Постанова від 02 березня 2026 р. у справі №638/16999/25 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/16999/25

Провадження № 3/638/376/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Малахової О.В., за участю секретаря судового засідання Дрозденко У.С., розглянувши адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

20.08.2025 о 00 год. 50 хв. у Харківській обл., Ізюмський р-н, с. Мала Комишуваха, водій ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 ) керував транспортним засобом Mitsubishi L200 б/н в стані алкогольного спяніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820 ARLJ (результат 2,05 проміле), чим порушив вимоги підпункту «а» пункту 2.9 ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність частиною першою статті 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, неодноразово звертався із клопотанням про відкладення розгляду справи і судове засідання відкладалося.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У пункті 41 рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» (974_256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, пункт 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

Верховний Суд в пункті 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 зазначив, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Виходячи з вище зазначених правових норм, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, вважає можливим провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених статтею 245 КУпАП та розгляду справи в межах строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Недотримання строків розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Оскільки, відповідно до положень статті 268 КУпАП, під час розгляду цієї категорії справ присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, суд вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1

02.03.2026 надійшло клопотання захисника Сороки І.О., у якому він просить розглянути справу без його участі, у разі визнання ОСОБА_1 винним не позбавляти його права керування транспортними засобоми.

Захисник особи, яка притягається до відповідальності, просить закрити провадження у справі, у зв`язку відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, посилаюсь на порушення процедури огляду ОСОБА_1 на стак алкогольного сп`яніння. Надав додаткові пояснення, у яких повідомив про порушення пункту 6 розділу 1, пункту 8 розділу 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 та такий огляд в силу вимог частини п`ятої статті 266 КУпАП є недійсним, оскільки у відповідь на запит до КПН «Зміївська центральна районна лікарня Зміївської міської Ради Харківської області», надійшла відповідь згідно з якою 20.08.2025 у ОСОБА_1 , який був доставлений у лікарню після ДТП, не відбирався біологічний матеріал (ані кров, ані сеча), оскільки було відсутнє направлення поліції на проведення медичного огляду та пройшов тривалий час після ДТП - 7 годин. Таким чином, оскільки біологічний матеріал не відбирався, відповідно, медичний огляд лікарем на стан сп`яніння не проводився, що вказує на пряме порушенням.

Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд керується таким.

Відповідно до статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з частиною першою статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до підпункту «а» пункту 2.9 ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, встановлений положеннями статті 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 р. № 1452/735, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі – Інструкція).

Частиною другою статті 266 КУпАП визначено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів, огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно з правилами частини третьої статті 266 КУпАП у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Відповідно до частини п`ятої статті 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

За змістом пункту 2 розділу І Інструкції 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Пунктом 6 розділу І Інструкції передбачено, що огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції 1452/735 ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (пункт 6 розділу ІІ Інструкції).

З відеозапису, який міститься в матеріалах справи, вбачається, що ОСОБА_1 на питання поліцейського: чи вживав він алкогольні напої відповів ствердно, зазначивши, що це було зранку (0:02:53-0:03:00, запис 0000037_000003720250820021104_0074), огляд проводився у медичному закладі, оскільки цьому передували дорожньо-транспортна пригода за участю ОСОБА_1 .

Вказані обставини стали підставою для проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6820 ARLJ 0184 результат якого становить 2,05 проміле.

Як вбачається з матеріалів справи огляд водія ОСОБА_1 проводився поліцейським з використанням спеціального технічного засобу - газоаналізатора Drager Alcotest № 6820 ARLJ 0184 із застосуванням технічних засобів відеозапису, результат якого склав 2,05 проміле, заперечень щодо результату огляду від ОСОБА_1 не надходило, що вбачається з відеозапису та протоколу про адміністративне правопорушення. Таким чином, стан сп`яніння ОСОБА_1 було встановлено за допомогою технічного пристрою Drager Alcotest 6820 ARLJ 0184, тобто спеціальним технічним пристроєм, дозволеним до застосування МОЗ і Держспоживстандартом.

Постановою від 09.12.2025 суд відмовив захиснику особи, яка притягається до відповідальності, у клопотанні про витребування доказів, у якому просив витребувати з КПН «Зміївська центральна районна лікарня Зміївської міської Ради Харківської області»: інформацію з копіями підтверджуючих документів про перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у лікарні, а саме коли (дата, час) ОСОБА_1 був доставлений у лікарню, та який діагноз було встановлено; коли і ким були відібрані зразки сечі або крові для встановлення стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , та які були встановлені результати лабораторного дослідження, витребувати копію медичного акту стосовно ОСОБА_1 щодо лабораторного дослідження на предмет знаходження у стані сп`яніння ОСОБА_1 .

Зокрема, у матеріалах справи наявна реєстрація події 102 №236287453 від 20.08.2025 01:01, з якого вбачається, що ОСОБА_1 був доставлений до Ізюмського шпиталю.

Захисник особи, яка притягається до відповідальності, надав додаткові пояснення до яких долучив лист №73 від 19.01.2026 з КПН «Зміївська центральна районна лікарня Зміївської міської Ради Харківської області» яким повідомляється, що ОСОБА_1 20.08.2025 о 18.55 шляхами евакуації та перебував на лікуванні в травматологічному відділенні по 29.08.2025 року з діагнозом: ДТП (20.08.2025 року). Множинні різані рани голови, обох гомілок. Забій лівого колінного суглобу. Згідно супроводжуючих документів: Супровідний листок N?1751/1901 від 20.08.2025, прийнятим о 00 год.11 хв., доставлений бригадою екстреною медичної допомоги до шпиталю м. Ізюм. Відповідно до первинної медичної картки №56 ф.001/о, ОСОБА_2 перебував з 12,47 до 15.31 в медичному підрозділі м. Барвінкове, діагноз: ДТП від 20.08.2025. ОСОБА_3 зразки біологічного матеріалу для встановлення стану алкогольного сп`яніння не відбиралися, так як пацієнт доставлений шляхами евакуації з попередніх медичних підрозділів, через 7 годин після ДТП та було відсутнє направлення поліції на проведення медичного огляду для встановлення стану алкогольного чи іншого сп`яніння.

Суд зауважує, що наданий захисником лист КПН «Зміївська центральна районна лікарня Зміївської міської Ради Харківської області» від 19.01.2026 №73 не має доказового значення у цій справі, а відомості про непроведення медичного огляду на стан сп`яніння не враховуються судом, оскільки зі змісту листа вбачається, що перебування ОСОБА_1 пов`язане з наданням йому медичні допомоги у період з 18 год. 55 хв. 20.01.2025 по 29.08.2025, позаяк обставини викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, мали місце 20.08.2025 о 00 год. 50 хв. При цьому, у наданих поясненнях ОСОБА_1 не заперечує факт керування транспортним засобом.

Отже, твердження захисника не знайшли свого доказового підтвердження, у зв`язку із чим підстави для закриття провадження відсутні, а тому суд відмовляє у задоволенні такого клопотання Захисника.

За керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена адміністративна відповідальність згідно з частиною першою статті 130 КУпАП.

Положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.

Згідно зі статтею 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Підстави для закриття провадження суд не встановив, доказів вчинення правопорушення у стані крайньої необхідності не надано.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, повністю підтверджена такими доказами у їх сукупності: протоколом про адміністративне правопорушення від 20.08.2025 серії ЕПР1 №428456; результатом тесту за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest № 6820 ARLJ 0184 (результат 2,05 проміле); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; відеозаписом №1113026157/37; поясненнями ОСОБА_1 .

У рішенні «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

При фіксації адміністративного правопорушення працівниками поліції дотримані законодавчі вимоги щодо проведення відповідного огляду, передбачені Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Згідно з довідкою начальника САП Ізюмського РУП ГУ НП в Харківській області, ОСОБА_1 отримував посвідчення водія НОМЕР_1 від 07.06.2024.

Обставин, що пом`якшують/обтяжують, адміністративну відповідальність, не встановлено.

Санкція частини першої статті 130 КУпАП передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З урахуванням викладеного, для запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень, суд вважає за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції частини першої статті 130 КУпАП, у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, що є достатньою мірою відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», судовий збір стягується із особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення.

Разом із тим, нормами пункту 12 частини першої статті 5 ЗУ «Про судовий збір» встановлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Оскільки в процесі розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем (в протоколі про адміністратвине правопорушення місце роботи не зазначено), і правопорушення відбулося під час виконання службових обов`язків, ОСОБА_1 підлягає звільненню від сплати судового збору.

Керуючись статтями 40-1, 130, 251, 252, 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в клопотанні захисника про закриття провадження.

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до положень статей 307, 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Реквізити для сплати штрафу розміщені на офіційному веб-сайті Шевченківського районного суду м. Харкова у розділі «Громадянам», підрозділи «Сплата штрафів» (веб-адреса сторінки: https://dg.hr.court.gov.ua/sud2011/).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з моменту її проголошення через Шевченківський районний суд м. Харкова.

У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу зазначеного у цій постанові.

Строк пред`явлення постанови до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.В. Малахова