Постанова від 19 лютого 2026 р. у справі №636/9401/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 636/9401/25 Головуючий суддя І інстанції Карімов І. В.

Провадження № 33/818/722/26 Суддя доповідач Шабельніков С.К.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2026 року м. Харків

Суддя Харківського апеляційного суду Шабельніков С.К., при секретарі Вакула Н.С., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Русанова Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Чугуївського міського суду Харківської області від 25 грудня 2025 року, стосовно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

Цією постановою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 ,

- визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення, у виді штрафу у розмірі 850 грн.

Також з ОСОБА_1 стягнуто судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.

Постановою встановлено, що 12 жовтня 2025 року о 23:30 год. ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Форд» державний номерний знак НОМЕР_1 по трасі Київ-Харків-Довжанський 534 км не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, та допустив зіткнення з автомобілем ЗІЛ 131, державний номерний знак НОМЕР_2 (на чорному фоні), під керуванням ОСОБА_2 котрий рухався в попутному напрямку. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, постраждалих осіб немає. Про що складений протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 481692 від 13.10.2025 року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 12.1 ПДР України, що підтверджується схемою місця ДТП від 12.10.2025 року.

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив судову постанову скасувати, посилаючись на те, що рухався на автомобілі в правій смузі та не перевищував допустимої швидкості руху. Вказував, що вантажний автомобіль під керуванням ОСОБА_2 порушив певні пункти Правил дорожнього руху України, оскільки не надав йому переваги у русі та виїхав на проїжджу частину з боку другорядної дороги та не зайняв ліву смугу для розгону, а почав перестроюватись у крайню праву смугу, а тому він не мав можливості уникнути ДТП. Вважав, що Правил дорожнього руху України не порушував та безумовно, на його думку, мав перевагу в русі.

Поряд з цим, ОСОБА_1 просив призначити у справі судову автотехнічну експертизу для встановлення обставин механізму ДТП.

Суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для призначення експертного дослідження, про яке клопотав ОСОБА_1 , оскільки у справі достатньо відомостей для перевірки об`єктивності рішення суду першої інстанції, а також перевірки апеляційних доводів. З огляду на викладене встановлення обставин події дорожньо-транспортної пригоди в цій справі не пов`язано з необхідністю залучення спеціалістів автотехніків і застосування спеціальних технічних знань, що обумовлює відмову в задоволенні клопотання про призначення автотехнічної експертизи з приводу встановлення події ДТП.

Зокрема, вирішення питання ОСОБА_1 про те, чи є в діях обох водіїв порушення ПДР та чи знаходяться вони в причинному зв`язку з даною пригодою є саме компетенцією суду, що вочевидь обумовлює відмову в призначенні такої експертизи.

В судове засідання в суд апеляційної інстанції ОСОБА_2 не з`явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином.

Зокрема, ОСОБА_2 є військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_3 , на адресу якої була направлена судова повістка з метою виклику ОСОБА_2 в судове засідання в суд апеляційної інстанції.

Поряд з цим, начальнику штабу в/ч НОМЕР_3 було направлено листа з вимогою забезпечити явку ОСОБА_2 в судове засідання в суд апеляційної інстанції, в тому числі в режимі відеоконференції, а також було зобов`язано вжити заходів щодо повідомлення ОСОБА_2 про дату час та місце розгляду апеляційної скарги.

Поряд з цим слід зазначити, що до канцелярії суду не надходило будь-яких заяв чи клопотань від ОСОБА_2 про відкладення судового розгляду або залучення захисника, тощо.

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції сторона захисту не заперечувала щодо проведення апеляційного розгляду без участі ОСОБА_2 .

Враховуючи наведене, а також вимоги ст.ст. 268, 269, 271 КУпАП, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість проведення судового розгляду без участі ОСОБА_2 , враховуючи відомості, які містяться в матеріалах цієї справи про адміністративне правопорушення, в тому числі його письмові пояснення.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши доводи ОСОБА_1 та йог захисника Русанова Г.В., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.

Як вбачається з матеріалів цієї справи, суд дотримався всіх вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винності ОСОБА_1 у порушенні Правил дорожнього руху України, передбачених п. 12.1.

Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апеляційним судом не встановлено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

Зокрема, визнаючи ОСОБА_1 винним, суд першої інстанції послався на докази, а саме відомості, які містяться в: протоколі про адміністративне правопорушення; схемі місця ДТП; письмових поясненнях; рапорті працівника поліції.

Відповідно до відомостей, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення (арк.1), 12.10.2025 року об 23:30 год. ОСОБА_1 керував транспортним засобом, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, та допустив зіткнення з автомобілем ЗІЛ 131, який рухався в попутному напрямку.

З відомостями цього протоколу ОСОБА_1 ознайомлений та копію цього протоколу отримав, про що свідчать його власноручні підписи у відповідних графах цього протоколу.

Разом з цим в матеріалах цієї справи міститься схема місця ДТП (арк. 4).

З відомостей цієї схеми об`єктивно вбачається, що ОСОБА_1 був ознайомлений з цією схемою, про що свідчить його підпис. Поряд з цим, в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 повідомив, що працівник поліції складав цю схему саме в його присутності та він особисто з нею ознайомлювався.

Належить взяти до уваги те, що протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою державою особою і дії посадової особи що його складала, в порядку передбаченому чинним законодавством ані ОСОБА_1 , ані його захисником не оскаржувалися, тобто останні не зверталися із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва для ініціювання проведення службової перевірки, не зверталися з позовом до суду в порядку КАС України на дії працівників поліції, а також не звертався із відповідними заявами у порядку, передбаченому КПК України до правоохоронних органів щодо незаконності дій працівників поліції під час складення ними протоколу про адміністративне правопорушення, що вочевидь унеможливлює врахування апеляційним судом доводів апелянта щодо незаконності дій працівників поліції.

Отже, враховуючи відсутність будь яких скарг ОСОБА_1 , а також відповідних висновків інших компетентних органів щодо незаконності дій працівників поліції під час складення ними протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 та схеми місця ДТП, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відомості, які зафіксовані в протоколі та схемі відповідають дійсності, тому можуть слугувати доказами у справі.

Відповідно до відомостей рапорту працівника поліції (арк. 3) вбачається, що 12.10.2025 року об 23:35 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 12.10.2025 року об 23:35 за адресою Чугуївський район м. Чугуїв вул. Тараса Зупинка «Хвилинка» 3 км до ОСОБА_3 , подія трапилась 2 хв. тому ДТП, авто Форд, авто військове вантажне.

Відповідно до відомостей, які зафіксовані у схемі місця ДТП вбачається, що дорожньо-транспортна пригода відбулась на середині проїжджій частині автодороги Київ-Харків-Довжанський за адресою, яка зазначена у рапорті працівника поліції, а саме на автодорозі Київ-Харків-Довжанський 533 км +1000м.

Належить врахувати, що саме за поясненнями ОСОБА_1 працівники поліції зафіксували місце зіткнення на середині проїжджої частини.

Крім того, з пояснень учасників ДТП, а також з загальновідомих відомостей вбачається, що дорожньо-транспортна пригода сталася у темну пору доби, а саме у 23:30 год.

Зокрема, в своїх поясненнях ОСОБА_1 вказував, що він бачив вантажний автомобіль, однак розраховував на те, що водій цього автомобіля після здійснення маневру розвороту займе крайню ліву смугу руху.

Отже, ОСОБА_1 , поза розумним сумнівом бачив спочатку світло фар вантажного автомобіля, а потім і сам автомобіль, а тому мав фактичну можливість безпечно керувати своїм транспортним засобом, щоб уникнути дорожньо-транспортної пригоди.

Крім того, в своїх письмових поясненнях ОСОБА_1 вказував на те, що застосував екстрене гальмування, однак в схемі місця ДТП, яку він особисто підписав, відсутні посилання на наявність гальмівного шляху, що вочевидь свідчить про те, що ОСОБА_1 не застосовував екстреного гальмування, а тому такі твердження апелянта є необґрунтованими.

Крім того, побачивши вантажний автомобіль, який здійснював маневр розвороту, ОСОБА_1 , як водій, повинен був розуміти, що під час повороту великогабаритного транспортного засобу ліворуч або праворуч його задні колеса завжди зміщуються до центру повороту, а тому цей транспортний засіб може здійснювати поворот чи розворот по великому радіусу, а тому ОСОБА_1 , який знаходився неподалік з цим великогабаритним транспортним засобом, мав бути уважним і виключити можливість зіткнення під час маневрування в межах проїзної частини.

Крім того, з відомостей схеми ДТП вбачається, що місце зіткнення автомобілей знаходиться на відстані 14,8 метрів від перехрестя, по середині проїжджої частини, що вочевидь свідчить про те, що маневр розвороту автомобіль ЗІЛ вже завершив, а тому твердження ОСОБА_1 про те, що автомобіль ЗІЛ не рухався з ним в попутному напрямку є необґрунтованими.

Крім того, належить взяти до уваги, що протокол про адміністративне правопорушення складено лише стосовно ОСОБА_1 , а тому суд апеляційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати винуватість або невинуватість інших учасників ДТП. Однак, належить врахувати, що під час здійснення розвороту водій ОСОБА_2 , який керував автомобілем ЗІЛ також об`єктивно мав змогу бачити автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , який рухався по головній дорозі, а тому ОСОБА_2 повинен був надати йому перевагу у русі.

Відповідно до вимог п. 1.3 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно ж вимог п. 1.4 ПДР України, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Відповідно до вимог п. 12.1 ПДР України, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Аналізуючи фактичні обставини справи вбачається, що ОСОБА_1 заздалегідь бачив автомобіль ЗІЛ, що він підтвердив в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, а тому повинен був керувати своїм транспортним засобом таким чином, щоб це було безпечно, чого він не дотримався.

Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд апеляційної інстанції бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Отже, доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, не містять їх і матеріали справи. Більш того, порушень норм КУпАП під час складання протоколу та в суді першої інстанції, які потягли необхідність скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.

Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо порушення ОСОБА_1 п. 12.1 Правил дорожнього руху України та притягнуто за ст. 124 КУпАП до адміністративної відповідальності, а тому посилання на незаконність та необґрунтованість судової постанови є безпідставними.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання ОСОБА_1 про призначення автотехнічної експертизи – залишити без задоволення.

Постанову судді Чугуївського міського суду Харківської області від 25 грудня 2025 року щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП - залишити без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя С.К. Шабельніков