОП ОСОБА_1 прибула на обумовлену дату, час та місце для складення протоколу та розгляду вищезгаданої справи.

Так, був складений протокол № ЗХ/ЛВ/30809/083/НП/ПТ від 28.10.2024 та постанова № ЗХ/ЛВ/30809/083/ НП/ПТ/ПС від 28.10.2024, якою ФОП ОСОБА_1 притягнута до адміністративної відповідальності за порушення ст. 188-6 КУпАП, а саме недопущення посадових осіб до здійснення заходу державного нагляду (контролю), підстава якого визначена законом.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про правомірність винесеної відповідачем постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивачки, а відтак, таку залишив без змін, а адміністративний позов в цій частині залишити без задоволення. Також суд першої інстанції зробив висновок, що не підлягає задоволенню і позовна вимога про визнання незаконними та безпідставними дії начальника відділу з питань праці північного регіону Управління інспекційної діяльності у Львівській області Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Климчук Наталії Анатоліївни щодо складення Протоколу про адміністративне правопорушення № ЗХ/ ЛВ/30809/083/НП/ПТ від 28.10.2024 та Постанови по справі про адміністративне правопорушення № ЗХ/ЛВ/30809/083/НП/ПТ/ПС від 28.10.2024, яка є похідною від позовної вимоги про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Зазначені норми означають, що з метою гарантування правового порядку в Україні кожен суб`єкт приватного права зобов`язаний добросовісно виконувати свої обов`язки, передбачені законодавством, а у випадку невиконання відповідних приписів - зазнавати встановлених законодавством негативних наслідків.

Водночас суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом №877-V.

Статтею 1 Закону №877-V встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до статті 2 Закону №877-V його дія поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю на кордоні, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного законодавства, банківського нагляду, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення.

Статтею 4 цього Закону встановлені загальні вимоги до здійснення державного нагляду (контролю), зокрема такі.

Державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом (частина перша).

Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб`єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку (частина третя)

Органи державного нагляду (контролю) та суб`єкти господарювання мають право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу (частина восьма)

Невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб`єкта господарювання згідно із законом (частина дев`ята)

Посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з`ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом (частина десята).

Плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи (частина одинадцята).

При здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів (частина п`ятнадцята).

Статтею 6 Закону №877-V передбачені особливості проведення позапланових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю), зокрема підставами для здійснення позапланових заходів є:

подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки.

Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом;

неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання;

звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства у випадках, коли право на подання такого звернення передбачено законом.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Фізичні особи та посадові особи органів місцевого самоврядування, які подали безпідставне звернення про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.

Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів.

Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.

Відповідно до статті 7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються:

найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід;

найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;

місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід;

номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід;

перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові;

дата початку та дата закінчення заходу;

тип заходу (плановий або позаплановий);

форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо);

підстави для здійснення заходу;

предмет здійснення заходу;

інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості:

дату складення акта;

тип заходу (плановий або позаплановий);

форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);

предмет державного нагляду (контролю);

найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;

найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

У разі створення суб`єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов`язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Усі розпорядчі документи, що приймаються під час здійснення кожного окремого заходу державного нагляду (контролю), формуються в єдину справу в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до статті 8 Закону №877-V орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право:

вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства;

вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю);

відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом;

надавати (надсилати) суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків;

застосовувати санкції до суб`єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом.

Органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов`язані, зокрема:

повно, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом;

ознайомити керівника суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноважену ним особу (фізичну особу - підприємця або уповноважену ним особу) з результатами державного нагляду (контролю) в строки, передбачені законом;

не допускати здійснення заходів державного нагляду (контролю) та інших заходів, що не відповідають або не встановлені цим Законом;

дотримуватися встановлених законом принципів, вимог та порядку здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності;

не перешкоджати праву суб`єктів господарювання на будь-який законний захист, у тому числі третіми особами.

Згідно зі статтею 10 Закону №877-V суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема:

бути поінформованим про свої права та обов`язки;

вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства;

перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу;

не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо:

державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів;

посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону;

суб`єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) в порядку, передбаченому цим Законом;

посадова особа органу державного нагляду (контролю) не внесла запис про здійснення заходу державного нагляду (контролю) до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу в суб`єкта господарювання);

тривалість планового заходу державного нагляду (контролю) або сумарна тривалість таких заходів протягом року перевищує граничну тривалість, встановлену частиною п`ятою статті 5 цього Закону, або тривалість позапланового заходу державного нагляду (контролю) перевищує граничну тривалість, встановлену частиною четвертою статті 6 цього Закону;

орган державного нагляду (контролю) здійснює повторний позаплановий захід державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю);

органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику;

у передбачених законом випадках посадові особи не надали копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю);

бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб;

вимагати нерозголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною інформацією суб`єкта господарювання;

одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю);

надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта;

оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб.

Відповідно до статті 11 Закону №877-V суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний:

допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом;

не створювати перешкоди органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні ними заходів державного нагляду (контролю), за умови що зазначені заходи здійснюються такими особами відповідно до вимог закону;

виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства;

надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону;

одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу.

Згідно з частиною першою статті 12 Закону №877-V невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб`єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення №96), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно з пунктом 4 Положення №96 Державна служба України з питань праці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України

Колегія суддів зазначає, що під час проведення перевірки, діючим нормативно-правовим актом, який регулював порядок проведення перевірок, в тому числі додержання законодавства про працю та зайнятість населення, був Закон №877-V.

Відповідно до частини першої статті 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Відповідно до статті 188-6 КУпАП невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, або його територіальних органів щодо усунення порушень законодавства про працю, зайнятість населення та загальнообов`язкове державне соціальне страхування або недопущення посадових осіб цих органів до здійснення заходів державного нагляду (контролю), підстави яких визначені законом, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вже було зазначено, що згідно зі статтею 10 Закону №877-V суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема:

не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо:

державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів;

посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону;

суб`єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) в порядку, передбаченому цим Законом;

Як зазначалося у позовній заяві, 15.10.2024 року засобами зв`язку Viber на номер ФОП ОСОБА_1 надійшла Вимога про надання документів № ЗХ/ЛВ/30809/НД від 15.10.2024 року якою суб`єкт владних повноважень зобов`язував надати документи ОСОБА_1 . Водночас, уповноважена на проведення позапланового контролю заходу особа не надала для ознайомлення службового посвідчення.

Разом з тим, суб`єкт господарювання повідомив про свою відсутність з 13.10.2024 року у межах Львівської області, та надав відповідні докази, що свідчить, що він вжив заходів, що заперечують умисел чи необережність ФОП ОСОБА_1 .

Як вбачається з матеріалів справи, а саме за договором про надання правничої допомоги 16.10.2024, була надіслана заява з відповідними додатками на адресу Західного Міжрегіонального управління Державної служби з питань праці. В даній заяві зазначалося, що ФОП ОСОБА_1 виявляє бажання бути присутньою особисто в процесі проведення позапланового контрольного заходу, але у зв`язку із об`єктивними причинами не може з`явитися у встановлений час до контролюючого органу. Разом з тим, заява не містить формулювань щодо відмови суб`єкта господарювання від проходження даного позапланового контрольного заходу та остання не відмовлялася виконати вимогу посадової особи контролюючого органу ні як фізична особа-підприємець, ні як фізична особа згідно вимоги. Зазначалось, що неможливо надати документи у вказаний строк у зв`язку із відсутністю уповноваженої особи у межах Львівської області.

Разом з тим, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що в судовому засіданні представник відповідача зазначила, що направлення на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) було направлено рекомендованим листом, однак, будь які докази підтвердження вручення такого відповідачем не надано та матеріали справи не містять.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що вина позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 188-6 КУпАП, не доведена в повному обсязі, а тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не повно з`ясував обставини справи, що призвело до неправильного вирішення даної справи по суті, внаслідок чого рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового про часткове задоволення даного позову, шляхом скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення № ЗХ/30809/083/НП/ПТ/ПС від 28.10.2024 р., та адміністративне провадження щодо ОСОБА_1 закрити.

Щодо вимоги про визнання незаконними та безпідставними дії начальника відділу з питань праці північного регіону Управління інспекційної діяльності у Львівській області Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Климчук Наталії Анатоліївни щодо складення Протоколу про адміністративне правопорушення №ЗХ/ ЛВ/30809/083/НП/ПТ від 28.10.2024 та Постанови по справі про адміністративне правопорушення № ЗХ/ЛВ/30809/083/НП/ПТ/ПС від 28.10.2024 то колегія суддів зазначає, що така вимога поглинається вимогою про скасування постанови, яка задоволена судом.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі “Серявін та інші проти України” (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (Ruiz Torija v. Spain) №303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

З врахуванням усіх вищенаведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, у зв`язку з чим відповідно до вимог ст.317 КАС України рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про часткове задоволення позову.

Враховуючи те, що по суті розгляду вказаної справи позовні вимоги позивача задоволено, то відповідно до ст.139 КАС України із відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн за подання позовної заяви та 908,40 грн за подання апеляційної скарги, разом 1514 грн.

Питання про повернення судового збору, внесеного в більшому розмірі, ніж встановлено законом, вирішується ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.

Що стосується витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 4 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу в матеріалах справи наявні: ордер на надання правничої допомоги Серії ВС №1337169 від 08.01.2025 року, Договір №07/2024 від 31.12.2024 року про надання правничої допомоги, Рахунки фактури, акти про надані послуги, виписка за рахунком (а.с. 224-232, том 1, а.с.121-125 том 2).

Суд звертає увагу, що при встановленні розміру гонорару за надання професійної правничої допомоги враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23 лютого 2006 року N 3477- IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі/West Alliance Limited проти України, заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача задоволено, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Відтак, виходячи з принципів розумності та справедливості, пропорційності, враховуючи співмірність, виходячи з конкретних обставин справи та змісту виконаних послуг, суд вважає належним і достатнім способом відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу є стягнення на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 10000,00 грн за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 241, 243, 286, 308, 311, 315, 317, 321, 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 18 вересня 2025 року у справі №461/8858/24 скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити частково.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення №ЗХ/ЛВ/30809/083/НП/ПТ/ПС від 28.10.2024 р., та адміністративне провадження щодо ОСОБА_1 закрити.

В решті позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці на користь ФОП ОСОБА_1 1514 грн судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги а також 10000 грн витрат на правову допомогу в суді першої та апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. І. Запотічний

судді О. І. Довга

Т. І. Шинкар

Повне судове рішення складено 02.03.2025