Постанова від 02 березня 2026 р. у справі №380/1560/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

головуючий суддя у першій інстанції: Гулкевич І.З..

03 березня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/1560/25 пров. № А/857/50904/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Бруновської Н.В.

суддів: Хобор Р.Б, Шавель Р.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2025 року у справі № 380/1560/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “СПІВДРУЖНІСТЬ - 2001" до Товариства з обмеженою відповідальністю “Співдружність-2001” до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ :

27.01.2025р. позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “СПІВДРУЖНІСТЬ - 2001" (далі – ТОВ “СПІВДРУЖНІСТЬ - 2001") звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області №12181712/31658512 від 10.12.2024р. про неврахування таблиці даних платника ПДВ, зареєстрованої у контролюючому органі 04.12.2024р. № 9367183889;

-зобов`язати Головне управління ДПС України зареєструвати датою подання таблицю даних платника ПДВ, подану ТОВ “Співдружність-2001” за кодом “68.20.12- 00.00. ” Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010, яка зареєстрована у контролюючому органі 04.12.2024 за № 9367183889.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.10.2025р. позов задоволено.

Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт Головне управління ДПС у Львівській області подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.10.2025р. скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТзОВ “Співдружність-2001” (ЄДРПОУ 31658512) зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 18.09.2001р. З 12.12.2018р. зареєстроване платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер – 316585113061.

ТОВ “Співдружність-2001” проводить господарську діяльність згідно зареєстрованими КВЕД: 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво 16.23 Виробництво інших дерев`яних будівельних конструкцій і столярних виробів 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у. 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах 49.41 Вантажний автомобільний транспорт 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля 10.73 Виробництво макаронних виробів і подібних борошняних виробів 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів.

Позивач подав до контролюючого органу таблицю даних платника податку на додану вартість, що зареєстровано у податковому органі 04.12.2024р. № 9367183889.

10.12.2024р. комісією з питань зупинення реєстрації податкових накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Львівській області прийнято рішення №12181712/31658512 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість.

Із змісту вказаного рішення видно, що підставою для прийняття такого рішення вказано наступне: враховуючи об`єми задекларованих операцій, вбачається недостатня кількість ресурсів та/або відповідно до поданої до контролюючого органу звітності за формою 4ДВ працівникам нараховується заробітна плата на рівні мінімальної або нижче мінімальної.

ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В п.п.16.1.2, 16.1.3 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Розділ V ПК України (ст.180-211) регулює порядок нарахування та сплати податку на додану вартість, визначає платників податку, встановлює порядок реєстрації в якості платників ПДВ, визначає об`єкти оподаткування та розміри ставок податку, операції, які звільнені від оподаткування, а також, правила віднесення сум до складу податкового кредиту.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019р. №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

В п.2 Порядку №1165 видно, що таблиця даних платника податку - зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

п.п.12-20, 23 Порядку №1165 встановлено, що платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).

У таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому ст.42 Кодексу (додаток 6).

У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

Таблиця даних платника податку враховується ДПС в автоматичному режимі у разі, коли:

- така таблиця подається платниками податку - сільськогосподарськими товаровиробниками, включеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України”, та/або сільськогосподарськими товаровиробниками, які на 31 грудня 2016 року застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до ст.209 Кодексу (у редакції, що діяла на 31 грудня 2016 року) та мають у власності (право власності/користування) та/або на умовах оренди земельні ділянки, загальна площа яких становить не менш як 200 гектарів включно станом на 1 січня та які відображені в податковій звітності до 20 лютого поточного року (до 20 лютого поточного року враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року), та у поданій таблиці даних платника податку зазначаються відомості про постачання (виготовлення) таких груп товарів за кодами згідно з УКТЗЕД, як живі тварини (код згідно з УКТЗЕД 01); риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні (код згідно з УКТЗЕД 03); молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені (код згідно з УКТЗЕД 04); овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби (код згідно з УКТЗЕД 07); їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь (код згідно з УКТЗЕД 08); зернові культури (код згідно з УКТЗЕД 10); насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж (код згідно з УКТЗЕД 12);

- зазначена таблиця подається платниками податку, в яких значення показників D та P, розрахованих у порядку, встановленому пунктом 3 цього Порядку, мають такі розміри: D >0,02, P.

Комісії контролюючих органів приймають рішення про неврахування таблиці даних платника податку (додаток 7), яку враховано, зокрема, в автоматичному режимі, що надсилається платнику податку в порядку, визначеному ст.42 Кодексу, якщо:

- стосовно платника податку прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку (додаток 4), визначених у п.1-5 додатка 1;

- до контролюючого органу надійшла податкова інформація щодо невідповідності інформації, зазначеної в таблиці даних платника податку, видам економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності, кодам товарів згідно УКТЗЕД та/або кодам послуг згідно з державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України, яка свідчить про надання платником податку недостовірної інформації в таблиці даних платника податку.

У рішенні про неврахування таблиці даних платника, у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, що стала підставою для неврахування таблиці даних платника податку, а саме: тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД /ДКПП умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Якщо таблиця даних платника податку врахована відповідно до п.18 цього Порядку, після прийняття комісією контролюючого органу рішення про неврахування таблиці даних платника податку така таблиця підлягає розгляду відповідно до п.15 цього Порядку.

Таблиця даних платника податку подається платником податку в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України “Про електронні довірчі послуги”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

В абз.2 п.25 Порядку №1165 передбачено, що Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

З системного аналізу наведених вище правових норм варто зробити висновок, що рішення про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку повинно містити чітку підставу для такого неврахування.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу апелянта, що ТОВ “Співдружність-2001” подав до контролюючого органу таблицю даних платника податку на додану вартість, що зареєстровано у контролюючому органі 04.12.2024р. № 9367183889. Комісія Головного управління ДПС у Львівській області 13.12.2023р. прийняла рішення № 10158030/40822244 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість.

Із змісту оскаржуваного рішення видно, що підставою для його прийняття є наступне: враховуючи об`єми задекларованих операцій, вбачається недостатня кількість ресурсів та/або відповідно до поданої до контролюючого органу звітності за формою 4ДВ працівникам нараховується заробітна плата на рівні мінімальної або нижче мінімальної..

Таким чином, в оскаржуваному рішенні Комісією Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних чітко зазначено підставу його прийняття.

Однак, із такими висновками контролюючого органу при прийнятті оскаржуваного рішення та які зазначені в апеляційній скарзі колегія суддів не погоджується з огляду на таке.

Порядок вирішення питання про врахування або неврахування таблиці платника податку врегульовано Постановою Кабінету Міністрів України №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі-Порядок №1165).

В п.15-п.17 Порядку №1165 видно, що таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому ст.42 Кодексу (додаток 6).

У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

У разі прийняття рішення про неврахування таблиці даних платника у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, що стала підставою для неврахування таблиці даних платник податку, а саме: тип операції (придбання/ постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/ умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Як видно із матеріалів справи, Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Львівській області в оскарженому рішенням не врахувала подану позивачем таблицю даних лише через те, що об`єми задекларованих операцій, вбачається недостатня кількість ресурсів та/або відповідно до поданої до контролюючого органу звітності за формою 4ДВ працівникам нараховується заробітна плата на рівні мінімальної або нижче мінімальної..

Отже, оскаржене рішення про неврахування таблиці даних прийняте з підстави, яка не передбачена у п.17 Порядку №1165.

Податковий орган всупереч вимогам цього пункту не визначив: платника податку, задіяного в ризиковій операції, дати включення платника податку, задіяного в ризикової операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Крім того, в оскаржуваному рішенні, відсутня детальна та конкретизована інформація, яка саме є підставою для неврахування таблиці, не зазначено конкретних господарських операцій, періодів їх здійснення, контрагентів, кодів операцій, які є ризикованими, не конкретизовано, яку кількість працівників повинен мати позивач задля здійснення власної господарської діяльності, не наведено обставин та обґрунтувань, які є підставою для наведених у ньому висновків.

Також, у оскарженому рішенні не зазначено, яким чином відсутність власних трудових ресурсів у платника податків (крім 39 штатних працівників), впливає на можливість здійснення або не здійснення ним господарської діяльності. Дане рішення не містить покликань на кількість власних трудових ресурсів, які на думку відповідача є необхідними, на зазначені підстави, за яких такої кількості власних та залучених трудових ресурсів не достатньо для визначеним платником податків в таблиці даних видам діяльності, що свідчить про формальність прийнятого рішення.

Верховний Суд у постанові від 07.08.2018р. у справі №808/760/16 зазначив, що відсутність матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу), а основні та транспортні засоби можуть перебувати у постачальника на праві оренди або в лізингу.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Отже, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Тому, якщо контролюючий орган і вважав, що є обставини, які унеможливлювали врахування таблиці даних платника податків, поданою позивачем, тому відповідні обставини повинні бути чітко зазначені у рішенні, що в даному випадку зроблено не було.

На необхідність зазначення в рішенні про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість конкретної податкової інформації та доведення її наявності під час судового розгляду справи неодноразово вказував Верховний Суд, зокрема, у своїх постановах від 20.04.2023р. у справі №380/4746/22, від 31.05.2023р. та ін.

Таким чином, оскаржене рішення комісії є немотивованим, що прямо порушує вимоги адміністративного акта індивідуальної дії та усталену практику Верхового Суду, відповідно до якої формальне покликання на ризики без її конкретизації є підставою для скасування такого рішення.

Одночасно, колегія суддів звертає увагу податкового органу на те, що Головне управління ДПС у Львівській області як суб`єкт владних повноважень не виконав покладений на нього ч.2 ст.77 КАС України обов`язок стосовно того, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, оскільки не надав суду жодних доказів, які досліджувались комісією та які є підставою для прийняття спірного рішення. Будь-яких доказів, що можуть спростувати господарські операцій позивача матеріали справи також не містять.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірних висновків про наявність підстав для задоволення позову, оскільки суб`єкт владних повноважень в особі Головного управління ДПС у Львівській області діяв не у спосіб визначений законом та Конституцією України.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, п.29).

Також згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

В ст.242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

ст.316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області – залишити без задоволення, а Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2025 року у справі № 380/1560/25- без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. В. Бруновська

судді Р. Б. Хобор

Р. М. Шавель