Постанова від 22 лютого 2026 р. у справі №645/8608/25 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/8608/25

Провадження № 3/645/119/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2026 року Суддя Немишлянського районного суду міста Харкова Сілантьєва Е.Є., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП та ч. 3 ст. 126 КУПАП:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, адреса проживання АДРЕСА_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

23.11.2025 року о 13 години 28 хвилин в м. Харкові по проїзду Стадіонному, 21, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «HYUNDAI ELAUTRA» державний номерний знак НОМЕР_1 , належить ОСОБА_2 , будучи тимчасово обмеженим у праві керування транспортним засобом, на підставі постанови ДВС про встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортним засобом №67162965 від 19.10.2021.

Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 15 Правил дорожнього руху України.

Крім того, 23.11.2025 року о 13 години 28 хвилин в м. Харкові по проїзду Стадіонному, 21, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «HYUNDAI ELAUTRA» державний номерний знак НОМЕР_1 , належить ОСОБА_2 , будучи позбавленим права керування транспортним засобом. Правопорушення вчинено повторно протягом року (постанова за ч. 4 ст. 126 КУпАП).

Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1а Правил дорожнього руху України.

В судове засідання ОСОБА_1 , не з`явився, причину неявки суду не повідомив, належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду шляхом направлення судових повісток на адресу, зазначену у протоколі про адміністративне правопорушення, згідно зворотних повідомлень, які повернулись до суду, ОСОБА_1 не отримав судові повістки, крім того повідомлявся шляхом направлення СМС повідомлень на зазначений в протоколі номер телефону, що свідчить про свідоме небажання притягуваного бути присутнім на розгляді матеріалів. Також, ОСОБА_1 знайомився з матеріалами справи, але бажання бути присутнім на розгляді справи не виявив.

Крім того, дати судових засідань відображались на вебсайті Немишлянського районного суду міста Харкова в рубриці «список справ, призначених до розгляду».

Однак, матеріали справи не містять жодних відомостей про те, що ОСОБА_1 цікавився розглядом справи про адміністративне правопорушення стосовно нього.

Крім того, суд звертає увагу, що справа про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 126 КУпАП, не відноситься до переліку, визначених ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення правопорушень, при розгляді яких присутність особи, що притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. Таким чином, враховуючи строк розгляду справи, передбачений ст. 277 КУпАП, суд дійшов висновку провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на підставі наявних матеріалів.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його чиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті. Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Провадження у справах про адміністративне правопорушення, згідно зі ст. 7 КУпАП, повинно здійснюватися на основі суворого додержання законності.

Дослідивши матеріали справи, переглянувши відеозаписи, приходжу до наступного.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Ст. 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Статтею 252 КУпАП, встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За змістом ст.ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має розглядатись суддею у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про таке порушення.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Відповідно до ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

В той же час, вручення копії протоколу про адміністративне правопорушення є важливою гарантією того, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ознайомлена зі змістом обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення та має можливість організувати ефективний захист своїх інтересів.

Суддя звертає увагу на те, що у відповідності до вимог ч. 2 ст. 254 КУпАП обов`язок вручити протокол про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності покладається на відповідний орган, який складав протокол.

Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: суть адміністративного правопорушення; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.

Вирішуючи вказане процесуальне питання суд вважає, що вказані вимоги з боку працівників Управління патрульної поліції були виконані.

Так, з відеозапису з нагрудних камер поліцейських Управління патрульної поліції вбачається, що 23.11.2025 року протоколи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 зачитані вголос, йому роз`яснена можливість ознайомитися з ним та підписати, копії складених протоколів ОСОБА_1 отримав, про що свідчить особистий підпис ОСОБА_1 в протоколах. Крім того, патрульними поліцейськими було було роз*яснено його права та місце розгляду протоколу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

П. 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пунктом 2.1а ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» кожний громадянин, який досяг визначеного цим Законом віку, не має медичних протипоказань та пройшов повний курс навчання за відповідними програмами, може в установленому порядку отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії. Право на керування транспортними засобами відповідної категорії може бути надано: мототранспортними засобами і мотоколясками (категорії A1, A) - особам, які досягли 16-річного віку; автомобілями, колісними тракторами, самохідними машинами, сільськогосподарською технікою, іншими механізмами, які експлуатуються на вулично-дорожній мережі, всіх типів (категорії B1, B, C1, C, T), за винятком автобусів, трамваїв і тролейбусів, - особам, які досягли 18-річного віку; автомобілями з причепами або напівпричепами (категорії BE, C1E, CE), а також призначеними для перевезення великогабаритних, великовагових і небезпечних вантажів, - особам, які досягли 19-річного віку; автобусами, трамваями і тролейбусами (категорії D1, D, D1E, DE, T) - особам, які досягли 21-річного віку.

Відповідальність за порушення зазначених вимоги ПДР України та Закону України «Про дорожній рух» передбачена ст.126 КУпАП.

Згідно ч. 3 ст. 126 КУпАП, адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

За ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення гарантоване ст. 7 КУпАП, за якою ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).

Відповідно до статей 1 та 8 Основного Закону Україна є правовою державою, де визнається і діє принцип верховенства права. Згідно з положеннями ст. 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Визначення «законності» або «згідно із законом» досить широко наведено в практиці ЄСПЛ, яка є джерелом права, у зв`язку із чим є обов`язковою до врахування судами при розгляді справ відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Так, в рішенні «Салов проти України» (Salov v. Ukraine) від 27 квітня 2004 р. ЄСПЛ нагадав, що фраза «відповідно до закону» вимагає, щоб оскаржуваний захід мав певне підґрунтя в національному праві.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб`єктом правопорушення, всіх обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення.

Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінюючи зібрані в справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 , у скоєному ним адміністративному правопорушенні відповідальність за яке передбачено ч. 3 ст. 126 КУпАП повністю доведена матеріалами адміністративної справи, у тому числі:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії АБА № 106836 від 23.11.2025 року, згідно якого викладені обставини скоєного правопорушення;

- поясненнями ОСОБА_1 від 23.11.2025 року, у яких він зазначив, що протокол не відповідає дійсності, транспортним засобом не керував, від огляду не відмовлявся, факт запинки автомобіля не зафіксовано;

- постановою Основ*янсько – Слобідського ВДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 02.05.2025 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (ВП 67162965).

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 станом на 23.11.2025 року, дату скоєння адміністративного правопорушення, мав можливість знати про встановлене обмеження на право керування транспортними засобами, яке було накладене відносно нього постановою Основ`янсько – Слобідського ВДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 02.05.2025.

Оцінюючі надані суду докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає їх належними, допустимими та такими, що узгоджуються між собою у логічному взаємозв`язку та є достатніми для встановлення складу адміністративного правопорушення у діях порушника.

Так, протокол про адміністративне правопорушення складено уповноваженою особою, він містить всі необхідні реквізити та його зміст відповідає вимогам ст. 256 КУпАП України. Вказаний протокол містить підписи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Особа, щодо якої складений протокол, ознайомлений зі своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, що підтверджується відповідним підписом зазначеним в протоколі.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 , порушив вимоги ст.15 Закону України «Про дорожній рух», тобто керував транспортним засобом, будучи особою, до якої державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Отже, дії ОСОБА_1 , правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 126 КУпАП України.

Таким чином, ОСОБА_1 , вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.126 КУпАП, а саме, керував транспортним засобом, будучи особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Крім того, частиною 5 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме: 1) керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством; 2) керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; 3) керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; 4) керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Судовим розглядом також встановлено, що 23.11.2025 року о 13 години 28 хвилин в м. Харкові по проїзду Стадіонному, 21, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «HYUNDAI ELAUTRA» державний номерний знак НОМЕР_1 , належить ОСОБА_2 , будучи позбавленим права керування транспортним засобом. Правопорушення вчинено повторно протягом року (постанова за ч. 4 ст. 126 КУпАП).

Вчинення водієм ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за вказаних обставин, крім змісту протоколу, підтверджується:

- довідкою відносно гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з якої вбачається, що згідно облікових даних ІПНП ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серія НОМЕР_2 від 28.07.2023, виданою т.в.о. інспектором ВАП УПП в Харківській області ДПП старшим лейтенантом поліції К. Галкіною;

- довідкою виданою т.в.о. інспектором ВАП УПП в Харківській області ДПП старшим лейтенантом поліції К. Галкіною - відносно гр. ОСОБА_1 , з якої вбачається, що транспортний засіб марки «HYUNDAI ELAUTRA» державний номерний знак НОМЕР_1 , згідно облікових даних ІПНП в Україні належить ОСОБА_2 ;

- довідкою про повторність, щодо ОСОБА_1 , виданою т.в.о. інспектором ВАП УПП в Харківській області ДПП старшим лейтенантом поліції К. Галкіною;

- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії EНА № 3561016 від 27.11.2024.

- рапортом інспектора роти 5 батальйону 3 УПП в Харківській області ДПП капрала поліції Д. Остахов.

- постановою Дзержинського районного суду міста Харкова від 01.10.2024 року;

Відповідно до п. 2 ч.1 ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення окрім іншого, повинен вирішити чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 4 ст. 256 КУпАП, при складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Інструкції, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.

При цьому суд зазначає, що зі змістом інкримінованих йому адміністративних правопорушень ОСОБА_1 був ознайомлений працівниками УПП, заперечень, зауважень щодо порушень поліцейськими законодавства при складанні протоколу, невідповідність внесених до протоколу даних, не заявляв.

Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, поліцейськими дотримано вимоги ч. 2 ст. 251, ст. ст. 256, 265-2, 266, 268 КУпАП, Інструкції.

Таким чином, з врахуванням викладеного, поліцейським протоколи про адміністративне правопорушення серії АБА № 106836, АБА 106835 від 23.11.2025 року стосовно ОСОБА_1 складено в установленому законом порядку, відповідає вимогам ст. 256, розділам ІІ, ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

З врахуванням наведеного вище, суд вважає доведеним невідповідність дій водія ОСОБА_1 23.11.2025 року, вимогам п.2.1а Правил дорожнього руху України, яким передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 126 КУпАП та ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують його відповідальність.

Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.

Відповідальність за ч. 5 ст.126 КУпАП передбачає накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Відповідальність за ч. 3 ст.126 КУпАП тягне за собою позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.

При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан.

Таким чином стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Суд, враховуючи характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступень його вини, вважає необхідним та достатнім для виховання ОСОБА_1 та запобігання вчиненню ним нових правопорушень, з урахуванням ст. 36 КУпАП накласти адміністративне стягнення в межах ч. 5 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років. Оплатне вилучення не застосовується в зв`язку із тим, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є власником транспортного засобу, що підтверджується довідкою ТСЦ.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру мінімальної заробітної плати 605,60 грн.

Керуючись ч. 3 ст. 130, ст. ст. 283-285, КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП та ч. 3 ст. 126 КУпАП.

Притягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП НОМЕР_3 , до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП та ч. 3 ст. 126 КУпАП та накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП НОМЕР_3 , на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп.

Роз`яснити, що згідно ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Також роз`яснити, що згідно ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлено 26.02.2026.

Суддя -