Рішення від 02 березня 2026 р. у справі №629/593/26 — Лозівський міськрайонний суд Харківської області

З А О Ч Н Е Р I Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.03.2026

м. Лозова Харківської області

Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі:

головуючого - Харабадзе К.Ш.,

за участю секретаря - Діденко І.Ю.,

Справа № 629/593/26

Номер провадження 2/629/692/26

позивач – Лозівська міська рада Харківської області

відповідач – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу про відшкодування шкоди, завданої адміністративним правопорушенням

у с т а н о в и в:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування шкоди, завданої адміністративним правопорушенням. В обґрунтування позовних вимог представник позивач посилається на те, що постановою Лозівського міськрпайонного суду Харківської області від 23.06.2025 відповідача було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП. Згідно постанови суду, 21.05.2025 о 17-30 год. в ході рибоохоронного рейду по Краснопавлівському водосховищю Лозівського району Харківської області, вхідному каналі було виявлено ОСОБА_1 , який ловив рибу спінінгом з забороненою оснасткою трійник з грузилом (драч) методом багріння, чим порушив п.п.8 п.1 та п.п.1 п.2 розділу 4 «Правил любительського рибальства» та впіймав рибу карась сріблястий 4 шт., в період нерестової заборони, за що передбачена відповідальність за ч.4 ст.85 КУпАП. Вина у вчиненні ОСОБА_1 зазначеного адміністративного правопорушення підтверджується даними: протоколом про адміністративне правопорушення серії ХА №000326 від 21.05.2025 року, поясненнями ОСОБА_1 в протоколі, де він вину визнав, зазначивши, що ловив рибу на Краспнопавлівському водосховищі, методом багріння, описом-оцінкою знарядь лову, приймальним актом №050 від 21.05.2025 року, квитанцією про отримання речей і документів, вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративне правопорушення №050 від 21.05.2025 року, розрахунком матеріальної шкоди. Згідно розрахунку матеріальної шкоди сума збитків становить 7973,00 гривень.. На підставі вищевикладеного, просить стягнути з відповідача вищевказану суму шкоди, завданої адміністративним правопорушення.

Представник позивача у судове засідання не з`явилась, просила розгляд справи проводити за її відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягає в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлявся своєчасно та належним чином, судовою повісткою про виклик, за адресою зареєстрованого місця проживання, причину неявки суду не повідомив, з заявами про ознайомлення зі справою до суду не звертався, будь-яких заяв по суті не подавав, правом подання відзиву не скористався.

Згідно до положення ч.3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч.4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Виходячи з викладеного, за відсутності заперечень щодо заочного розгляду справи, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, доходить до такого.

Судом встановлено, що постановою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 23.06.2025 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн.

Зі змісту постанови вбачається, що 21.05.2025 року о 17-30 год. в ході рибоохоронного рейду по Краснопавлівському водосховищю Лозівського району Харківської області, вхідному каналі було виявлено ОСОБА_1 , який ловив рибу спінінгом з забороненою оснасткою – трійник з грузилом (драч) методом багріння, чим порушив п.п.8 п.1 та п.п.1 п.2 розділу 4 «Правил любительського рибальства» та впіймав рибу карась сріблястий 4 шт., в період нерестової заборони.

Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, обставини, встановлені постановою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 23.06.2025 року (справа № 629/3889/25, номер провадження 3/629/843/25) є встановленими та не підлягають доказуванню.

Як вбачається з розрахунку матеріальної шкоди, здійсненої Головним державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль», розмір шкоди, завданої ОСОБА_1 становить 7973 гривні 00 копійок.

Підпунктом 1 пункту 1 Розділу ІV Правил любительського рибальства забороняється добування (вилов) такими знаряддями лову: сітками та пастками усіх типів та конструкцій, а також іншими сітковими знаряддями лову, за винятком раколовок конструкції «хапка» та підсак, встановлених цими Правилами розмірів.

Відповідно до ст.66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» передбачено, що при розгляді позовів про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 ЦК шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Відповідно до п.20 постанови Пленуму Верховного суду України від 10.12.2004 №17 «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» передбачено, що при визначенні розміру шкоди, заподіяної водним живим ресурсам, залежно від конкретних обставин справи застосовуються такси, затверджені постановами Кабінету Міністрів України від 19 січня 1998 року №32 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або від 21 квітня 1998 р. №521.

Згідно ст.60 Закону України «Про тваринний світ» посадові особи центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, що здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, відповідно до закону мають право визначати розмір збитків, завданих об`єктам тваринного світу, за затвердженими таксами та методиками.

Також відповідно до ст.10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» посадові особи органів рибоохорони центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства мають повноваження визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками.

Відповідно до п.1 Положення про Державне агентство меліорації та рибного господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №895 від 30.09.2015 Державне агентство меліорації та рибного господарства України (Держрибагентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, меліорації земель та експлуатації державних водогосподарських об`єктів комплексного призначення, міжгосподарських зрошувальних і осушувальних систем.

Відповідно до п.7 Положення про Державне агентство меліорації та рибного господарства України Держрибагентство України здійснює свої повноваження безпосередньо, а також через утворені в установленому порядку територіальні органи (органи рибоохорони).

Згідно ст.40 Кодексу України про адміністративні правопорушення якщо у результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду - незалежно від розміру шкоди, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. В інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст.1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю особистим майновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п.6.3. Правил любительського і спортивного рибальства застосування заходів адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб від відшкодування в повному обсязі збитків, заподіяних рибному господарству, внаслідок порушення Правил рибальства.

Порушення у сфері охорони, використання і відтворення водних біоресурсів спричиняють шкоду інтересам держави внаслідок вилучення певних видів біоресурсів з їх природного середовища та необхідності фінансування державою заходів щодо їх відновлення. Крім того, невідшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу незаконним виловом риби, не поповнює надходження до бюджету, чим завдається шкода економічним інтересам держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З боку відповідача суду не надано доказів на спростування обставин, викладених в позовній заяві, та не доведено належними доказами відшкодування завданих збитків у сумі 7973 грн. в добровільному порядку.

Згідно ст. 324 ЦК України земля, її надра, атмосферне повітря. Водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

Таким чином, шкода, завдана внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, повинна бути відшкодована відповідній місцевій раді за місцем завдання шкоди.

Враховуючи встановлені судом обставини, беручи до уваги досліджені судом докази в їх сукупності, зважаючи на те, що ОСОБА_1 внаслідок своїх неправомірних дій завдав збитки рибному господарству України, які в добровільному порядку ним не відшкодовані, що є його обов`язком, суд вважає, що сума збитків, заподіяна внаслідок незаконного вилову риби, підлягає стягненню в примусовому порядку.

Отже позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

У відповідності до ст.141 ЦПК України суд покладає на відповідача витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 128, 131, 141, 223, 263-265, 268, 280-283 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Позовні вимоги Лозівської міської ради Харківської області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої адміністративним правопорушенням, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Лозівської міської територіальної громади в особі Лозівської міської ради Харківської області матеріальну шкоду, завдану адміністративним правопорушенням, в розмірі 7973 /сім тисяч дев`ятсот сімдесят три/ гривні 00 копійок

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Лозівської міської територіальної громади в особі Лозівської міської ради Харківської області витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662 гривні 40 копійок.

Позивач може оскаржити рішення до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

позивач – Лозівська міська рада Харківської області, ЄДРПОУ 06716633, місцезнаходження за адресою: м. Лозова Харківської області, вул. Ярослава Мудрого, 1

відповідач – ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2

Суддя Карина ХАРАБАДЗЕ