Постанова від 01 березня 2026 р. у справі №137/158/26 — Літинський районний суд Вінницької області

ПОСТАНОВА

Справа № 137/158/26

02 березня 2026 р. 3/137/123/26

Суддя Літинського районного суду Вінницької області Гопкін П.В., за участю прокурора Костюка І.С., розглянувши матеріали, що надійшли від Управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

14.08.2025 ОСОБА_1 будучи звільненим з посади молодшого інспектора відділу охорони державної установи «Літинська виправна колонія (№123)», являючись згідно пп. «д» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі Закону), суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, в порушення вимог абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період не охоплений раніше поданими деклараціями (за період з 01.01.2025 по 15.08.2025), чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 172-6 КУпАП.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у судовому засіданні визнав вину у вчиненому та повідомив, що причиною допущення порушення є те, що йому не вдалось своєчасно отримати кваліфікаційний електронний ключ, аби авторизуватись.

Прокурор Костюк І.С. просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення. Також просив долучити до матеріалів справи висновок про наявність у діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення пов`язаного з корупцією передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП (а.с. 58-63).

Дослідивши подані клопотання, вивчивши матеріали, додані до протоколу про адміністративне правопорушення, приходжу до наступних висновків.

Так, на підтвердження інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення надані наступні докази.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення за № 71 від 16.01.2026 (а.с. 1-8) зафіксовано обставини інкримінованого правопорушення.

Наказом за № 148/ОС-25 від 14.08.2025 (а.с. 15) ОСОБА_1 звільнено зі служби з ДУ «Літинська виправна колонія (№123)».

Послідовністю дій (а.с. 17-18) зазначається про те, що ОСОБА_1 подав декларацію 18.09.2025.

Згідно розписки (а.с. 37) ОСОБА_1 ознайомлено з вимогами подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Висновком (а.с. 58-63) прокурор Вінницької окружної прокуратури В. Кожухар обгрунтовує, що у діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення пов`язаного з корупцією передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП.

Згідно абзацу 1 ч.2 ст. 45 Закону України "Про запобігання корупції", особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Згідно ч. 1 ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень» особи, зазначені в ч. 1 ст. 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Стаття 172-6 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність, в тому числі, за несвоєчасне подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Вирішуючи питання про притягнення осіб до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 172-6 КУпАП, щодо порушення вимог фінансового контролю, яке полягало у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, слід враховувати об`єктивні ознаки складу цього адміністративного правопорушення, зокрема його об`єктивну сторону, яка має активну форму прояву та полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації.

Для розкриття об`єктивних складових адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 172-6 КУпАП, слід зазначити, що диспозиція цієї норми за своїм змістом лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших норм. Так, примітка до ст. 172-6 КУпАП, містить вказівку на суб`єкт цього правопорушення, відсилає до норм спеціального антикорупційного закону, зокрема частин 1 і 2ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», в яких, крім іншого, передбачено певну деталізацію відповідних положень нормативно-правових актів, що наповнює норму ч. 1 ст. 172-6 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації зазначеного діяння.

Для кваліфікації діяння за ч. 1ст. 172-6 КУпАП необхідним є встановлення несвоєчасності подання декларації, тобто подання поза строком, визначеним законом.

Конструктивною ознакою цього правопорушення є також несвоєчасне подання декларації без поважних на те причин. Тобто за наявності останніх відповідальність за аналізованою частиною статті виключається. Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв`язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП характеризується наявністю вини у формі умислу, що в свою чергу означає, що вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Проте, згідно з ч. 1ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала настання цих наслідків.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що у свою чергу умисел поділяється на дві форми прямий та непрямий. Прямим - є умисел, якщо особа усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх настання. Непрямим - є умисел, якщо особа усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і свідомо допускала настання цих наслідків.

Таким чином вбачається, що суб`єктивною ознакою правопорушення у даному випадку слід вважати саме непрямий умисел.

Сукупність досліджених доказів дає підстави зробити висновок, що особа, що притягається до адміністративної відповідальності знала про свій обов`язок вчасно подати декларацію після звільнення, проте легковажно віднеслась до такого.

Досліджені докази вважаю належними та допустимими, а в своїй сукупності достатніми. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини, надано не було.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного корупційного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 172-6 КУпАП України, який полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

З урахуванням наведеного, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , визнання ним вини, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850,00 грн.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, розмір судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на викладене вище, з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб що становить 665,60 грн.

Керуючись ч. 1 ст.172-6, ст.ст. 283-285 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави Україна в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850,00 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави Україна судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб що становить 665,60 грн.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя: Гопкін П. В.